Постанова

від 06.12.2024 по справі 520/19500/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 р. Справа № 520/19500/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 (суддя: Біленський О.О., м.Харків) по справі № 520/19500/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНАРК ІНТЕЛМЕД»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (далі по тексту позивач, ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 16 травня 2024 року №25823 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для прийняття спірного рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки податковим органом не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, а також не дотримано процедуру винесення спірного рішення, що свідчить про наявність підстав для його скасування та зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 520/19500/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №25823 від 16.05.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (код ЄДРПОУ 43983495) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 25182226) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального, викладення висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 520/19500/24, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, з урахуванням наданих пояснень платника, прийнято цілком правомірне рішення від 16.05.2024 № 25823 про відповідність ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi). З огляду на викладене, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД», наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових.

Апелянт зауважує, що дії контролюючого органу щодо внесення інформації до електронної бази даних незалежно від джерела її отримання (чи отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації ПН/ РК в ЄРПН) мають характер службової діяльності відповідних осіб з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу. Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах Державної податкової служби, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, зазначає, що така є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, апелянт посилаючись на недотримання судом першої інстанції передбачених ч.3 ст. 252 КАС України вимог щодо винесення додаткового рішення (було ухвалене за правилами письмового провадження без участі сторін), а також позбавлення відповідача права на подання заперечень на заяву про стягнення таких витрат, вважає, що присуджена судом першої інстанції сума у розмірі 5000 грн не підтверджена належними доказами та аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення витрат на правничу допомогу по даній справі.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року у справі №520/19500/24 - без змін.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що посилаючись на наявність обґрунтованих сумнівів (розумних припущень) стосовно можливих ризиків у вигляді мінімізації або маніпулювання податковим кредитом ПДВ під час провадження господарської діяльності ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" відповідач, при цьому, не навів жодного доказу в обґрунтування таких сумнівів, та не спростував жодного доводу позивача, викладених у позовній заяві. З урахуванням надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження під час оскарження рішення комісії, які на думку контролюючого органу не спростували обґрунтовані сумніви (розумні припущення), відповідач мав зазначити підстави неврахування пояснень та їх документального підтвердження, а також надати вмотивовані доводи правомірності рішення контролюючого органу, що в повній мірі відповідає принципу змагальності сторін та обов`язку доведення обставин справи. Однак, у апеляційній скарзі податковим органом не підтверджено наявність податкової інформації, яка слугувала підставою прийняття оскаржуваного Рішення, не надано доказів її існування навіть в межах інформаційно-аналітичних систем контролюючого органу, не надано протокол засідання комісії, на якому було прийнято відповідне рішення, тощо. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що дії Комісії контролюючого органу не мали легітимної мети із запобігання можливих ризиків господарських операцій, а були спрямовані на безпідставне втручання у господарську діяльність платників податків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД", ідентифікаційний код юридичної особи - 25182226, місцезнаходження юридичної особи: вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків, 61033, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Київська ДПІ) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

16.05.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення №25823 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності встановлено відповідність ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою прийняття вказаного рішення податковим органом зазначено наступне: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків.

В якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у рішенні контролюючим органом зазначено здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей з наступними кодами УКТ ЗЕД: 1704905500, 2106909200, 3002490000, 3004490000, 3004500000, 3004, 8703801010, 8703231910 та отримання послуги (код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг №73.20) у період часу з 18.11.2023 по 16.05.2024.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивачем подано на адресу Комісії повідомлення за №73 від 22.05.2024 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платник податку.

Листом №27901/6/20-40-18-03-09 від 13.06.2024 Головне управління ДПС у Харківській області повідомило ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД", що прийняте 16.05.2024 рішення №25823 ґрунтується на підставі комплексного аналізу діяльності підприємства, реальності здійснення операцій, ланцюжку руху товару (робіт/послуг), тощо. Наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" у мінімалізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових платників.

03.06.2024 ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" подано до ДПС України скаргу за №81, за результатами розгляду якої Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №28126 від 04.06.2024, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку - без змін.

Вважаючи рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 16.05.2024 №25823 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення контролюючого органу від 16.05.2024 № 25823, оскільки ГУ ДПС у Харківській області не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" у 2018 році від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п.7 Порядку №1165).

Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

На момент прийняття спірного рішення від 16.05.2024 № 25283 Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Так, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено таку податкову інформацію:

11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків.

Так, стосовно посилання ГУ ДПС у Харківській області на те, що позивачем здійснюється накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (п.11), колегія суддів зазначає, що ні у оскаржуваному рішенні від 16.05.2024 № 25283, ні протягом розгляду даної адміністративної справи відповідачем не зазначено, яка кількість товару знаходиться в залишках у позивача.

Колегія суддів зауважує, що у ході розгляду справи ГУ ДПС у Харківській області не надано жодних доказів, які б досліджувалися на засіданні комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема, доказів на підтвердження відсутності (недостатності) у ТОВ «Конарк Інтелмед» місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

При цьому, відповідачем також не надано до суду жодного доказу щодо порядку прийняття оскаржуваного рішення, протоколу засідання комісії тощо.

Натомість, на спростування позиції податкового органу щодо відсутності (недостатності) у підприємства місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень), ТОВ «Конарк Інтелмед» у повідомленні від 22.05.2024 року №73 (яке скеровано до Головного управління ДПС у Харківській області) зазначено, що для здійснення своєї господарської діяльності підприємство відповідно договору оренди від 01.09.2018 №6/09, укладеного з НВ ТОВ «ЕКОНТ СИСТЕМА» код ЄДРПОУ 22620683, орендує складські та офісні приміщення загальною площею 2433,35 м2, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315; відповідно до договору оренди від 01.04.2022 №01-04/2022-О, укладеного з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" орендує нежитлові приміщення загальною площею 247,3 м2 в будівлі за адресою: м. Тернопіль, вул. Клима Савури, буд. 6 для проведення комерційної діяльності; відповідно до договору від 01.04.2022 №01-04/2022/С, укладеного з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" орендує нежитлові приміщення загальною площею 502,3 м2 в будівлі за адресою: м. Тернопіль, вул. Клима Савури, буд. 6а для проведення комерційної діяльності.

Також за договором оренди нерухомого майна від 01.03.2021 Інститут проблем математичних машин і систем НАН України (код ЄДРПОУ 05417503) передав у строкове платне користування - офісні приміщення, розміщенні на другому поверсі будівлі загальною площею 325,3 кв.м., приміщення загального користування, розмішене на другому поверсі будівлі площею 74,7 кв.м. та складське приміщення, розміщене на першому поверсі будівлі площею 115,4 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 42.

Відповідно до витягу з ліцензійного реєстру провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" отримало ліцензії та використовує аптечні склади №2 (вул. Шевченка, буд. 315, м. Харків) та №3 (вул. Гайова, буд. 48а, м. Тернопіль), у тому числі для тимчасового зберігання лікарських засобів.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що позивач має орендовані складські приміщення для провадження господарської діяльності, що спростовує протилежні доводи відповідача в цій частині.

З приводу твердження податкового органу щодо постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податків, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, із наданих до суду документів слідує, що операції з придбання послуг/товарів на митній території України за УКТ ЗЕД 8703801010 та 8703231910, відбувались з АТ «Укрексімбанк», відповідно до Лізингового договору №23-72LL001 від 07.12.2024, у п.1.1. якого сторонами погоджено, що Лізингодавець, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (скорочено АТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код 00032112), зобов`язується набути за договором купівлі-продажу у власність об`єкт фінансового лізингу у продавця відповідно до Заяви про надання послуг фінансованого лізингу (Додаток №2 до цього договору) та інших умов цього Договору і передати відповідно актом приймання-передачі (Додаток 3), об`єкт фінансового лізингу у платне володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк та на умовах, обумовлених цим Договором, а Лізингоодержувач (ТОВ "Конарк Інтелмед") зобов`язується прийняти Об`єкт фінансового автомобіль CITROЁN C-Elysee LIVE, 2023 року в кількості 1 шт.

Також, відповідно до п. 1.1. Договору фінансового лізингу №23-72LL002 від 07.12.2023, Лізингодавець, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (скорочено АТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код 00032112), зобов`язується набути за договором купівлі-продажу у власність об`єкт фінансового лізингу у продавця відповідно до Заяви про надання послуг фінансового лізингу (Додаток №2 до цього договору) та інших умов цього Договору і передати відповідно актом приймання-передачі (Додаток 3), Об`єкт фінансового лізингу у платне володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк та на умовах, обумовлених цим Договором, а Лізингоодержувач (ТОВ «Конарк Інтелмед») зобов`язується прийняти автомобіль AUDI Q8 Spb e-tron 55 quattro advanced, в кількості 1 шт.

Згідно пояснень, які надавались ТОВ "КОНАРК ІНТЕЛМЕД" ГУ ДПС у Харківській області, придбання транспортних засобів обумовлено необхідністю зберігати високу мобільність менеджерів з продажу товарів. Через високу інтенсивність переміщень працівників, компанія періодично оновлює автомобільний парк.

З метою належного підтвердження дійсного факту використання придбаних транспортних засобів в межах господарської діяльності позивачем надано суду копії фіскальних чеків на придбання палива, акти списання палива та подорожні листи.

Колегія суддів звертає увагу, що, згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка міститься в постановах від 20.03.2018 у справі №804/939/16 та від 02.04.2020 у справі №160/93/19, податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Відповідачем не надано до суду податкової інформації, яка б свідчила про ризиковість ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД», як платника податків, що була врахована контролюючим органом та стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 16.05.2024 № 25823, а також не конкретизовано суду, чому було недостатньо викладеної позивачем в повідомленні від 22.05.2024 № 73 інформації та доданих до нього копій відповідних документів, для прийняття рішення про виключення підприємства із ризикових.

Тобто, відповідачем не надано жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував би достатньою та обґрунтованою підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Окрім того, ГУ ДПС у Харківській області не вказано, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, позивач мав би надати на розгляд комісії, але не надав.

Поряд з цим, ГУ ДПС у Харківській області, зокрема в апеляційній скарзі, зазначив, що аналіз діяльності позивача свідчить про ймовірність задіяння платника у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових.

Колегія суддів не приймає вказані твердження до уваги як підставу для винесення рішення від 16.05.2024 № 25823 про віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки такі твердження жодним чином не підтвердженні та не були покладені в основу спірного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Окрім того, як вже зазначалось вище, аналізуючи норми Порядку №1165, слід дійти висновку, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 та в силу приписів ч. 5 ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку про те, що суб`єкт владних повноважень не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів, які досліджувався в ході засідання комісії та які вказують на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, як і не надано доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень. Причин н подання відповідних доказів також не повідомлено.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для прийняття рішення від 16.05.2024 № 25823 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Харківській області від 16.05.2024 № 25823 про віднесення ТОВ «Конарк Інтелмед» до ризикових підприємств є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20, від 06.02.2024 у справі № 320/13271/20.

Відтак, адміністративний позов ТОВ «Конарк Інтелмед» підлягає задоволенню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Щодо вимог в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем з відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч.3, 4 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5ст.134 КАС України).

Згідно з ч.6 ст.135 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7ст.135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, на підтвердження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги від 19.06.2024 №1906/24-ПД-01, Додаткову угоду №1 від 14.08.2024 до Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору, обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару за правову допомогу, надану згідно з п. 2.1. цього договору, встановлюється за взаємною домовленістю Сторін та визначається у додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 5.6. Договору встановлено, що оплата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на безготівковий рахунок Адвокатського об`єднання у строк, узгоджений Сторонами, але не пізніше 5 (п`яти) банківській днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг, якщо інший порядок оплати не визначений у додатковій угоді до цього договору.

Положеннями пунктів 1, 2 Додаткової угоди №1 встановлено, що Сторони дійшли взаємної згоди про те, що відповідно до умов Договору Адвокатське об`єднання надає послуги з консультування та подальшого судового оскарження прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області Рішення «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості» від 16.05.2024 №25823.

Відповідно до опису робіт (надання послуг), наведеного в додатковій угоді №1 від 14.08.2024 адвокатом позивачу надано наступні послуги:

1. Первинна консультація із дослідженням підстав відповідності критеріям ризиковості - 1 000 грн.;

2. Підготовка проекту повідомлення «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо невідповідності ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» критеріям ризиковості - 3 000 грн.;

3. Підготовка проекту скарги до Державної податкової служби України на рішення «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості» від 16.05.2024 №25823 - 3 000 грн.;

4. Підготовка позовної заяви - 7 000 грн.;

5. Підготовка відповіді на відзив Головного управління ДПС у Харківській області, у справі №520/19500/24 - 1 500 грн.;

6. Підготовка додаткових пояснень у справі №520/19500/24 - 1 500 грн.

Загальна вартість послуг з правової допомоги складає 17000,00 грн.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 23.04.2019 по справі №826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зменшуючи розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до 5000 грн., суд першої інстанції, враховуючи те, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин, виходив з обґрунтованості такої суми витрат, яка підлягає стягненню за рахунок ГУ ДПС в Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРК ІНТЕЛМЕД".

Так, дослідивши подані заявником докази, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним та не є співмірним із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Колегія суддів звертає увагу на неможливість відшкодування витрат у сумі 1000,00 грн., пов`язаних з наданням первинної консультації із дослідженням підстав відповідності критеріям ризиковості, 3000 грн. за підготовку проекту повідомлення «Про надання інформації та її документального підтвердження» щодо невідповідності ТОВ «КОНАРК ІНТЕЛМЕД» критеріям ризиковості та 3000,00 грн. за підготовку проекту скарги до Державної податкової служби України на рішення «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості» від 16.05.2024 №25823, оскільки останні не є витратами в розумінні статті 134 КАС України. Такі послуги стосуються процедури досудового врегулювання спору з податковим органом, а не витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Крім того, слід враховувати, що дана справа відноситься до справ незначної складності і була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), судові засідання у справі не проводились.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції сума витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. є співмірною, документально підтвердженою та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на обсяг виконаної адвокатом роботи, незначну складність даної справи, а також її значення для позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 по справі № 520/19500/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова