Постанова

від 17.09.2024 по справі 440/4617/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 р. Справа № 440/4617/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 (суддя О.О. Кукоба, вул. Пущшкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039) по справі № 440/4617/24

за позовом ОСОБА_1

до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа: Головне управління ДПС у Полтавській області

про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - відповідач, Миргородський ВДВС) про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 05.08.2021 про відкриття виконавчого провадження №66384535.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.08.2021 про відкриття виконавчого провадження №66384535.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, третьою особою - Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не враховано, що згідно ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Враховуючи той факт, що виконавчий документ було отримано ГУ ДПС у Полтавській області лише 18.01.2021 вважає, що строк його пред`явлення до виконання повинен відраховуватися саме з 18.01.2021, а не з дати винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу 12.10.2020.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі №816/3513/14 позов Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Суд стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 212415,00 грн шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 31118029700012, код бюджетної класифікації: 14010100, одержувач: УК Миргородський район/м. Миргород/14010100, МФО 831019, код 37845125.

Постанова суду набрала законної сили 18.11.2014, а 02.12.2014 суд видав виконавчий лист №816/3513/14.

Постановою державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Півнично - Східно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Міщанін Т.М. відкрито виконавче провадження №66384535 з виконання виконавчого листа № 816/3513/14 виданого Полтавським окружним адміністративним судом 02.12.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС в Полтавській області податкового боргу у розмірі 212415 грн.

Позивач, вважаючи про пропуск стягувачем (Головне управління ДПС у Полтавській області, як правонаступник Миргородської ОДПІ) строку пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Позивач, вважаючи неправомірною постанову відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що на момент відкриття виконавчого провадження 05.08.2021 строк пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений стягувачем.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На дату видання Полтавським окружним адміністративним судом виконавчого листа від 02.12.2014 №816/3513/14 умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку були визначені Законом України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV).

Так, строки пред`явлення виконавчих документів до виконання були визначені статтею 22 Закону №606-XIV, відповідно до частини першої якої виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У силу пункту 1 частини другої статті 22 Закону №606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Статтею 23 Закону №606-XIV було визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2020 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ), а Закон №606-XIV втратив чинність.

У силу пунктів 5 - 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VІІІ виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою цієї статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Натомість, як визначено пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Судовим розглядом встановлено, що на дату видачі виконавчого листа від 02.12.2014 №816/3513/14 строк його пред`явлення до виконання у силу пункту 2 частини першої статті 22 Закону №606-XIV становив один рік.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону №606-XIV такий строк обчислювався з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.

Як зазначено вище, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі №816/3513/14 набрала законної сили 18.11.2014.

Тож у виконавчому листі №816/3513/14 було зазначено строк його пред`явлення до виконання до 19.11.2015.

Вперше виконавчий лист №816/3513/14 було пред`явлено до виконання 11.12.2014, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією заяви /а.с. 99, зі звороту/.

15.12.2014 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №45822162 /а.с. 101/, а постановою від 30.06.2015 виконавчий документ було повернуто стягувачу /а.с. 104/.

Повторно виконавчий лист №816/3513/14 було пред`явлено до виконання 06.08.2015, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією заяви /а.с. 104, зі звороту/.

17.08.2015 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №48453487 /а.с. 105, зі звороту/, а постановою від 29.12.2017 виконавчий документ було повернуто стягувачу /а.с. 107, зі звороту/.

З огляду на набрання 05.10.2016 чинності Законом №1404-VІІІ строк пред`явлення виконавчого листа №816/3513/14 до виконання у силу наведених вище приписів частин першої, п`ятої статті 12 названого Закону становив три місяці з дня повернення виконавчого документа стягувачу, тобто до 28.03.2018, про що державний виконавець зазначив у постанові від 29.12.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП48453487) /а.с. 107, зі звороту/.

Втретє виконавчий лист №816/3513/14 було пред`явлено до виконання 15.03.2018, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією заяви /а.с. 108, зі звороту/.

09.08.2018 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №56952573 /а.с. 109/, а постановою від 12.10.2020 виконавчий документ було повернуто стягувачу /а.с. 110, зі звороту/.

Копію вказаної постанови отримано стягувачем 18.01.2021, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції /а.с. 110/.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області 19.04.2021 було пред`явлено виконавчий лист до виконання шляхом подання відповідної заяви про примусове виконання Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/3513/14.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавчого провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудовий спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Аналіз частин четвертої та п`ятої ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем повідомлення від 18.01.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу), а не з дати прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу. Час що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, повідомлення від 18.01.2021 про повернення виконавчого документу стягувану не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи те, що постанова про повернення виконавчого документа від 12.10.2020 року ВП 56952573 отримана стягувачем 18.01.2021, Головним управлінням ДПС у Полтавській області 19.04.2021, тобто у межах строків, визначених ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" було пред`явлено виконавчий лист до виконання шляхом подання відповідної заяви про примусове виконання Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/3513/14

Подібну правову позицію щодо застосування зазначених норм права висловлено Верховним Судом у постановах від 29.01.2020 у справі №344/19847/18 та від 05.10.2016 у справі № 910/18165/13, де сформовано правовий висновок про те, що днем повернення виконавчого документу стягувачу є день отримання ним відповідної постанови державного виконавця.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення неповно з`ясовані обставин, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі № 440/4617/24 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий