Ухвала

від 03.09.2024 по справі 761/47226/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке 19.12.2023 під час проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що використовувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- системний блок VENTO A8 "ASUS" SHA S9/9 90-PL881 AN5K4-53c-84 x350084721.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на майно, яке вилучено 19.12.2023 під час проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що використовувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки Redmi Юс, s/n НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , колір сірий, Vodafonesim- НОМЕР_4 ;

- предмет схожий на відтиск печатки із назвою ТОВ "Реал-Тренд" № НОМЕР_5 ;

- ноутбук «ASUS», сірого кольору, х512 D, sn12 m, L1NOCV04V45902F;

- системний блок DELL, RED Model:BO8S, RED TEPE D085001;

- системний блок VENTO A8 «ASUS» SHA S9/9 90-PL881 AN5K4-53c-84 x350084721;

-системний блок VENTO A8 G8x39000788;

- флеш-носій чорного кольору із біло-червоним принтом.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

Як вказує прокурор, зазначене в клопотанні майно в повній мірі відповідає критеріям, визначених ст. 98 КПК України, та 20.12.2023 вмотивованою постановою детектива визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023000210000029 від 11.04.2023.

Крім того, апелянт стверджує, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що набуття у власність даного майна є результатом незаконної діяльності.

На думку автора апеляційної скарги, втручання в право особи на мирне володіння своїм майно в цьому випадку є повністю виправданим та здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000210000029 від 11.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Постановою детектива першого відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 від 20.12.2023 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 72023000210000029 від 11.04.2023 речовими доказами.

21.12.2023 прокурорпершого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 19.12.2023 під час проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що використовувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки Redmi Юс, s/n НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , колір сірий, Vodafonesim- НОМЕР_4 ;

- предмет схожий на відтиск печатки із назвою ТОВ "Реал-Тренд" № НОМЕР_5 ;

- ноутбук «ASUS», сірого кольору, х512 D, sn12 m, L1NOCV04V45902F;

- системний блок DELL, RED Model:BO8S, RED TEPE D085001;

- системний блок VENTO A8 «ASUS» SHA S9/9 90-PL881 AN5K4-53c-84 x350084721;

-системний блок VENTO A8 G8x39000788;

- флеш-носій чорного кольору із біло-червоним принтом, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року зазначене клопотання прокурора про арешт майна задоволено частково.

З такими рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу має зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Так, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно -системний блок VENTO A8 "ASUS" SHA S9/9 90-PL881 AN5K4-53c-84 x350084721, слідчий суддя не в повній мірі оцінив відповідність майна, а саме: мобільного телефону марки Redmi Юс, s/n НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , колір сірий, Vodafonesim- НОМЕР_4 ; предмет схожий на відтиск печатки із назвою ТОВ "Реал-Тренд" № НОМЕР_5 ; ноутбук «ASUS», сірого кольору, х512 D, sn12 m, L1NOCV04V45902F; системний блок DELL, RED Model:BO8S, RED TEPE D085001; системний блок VENTO A8 G8x39000788; флеш-носій чорного кольору із біло-червоним принтом, критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, вказане майно, в арешті якого було відмовлено слідчим суддею, з підстав його невідповідності критеріям ст. 98 КПК України, має, на думку колегії суддів, суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та у встановленому законом порядку визнано в кримінальному провадженні № 72023000210000029 від 11.04.2023речовим доказом.

Враховуючи вимоги ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а суд на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які виникають при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, аналізуючи внесене на розгляд клопотання, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено мету та підстави для арешту вказаного у клопотанні майна.

При цьому, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту, необ`єктивність і формальність судового розгляду, апеляційна скаргапрокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення вказаного клопотання сторони обвинувачення, накладення арешту на зазначене в ньому майно, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні № 72023000210000029 від 11.04.2023, спричинити втрату інформації, яка має доказове значення в ході здійснення досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року, якою частково задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке 19.12.2023 під час проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що використовувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: системний блок VENTO A8 "ASUS" SHA S9/9 90-PL881 AN5K4-53c-84 x НОМЕР_6 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 19.12.2023 під час проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що використовувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки Redmi Юс, s/n НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , колір сірий, Vodafonesim- НОМЕР_4 ;

- предмет схожий на відтиск печатки із назвою ТОВ "Реал-Тренд" № НОМЕР_5 ;

- ноутбук «ASUS», сірого кольору, х512 D, sn12 m, L1NOCV04V45902F;

- системний блок DELL, RED Model:BO8S, RED TEPE D085001;

- системний блок VENTO A8 «ASUS» SHA S9/9 90-PL881 AN5K4-53c-84 x350084721;

-системний блок VENTO A8 G8x39000788;

- флеш-носій чорного кольору із біло-червоним принтом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2022/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 761/47226/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1