Постанова

від 09.09.2024 по справі 760/15521/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/15521/24 Головуючий у суді І інстанції Мозолевська О.М.

Провадження № 33/824/4191/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , прокурора відділу Офісу генерального прокурора Шкурпела Руслана Владиславовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, заступника директора Державного підприємства «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів» Міністерства охорони здоров`я України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо неї усним зауваженням. Провадження у справі за вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - закрито.

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що викладені обставини у своїй сукупності вказують про малозначність вчиненого правопорушення, а тому вважається можливим звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності і обмежитись оголошенням усного зауваження.

Не погодившись з вказаною постановою, 09 серпня 2024 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження відносно неї закрити.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова є необ`єктивною, постановленою з порушенням чинного законодавства, не враховує всіх обставин справи.

Зазначає, що від здійснення фінансового контролю вона не ухилялася, на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» належним чином та у встановлений Законом строк вчинила всі дії, які від неї залежали. При цьому вся її поведінка була цілковито спрямована на безумовне виконання вимог Закону та створення всіх умов для здійснення заходів належного фінансового контролю відповідними державними органами.

Просить суд апеляційної інстанції врахувати наведені нижче обґрунтування та відсутність протиправності в її діях, а також відсутності умислу на ухилення від фінансового контролю з боку держави, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції», про що свідчать наступні обставини:

-декларація за 2021 та 2022 роки була подана нею вчасно до 31 січня 2024 року, що саме по собі засвідчує той факт, що нею належно виконувалися обов`язки, передбачені Законом України «Про запобігання корупції»;

-в протоколі №689 від 02 липня 2024 року зазначено, що робота в Реєстрі щодо заповнення та перегляду розділів декларації проводилася нею 31 березня 2024 року;

-кнопку «Перейти на сторінку накладення кваліфікаційного електронного підпису» вона натискала 31 березня 2024 року десять разів, що однозначно засвідчує бажання подати декларацію та готовність інформації до подання у зазначену дату;

-причиною подання декларації із запізненням о 19-23 год 01 квітня 2024 року була технічно зумовлена неможливість накладення електронного підпису на своєчасно заповнену та перевірену декларацію;

-декларація за 2023 рік була подана нею негайно, як тільки в неї з`явилася відповідна можливість - 01 квітня після закінчення робочого часу, але вже з іншого технічного пристрою - робочого комп`ютера, на якому накладення електронного підпису відбулося без будь-яких збоїв та з першого разу.

Вказує, що вона є людиною пенсійного віку, і не володіє спеціальними технічними знаннями з накладенням електронного підпису, крім того 30 та 31 березня 2024 року були вихідними днями (субота та неділя), коли відсутня можливість звернутися до фахівців з відповідних питань.

Вважає, що в даному випадку як при складанні протоколу № 689 від 02 липня 2024 року, так і при прийнятті рішення судом у даній справі вимоги ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП були порушені.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора відділу Офісу генерального прокурора Шкурпело Р.В., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржена постанова є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованим та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та були досліджені судом першої інстанції.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що відповідно наказу Державного підприємства «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів» Міністерства охорони здоров`я України від 19 березня 2004 року №5-ос ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника директора Державного підприємства «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів» Міністерства охорони здоров`я України.

Відповідно до Статуту Підприємства, затвердженого наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 10 липня 2019 року №922 Підприємство зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, реєстраційний №20713, дата реєстрації 19 лютого 2004 року, ідентифікаційний код 25412778 (Державне підприємство «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів» є правонаступником Центральної лабораторії з аналізу якості лікарських засобів на підставі наказу Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 12 лютого 2004 року №48, Державне підприємство «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів» перейменовано у Державне підприємство «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції» на підставі наказу Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів 18 листопада 2008 року №38) (п. 1.1.). Підприємство є самостійним суб`єктом господарювання з правом юридичної особи, має відокремлене майно, від свого імені здійснює всю діяльність, укладає договори, виступає від свого імені в суді, має власну назву, бланки та печатку з зображенням Державного герба України та з власним найменуванням, штампи, емблеми, власні поточні, валютні та інші рахунки в установах банків (п. 1.2.).

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

На підставі зазначеного, ОСОБА_2 , будучи посадовою особою Підприємства, яке є юридичною особою публічного права, є суб`єктом на якого поширюється дія закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №689 від 02 липня 2024 ОСОБА_1 займаючи посаду заступника директора Державного підприємства «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів», будучи відповідно посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до пл. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, 01 квітня 2024 року о 19:23 год несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в-г» п. 2 ч. 1ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 449/21 від 23 липня 2021 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609 (далі - Порядок), щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, та охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу ІІ Закону України від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз`яснення від 13 листопада 2023 року № 4 щодо типів існування декларацій, коли їх слід подавати та який звітний період вони охоплюють.

Згідно Роз`яснення щорічна декларація подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно, а саме 01 квітня 2024 року, подала щорічну електронну декларацію за 2023 рік.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

-протоколом № 689 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 02 липня 2024 року (а.с. 1-9), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , будучи заступника директора ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів» МОЗ України, несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік - 1 квітня 2024 року о 19 год. 23 хв., тобто несвоєчасно. З протоколом про адміністративне правопорушення погодилася, що засвідчила своїм підписом;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 відповідно до яких він зазначає, що подала декларацію за 2023 рік із запізненням, у зв`язку із тим, що не вдавалося підписати декларацію електронним цифровим підписом. Зазначала, що причин, які можна було б віднести до поважних на несвоєчасне подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік у неї не було. (а.с. 10-11);

-копією посадової інструкції заступника директора ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів» Міністерства охорони здоров`я України;

- витягом з сайту НАЗК з якого вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію 1 квітня 2024 року, о 19 год. 23 хв., а згідно із послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , встановлено, що дії, направлені на подання декларації, було розпочато 31 березня 2024 року о 21 год 23 хв. Жодних дій щодо подання декларації до вказаного періоду не вчинялося (а.с. 41-49 зворот).

Суд апеляційної інстанції, зазначає, що ОСОБА_1 не надала суду жодних належних доказів у підтвердження поважності причин неподання нею декларації за 2023 рік у термін до 31 березня 2024 року включно.

Крім того, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо

На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Суд першої інстанції дав належну оцінку сукупності доказів, що узгоджуються між собою та підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що вона подала декларацію із запізненням, тому, що були проблеми в роботі сайту НАЗК, вона неодноразово намагалася накласти електронний цифровий підпис 31 березня 2024 року, є необґрунтованими, оскільки як вбачається з витягу сайту НАЗК, ОСОБА_1 декларацію за 2021, 2022 роки заповнювала декілька днів, тобто вона розуміла скільки часу займе заповнювання декларації за 2023 рік.

Крім того будь-яких підтверджень про те, що «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» не працював з технічних причин, - до суду апеляційної інстанції не надано, поважних причин несвоєчасного подання декларації судом апеляційної інстанції не встановлено, так як у ОСОБА_1 було об`єктивно достатньо часу та можливостей для подання декларації у визначений законом строк.

Посилання ОСОБА_1 про відсутність умислу щодо несвоєчасного подання такої декларації є безпідставним, оскільки адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП - є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, i суб`єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній так i в необережній формі вини, а зазначені нею обставини не звільняють її від обов`язку виконання вимог Закону України стосовно своєчасного подання щорічної декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо неї усним зауваженням, а провадження у справі закрито - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб