Ухвала

від 17.09.2024 по справі 808/727/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2024 року

м. Київ

справа №808/727/17

адміністративне провадження №К/990/30354/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 30.07.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» відмовити в повному обсязі.

За наслідком автоматизованого розподілу судової справи, вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А., про що складено протокол 05.08.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Васильєвої І.А. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №808/727/17, за наслідками якого для розгляду справи замість судді Васильєвої І.А. визначено суддю Ханову Р.Ф., про що складено протокол 27.08.2024.

У зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам статей 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд ухвалою від 27.08.2024 подану контролюючим органом касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику, в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень з доданням до неї (нього) належних доказів, які б підтверджували факт неможливості своєчасного вчинення скаржником процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк визначений статтею 329 КАС України.

Окрім того, у зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, Суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, усунути недоліки касаційної скарги та надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Мотивуючи свою ухвалу суд касаційної інстанції зауважив, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17 була прийнята у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача. Повне судове рішення складено 28.03.2024.

А отже, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 29.04.2024, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду скаржником подано лише 30.07.2024, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Поряд з цим, як установив Верховний Суд, при зверненні 30.07.2024 до суду з касаційною скаргою, питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушило; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касацій оскарження спірних рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17, - не надало.

Як встановив суд касаційної інстанції, зміст поданої відповідачем касаційної скарги лише засвідчує факт наявності ухвал Верховного Суду від 17.04.2024, від 26.04.2024, від 21.05.2024 та від 12.06.2024 та від 25.07.2024 про повернення раніше поданих контролюючим органом касаційних скарг скаржнику через відсутність підстав для допуску до відкриття касаційного провадження у відповідності до вимог статей 328, 330 КАС України, що, у свою чергу не було розцінено колегією суддів як клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, оскільки жодного обґрунтування поважності підстав пропуску такого строку у касаційній скарзі Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наведено.

А тому, залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, з-поміж іншого, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику необхідно подати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17 з вказівкою на підстави, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, з долученням до неї (нього) належних доказів на підтвердження наведених підстав.

У даному випадку, як вказав Верховний Суд, належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника, довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього та інші.

У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали від 27.08.2024 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 27.08.2024) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 28.08.2024 о 20:10год.

Таким чином, останнім днем виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (з урахуванням вихідних днів) є 09.09.2024.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою засобів поштового зв`язку 02.09.2024 було подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у справі №808/727/17 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024.

Так, у поданому скаржником клопотанні, останній мотивуючи необхідність поновлення судом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, посилається на наступні обставини: своєчасність подання касаційної скарги у цій справі при первинному зверненні до суду; постановлення Верховним Судом ухвал про повернення раніше поданих контролюючим органом касаційних скарг особі, яка їх подала.

У своїх доводах про поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження відповідач наголосив, що зазначені ним обставини є безпосереднім чинником необхідності поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, ураховуючи, що первинна касаційна скарга була подана вчасно, а надалі тривав розгляд виконання ухвал суду про повернення касаційної скарги з наступним зверненням до суду касаційної інстанції у визначеному законом порядку, що вказує на наявність обставин об`єктивного характеру, за яким, як на думку скаржника, необхідно приймати рішення про поновлення відповідного строку звернення до суду з касаційною скаргою.

Разом з тим, оцінивши доводи наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, надісланому на виконання вимог ухвали від 27.08.2024 про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд вважає їх неповажними з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України скаржник, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи й унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги, та підтвердженні відповідними доказами.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17 п`ять разів.

Верховний Суд ухвалами від 17.04.2024, від 26.04.2024, від 21.05.2024, від 12.06.2024 раніше подані скаржником касаційні скарги повернув особі, яка їх подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили належного викладення підстав касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень. У кожній зі своїх ухвал, суд касаційної інстанції визнавши незмістовним та недостатнім наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень визначену, зокрема, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої-третьої статті 353 цього Кодексу.

Вп`яте подану відповідачем касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 01.07.2024 залишив без руху, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху, з-поміж іншого, слугувало те, що наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень було недостатнім для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Ухвалою від 25.07.2024 Верховний Суд касаційну скаргу повернув з підстав неусунення недоліків касаційної скарги в частині надання уточненої касаційної скарги з викладенням підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом в ухвалі від 01.07.2024 про залишення касаційної скарги без руху.

У цій справі звернення з касаційною скаргою є шостим і саме скаржником не було дотримано вимог статей 328 і 330 КАС України, що стало підставою для повернення раніше поданих касаційних скарг відповідачу, тобто, саме проявлений контролюючим органом підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення.

У той же час, приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Усталеною є позиція Верховного Суду, що питання оцінки поважності причин пропуску строку через невиконання суб`єктом владних повноважень вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що перевіркою змісту вшосте поданої у цій справі касаційної скарги, колегією суддів було встановлено, що у ній, як і у раніше поданих скаргах, міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник наводить мотиви незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» здійсненим по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи та вказує, що судами попередніх інстанцій при прийнятті спірних судових рішень було неправильно застосовано норми матеріального права й порушено норми процесуального права, що вплинуло на правильний результат вирішення спору.

Разом з тим, як зауважив суд касаційної інстанції, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, який визначає підставу для касаційного оскарження саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, скаржник не зазначив у чому саме полягає помилка судів при застосуванні вказаних норм права, яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника потребує висновку Верховного Суду та як відповідна норма, на думку скаржника, повинна застосовуватися. Скаржник також не вказав який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Тобто, за змістом вшосте подана скаржником касаційна скарга, аналогічно попередньо поданим, побудована на наданні неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами, цитуванні норм діючого, на момент виникнення спірних правовідносин законодавства з абстрактним зазначенням, що судами рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в силу вимог статті 341 КАС України не входить до повноважень Верховного Суду.

А тому, у зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, Верховний Суд в ухвалі від 27.08.2024 про залишення касаційної скарги без руху, запропоновував скаржнику усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження спірних судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Натомість, вимоги ухвали від 27.08.2024 про залишення касаційної скарги без руху в цій частині скаржник не виконав, а саме уточненої касаційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17, з належним обґрунтуванням процесуальної підстави для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень не подав, що свідчить про неусунення скаржником виявлених Верховним Судом недоліків у частині викладення підстав для касаційного оскарження обов`язок зазначення яких врегульовано частиною четвертою статті 328 та пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, як наголошував Верховний Суд, залишаючи 27.08.2024 подану відповідачем касаційну скаргу без руху, унеможливлює у подальшому її розгляд.

Верховний Суд наголошує, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами. Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Отже, сукупність встановлених Верховним Судом за результатом розгляду поданого контролюючим органом на виконання вимог ухвали від 27.08.2024 про залишення касаційної скарги без руху клопотання про поновлення пропущеного строку обставин, свідчить виключно про те, що Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України допустило необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані Судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Таким чином, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, скаржник має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, подана касаційна скарга підлягає повторному залишенню без руху для надання Головному управлінню ДПС у Запорізькій області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є, та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №808/727/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повторно залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для виконання вимог, що стали підставою залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк визначений судом не буде подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова