Рішення

від 17.09.2024 по справі 642/149/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"17" вересня 2024 р.

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня2024року

м.Харків

Справа 642/149/24

Провадження 2-адр/642/2/24

Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Кайдалової Я.О.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №642/149/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Ленінського районного суду м.Харкова Петрової Н.М. перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій вона просила суд скасувати постанову №1.1 адміністративної комісії Холодногірського району від 02.01.2024про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 15.08.2024позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволено, постанову Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради від 02.01.2024№1.1 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн. - скасовано, справу про адміністративне правопорушення - закрито, на користь ОСОБА_1 стягнуто з державного бюджету України судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Після ухвалення повного тексту рішення, протягом п`яти днів, 19.08.2024до Ленінського районного суду м.Харкова від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 642/149/24, в якій вона просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань даного суб`єкта владних повноважень понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень (а.с.101-158).

13.09.2024 до Ленінського районного суду м.Харкова від представника відповідача Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради - Міняйлової О.М. надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового судового рішення, в якій вона просить суд відмовити у задоволені заяви позивача про стягнення з Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради витрат на професійну правничу допомогу. Заперечення обґрунтовані тим, що представництво інтересів ОСОБА_1 в суді не охоплювалося предметом Договору про надання правової допомоги №03-08/2023-ф від 24.08.2023та вчинено поза строком його дії, оскільки згідно п.6.1. Договору він діє з дня підписання даного Договору до 31.12.2023, а адміністративний позов ОСОБА_1 подано до суду 12.01.2024. Натомість, додатковою угодою № 1 від 04.04.2024внесено зміни до Договору, а саме: розширено предмет Договору та доповнено його наданням правової допомоги, вчиненням необхідних правових та процесуальних дій, представництво інтересів позивача у Ленінському районному суді м.Харкова. Строк дії Договору продовжено до 31.12.2024. Зазначає, що дія зазначеного Договору закінчилася та не була продовжена у встановленому законодавством порядку, тому продовжити дію Договору можна лише тоді, коли строк його дії не закінчився.

Також вказує, що детальний розрахунок надання правової допомоги та рахунок-фактура не містять детального та конкретного визначення суми у розмірі 10 000,00 грн., а лише перелічують загальне найменування послуг без зазначення обсягу часу, конкретного вираження наданої послуги її детального опису, на підставі чого склалася конкретна вартість кожної послуги.

Крім того зазначає, що позивачем не надано документів, які підтверджують факт оплати витрат, пов?язаних з наданням правової допомоги. У самій додатковій угоді №2 від 15.08.2024до Договору зазначено, що винагорода сплачується протягом 3 днів з моменту отримання коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень. Тобто, понесення витрат на правову допомогу ставиться у пряму залежність від сплати коштів з рахунку суб?єкта владних повноважень, тому є підстави вважати, що зазначені витрати ще не є такими, що понесені позивачем.

Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 15.08.2024позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволено, постанову Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради від 02.01.2024№1.1 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн. - скасовано, справу про адміністративне правопорушення - закрито, на користь ОСОБА_1 стягнуто з державного бюджету України судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина першастатті 16 КАС України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1 частини третьоїстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 ст. 134 КАС України).

Частиною 7статті 139 КАС Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до частини 9статті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.04.2019року у справі №826/9047/16.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі 10000 грн., представником позивача суду надано договір про надання правової допомоги №03-08/2023-ф від 24.08.2023, Додаткову угоду №1 до Договору №03-08/2023-ф про надання правової допомоги від 04.04.2024, Додаткову угоду №2 до Договору №03-08/2023-ф про надання правової допомоги від 15.08.2024, копію акту №03-08/2023-ф/1 від 15.08.2024здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок-фактура №РФ-1 від 15.08.2024за договором №03-08/23-ф від 24.08.2023«Про надання правової допомоги та додаткової угоди №2 до цього договору від 15.08.2024, детальний розрахунок наданої правової допомоги (а.с.152-158).

Додатковою угодою №1 до Договору №03-08/2023-ф від 24.08.2023про надання правової допомоги п.2.1.1 Договору викладено у наступній редакції: «2.1.1 Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах: вчиняє всі необхідні правові процесуальні дії, представляє інтереси Клієнта в органах Національної поліції та її територіальних підрозділах, вчиняє всі необхідні правові та процесуальні дії, представляє інтереси клієнта в Ленінському районному суді м. Харкова по справі №642/149/24.».

Пункт 6.1. Договору №03-08/2023-ф від 24.08.2023про надання правової допомоги викладено у наступній редакції: «Договір діє з дня підписання даного Договору та до 31.12.2024». (а.с.154).

Відповідно до п.1.1. додаткової угоди №2 до Договору №03-08/2023-ф від 24.08.2023про надання правової допомоги, клієнт сплачує винагороду виконавцю в розмірі 10 000,00 грн., за розгляд.

Винагорода сплачується протягом 3 днів з моменту отримання коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень та на підставі наданого клієнту виконавцем рахунку фактури (п.1.2 додаткової угоди №2 до Договору №03-08/2023-ф від 24.08.2023про надання правової допомоги). (а.с. 155).

Відповідно до рахунку-фактури №РФ-1 від 15.08.2024за договором №03-08/23-ф від 24.08.2023про надання правової допомоги та додаткової угоди №2 до цього Договору від 15.08.2024, детального розрахунку наданої правової допомоги позивачу надано наступні юридичні послуги: представлення інтересів при розгляді справи №642/149/24, вартість послуги -5500,00 грн., підготовка процесуальних документів (заяви, клопотання, письмові пояснення, адвокатські запити, пов?язані із розглядом справи), вартість послуги -4500,00 грн. (а.с. 157-158).

Крім того, на підтвердження витрат на правову допомогу у вказаному вище розмірі, позивач повинна надати документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 15 квітня2020року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня2020року у справі № 379/1418/18.

Так, адвокатом Ханом А.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , на підтвердження витрат на правову допомогу не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, меморіальний ордер про сплату банком витрат на правову допомогу) тощо.

Але, суд вважає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з прецедентною практикою такого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

Дослідивши заявлене обґрунтування витрат на правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку, що такі не відповідають критерію розумності їх розміру у співвідношенні до складності справи, а тому не можуть бути визнані судом обґрунтованими у розмірі, зазначеному позивачем.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2019року по справі №810/2760/17.

Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 922/1964/21 від 16.06.2022констатувала, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Що ж до доведення не співмірності у випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Позивач ОСОБА_1 дійсно отримав правову допомогу від адвоката Хана А.О., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу по справі.

Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 10 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня2017року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 5 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, клопотання позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №642/149/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності -задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Адміністративної комісії Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 (п`ять тисяч п`ятсот грн., 00 коп.) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представника позивача: ОСОБА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5144від 30.08.2018, адреса: АДРЕСА_2 , для листування: 61003, м.Харків, а/с 10939.

Відповідач: Адміністративна комісія Холодногірського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради, кодЄДРПОУ04059243, адреса: 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Суддя Наталя ПЕТРОВА