Вирок

від 17.09.2024 по справі 448/1356/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/1356/24

Провадження № 1-кп/448/203/24

В И Р О К

Іменем України

17.09.2024 місто Мостиська

Мостиський районний судЛьвівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська в режимі відеоконференцзв`язку матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142230000341 від 20.07.2022 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першоюстатті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України(даліКК),

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв`язку),

захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведени

1 Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці червня 2022 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан та Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2263-IX від 22.05.2022 р. продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.05.2022 строком на 90 діб, а також мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою подальшого особистого використання документу під час перетину державного кордону України, а саме отримання права на виїзд за межі території України, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись прямим умислом на підроблення офіційних документів - тимчасового посвідчення військовозобов`язаного та довідки військово-лікарської комісії, використовуючи реквізити « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_1 » за допомогою відповідної комп`ютерної техніки та інших засобів, умисно підробив офіційні документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 09.12.2019 видане ІНФОРМАЦІЯ_4 та довідку військово-лікарської комісії №432 від 17.05.2022 №5093, видану ІНФОРМАЦІЯ_5 , на його ім`я, внісши до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 09.12.2019 завідомо недостовірні відомості щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.42-А, гр.І наказу МОУ №402-2008, проставив печатку із написами « ІНФОРМАЦІЯ_6 », штамп із написом «Взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 », із рукописним написом « ІНФОРМАЦІЯ_7 », штамп із написом «Виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 », із рукописним написом «09.12.2019», вклеївши свою фотокартку з метою ідентифікації особи та проставив підпис посадової особи, а також внісши до довідки військово - лікарської комісії №432 від 17.05.2022 №5093 виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , завідомо недостовірні відомості щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.42 «А», графи І, проставив печатку із написом « ІНФОРМАЦІЯ_8 », печатку із написом «Лікар ОСОБА_6 », кутового штампу із надписом « ІНФОРМАЦІЯ_8 », та проставив підписи посадових осіб, тим самим підробив документи, що надають право виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану, що відповідно документально підтверджено.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою його використання.

В подальшому, 28 червня 2022 року близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом на використання завідомо підроблених документів, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 09.12.2019, видане ІНФОРМАЦІЯ_4 та довідка військово-лікарської комісії №432 від 17.05.2022 №5093, видана ІНФОРМАЦІЯ_5 , видані на його ім`я, є підробленими та містять завідомо недостовірні відомості, щодо визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.42 «А» графи І наказу ІНФОРМАЦІЯ_9 , що в свою чергу надає право у період дії воєнного стану на виїзд за межі України, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску «Мостиська», що розташований в АДРЕСА_2 , використав вищевказані завідомо підроблені документи, шляхом їх пред`явлення та надання інспектору Державної прикордонної служби України Лоскутовій Софії, з метою подальшого перетину державного кордону України.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України а саме: використання завідомо підробленого документа.

ІІ. Позиція обвинуваченого

2. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини, що наведені у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно у 2022 підробив документи: довідку ВЛК та ТЦК. А 28.06.2022, при наведених в обвинувальному акті обставинах, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску «Мостиська», що розташований в АДРЕСА_2 , використав підроблені документи, видані на його ім`я, які містять завідомо недостовірні відомості. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що критично оцінює свої діяння, просив не застосовувати суворої міри покарання. Згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без дослідження доказів, якими підтверджуються встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також згідний із встановленими обмеженнями оскарження вироку за результатами розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.

ІІІ. Оцінка Суду

3. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та, роз`яснивши їм положення КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме: про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

4. Суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, які характеризують обвинуваченого, як особу.

5. Показання обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

6. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.

7.Судовий розглядпровадження проводивсявідносно обвинуваченого ОСОБА_3 в межахпред`явленого обвинувачення.

8. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

9.Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфікованіза частиною першою статті 358КК України як підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою його використання та частиною четвертою статті 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

10.Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.

ІV. Призначення покарання

11. При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

12. У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також у справах «Бакланов проти росії» (рішення від 09.06.2005) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

13. Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

14. Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

15. Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України є: щире каяття, а також повне та беззастережне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

16. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України не встановлено.

17. Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

18. Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом також враховується те, що такий раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, висловив жаль з приводу вчиненого діяння, висловив критичне відношення до вчиненого та бажання виправитись, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надав допомогу органам досудового розслідування та суду у з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного розкриття, вчиненого ним кримінального правопорушення, враховуючи його стан здоров`я на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення кримінального правопорушення, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідності не має, учасником бойових дій не є. Суд враховує, що обставини, які обтяжують покарання відсутні, у даному кримінальному провадженні відсутній потерпілий, вчиненим злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам.

19. З огляду на викладене, та враховуючи позицію прокурора, який просив призначати покарання для обвинуваченого у вигляді штрафу, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку та погоджується з думкою державного обвинувача, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді штрафу.

20. Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст.69 КК України, суд не вбачає.

21. Суд приходить до переконання, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

22. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

23. Цивільний позов по справі не заявлявся.

24. Процесуальні витрати по справі відсутні.

25. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

26. Запобіжнийзахід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цихпідстав, керуючись статтями 368,370-371,373-374,376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

у х в а л и в :

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнативинуватим увчиненні кримінальногопроступку,передбаченого ч.1ст.358КК Українита призначитийому покаранняу видіштрафу врозмірі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп.

2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

3. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покаранняу видіштрафу врозмірі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп.

4. Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

5. Речові докази: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 09.12.2019, видане ІНФОРМАЦІЯ_4 та довідка військово-лікарської комісії №432 від 17.05.2022 №5093, видана ІНФОРМАЦІЯ_5 , видані на ім`я ОСОБА_3 залишити в матеріалах кримінального провадження.

6. Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

7.Запобіжний західвідносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.

8. Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

9. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

11. Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

12. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду виготовлений та підписаний суддею в нарадчій кімнаті 17.09.2024.

Суддя ОСОБА_7