Ухвала

від 17.09.2024 по справі 451/1296/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/1296/24

Провадження № 1-кс/451/74/24

УХВАЛА

про повернення клопотання прокурору

17 вересня 2024 року місто Радехів

Слідчий суддя Радехівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Радехівського відділу Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12024141280000071, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

Старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 , як сторона кримінального провадження, звернувся із клопотанням, погодженим із прокурором, до слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на автомобіль марки «Audi А6» р.н.з. НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: зокрема, підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак клопотання про арешт майна складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України.

Зокрема, в клопотанні не вказано, який саме визначений ч. 1ст. 170 КПК України спосіб арешту (позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) просить накласти слідчий за погодженням із прокурором на тимчасово вилучене майно.

Також в клопотанні слідчого лише зазначено як додаток: копії матеріалів, що підтверджують викладені у клопотанні доводи без зазначення кількості аркушів тощо;

Крім того, зазначений у клопотанні контактний номер телефону власника/законного володільця тимчасово вилученого майна не співпадає із контактним номером телефону у письмових поясненнях ОСОБА_4 , що є необхідними відомостями для його повідомлення про дату та час розгляду клопотання про арешт майна з метою виконання вимог ст. 172 КПК України, а також з метою забезпечення загальних засад змагальності та рівності сторін з урахуванням скорочених строків розгляду подібної категорії клопотань, що унеможливлює вчасне повідомлення учасників іншим чином.

Наведене свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Вище наведене є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Радехівського відділу Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12024141280000071, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - повернути прокурору, встановивши 72-х годинний строк для усунення недоліків, що зазначені в ухвалі, з моменту отримання її копії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_5