Постанова

від 18.09.2024 по справі 947/19559/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

справа №947/19559/24

провадження 22-ц/819/318/24

18 вересня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),

судді: Воронцова Л.П.,

Склярська І.В.,

розглянувши у порядкуспрощеного провадження(безповідомлення учасниківсправи) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2024 року, постановлену під головуванням судді Булах Є.М., у справі за заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки "БЕБКО ФІНАНС" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договорами про залучення строкового внеску (вкладу),

встановив:

В червні2024року ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою про видачу судового наказу, в якій просив стягнути з Кредитної спілки «БЕБКО-ФІНАНС» на користь заявника заборгованість за договорами про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №427/д/2021 від 30 квітня 2021року у розмірі 15000,00грн.; №498/д/2021 від 04 червня 2021року у розмірі 30000,00грн.; №574/д/2021 від 01 липня 2021року у розмірі 10000,00грн.; №809/д/2021 від 30 вересня 2021року у розмірі 20000,00грн.; №816/д/2021 від 11 жовтня 2021року у розмірі 30000,00грн.; №834/д/2021 від 22 жовтня 2021року у розмірі 25000,00грн.; №861/д/2021 від 09 листопада 2021року у розмірі 15000,00грн.; №874/д/2021 від 19 листопада 2021року у розмірі 15000,00грн.; №889/д/2021 від 30 листопада 2021року у розмірі 15000,00грн. Вирішити питання розподілу судових витрат, стягнувши з боржника витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 302,80 грн.

Заява мотивована тим, що протягом 2021року між заявником та Кредитною спілкою «БЕБКО-ФІНАНС» були укладені у письмовій формі договори про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок на загальну суму 175000,00грн. Строк дії договорів становив два роки рік.

Оскільки боржник після закінчення строку дії договорів кошти не повернув, на письмові вимоги про повернення внеску (вкладу) члена кредитної спілки не реагує, заявник просив видати судовий наказ про стягнення коштів, що дорівнює розміру строкового внеску (вкладу) та стягнути судові витрати у справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 22липня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Кредитної спілки «БЕБКО-ФІНАНС» заборгованості за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Ухвала суду мотивована тим, що в порядку наказного провадження може бути виданий судовий наказ про стягнення заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки вклад члена кредитної спілки на депозитний рахунок не є заборгованістю за договором, а вимога про стягнення депозитних вкладів не передбачена п.7 ч.1 ст.161 ЦПК України, суд вважав за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу. Також суд зазначив про недотримання заявником вимог ст.163 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області про відмову у видачі судового наказу від 22липня 2024 року, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про видачу судового наказу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення необґрунтованої ухвали.

Заявник вказав, що подана ним заява про видачу судового наказу відповідає вимогам, передбаченим ст.161 ч.1 п.7 ЦПК України, за якою судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогудо юридичноїособи абофізичної особи-підприємця простягнення заборгованостіза договором(іншим,ніж пронадання житлово-комунальнихпослуг,електронних комунікаційнихпослуг,послуг телебаченнята радіомовлення),укладеним уписьмовій (втому числіелектронній)формі,якщо сумавимоги неперевищує старозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.

На думку заявника, суд першої інстанції помилково вважав, що неповернення члену кредитної спілки (вкладнику) суми вкладу за договором про залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок не є заборгованістю за договором, за наявності якої може бити виданий судовий наказ.

Послався на те, що між сторонами були укладені договори в письмовій формі. По закінченню строків дії договорів та не укладення сторонами додаткових договорів, боржник був зобов`язаний повернути на користь заявника суми вкладів, але зобов`язання з повернення коштів не виконав. Загальна сума пред`явленої вимоги становить 175000грн., що не перевищує старозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.

Позиція інших учасників

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.1 ч.1 ст. 353 ЦПК України).

Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України інформація про призначення справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Порядок розгляду вимог у наказному провадженні унормований Розділом ІІ «Наказне провадження» Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161цього Кодексу.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, на основі письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов`язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Отже, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в законі, судовий наказ видається без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. При цьому змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні. Наказ суду ґрунтується на поданих заявником документах, на повідомлених ним доводах, покликаних переконати суд у тому, що підстави для звернення до суду з позовом відсутні у зв`язку з безспірністю вимог.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст.19 ЦПК України).

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наведене свідчить, що в порядку наказного провадження може бути стягнута грошова заборгованість за письмовим договором, розмір якої не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відмовивши у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції послався на те, що вклад члена кредитної спілки на депозитний рахунок не є заборгованістю за договором та вимогою у розумінні п.7 ч.1 ст.161 ЦПК України, за якою може бути виданий судовий наказ.

Проте погодитися з висновком суду не можна.

Згідно ст.626 ч.1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Звернувшись до суду із заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_1 зазначив, що між ним та Кредитною спілкою "БЕБКО ФІНАНС" укладені договори про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №427/д/2021 від 30 квітня 2021року у розмірі 15000,00грн.; №498/д/2021 від 04 червня 2021року у розмірі 30000,00грн.; №574/д/2021 від 01 липня 2021року у розмірі 10000,00грн.; №809/д/2021 від 30 вересня 2021року у розмірі 20000,00грн.; №816/д/2021 від 11 жовтня 2021року у розмірі 30000,00грн.; №834/д/2021 від 22 жовтня 2021року у розмірі 25000,00грн.; №861/д/2021 від 09 листопада 2021року у розмірі 15000,00грн.; №874/д/2021 від 19 листопада 2021року у розмірі 15000,00грн.; №889/д/2021 від 30 листопада 2021року у розмірі 15000,00грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Строк дії договорів сплинув, сторони не укладали додаткових договорів про продовження договірних правовідносин, а відтак у боржника виникло зобов`язання з повернення строкових внесків (вкладів), яке Кредитна спілка у добровільному порядку не виконує.

Аналіз положень пункту 7 ч.1 ст.161 ЦПК України дає підстави вважати, що законодавець не визначив види договорів, за якими можуть бути видані або не видані судові накази про стягнення заборгованості, яка виникає внаслідок невиконання або неналежного виконання однією стороною (боржником) зобов`язань за договором.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що в наказному порядку не підлягає розгляду вимога про стягнення заборгованості за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки слід визнати неприйнятними та такими, що позбавлені правового обґрунтування.

В оскаржуваній ухвалі, суд також послався на те, що подана ОСОБА_1 заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст.163 ЦПК України. При цьому, суд не зазначив, в чому полягає ця невідповідність та не навів з цього приводу своє мотивування, що унеможливлює для суду апеляційної інстанції здійснення перевірки законності та обґрунтованості ухвали суду від 22 липня 2024року в наведеній частині (ст.367 ч.1 ЦПК України).

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду, як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального закону, перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 липня 2024 року скасувати.

Справу за заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки "БЕБКО ФІНАНС" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договорами про залучення строкового внеску (вкладу) направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, відповідно до п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.П. Воронцова

І.В. Склярська