Ухвала

від 17.09.2024 по справі 400/6056/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

м. Миколаїв

17.09.2024 р. № 400/6056/24

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю ПЕРСОНАЛ ПРОД ГРУП, вул. 7 Слобідська, 70/8,м. Миколаїв,54055,

до відповідачів1: Головного управління ДПС у Київській області, вул. Хороброго Святослава, 5А,м. Київ,03151, 2: Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053,

провизнання протиправним та скасування рішення від 11.03.2024 №10697627/41960282, №10697628/41960282,№10697629/41960282 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Персонал Прод Груп" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.03.2024 № 10697627/41960282 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.01.2024 № 124 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати ПН в ЄРПН датою її подання;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.03.2024 № 10697628/41960282 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.12.2023 № 53 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати ПН в ЄРПН датою її подання;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.03.2024 № 10697629/41960282 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2023 № 28 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати ПН в ЄРПН датою її подання.

Позивач заявляв про понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн, докази чого будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України.

Рішенням суду від 22.08.2024 р. позов задоволено.

27.08.24 представником позивача подано клопотання про ухвалення додаткового рішення.

30.08.2024 р. від відповідача 1 надійшли заперечення на клопотання, в яких вказано, що розмір заявлених витрат на правову допомогу неспівмірний зі складністю справи. Не надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом, відсутнє документальне підтвердження на підставі чого розраховано вартість послуг.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На доказ понесених витрат позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги від 24.06.2024 р. № 1, акту приймання-передачі від 23.08.2024 р., ордеру про надання правничої (правової) допомоги на ім`я ОСОБА_1 .

Розглянувши надані документи, суд встановив, що представником надані дві копії договору про надання правничої допомоги, який укладений у формі, що не відповідає нормам Цивільного кодексу України. Відсутній примірник договору, який підписаний обома його сторонами. Аналогічно, надано копії актів приймання-передачі, одна з яких не підписана виконавцем робіт, а інша клієнтом.

Отже, суд виходить з того, що позивачем не доведено фактичне понесення ним витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Підстави для ухвалення додаткового рішення у справі відсутні, а тому заява представника позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Прод Груп" про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення може бути оскаржена.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Ухвала підписана суддею 17.09.2024 р.

Суддя Н. В. Лісовська