Ухвала

від 17.09.2024 по справі 539/3866/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3866/24

Провадження № 2/539/1255/2024

УХВАЛА

17.09.2024

Суддя Лубенськогоміськрайонного судуПолтавської областіГуменюк Г.М.,ознайомившись ізпозовноюзаявою ОСОБА_1 до Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті, ОСОБА_2 ,треті особиФізична особапідприємець ОСОБА_3 ,ТОВ ЛУБНИ-РАЙЗЕМПРОЕКТСЕРВІС,Лубенська міськарада про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду ізпозовом довідповідачів Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті, ОСОБА_2 ,треті особиФізична особапідприємець ОСОБА_3 ,ТОВ ЛУБНИ-РАЙЗЕМПРОЕКТСЕРВІС,Лубенська міськарада про усуненняперешкод укористуванні тарозпорядженні належноюйому земельноюділянкою кадастровий номер 5322884902:02:007:0041 площею 0,0690 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5322884900:06:002:0024 площею 0,1006 га, яка знаходиться на території Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особамає право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975р. «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, та містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовнихвимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини;6)відомості провжиття заходівдосудового врегулюванняспору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Тому позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені устаттях 263-267 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини, а, отже, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до ч.2ст. 83 ЦПК Українипозивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Так позивач зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину належить земельна ділянка, кадастровий номер 5322884902:02:007:0041 площею 0,0690 га. Внесення інформації до Державного земельного кадастру здійснювало ТОВ ЛУБНИ-РАЙЗЕМПРОЕКТСЕРВІС. Нещодавно з`ясувалося, що фактичне місцерозташування земельної ділянки не збігається з її документальним оформленням, на тому місці де вона має бути, на кадастрову карту України внесено іншу земельну ділянку з кадастровим номером 5322884902:06:002:0024 площею 0,1006 га, документація на яку розроблялася фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (сертифікат № НОМЕР_1 від 13.02.2013) на замовлення ОСОБА_4 .

З метою виправлення допущеної землевпорядниками помилки при внесенні до Державного земельного кадастру земельної ділянки він ОСОБА_1 звернувся до ТОВ ЛУБНИ-РАЙЗЕМПРОЕКТСЕРВІС, де було оформлено замовлення на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5322884902:02:007:0041 площею 0,0690 га., документи були підготовлені, але зареєструвати уточнення не має можливості у зв`язку з зареєстрованою земельною ділянкою кадастровий номер 5322884902:06:002:0024 площею 0,1006 га

Частинами другою, третьоюстатті 26 Закону України «Про землеустрій»передбачено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Відповідно до частин другої, четвертоїстатті 28 Закону України «Про землеустрій»розробники документації із землеустрою зобов`язані: а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цьогоЗаконуможе бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою (частина першастатті 31 Закону України «Про землеустрій»).

Отже, відносини щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку між її розробником і замовником виникають на підставі договору, який за своїм змістом можна віднести до договорів підряду.

Згідно частин першої, другоїстатті 837 ЦК Україниза договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 3ст. 5 Закону України "Про державний земельний кадастр"порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цьогоЗакону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051затверджено "Порядок ведення Державного земельного кадастру" (далі - Порядок № 1051).

При цьому, норми п. 153 Порядку №1051 визначають, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Таким чином, виправлення помилок, допущених у відомостях державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою здійснюється виключно на підставі та в порядку, встановленомуЗаконом №3613-VI, а саме, державним кадастровим реєстратором.

Відповідно до п.139 цього Порядку у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей. Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно достатті 9 Закону №3613-VIта підпунктів 1, 5, 9 пункту 6 Порядку №1051 внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів та відмови у їх наданні, виправлення помилок у Державному земельному кадастрі є самостійними повноваженнями кадастрового реєстратора.

Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 08 квітня 2020 року у справах за №520/2093/19; від 08 липня 2020 року у справі за № 362/2698/15-ц;від 20 серпня 2020 року ВС№806/1578/16.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що визнанню наявності помилки та для набуття підстав для її виправлення шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру передує процедура встановлення недостовірної інформації, у яку спочатку необхідно внести зміни.

Ознайомившись іззмістом позовноїзаяви встановлено,що данапозовна заяване відповідаєвимогам п.4,5,6ч.3ст.175 ЦПКУкраїни,оскільки:зміст позовнихвимог єне точним,в даномувипадку,позивач пред`явивпозов додвох відповідачівГоловного управлінняДержгеокадастру уПолтавській області, ОСОБА_2 ,однак упрохальній частиніпозову просить усунутиперешкоди укористуванні тарозпорядженні належноюйому земельноюділянкою кадастровий номер 5322884902:02:007:0041 площею 0,0690 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5322884900:06:002:0024 площею 0,1006 га, яка знаходиться на території Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Із тексту позовної заяви не вбачається в чому саме полягає порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_2 прав позивача.

Також позивач зазначає, що спір виник не стосовно меж в натурі на місцевості земельної ділянки її площі чи підстав володіння та користування, а лише щодо її координат по документам. Для того, щоб перевірити всю інформацію, встановити можливість позасудового порядку вирішення проблеми, він звертався до Лубенської міської ради, землевпорядників, які виготовляли технічну документацію із землеустрою на його земельну ділянку та земельну ділянку документи на яку оформляв ОСОБА_4 , але позитивного результату не отримав.

Очевидно, що позивачу слід жити заходи досудового врегулювання спору, що визначені діючим законодавством, конкретизувати зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів.

Відповідно до положеннястатті 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Суд зауважує, що для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний особою спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним. позивачем має бути обрано спосіб захисту у відповідності до с.16 ЦК України, при цьому викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Таким чином, позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175 ЦПК Українипозовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч.7ст.185 ЦПК Україниу випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 доГоловного управлінняДержгеокадастру уПолтавській області, ОСОБА_2 ,треті особиФізична особапідприємець ОСОБА_3 ,ТОВ ЛУБНИ-РАЙЗЕМПРОЕКТСЕРВІС,Лубенська міськарада про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, що не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена.

Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк