Постанова

від 12.09.2024 по справі 922/1335/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/1335/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представників Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради та Акціонерного товариства "Харківобленерго"

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №1862 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1335/24 (повний текст складено 11.07.2024, суддя О.О. Присяжнюк.)

за позовною заявою: Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради (ров. Ломоносова, буд. 5, смт Шевченкове, Куп`янський р-н, Харківська обл., 63601)

до: Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037)

про: зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "АКВА" Шевченківської селищної ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго", в якій просить суд зобов`язати відповідача АТ "Харківобленерго" визначити щомісячні обсяги спожитої позивачем КП "АКВА" електричної енергії за розрахункові місяці, а саме: за квітень, жовтень та листопад 2022 року, за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильника(ів) та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача); стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3028 грн на розрахунковий рахунок UA153515330000026001052217632, МФО 351533.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неправомірно не визначив об`єми спожитої (розподіленої) позивачем електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019р. № 65-478 за квітень, жовтень та листопад 2022 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1335/24 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оператор системи, тобто відповідач, зобов`язаний був у період дії Положення визначити обсяги споживання після отримання оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії документально підтверджених фактичних показів лічильника(ів), за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильника(ів) та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача) без заяви споживача.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" з відповідним рішенням не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Наказу Міністерства енергетики України №148 від 13 квітня 2022 року. Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до цього наказу, обсяги споживання електричної енергії на територіях, де ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях, повинні визначатися на підставі фактичних показників лічильників, якщо такі показники отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ), передані споживачем, персоналом оператора системи, постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) або постачальником електричної енергії.

Виходячи з цього, відповідач стверджує, що розрахував обсяги спожитої позивачем електричної енергії за квітень, жовтень і листопад 2022 року, використовуючи дані, надані самим позивачем 18 та 30 листопада 2022 року. Оскільки інших фактичних показників лічильників за зазначені періоди не було надано, "Харківобленерго" вважає свої дії такими, що повністю відповідають чинним нормативним документам, і тому рішення суду першої інстанції є неправильним та підлягає скасуванню.

Також апелянт посилається на справи №922/5065/23, №922/3722/23 та №922/3726/23 які, на його думку, мають преюдиційне значення та мають бути враховані під час розгляду справи №922/1335/24. Адже у справах №922/3722/23 та №922/3726/23 вже був встановлений факт правомірності проведеного розрахунку обсягу розподіленої електричної енергії КП «Аква» на підставі поданих звітів та підписаних актів про обсяги розподіленої електричної енергії за листопад 2022.

19.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 залишити без змін. КП "АКВА" у своєму відзиві підкреслює, що суд першої інстанції правильно застосував положення Наказу Міністерства енергетики України №148 від 13 квітня 2022 року. Позивач зазначає, що після отримання відповідачем документально підтверджених фактичних показів лічильників, обсяг спожитої електроенергії треба визначати за середньодобовим споживанням. Цей обсяг розраховується на основі двох останніх послідовно зчитаних показів лічильників і кількості днів між цими зчитуваннями, без урахування днів, коли були перерви в електропостачанні.

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

У судове засідання, яке відбулось 12.09.2024, з`явилися представники Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради та Акціонерного товариства "Харківобленерго".

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини спору.

Відповідно до п. 4 Постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 № 312 Комунальне підприємство «АКВА» Шевченківської селищної ради (далі Позивач) приєдналось до публічного договору АТ «Харківобленерго» - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір), який розміщений на офіційному сайті АТ «Харківобленерго», на умовах Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 65-478 від 01.01.2019 р., що підтверджується заявою приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 65-478 від 01.01.2019 р.

Відповідно до п. 3.4 Договору Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

У разі ненадання Споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця.

Відповідно до п. 3.5 Договору визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між Споживачем та його постачальником.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом лютогожовтня 2022 року позивачем звіти про покази засобів обліку не подавались не з вини позивача, у зв`язку з об`єктивними причинами.

24.02.2022 розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що територія Шевченківської селищної територіальної громади, де розташоване КП "АКВА", з перших днів повномасштабної війни російської федерації в Україні (з 26.02.2022) була окупована, та офіційно територію було деокуповано українськими військами 08.09.2022, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією". У період окупації на території Шевченківської селищної територіальної громади, де розташоване підприємство позивача, був відсутній зв`язок та інтернет. На території самого підприємства постійно знаходилась ворожа армія, працівники підприємства працювали під повним контролем поставлених ворожих військових та у цей період у працівників позивача не було доступу до приладів обліку електроенергії, фізичної та технічної можливості передавати у цей період АТ "Харківобленерго" покази обліку електричної енергії. Але в цей період підприємство не зупиняло свою діяльність ні на день, а надання послуг з водопостачання та водовідведення передбачає щоденне використання електроенергії. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.

У листопаді представниками позивача та відповідача було підписано Акт № 65- 478/30112022 від 30.11.2022 р. про обсяги розподіленої електричної енергії з розбивкою по постачальникам за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 р. № 65-478, згідно з яким станом на 18.11.2022 р. обсяг розподіленої електричної енергії по постачальнику ПрАТ «Харківенергозбут» становить 32109 кВт/год. З 18.11.2022 р. постачальник електричної енергії змінився, покази передано вчасно.

За період лютийжовтень 2022 року акти про обсяги розподіленої електричної енергії сторонами договору не підписувалися.

Як вказує позивач у позові, для порівняння з аналогічним періодом: згідно з відомостями про витрати електричної енергії за аналогічний період, за листопад місяць 2021 року за договором № 65-478 фактично спожито 3840 кВт/год.

Покази по постачальнику ПрАТ «Харківобленерго» зафіксовано на 18.11.2022 року. Тобто, за 18 днів позивач технічно не міг використати 32109 кВт/ год.

За умовами Положення Відповідач зобов`язаний був визначити обсяг електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильника(ів) та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача).

На запит КП «АКВА» № 31 від 28.02.2024 р. до АТ «Харківобленерго» щодо надання наявної у відповідача інформації щодо:

1. Обсягів спожитої (розподіленої) електричної енергії КП «АКВА» Шевченківської селищної ради помісячно за 2022 рік по Договору № 65-478 від 04.04.2022 р.

2. Поданих КП «АКВА» Звітів про покази засобів обліку за розрахункові місяці 2022 року по Договору № 65-478 від 04.04.2022 р. з наданням копій цих звітів за 2022 рік

- відповідачем надано Довідку про обсяги розподіленої електричної енергії за період з січня 2022 року по грудень 2022 року споживачу КП "АКВА" відповідно до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 р. № 65-478, в якій вказано визначені об`єми спожитої електричної енергії за січень, лютий, березень, листопад, грудень 2022 року. Інші місяці: квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень об`єми не визначено, відповідно напроти цих місяців стоїть 0 кВт споживання.

При цьому надано три звіти за 2022 рік: за січень, листопад та грудень, які надавалися відповідачу позивачем.

У відповіді АТ «Харківобленерго» від 14.03.2024 р № 56РРЕ/49-109 вказано, що: «У зв`язку з ненаданням звіту про покази засобів обліку, обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за лютий 2022 року визначено розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця.»

У відповіді також вказано, що за березень 2022 року звіт надати немає можливості, оскільки немає доступу до архіву. На думку позивача, за березень 2022 об`єм було визначено таким самим способом, як за лютий 2022 року, так як позивачем звіт за березень не подавався.

На підставі викладеного в позові, позивач вказує, що відповідач неправомірно не визначив обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії позивачем за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень і жовтень, а за листопад було включено споживання за ці місяці.

Такі неправомірні дії відповідача, на переконання позивача, призводять до безпідставно нарахованого доходу електропостачальною організацією, яка постачала електричну енергію за ціною, яка протягом 2022 року неодноразово змінювалася у сторону збільшення.

В період не визначення об`ємів розподіленої енергії електропостачальною організацією для КП «АКВА» був ПрАТ « ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ».

Згідно з цінами на електричну енергію, зазначеними на сайті ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», за квітень 2022 р. ціна на електроенергію складала 4 242,720 грн., за травень 2022 р. 3 707,376 грн., за червень 2022 р. 4 070,268 грн., за липень 2022 р. 4 509,564 грн., за серпень 2022 р. 4 425,732 грн., за вересень 2022 р. 4 747,176 грн., за жовтень 2022 р. 5 495,868 грн., за листопад 6 103,908 грн.

Тобто результатом таких неправомірних дій відповідача є рахунок ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», виконаний у листопаді 2022 р., за використані КП «АКВА» кВт*год у період часу квітень - листопад 2022 р. за ціною листопада 2022 року у розмірі 6 103,908 грн., без урахування вартості електроенергії за попередні місяці 2022 року.

Позивач у своєму позові вказує, що при такому розрахунку несе суттєві збитки, враховуючи ще незадовільний фінансовий стан підприємства після окупації, знищення майна позивача ворогом, в тому числі під час ракетних обстрілів, втрату великої кількості документів, що і так ускладнює функціонування підприємства, яке є єдиним підприємством, яке здійснює надання житловокомунальних послуг: водопостачання, водовідведення та теплопостачання на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району та є об`єктом критичної інфраструктури, що становить значний суспільний інтерес.

АТ «Харківобленерго» було направлено лист від 29.03.2024 року № 59, в якому позивач просив визначити обсяги спожитої електричної енергії за квітень, жовтень та листопад 2022 року відповідно до Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» від 13.04.2022 р.

Також в листі запропоновано наступний розподіл обсягів споживання електричної енергії без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача:

- За Договором № 65-478: квітень 2022 року 24000 кВт; жовтень 2022 року 5000 кВт; листопад 2022 року 3109 кВт.

Але на момент подання позову до суду відповіді не надходило.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

Предметом позову є вимога позивача здійснити дії, а саме зобов`язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" визначити щомісячні обсяги спожитої електричної енергії КП "АКВА" за квітень, жовтень та листопад 2022 року.

Підставою позову КП "АКВА" є те, що всупереч Наказу Міністерства енергетики України №148 від 13 квітня 2022 року, відповідач неправильно визначив обсяги спожитої електроенергії АТ "Харківобленерго", що призводить до завищення вартості нарахувань за електроенергію. Тобто, позивач прагне іншого розрахунку, оскільки це безпосередньо впливає на суму оплати.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" в своїй апеляційній скарзі зазначає, що у справах №922/3722/23 та №922/3726/23 за позовами Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Комунального підприємства АКВА про стягнення заборгованості за електричну енергію за листопад 2022 року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованість за споживу електричну енергію за листопад 2022.

Тобто, на час ухвалення оскаржуваного рішення вже був встановлений факт правомірності проведеного розрахунку обсягу розподіленої електричної енергії КП «Аква» на підставі поданих звітів та підписаних актів про обсяги розподіленої електричної енергії за листопад 2022.

Таким чином, взаємозв`язок між цими справами полягає в тому, що у справах №922/3722/23 та №922/3726/23 вже надано правову оцінку правомірності визначення щомісячних обсягів спожитої електричної енергії КП "АКВА" за квітень, жовтень та листопад 2022 року та стягнуто, виходячи з цього, заборгованість за спожиту електроенергію на підставі обсягів, які оскаржуються КП "АКВА" у справі №922/1335/24.

Рішення у справах №922/3722/23 та №922/3726/23 набрали законної сили та не оскаржуються позивачем.

З огляду на це, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь- якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 5 статті 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, у якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 - ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №. 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001 зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Отже, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту його прав та інтересів. Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а згідно зі статтею 13 Конвенції - право на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Як зазначалось вище, предметом позову є вимога зобов`язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" визначити щомісячні обсяги спожитої КП "АКВА" електричної енергії за квітень, жовтень та листопад 2022 року. Проте цей спосіб захисту є превентивним, оскільки спрямований на усунення правової невизначеності в майбутньому, а не на вирішення поточного спору щодо нарахування та стягнення заборгованості за електроенергію. Позивач фактично намагається уточнити та змінити вже визначені обсяги споживання, що впливатимуть на майбутні розрахунки, але не усуває поточних фінансових зобов`язань, які вже стягуються в судових справах №922/3722/23 та №922/3726/23, рішення яких набрали законної сили, де стягнуто заборгованість за спірний період.

Вищевказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, коли кредитор вже ініціював судовий процес і судом винесено рішення про стягнення заборгованості на підставі встановлених обсягів, боржник не може звертатися з окремим позовом, щоб визнати відсутність права вимоги у кредитора або вимагати перегляду обсягів споживання. У ситуації, коли вже існує рішення суду, боржник повинен захищати свої права у відповідному провадженні, заперечуючи проти позову про стягнення заборгованості, зокрема доводячи неправильність нарахувань або розрахунків.

Зокрема, у справах №922/3722/23 та №922/3726/23, рішеннями суду першої інстанції було встановлено правомірність нарахованих обсягів спожитої електроенергії за листопад 2022 року та задоволено вимоги щодо стягнення заборгованості на користь ПрАТ "Харківенергозбут". Таким чином, вже існує правова визначеність щодо обсягів електроенергії та їх впливу на нарахування заборгованості за відповідний період. Спроба КП "АКВА" переглянути ці обсяги в іншій справі з метою майбутнього перерахунку є неефективною з точки зору захисту прав позивача у поточних умовах, оскільки аргументи щодо порушення вимог положення Наказу Міністерства енергетики України №148 від 13 квітня 2022 року та правильності обсягів електричної енергії повинні заявлятися Комунальним підприємством "АКВА" Шевченківської селищної ради виключно справ про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, а саме в справах №922/3722/23 та №922/3726/23.

Таким чином, захист прав позивача може бути досягнута лише в рамках уже розглянутих справ №922/3722/23 та №922/3726/23, де вже вирішено питання про правомірність розрахунків та нараховану заборгованість. Позивач повинен був захищати свої інтереси, заперечуючи обсяги спожитої електроенергії саме в цих справах, а не подавати новий позов про уточнення обсягів, які вже визнані правильними в судовому порядку.

Таким чином, у світлі принципу правової визначеності (legal certainty) та принципу res judicata, задоволення вимог позивача у даному провадженні не буде належним способом захисту його прав, оскільки питання обсягів спожитої електроенергії та нарахувань заборгованості вже були вирішені і підтверджені судовими рішеннями, які набули законної сили.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду не погоджується з рішенням суду Господарського суду Харківської області, який не повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Харківобленерго" підлягає задоволенню; рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1335/24 скасуванню.

Керуючись статтями 269, п.2 ч.1 ст. 275, ч. 1 ст. 277, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/1335/24 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради (пров. Ломоносова, буд. 5, смт Шевченкове, Куп`янський р-н, Харківська обл., 63601, код ЄДРПОУ 41390693) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір у розмірі 4542,00 грн за подання апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.09.2024

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян