Постанова

від 18.09.2024 по справі 904/6279/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6279/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 (повний текст рішення складено 29.04.2024, суддя Рудь І.А.) у справі № 904/6279/23

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про відшкодування збитків завданих державі у розмірі 32 629 грн 69 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом № 3-8919-10 від 30.11.2023, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" збитки завдані державі у розмірі 32 629 грн 69 коп. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача, а саме: скиду забруднених вод, відбулося забруднення земельної ділянки площею 6627,0 кв.м., у зв`язку з чим завдано збитків.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024, у даній справі, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92; код ЄДРПОУ 43877118) збитки в розмірі 32 629 грн 69 коп, внаслідок забруднення земельної ділянки на р/р IBAN UA868999980333129331000004651, отримувач ГУК у Дніпропетровській області/Тернівський район, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) та 2 147 грн 20 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що по даній справі суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, в якому не виконані всі вимоги цивільного законодавства, всебічно не перевірено обставини справи, не дотримані норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, не повно відображено обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідач вважає рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

І. Апелянт вказує, що як унормовано ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: - протиправної поведінки; - шкоди (збитків); - причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; - вини.

Скаржник зазначає, що в даному випадку Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не доведено фактів протиправної поведінки, завдання шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, а також вини відповідача.

Відповідач звертає увагу, що заявляючи про необхідність проведення експертизи та враховуючи визначені вищевказаною нормою ЦК України умови відповідальності за шкоду, позивач розраховував на те, що в матеріалах справи з`явиться висновок експерта, який містить відповіді на наступні питання:

1.1. Чи підтверджується актом від 20.08.2021р., складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21, а також матеріалами справи № 904/6279/23 несанкціонований скид зворотних вод з Лівобережного обвідного каналу ПРАТ «ПІВНГЗК» на земельну ділянку, розташовану на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівські посади, що знаходиться на території Глеваюватської об`єднаної територіальної громади, Дніпропетровської області що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер: 1221887000:07:001:0003 та прилеглої до неї території та чи призвів цей скид до забруднення землі?

1.2. Чи підтверджено в акті від 20.08.2021р., якого складено за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21, факт забруднення земельної ділянки, розташованої на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівські посади, що знаходиться на території Глеваюватської об`єднаної територіальної громади, Дніпропетровської області що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер: 1221887000:07:001:0003 та прилеглої до неї території та чи призвів цей скид до забруднення землі?

1.3. Чи підтверджено в акті від 20.08.2021р., якого складено за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21, факт забруднення іншої земельної ділянки, ніж земельна ділянка, яка розташована на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівські посади, що знаходиться на території Глеваюватської об`єднаної територіальної громади, Дніпропетровської області що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер: 1221887000:07:001:0003 та прилеглої до неї території та чи призвів цей скид до забруднення землі? Якщо так, то якої саме земельної ділянки (зазначити її площу)?

1.3.1. Якщо факт забруднення вищевказаних земельних ділянок (або однієї з них) підтверджено, то :

- яким чином та внаслідок чого відбулося таке забруднення земельної ділянки,

- чи наявний причинно-наслідковий між забрудненням вищевказаної земельної ділянки та протиправними діями, або протиправною бездіяльністю Відповідача?

- чи вірно виконано Позивачем наявний в матеріалах справи № 904/6279/23 розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого скиду зворотних вод за лютий 2022р. у розмірі 32 629, 69 грн.?

- Чи відповідає проекту та паспорту експлуатації хвостосховища влаштування лівобережного обвідного каналу у ґрунті до рівня залягання суглинків, червоних глин, у вигляді відкритого штучного русла?

Відповідач вказує, що суд відмовив в призначенні експертизи, але при цьому сам не дійшов до висновків, які б можна було вважати відповідями на питання, які скаржник навів (перелічив, зазначив) у апеляційній скарзі.

Апелянт вважає, що без кваліфікованих відповідей на ці питання суду неможливо було винести законне рішення та встановити: - особу, яка винна в заподіянні шкоди; - факт та розмір заподіяної шкоди; -інші визначені законодавством підстави та умови для відповідальності за заподіяну шкоду.

Таким чином, на думку скаржника, суд дійшов до висновку про наявність факту забруднення земельної ділянки та про винність в цьому Відповідача безпідставно.

ІІ. Додатково відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що докази, на які посилається позивач та суд першої інстанції, є неналежними та недопустимими, оскільки зібрані не у спосіб, передбачений законодавством та не підтверджують обставин, на які посилається позивач, з огляду на наступне.

Апелянт вказує, що у листі слідчого СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Богдана І.А. б/н б/д, на який посилається суд першої інстанції, в якому міститься вимога провести під час планового заходу державного нагляду (контролю) ПрАТ «ПівнГЗК» перевірку факту забруднення земельної ділянки, також зазначено, що 30.07.2021р. скеровано клопотання до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу про отримання дозволу на проведення огляду ділянки місцевості розташованої на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівські посади, що знаходиться на території Глеваюватської об`єднаної територіальної громади, Дніпропетровської області що знаходиться поруч із земельною ділянкою яка має кадастровий номер: 1221887000:07:001:0003 та прилеглої до неї території із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Проте, як зазначає слідчій у вказаному листі, в задоволенні клопотання слідчого судом було відмовлено.

Також скаржник зазначає, що зйомка розливу стічних вод, що додана до листа слідчого Відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровської області від 16.08.2021р. № 45.3/3-4065, є зйомкою частини обвідного лівобережного каналу - проектної гідротехнічної споруди, влаштованої у ґрунті для перехвату та відводу дренажних (фільтраційних) вод хвостосховища, при цьому вона була виконана на території підприємства без попереднього узгодження та залучення представників ПРАТ «ПІВНГЗК».

Таким чином, на думку відповідача, докази, зібрані під час вказаної слідчої дії, не можуть використовуватись, а ні в рамках кримінального провадження, а тим більш господарському процесі.

ІІІ. Апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції залишив без уваги той факт, що Лівобережний обвідний канал, де відбувався відбір проб ґрунту позивачем - це гідротехнічна споруда, влаштована у ґрунті до рівня залягання суглинків, червоних глин, у вигляді відкритого штучного русла з безнапірним рухом води.

Скаржник наголошує, що відбір проб ґрунту спеціалістами Екоінспекції відбувався безпосередньо у каналі між швидкотоками №2 та №3, а не на земельній ділянці, як це зазначає позивач. Але при цьому відповідач вважає неприпустимим відбір проб ґрунту в тілі каналу - проектної гідротехнічної споруди для цілей розрахунку шкоди за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. № 171.

Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що представник Відповідача Губаренко В. С. поставив свій підпис на самому акті в підтвердження того, що проби відібрано в місці, яке зазначено в схемі. Разом з тим, сама схема, в якій повинно бути заначено місце відбору проб, повинна бути складовою частиною самого акту. Тобто сам акт без схеми не має доказового значення, бо висновок про територію, на якій відібрано проби та яка є забрудненою, можливо зробити лише спираючись саме на цю схему.

Відповідач звертає увагу на те, що з невідомих причин Позивач надав суду не ту схему, яку представник Відповідача фактично підписав, а схему, яка не містить підпису представника Відповідача та яка підписана виключно представником Позивача в односторонньому порядку.

Тобто зміст та достовірність цієї схеми Відповідачем не підтверджено. На думку відповідача, суд повинен був критично оцінювати цей ключовий доказ та не робити висновок про те, що самим актом підтверджено територію забруднення.

Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Методика, на підставі якої позивачем здійснювався розрахунок збитків у розмірі 32 629, 69 грн, не може використовуватися Позивачем для визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів оскільки, об`єкт на якому відбирались проби - лівобережний обвідний канал, споруджений за проектом експлуатації хвостосховища (повне найменування проекту, витяг з якого міститься в матеріалах справи: «Реконструкция хвостового хозяйства и оборотного водоснабжения для поддержания мощности комбината» - (далі - «проект обвідного каналу», або «проект хвостосховища»)), а скидів або витоків води з каналу на прилеглі до каналу земельні ділянки Позивачем в акті №312/2-7-4.3(Ц)/21 від 20.01.2021, складеному за результатами планового заходу державного нагляду, не зафіксовано.

Відповідач вказує, що під час відбору проб та складання акту спеціалістами позивача, було допущено чисельні порушення, а саме:

-спеціалісти Позивача здійснили відбір контрольної проби ґрунту на не суміжній земельній ділянці, а на ділянці з іншим цільовим призначенням, що є порушенням р. 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149.

-відібрані представниками позивача проби повинні містити матеріал тільки одного генетичного горизонту або шару, проте вказані вимоги не були дотриманні представниками Позивача при відборі проб ґрунтів, оскільки одна проба була відібрана в каналі, біля його дна, у уріза води, а інша на землях Лісового господарства (порушення пункту 5.5. ДСТУ 4287:2004 «Якість ґрунту. Відбір проб»).

-акт відбору проб не містить посилання на прив`язку до об`єктів картографічної основи та ідентифікації на місцевості в системі географічних координат, що унеможливлює з точністю визначити точку у якій були відібрані спірні проби (порушення пункту 3.7. ДСТУ 4287:2004 «Якість ґрунту. Відбір проб»).

Як вже зазначалося вище скаржником, схема, в якій повинно бути заначено місце відбору проб, не містить підпису представника Відповідача, а підписана виключно представником Позивача в односторонньому порядку. Акт не містить інформації про те, що представник Відповідача відмовився від підписання всіх складових частин акту (зокрема схеми, яка повинна містити головну доказову інформацію). Тобто зміст та достовірність цієї схеми Відповідачем не підтверджено.

Апелянт відмічає, що відсутність підйому води в каналі, виходу води з берегів та відсутність завдання шкоди оточуючому середовищу, також підтверджується листом «УкрНДІводоканалпроект» №144/9-00 від 13.04.2022р.

IV. В апеляційній скарзі наголошено, що суд першої інстанції зазначає, що за результатом проведеного заходу державного нагляду (контролю) складено Акт від 20.08.2021 № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (а.с. 24-56).

Вказаний акт від 20.08.2021 № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21 був отриманий представником відповідача 20.08.2021 (а.с. 23).

Проте, як зазначає відповідач, суд першої інстанції залишив без уваги той факт, що відповідно до п. 1, 2, 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Апелянт вказує, що в даному випадку Державною екологічною інспекцією та Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проведено плановий захід щодо дотримання ПРАТ «ПІВНГЗК» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. За результатами якого складено акт від 20.08.2021р. № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21 (надалі - Акт).

Скаржник звертає увагу на те, що у п. 12 Акту у розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» в графі «Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства» (на сторінці 16 Акту) зазначено «На виконання листа старшого слідчого СВ Відділення поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.08.2021р. № 3730/6.2-20-21 з метою встановлення можливого забруднення ґрунту в присутності представників ПРАТ «ПІВНГЗК» здійснено відбір проб ґрунтів на земельній ділянці (акт відбору проб від 17.08.2021року №7-21-2). На теперішній час проводяться аналізи, обробка та узагальнення отриманих результатів».

Відповідач вважає, що описані вище обставини не можуть свідчити про наявність порушень вимог законодавства зі сторони ПРАТ «ПІВНГЗК», оскільки на момент складання акту Екоінспекція навіть не мала результатів аналізу відібраних проб ґрунтів, які нібито могли підтвердити порушення нормативних актів, оскільки протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 7-21-2 датований 27.08.2021р., тобто після складання акту.

V. Ще одним доводом апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції у рішенні безпідставно посилається на те, що 25.08.2021 позивачем складено припис № 312/2.2-7-.3 (Ц)/21, згідно з яким, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в період з 09.08.2021 по 20.08.2012, зокрема, приписано розробити заходи по усуненню виявлених порушень, ліквідувати та не допускати у подальшому засмічення земельної ділянки.

Крім цього, апелянт вказує, що відповідно до п. 7. ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Проте, відповідач вважає, що припис від 25.08.2021р. № 312/2.2.-7-4.3 (Ц)/21, на який посилається суд першої інстанції, не стосується обставин, викладених у позовній заяві, оскільки предметом розгляду вказаної справи є стягнення збитків в розмірі 32 629, 69 грн внаслідок забруднення земельної ділянки.

Скаржник зазначає, що відповідно до поняття, наведеного у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. № 171:

Забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.

Засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Тобто, апелянт вважає, що в зазначеному приписі міститься застереження, щодо усунення засмічення земель за іншим порушенням, а не забруднення землі (ґрунту), яке є предметом розгляду справи. Вимог щодо усунення забруднення земельної ділянки вказаний припис не містить, а отже додатково підтверджує відсутність порушень природоохоронного законодавства зі сторони ПРАТ «ПІВНГЗК».

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що позивач заперечує проти вимог та змісту апеляційної скарги, з огляду на вказане нижче.

Позивач вказує, що в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що: судом неповно з`ясовано обставини справи; висновки суду не відповідають обставинам справи; судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Тобто, як вважає позивач, відповідач стверджує, що судом допущено всі можливі порушення, які є підставою для скасування рішення.

Однак, на думку позивача, достатніх обґрунтувань по кожному із наведених нібито допущених судом порушень відповідач не наводить, а доводи апеляційної скарги повністю дублюють зміст відзиву на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу вказано, що обґрунтовуючи позицію щодо призначення експертизи відповідач стверджує, що для з`ясування спірних питань, а саме щодо встановленого позивачем факту забруднення земель, необхідні спеціальні знання. При цьому, із змісту апеляційної скарги (яка дублює клопотання про призначення експертизи) вбачається, що воно мотивоване загальними судженням про недоведеність виявленого порушення.

Так, як зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач стверджує, що «відбір проб ґрунту спеціалістами Екоінспекції відбувався безпосередньо у каналі між швидкотоками №2 та №3, а не на земельній ділянці, як це зазначає позивач».

Також позивач вказує, що відповідач критично ставиться до підписання матеріалів перевірки своїм же представниками, що є не зовсім коректно.

Однак позивач вважає, що з такою позицією неможливо погодитися, оскільки матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка залита зворотними водами підприємства в місці відсутності бетонованого лотка.

Позивач зазначає, що відбір проб ґрунтів на території земель біля хвостосховища ПрАТ «Північний ГЗК» здійснювався в присутності уповноваженої особи підприємства, яка супроводжувала членів комісії, а саме заступника начальника цеху ТВШГ виробництва та планування ПрАТ «Північний ГЗК» Губаренка В.С.

Акт відбору проб грунту № 7-21-2 від 17.08.2021 підписано вказаною особою без зауважень та заперечень.

Крім цього, на думку позивача, встановити чи підтверджено факт забруднення землі та місце здійснення відбору проб можливо за матеріалами справи без призначення експертизи.?

Позивач вказує, що також відповідач обґрунтовує клопотання про призначення експертизи тим, що позивач помилково (протиправно) використовує Методику для нарахування збитків.

Позивач звертає увагу, що правову оцінку використання нормативно-правового акта надає суд, а не експерт (спеціаліст) інженерно-екологічної галузі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що також відповідач зазначає, що в акті перевірки відсутній опис виявлених порушень вимог законодавства та проекту, оскільки на момент складання акту Екоінспекція не мала результатів аналізу відібраних проб ґрунтів, які нібито могли підтвердити порушення нормативних актів.

Однак з наведеними мотивами позивач не може погодитися, оскільки як вже зазначалося, під час проведення перевірки виявлено земельну ділянку з ознаками забруднення.

Позивач зазначає, що з метою встановлення можливого забруднення ґрунту в присутності представників ПрАТ «ПівнГЗК» відібрано проби ґрунтів на земельній ділянці обвідного каналу, який проходить навколо хвостосховища ПрАТ «ПівнГЗК» в місці відсутності бетонного лотка, про що зазначалося в акті перевірки.

Позивач вказує, що в подальшому за результатами інструментально-лабораторних досліджень підтверджено перевищення вмісту хлоридів та сульфатів у ґрунті в порівнянні з контрольною (фоновою) пробою.

Крім цього, для підтвердження/спростування спірного порушення проведення експертизи не потребується.

Позивач зазначає, що також обґрунтовуючи позицію щодо призначення експертизи відповідач наголошує на тому, що під час відбору проб та складання акту спеціалістами позивача було допущено чисельні порушення. Зокрема стверджує, що схема, в якій повинно бути заначено місце відбору проб, не містить підпису представника Відповідача.

Однак місце відбору проб зазначено у відповідному акті в якому зазначено, що до нього додається відповідна схема. Акт підписаний представником відповідача без зауважень.

Крім цього, позивач звертає увагу, що місцезнаходження спірної земельної ділянки підтверджено, серед іншого, зйомкою розливу стічних вод, наданою поліцією.

Позивач вважає, що також варто зазначити про те, що правову оцінку діям сторін (матеріалам справи) надає суд, а не спеціалісти інженерно-екологічної галузі.

Також Позивач заперечує проти питань, які відповідач пропонує поставити експерту:

3.1. Чи підтверджується актом від 20.08.2021 р., складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21, а також матеріалами справи № 904/6279/23 несанкціонований скид зворотних вод з Лівобережного обвідного каналу ПРАТ «ПІВНГЗК» на земельну ділянку, розташовану на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівські посади, що знаходиться на території Глеваюватської об`єднаної територіальної громади, Дніпропетровської області що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер: 1221887000:07:001:0003 та прилеглої до неї території та чи призвів цей скид до забруднення землі?

3.2. Чи підтверджено в акті від 20.08.2021р., якого складено за результатами проведення планового (позапланового) заходу Державного нагляду (контролю) щодо Дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21, факт забруднення земельної Ділянки, розташованої на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівські посади, що знаходиться на території Глеваюватської об`єднаної територіальної громади, Дніпропетровської області що знаходиться поруч із земельною Ділянкою, яка має кадастровий номер: 1221887000:07:001:0003 та прилеглої до неї території та чи призвів цей скид до забруднення землі?

3.3. Чи підтверджено в акті від 20.08.2021р., якого складено за результатами проведення планового (позапланового) заходу Державного нагляду (контролю) щодо Дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21, факт забруднення іншої земельної Ділянки, ніж земельна Ділянка, яка розташована на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівські посади, що знаходиться на території Глеваюватської об`єднаної територіальної громади, Дніпропетровської області що знаходиться поруч із земельною Ділянкою, яка має кадастровий номер: 1221887000:07:001:0003 та прилеглої до неї території та чи призвів цей скид до забруднення землі? Якщо так, то якої саме земельної Ділянки (зазначити її площу)?

Позивач вважає, що запропоновані питання не мають ознак того, що для їх відповіді потрібно залучити фахівця з інженерно-екологічної галузі, оскільки відповідач просить спеціалістів інженерно-екологічної галузі надати правову оцінку матеріалам справи, що належить виключно до компетенції суду.

Позивач зазначає, що, як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є земельна ділянка стосовно якої між сторонами виник спір.

Тобто, на думку позивача, для вирішення спору необхідно встановити чи підтверджено матеріалами справи факт забруднення землі чи ні.

Позивач наголошує, що відповідь на вказане питання надає суд за наявними у справі матеріалами. Але відповідач, фактично, намагається делегувати ці питання спеціалістам інженерно - екологічної галузі, що є недопустимим.

3.3.1. Якщо факт забруднення вищевказаних земельних Ділянок (або однієї з них) підтверджено, то:

- яким чином та внаслідок чого відбулося таке забруднення земельної ділянки?

Позивач вказує, що встановити яким чином відбулося забруднення можливе лише протягом невеликого проміжку часу шляхом обстеження земельної ділянки та проведення відповідних інструментально-лабораторних досліджень, що й було зроблено Інспекцією та зафіксовано відповідними документами.

- чи наявний причинно-наслідковий між забрудненням вищевказаної земельної ділянки та протиправними діями, або протиправною бездіяльністю Відповідача?

Позивач наголошує, що вказане питання має ознаки правового питання, а тому не може ставитися експерту.

- чи вірно виконано Позивачем наявний в матеріалах справи № 904/6279/23 розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого скиду зворотних вод за лютий 2022 р. у розмірі 32 629, 69 грн?

Позивач зазначає, що розрахунок шкоди є документом, який містить прості математичні значення, в основу яких покладено дані результатів перевірки, як то площа забрудненої земельної ділянки, вартість землі та інші коефіцієнти тощо.

Позивач звертає увагу, що в свою чергу відповідач не позбавлений можливості викласти заперечення стосовно розрахунку шкоди або надати контррозрахунок.

- Чи відповідає проекту та паспорту експлуатації хвостосховища влаштування лівобережного обвідного каналу у ґрунті до рівня залягання суглинків, червоних глин, у вигляді відкритого штучного русла?

На думку Позивача запропоноване питання не відноситься до предмета спору та не має значення для вирішення справи.

Таким чином, позивач вважає, що доводи відповідача про необхідність призначення експертизи не містять достатніх обґрунтувань для призначення інженерно-екологічної експертизи. Доводи відповідача зводяться лише до загальних суджень про незгоду з виявленим порушенням, а відповідач фактично пропонує спеціалістам інженерно-екологічної галузі переглянути матеріали справи та підтвердити/спростувати виявлені порушення.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до статті 177 ГПК України питання стосовно призначення експертизи вирішується судом у підготовчому провадженні, але відповідач із відповідним клопотанням під час підготовчого провадження до суду не звертався.

Таким чином, позивач вважає, що суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що також відповідач стверджує, що надані позивачем докази зібрані не у спосіб, передбачений законодавством та не підтверджують обставин, на які посилається позивач.

Позивач вказує, що відповідач акцентує увагу на тому, що слідчий звертався до районного суду з клопотанням про отримання дозволу на проведення огляду ділянки місцевості, в задоволенні якого судом відмовлено.

Однак, позивач вважає, що зазначене не відноситься до предмета спору та не спростовує виявлене Інспекцією забруднення землі.

Також відповідач стверджує, що зйомка розливу стічних вод, додана до листа слідчого, є зйомкою частини обвідного лівобережного каналу - проектної гідротехнічної споруди, влаштованої у ґрунті для перехвату та відводу дренажних (фільтраційних) вод хвостосховища, при цьому вона була виконана на території підприємства без попереднього узгодження та залучення представників ПРАТ «ПІВНГЗК».

Тобто, як наголошує позивач, відповідач у господарському судочинстві намагається довести протиправність дій слідчого в рамках кримінального провадження, що є не зовсім вірно.

Окрім цього, позивач вважає за необхідне зазначити, що Інспекція отримала відповідні матеріали від компетентних органів та використала інформацію під час проведеного планового заходу. В подальшому цю інформацію використано під час обчислення розміру шкоди.

На думку позивача, враховуючи вищевказане, слід дійти висновку, що доводи відповідача не спростовують наведені у позові обставини.

Позивач зазначає про те, що підприємство стверджує, що Інспекцією проби відбиралися неправомірно, в акті перевірки факт забруднення землі не зафіксовано, а також стверджує, що лівобережний обвідний канал, де відбувався відбір проб ґрунту позивачем, входить до загальної системи перехвату та відводу фільтраційних вод хвостосховища ПРАТ «ПІВНГЗК» з наступним поверненням назад у хвостосховище.

Однак Інспекція з наведеними судженнями підприємства не погоджується та зазначає наступне.

Відбір проб ґрунтів на території земель біля хвостосховища ПрАТ «Північний ГЗК» здійснювався в присутності уповноваженої особи підприємства, яка супроводжувала членів комісії, а саме заступника начальника цеху ТВШГ виробництва та планування ПрАТ «Північний ГЗК» Губаренка В.С.

Акт відбору проб ґрунту № 7-21-2 від 17.08.2021 підписано вказаною особою без зауважень та заперечень.

Доводи підприємства про те, що інспекція нібито надала суду іншу схему, аніж ту, що була підписана підприємством взагалі не заслуговують на увагу.

Позивач вказує, що під час обстеження встановлено, що земельна ділянка залита зворотними водами підприємства в місці відсутності бетонованого лотка (зазначено в акті відбору проб та протоколі вимірювань), що унеможливлює повернення зворотних вод у хвостосховище.

Отже, позивач вважає, що судження підприємства про те, що витік зворотних вод відбувся по обвідному каналу з наступним поверненням у хвостосховище не відповідає обставинам справи.

Позивач зазначає, що проби ґрунту відібрані з залитої території знаходились у значно вологому стані (просякнуті вологою).

Також позивач звертає увагу, що у відповідності до вимог нормативних документів, якими регламентовано проведення вимірювань забруднюючих речовин, а саме відповідно п. 8.2 ДСТУ 7948:2015 Якість ґрунту. Проведення аналізів. Загальні вимоги Зразки ґрунту до аналізування готують згідно ДСТУ ISO 11464, - зразок ґрунту розділяють шаром завтовшки не більше ніж 15 мм на рівній поверхні та висушують до повітряно-сухого стану. Висушують зразки в сухому приміщені, що добре вентилюється і не пропускає прямих сонячних променів».

Тобто, як вказує позивач, для дослідження відібраних проб ґрунту цей ґрунт необхідно висушити до повітряно-сухого стану, що потребує значного часу, на що Інспекція не може вплинути (пришвидшити), адже цей процес зумовлений природніми (хімічними) особливостями та не залежить від волі та дій Інспекції.

Тому, як зазначає позивач, на момент складання акту перевірки від 20.08.2021 дослідження проб та узагальнення результатів тривало, про що було зазначено в акті перевірки, а також в акті перевірки зазначено про те, що проби відбиралися у присутності представників підприємства.

Також позивач звертає увагу, що крім цього, в акті перевірки зазначено про надання результатів вимірювання додатково.

Позивач вказує, що після проведення процедури підготовки проб до виконання вимірювань, доведення проб ґрунту до повітряно-сухого стану тощо, - проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин (хлориди та сульфати).

За результатами інспекційного контролю зафіксовано перевищення вмісту сульфатів та хлоридів у ґрунті в порівнянні з контрольною (фоновою) концентрацією (протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 27.08.2021 року № 7-21-2).

Позивач зазначає, що Інспекція листом від 10.09.2021 №4-8290-7, долучивши відповідний протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, повідомила підприємство про підтверджений факт забруднення земельної ділянки та вказала про необхідність вжиття заходів щодо ліквідації наслідків забруднення земель.

Крім цього, позивач звертає увагу, що у вказаному листі викладено вимогу забезпечити явку відповідальних посадових осіб підприємства до Інспекції для надання пояснень за фактом виявленого порушення. Однак посадові особи підприємства до Інспекції не з`явилися.

Також позивач наголошує, що Інспекцією на адресу підприємства направлено претензію від 02 лютого 2022 року № 7/51-ПР про відшкодування шкоди. Однак відповіді не надійшло, а шкода не відшкодована.

Крім того, як зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, на листи Інспекції від 12.05.2022 №4-2112-7, від 18.10.2022 №4-5274-7 щодо сплати збитків підприємство не відреагувало.

Позивач вважає, що також слід зазначити про те, що підприємством жодного разу не надавалися докази, які б спростували факт забруднення земель.

Позивач вказує, що окрім цього, підприємство заперечуючи факт забруднення земельної ділянки посилається на те, що проектним інститутом «УкрНДІводоканалпроект» у квітні 2022 р. проведено авторський нагляд об`єкту та зазначає, що під час огляду лівобережного каналу встановлено, що ніякого підйому води в каналі, тим більше - виходу води з берегів внаслідок руйнування конструкцій кріплення каналу не виявлено, як і самих пошкоджень, та зроблено висновок, що лівобережний обвідний канал є технічно придатним і не має негативного впливу на навколишнє середовище.

Однак відповідний висновок (акт) інституту, складений за результатом авторського огляду, відповідач до відзиву не долучив, що позбавляє позивача можливості перевірити викладені обставини та надати власні пояснення (зауваження).

Водночас позивач вважає за необхідне зазначити, що ймовірний висновок інституту про відсутній негативний вплив на навколишнє середовище не спростовує встановлений перевіркою факт забруднення землі, що зумовлює нарахування розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню забруднювачем.

На думку позивача, подальше усунення забруднення землі не виключає обов`язку правопорушника відшкодувати в повному обсязі завдану шкоду.

Позивач наголошує, що наведене свідчить про наявність правових підстав для притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, встановивши наявність усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у забрудненні землі; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.

Крім цього, позивач вказує, що відповідно до п. 1.6. Роз`яснення Вищого Арбітражного Суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід ВИХОДИТИ з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен ДОВОДИТИ наявність вини відповідача у заподіянні ШКОДИ навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Позивач зазначає, що для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вини заподіювана шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Правова позиція з аналогічних правовідносин наведена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №922/1699/15.

Також, позивач вважає, що неможливо погодитися із думкою підприємства про те, що відсутність у приписі вимоги усунути порушення спростовує виявлене порушення, з огляду на вказане нижче.

Як вже зазначалося, проби ґрунту відібрано 17.08.2021.

Для дослідження відібраних проб ґрунту цей ґрунт необхідно висушити до повітряно-сухого стану, що потребує значного часу, на що Інспекція не може вплинути (пришвидшити), адже цей процес зумовлений природніми (хімічними) особливостями та не залежить від волі Інспекції.

У зв`язку з цим, процес дослідження ґрунту та складання відповідного протоколу завершено 27.08.2021. Тобто, після складання акту перевірки від 20.08.2021 та припису від 25.08.2021.

Позивач вважає за необхідне зазначити, що для вирішення спору необхідно надати оцінку доказам, які містять інформацію щодо предмету доказування, встановити на підставі таких доказів наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач зазначає, що у їх випадку, Інспекцією надані докази, які в сукупності беззаперечно підтверджують позовні вимоги.

Як вказує позивач, в акті перевірки зазначено про виявлену земельну ділянку з ознаками забруднення та про здійсненний відбір проб ґрунту (про складання акта відбору проб).

Також позивач звертає увагу, що протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів достовірно підтверджено факт забруднення земельної ділянки.

Позивач зазначає, що крім цього, факт забруднення землі, серед іншого, підтверджується матеріалами поліції, які Інспекція отримала перед проведенням перевірки.

Тому, позивач не погоджується з думкою підприємства про те, що надані докази не заслуговують на увагу і не можуть бути доказом забруднення землі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою суду від 24.05.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/6279/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/6279/23.

29.05.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі № 904/6279/23; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2021 року заступник начальника-начальник слідчого відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області листом від 05.08.2021 № 45.3/3-3960 направив до Державної екологічної інспекції запит слідчого.

Згідно запиту у провадженні слідчого відділу поліції перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 30.07.2021 за № 420210420700000051, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Так, органом поліції зазначається, що надійшло повідомлення про те, що Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" поблизу с. Калинівка скидає брудну воду до лісу чим забруднює землю, що створює небезпеку довкіллю.

Встановлено, що ділянка місцевості розташована на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівської посадки, що знаходиться на території Глеюватівської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області.

Оглядом встановлено, що дана земельна ділянка знаходиться біля земельної ділянки, яка має кадастровий номер 1221887000:07:001:0003, що являє собою територію ПрАТ «ПівнГЗК».

На момент огляду візуально встановлено, що біля земельної ділянки, яка має кадастровий номер 1221887000:01:1520001 з частини території ПрАТ «ПівнГЗК» виходить технологічний канал, викладений з бетонних плит, який має близько 4 метрів шириною та 1,5 глибиною, яка проходить через урочище Петрівської посадки близько 700 метрів.

На момент огляду через зазначений канал протікає прозора рідина ззовні схожа на воду, яка виходить за межу технологічного каналу на відстані близько 2-3 метри в обидва боки, течія спрямована в бік села Сергіївка Глеюватівської ОТГ Дніпровської області. На деяких дільницях каналу візуально видно блід-бліду піну та маслянисті плями.

При виході технологічного каналу з меж урочища Петрівської посадки, що розташовано поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 1225286600:03:001:0125 остання входить в свої межі вздовж земельної ділянки, яка має кадастровий номер 1221887000:07:001:003, що являє собою територію ПрАТ «ПівнГЗК».

У зв`язку з цим, в листі поліції викладена вимога провести під час планового заходу державного нагляду (контролю) ПрАТ «ПівнГЗК» перевірку факту забруднення земельної ділянки, яка розташована на території Державного підприємства «Криворізький лісгосп», Дзержинське лісництво, урочище Петрівської посадки, що знаходиться на території Глеюватіської ОТГ Дніпропетровської області, що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер 1221887000:07:001:0003 та прилеглої до неї території.

Державна екологічна інспекція України листом від 10.08.2021 № 8739/4.3/8-21 зобов`язала Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) провести під час проведення планового заходу державного (нагляду) контролю ПрАТ «ПівнГЗК» перевірку факту забруднення земельної ділянки.

Листом старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 віл 16.08.2021 № 45.3/3-4065 на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу скеровано «Зйомку розливу стічних вод М12000». Згідно цих даних площа розливу стічних вод складає 6627 м2.

На підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2020 № 454 та Комплексного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, затвердженого наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114, - посадовими особами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Державної екологічної інспекції України в період з 9 по 20 серпня 2021 року проведено плановий захід щодо дотримання Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З метою встановлення можливого забруднення ґрунту в присутності представників ПрАТ «ПівнГЗК» відібрано проби ґрунтів на земельній ділянці обвідного каналу, який проходить навколо хвостовища ПрАТ «ПівнГЗК» в місці відсутності бетонного лотка, на підставі чого було складено акт відбору проб ґрунтів від 17.08.2021 № 7-21-2.

Вказаний акт був підписаний представником відповідача Губаренко В.С. з приміткою: «зауважень щодо стану проб і записів не має».

За результатом проведеного заходу державного нагляду (контролю) складено Акт від 20.08.2021 № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Вказаний акт від 20.08.2021 № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21 був отриманий представником відповідача 20.08.2021.

25.08.2021 позивачем складено припис № 312/2.2-7-.3 (Ц)/21, згідно з яким, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в період з 09.08.2021 по 20.08.2012, зокрема, приписано розробити заходи по усуненню виявлених порушень, ліквідувати та не допускати у подальшому засмічення земельної ділянки.

За результатами інструментально-лабораторних досліджень виявлено перевищення вмісту хлоридів та сульфатів у ґрунті в порівняні з контрольною (фоновою) пробою, на підставі чого було складено протокол від 27.08.2021 № 7-21-2.

Так, згідно з вказаним протоколом, вміст сульфатів забрудненої ділянки складає 1312,69 мг/км, тоді як у контрольній (фоновій) пробі 337,4 мг/кг. Вміст хлоридів забрудненої земельної ділянки 1204,03 мг/кг, тоді як у фоновій пробі 165,6 мг/кг. Площа забрудненої земельної ділянки 6627 м2.

Листом від 10.09.2021 № 4-8290-7 інспекція надіслала підприємству протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів для вжиття заходів щодо ліквідації наслідків забруднення земель.

З метою здійснення розрахунку розміру шкоди, внаслідок забруднення земельної ділянки, старший слідчий СВ відділення поліції № 3 листом від 20.01.2022 № 45.3/3-277 скерував на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу копію листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13.01.2022 № 212/299-22 у якому зазначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1221887000:07:001:0003, що становить 30 251 грн 00 коп. за 1 гектар.

На підставі наданої інформації Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) розраховано розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів.

Таким чином, внаслідок забруднення земельної ділянки площею 6627, кв.м. завдано збитки державі в розмірі 32 629 грн 69 коп., які розраховано за формулою 1 Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 7/51-ПР від 02.02.2022 про відшкодування шкоди, проте відповідач відповіді на претензію не надав, шкоду не відшкодував, що і стало причиною виникнення даного спору.

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність складу цивільного правопорушення та завдання збитків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Відповідно до ст.ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема контроль за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.

Частиною 1 статті 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; г) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно пункту 1 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є уповноваженим державою органом на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та звернення до суду з позовною заявою про стягнення завданих державі збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Позивачу надано право згідно з чинним законодавством здійснювати (проводити) заходи державного нагляду (контролю), у тому числі, юридичних осіб, щодо дотримання законодавства про використання та охорону земель.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

У статті 35 Закону України «Про охорону земель» наведено вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, за змістом якої вказані особи зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про охорону земель» господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно з положеннями статті 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст.ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Пунктом «б» статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Апеляційний суд зауважує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов`язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування завданої шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.

Окрім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, відповідач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Таким чином, аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для наявності підстав для відшкодування шкоди необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Методики ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності.

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 4.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Господарським судом вірно встановлено, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі відповідачем, що склали 32 629 грн 69 коп. у відповідності з вимогами Методики та обставинам справи щодо виявлених позивачем порушень.

Доказів оскарження у судовому порядку результатів перевірки, оформлених актом від 20.08.2021 № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21, відповідач суду не надав, обставини, викладені у акті, не спростував.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що проаналізувавши наявні матеріали справи, беручи до уваги, що відповідач в загальному порядку не спростував факт порушення ним природоохоронного законодавства (на підтвердження якого в матеріалах справи містяться відповідні документи), враховуючи обґрунтованість розрахунків позивача, які відповідачем також не спростовані, беручи до уваги наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, що є підставою для застосування до відповідача визначеної міри відповідальності, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже стягненню з відповідача на користь держави підлягають збитки у загальному розмірі 32 629 грн 69 коп., з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що докази, на які посилається позивач та суд першої інстанції, є неналежними та недопустимими, оскільки зібрані не у спосіб, передбачений законодавством та не підтверджують обставин, на які посилається позивач, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Місцевим господарським судом вірно враховано, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, і положеннями спеціальних нормативно-правових актів. Доведення цього факту, у даному випадку факт забруднення земель відповідачем, підтверджено Інспекцією такими доказами, як актом складеним за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21 від 20.08.2021, актом відбору проб ґрунтів від 17.08.2021 № 7-21-2, протоколами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 27.08.2021 № 7-21-2, зйомкою розливу стічних вод, розрахунком розміру заподіяної шкоди. При цьому акт перевірки 312/2.2-7-4.3 (Ц)/21 від 20.08.2021 та акт відбору проб ґрунтів 17.08.2021 № 7-21-2 підписано представниками відповідача без зауважень, а в процесі розгляду справи, за встановлених судом обставин, відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували наявність у його діях складу правопорушення та підтверджували дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства в галузі земельних ресурсів щодо поводження, зокрема, з небезпечними хімічними речовинами.

Посилання відповідача на лист № 144/9-00 від 13.04.2022 проектного інституту «УкрНДІводоканалпроект», апеляційним господарським судом також оцінюються критично, оскільки з даного листа вбачається, що 30.08.2021 спеціалістами Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «УкрНДІводоканалпроект» був проведений авторський нагляд об`єкту (лівобережного каналу) та встановлено, що ніякого підйому води в каналі, тим більше виходу води з берегів внаслідок руйнування конструкцій кріплення каналу не виявлено, як і самих пошкоджень, проте з матеріалів справи вбачається, що позивачем факт забруднення спірної земельної ділянки був встановлений 17.08.2021 та зафіксований актом відбору проб ґрунтів № 7-21-2.

Таким чином, вказаний нагляд був проведений через дванадцять днів, крім того, відповідачем не долучено до матеріалів справи висновок, складений за результатами авторського нагляду, що позбавляє суд можливості встановити точність даних на підставі вказаного.

Інших доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у апеляційній скарзі, скаржник апеляційному господарському суду не надав.

Щодо посилань апелянта на те, що суд відмовив в призначенні експертизи, але при цьому сам не дійшов до висновків, які б можна було вважати відповідями на питання, які перелічені в апеляційній скарзі та внаслідок чого суд дійшов до висновку про наявність факту забруднення земельної ділянки та про винність в цьому Відповідача безпідставно, то вони колегією суддів відхиляються, оскільки жодним чином не обґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У цій справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі № 904/6279/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі № 904/6279/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв