Ухвала

від 18.09.2024 по справі 904/4041/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18.09.2024м. ДніпроСправа № 904/4041/24

Суддя Мельниченко І.Ф. , розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк", м. Дніпро

про визнання договору поставки недійсним з моменту укладання

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк", в якому просить визнати договір поставки № 1909 від 19.09.2019 недійсним з моменту укладення.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договору), то розмір судового збору за подання даного позову складає 3 028,00 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем в якості доказів оплати судового збору додано до позовної заяви платіжну інструкцію № 2606 від 14.06.2024 на суму 2 684,00 грн.

Разом з цим, відповідно до довідки канцелярії суду № 311/24 від 13.09.2024, платіжний документ № 2606 від 14.06.2024 вже був використаний в інших справах, а саме, у справі № 904/2740/24, вх. № 4-2624/24 від 21.06.2024 та у справі № 904/3512/24, вх. № 4-3368/24 від 07.08.2024.

Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 у справі № 904/2740/24 повернуто Комунальному підприємству "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради позовну заяву і додані до неї документи - без розгляду. За звернення до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір за платіжною інструкцією № 2606 від 14.06.2024 у сумі 2 684,00 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у справі № 904/3512/24 повернуто Комунальному підприємству "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради позовну заяву і додані до неї документи - без розгляду. За звернення до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір за платіжною інструкцією № 2606 від 14.06.2024 у сумі 2 684,00 грн.

Водночас, відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 904/2740/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом платіжної інструкції № 2606 від 14.06.2024 як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі № 904/4041/24 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 904/2740/24.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23.

Таким чином, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 2 684,00 грн. за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.

До того ж, слід зазначити про те, що позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 344,00 грн. (3 028,00 грн. - 2 684,00 грн.).

З огляду на викладене, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору у порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Також, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з частиною 2 статті 164 Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в обґрунтування позовних вимог КП "Дніпровський електротранспорт" ДМР зазначає, що спірний договір поставки укладено за результатом проведення тендерної закупівлі UA-2019-07-09-000473-а, однак після його виконання позивач вважає, що при його укладенні відповідачем було допущено порушення Закону України "Про публічні закупівлі". Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для визнання договору поставки № 1909 від 19.09.2019 недійсним з моменту укладення.

В той же час, позивачем не вказано, які саме порушення були допущені відповідачем, не зазначено та не надано доказів, що підтверджують вказані порушення, а також правових підстав позову, окрім загальних норм.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради залишити без руху.

2. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.;

- навести виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (які саме порушення були допущені відповідачем при укладенні договору поставки № 1909 від 19.09.2019 тощо); зазначити та надати докази, що підтверджують вказані обставини; зазначити правові підстави позову.

3. Роз`яснити Комунальному підприємству "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 18.09.2024 й оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ф. Мельниченко