Рішення

від 16.09.2024 по справі 904/2325/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2325/24за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Енергія", м. Дніпро

про стягнення 1 116 000,00грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Кібарова Н.Г., представник

Від відповідача: Алєксєєнко Р.Ю., адвокат, ордер серії АЕ №1296767 від 24.06.2024

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю "Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Енергія" пеню у розмірі 972 000,00грн та штраф у розмірі 144 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ЦУП-01/0160/23 50110000-9 послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП "Знам`янській кар`єр") від 12 грудня 2023 року в частині повного та своєчасного виконання робіт (надання послуг).

Відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

позивач не має права на нарахування неустойки, оскільки не виконав умови договору (п.5.7 договору) щодо передачі обладнання в ремонт за актом приймання-передачі, який складається у двох примірниках кожний. Станом на 20.06.2024 умови п.5.7. договору не виконано, автосамоскид БіЛАЗ в ремонт за актом приймання-передачі не передано;

листом від 20.12.2023 вих.№ 3 відповідач повідомляв про виникли проблеми з аварійними відключеннями світла та порушенням логістичних ланцюгів, пов`язаних з блокадою українських кордонів, просив надати можливість виконати ремонтні роботи до 31.03.2024;

неможливість виконання умов договору підтверджується Сертифікатом №6500-24-0774 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Херсонською торгово-промисловою палатою від 12.04.2024 № 27.01-04/12-44;

відповідач просить зменшити неустойку на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 ЦК України;

у період з вересня 2023 року по грудень 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено 14 договорів на надання послуг з ремонту. Обов`язки за цими договорами виконано відповідачем в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, повністю підтримує позовні вимоги про стягнення неустойки.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 справу №904/2325/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.06.2024.

Ухвалою суду від 24.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/2325/24 на тридцять днів до 09 вересня 2024 року включно, відкладено підготовче засідання у справі на 19.08.2024.

Ухвалою суду від 19.08.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 16.09.2024.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 16.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2023 року, на підставі процедури закупівлі в електронній системі закупівель ProZorro-UA-2023-11-08-014017, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "НПК Енергія" (виконавець) уклали Договір № ЦУП-01/0160/23 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП "Знам`янській кар`єр").

Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов`язується надати за Технічним завданням замовника 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП "Знам`янській кар`єр"), найменування (номенклатура, асортимент), обсяг та вартість яких визначені в Специфікації, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належно надані послуги.

Оплата за надані послуги здійснюється замовником не раніше 45 робочих днів з дати реєстрації виконавцем податкової/их накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та при наявності підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг (п.4.1. договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору строк надання послуг: Виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені пунктом 1.2. Договору, протягом дії Договору відповідно до рознарядки Замовника у строк не більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення Виконавцю рознарядки Замовника.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що надання послуг здійснюється протягом строку дії договору, тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання наданих послуг. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується в рознарядці, несе замовник.

Зі сторони замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог Статуту/Положення замовника, щонайменше 2 такими уповноваженими особами: керівник (особа, що виконує його обов`язки) філії; перший заступник керівника; заступник керівника філії.

Відповідно до п.5.4. рознарядка замовника надається в один із таких способів:

- на поштову адресу виконавця, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомлення про вручення);

- вручається уповноваженому представнику виконавця під розпис;

- шляхом направлення сканованої копії рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим виконавцем з дати його направлення замовником на електронну адресу виконавця, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення замовника.

Відповідно до пункту 5.6. Договору місце виконання ремонту: на території Замовника.

Приймання-передача наданих послуг за договором здійснюється на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного уповноваженими особами сторін, на фактично наданий обсяг послуг (п.6.1 договорів).

Виконавець зобов`язаний надати Замовнику два примірники належно оформленого Акту приймання-передачі наданих послуг протягом п`яти календарних днів з моменту завершення надання послуг (п.6.3 договорів).

Датою надання послуг вважається дата підписання Акту приймання-передачі наданих послуг уповноваженими представниками сторін (п.6.6 договорів).

Згідно п.9.2. Договору надання послуг у разі невиконання, несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за Договором Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% вартості таких послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів з Виконавця додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості. При цьому виконавець не звільняється від виконання своїх зобов`язань надати Послуги в повному обсязі, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2023 (п.13.1. договору).

Сторони домовились, що усе листування, пересилання документів, повідомлень, заяв і претензій, пов`язаних з виконанням цього договору, або що випливають із нього повинні направлятися сторонами безпосередньо на адреси, зазначені в цьому договорі, у відповідності зі строками й порядком, установленим чинним законодавством та цим договором (п.16.9 Договору).

У відповідності до вимог пункту 5.2. та п.5.4. договору Замовником було надіслано Виконавцю рознарядку за № ЦУП-08/915 від 12.12.2023 на надання послуг з поточного ремонту автосамоскиду БіЛАЗ ВП "Знам`янській кар`єр" (а.с.74 том 1).

Листом від 13.12.2023 б/н Виконавець повідомив про готовність приступити до поточного ремонту автосамоскиду БіЛАЗ ВП "Знам`янській кар`єр" (а.с.75 том 1).

20.12.2023 Відповідач направив на електронну адресу Позивача лист за вих. № 3, в якому просив надати можливість виконати ремонтні роботи до 31.03.2024, оскільки у процесі ремонту БіЛАЗу виникли проблеми з аварійним відключенням світла та порушено логістичні ланцюги, пов`язані з блокадою українських кордонів (а.с.76 том 1).

Позивач не погоджував продовження строків, про які просив Відповідач, оскільки жодних документів на підтвердження зазначених в листі обставин Відповідачем не було надано.

У квітні 2024 року, відповідно до статті 222 Господарського кодексу України, Позивач направив Відповідачу претензію №ЦУП-8/1526 від 17.04.2024 з вимогою сплатити штрафні санкції за невиконання зобов`язань по даному Договору надання послуг (а.с.77-78 том 1).

У відповіді на претензію від 02.05.2024 за вих. № 26 від 29.04.2024 відповідач заперечує порушення строків виконання робіт (послуг), звертає увагу на те, що у разі настання обставин, передбачених п.9.2. договору, строк виконання зобов`язань за цим договором відтерміновується відповідно до часу, протягом якого діють ці обставини та їх наслідки. Згідно даних, засвідчених торгово-промисловою палатою, обставини непереборної сили діють з 19.12.2023 та тривають станом на 12.04.2024. До відповіді на претензію відповідачем долучено копію сертифіката № 6500-24-0774 від Херсонської ТПП від 12.04.2024 (а.с.79-82 том 1).

Позивач стверджує, що роботи згідно укладеного договору не виконані, акти приймання-передачі не підписані, що й стало підставою для нарахування пені у розмірі 0,5% у сумі 972000,00грн за період з 11.01.2024 по 24.05.2024 та штрафу у розмірі 10% у сумі 144000,00грн (за прострочку виконання зобов`язання більше 30 днів).

Відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, також регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, статтею 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17).

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу приписів статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за спірним договором, рознарядку на виконання робіт направив на електронну адресу відповідача 12.12.2023.

Відповідно до п.5.1. договору, кінцевий строк надання послуг з поточного ремонту сплинув 10.01.2024.

Отже строк виконання рознарядки від 12.12.2023 є таким, що настав.

Відповідач в установлений строк свої зобов`язання з надання послуг з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП "Знам`янській кар`єр") не виконав.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пункту 9.2. договору у разі невиконання, несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за Договором Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% вартості таких послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів з Виконавця додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості. При цьому виконавець не звільняється від виконання своїх зобов`язань надати Послуги в повному обсязі, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Пунктом 9.9. договору сторони передбачили, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Згідно пункту 3.1. договору, загальна ціна договору становить 1440000,00грн, у тому числі ПДВ 240000,00грн.

Позивачем нараховано пеня у розмірі 0,5% у сумі 972000,00грн за період з 11.01.2024 по 24.05.2024 та штраф у розмірі 10% у сумі 144000,00грн (за прострочку виконання зобов`язання більше 30 днів).

Господарський суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку пені та штрафу, при цьому помилок не виявлено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (п.90) звернула увагу на неспростування відповідачем розрахунків позивача.

Суд зазначає, що відповідач не скористався правом подати контррозрахунок чи іншим чином заперечувати проти розрахунків позивача. Відповідач лише заперечував проти позову в цілому, проте докази надані позивачем визнані судом більш вірогідними.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 972000,00грн та штрафу у розмірі 10% у сумі 144000,00грн, а всього 1116 000,00грн заявлені правомірно.

Щодо зменшення пені та штрафу.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зі змісту зазначених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 убачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Наведене узгоджується правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.

Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Суд відзначає, що вказане питання вирішується з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У даній справі, вирішуючи питання зменшення пені та штрафу, суд, врахувавши інтереси усіх сторін, виходить з того, що:

основне зобов`язання не виконане, прострочення триває з 11.01.2024;

відсутні докази на підтвердження будь-яких негативних наслідків порушенням зобов`язання; позивач не подав докази понесення ним додаткових втрат;

нарахування штрафу та пені у загальному розмірі є непропорційним до розміру невиконаного зобов`язання (сума неустойки 1116 000,00грн, що складає 77,7% від вартості послуг з ремонту, а вартість ремонтних робіт за договором складає 1 440000,00грн з ПДВ).

Отже, загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне (у даній справі негрошове) зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для зменшення неустойки (пені та штрафу) на 50%, в результаті розмір пені, що підлягає стягненню становить 486 000,00грн та штраф у розмірі 72000,00грн, а всього 558000,00грн.

Суд зазначає про неможливість більшого зменшення розміру неустойки. Порушення строків надання послуг з ремонту автосамоскиду має місце. Відповідач не довів допустимими доказами наявності обставин, які б суттєво перешкоджали виконати зобов`язання у визначений договором строк. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою своїх функцій, що є недопустимим.

Доводи відповідача про відсутність прострочки у виконанні робіт з ремонту автосамоскиду у зв`язку з прострочкою позивача щодо передачі в ремонт автосамоскиду відхиляються судом з огляду на таке.

Відповідно до п. 5.2. Договору надання Послуг здійснюється на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання Послуг та є підтвердженням готовності Замовника до приймання Послуг.

Позивачем направлено рознарядку 12.12.2023, якою підтверджено готовність та належне облаштування території ВП "Знам`янській кар`єр", на якій мав здійснюватися поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ. В свою чергу, Відповідач, на підставі наданої письмової рознарядки, листом б/н від 13.12.2023 повідомив Позивача щодо готовності приступити до поточного ремонту автосамоскиду БіЛАЗ.

Відповідно до п. 5.7. Договору передача обладнання в ремонт здійснюється на території Замовника, про що підписується Акт приймання-передачі обладнання в ремонт. Отже, Відповідач повинен був прибути на територію Позивача для приймання обладнання в ремонт підписання Акта та здійснення ремонту автосамоскида БіЛАЗ. Жодних повідомлень на адресу позивача про неможливість виконання робіт за договором у зв`язку з непідписанням акта приймання-передачі та/або недопуск на територію замовника задля виконання робіт у встановлені строки відповідач не надав.

Листом №3 від 20.12.2023 відповідач повідомив позивача про те, що підприємство розпочало поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ, але через виникли проблеми з аварійним відключенням світла та порушення логістичних ланцюгів, пов`язаних з блокадою українських кордонів виконати роботи у встановлений строк не має можливості; просив продовжити строк виконання робіт до 31.03.2024.

Водночас, доказів на підтвердження аварійних відключень відповідачем не надано.

Крім того, згідно абзацу 2 п. 16.1. Договору усі зміни й доповнення до Договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони виконані у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками. Додаткова угода про внесення змін до договору в частині строку надання послуг сторонами не підписувалась.

Жодних листів про неможливість виконання замовлених робіт в установлений договором строк та надання вихідних даних, які необхідні для виконання робіт за договором від відповідача на адресу позивача не надходило.

До відзиву на позовну заяву відповідачем надані:

Сертифікат №6500-24-0774 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Херсонською торгово-промисловою палатою 12.04.2024 за вих. № 27.01-04/12-44 з додатками; копії Договорів: № ЦУП-01/0097/23 від 22.09.2023, № ЦУП-01/0108/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0109/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0110/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0111/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0112/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0125/23 від 27.10.2023, № ЦУП-01/0155/23 від 08.12.2023, № ЦУП-01/0161/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0162/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0163/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0164/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0165/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0166/23 від 12.12.2023.

Щодо наданого Сертифіката №6500-24-0774 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Херсонською торгово-промисловою палатою.

Згідно пункту 10.5 договору дія форс-мажорних обставин повинна бути підтверджена довідкою, що надається торгово-промисловою палатою України за місцезнаходженням Сторони, яка посилається на їх виникнення.

Згідно Сертифіката №6500-24-0774 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 12.04.2024 Херсонська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): воєнні дії хуситів в Червоному морі/Суецькому каналі, що спричинили зміну логістичних маршрутів комерційних суден, які підтверджуються листом № 318/К від 25.12.2023 року торгівельно-промислової палати Джибуті, Республіка Джибуті: Товариству з обмеженою відповідальністю "НПК ЕНЕРГІЯ" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: надати за Технічним завданням замовника (Додаток №2 до Договору) 50110000-09 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП "Знам`янський кар`єр") у термін 12.01.2024 за Договором 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ ВП "Знам`янський кар`єр") № ЦУП-01/0160/23 від 12.12.2023.

В пункті 10.1. договору зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо буде доведено, що таке невиконання або неналежне виконання зобов`язань сталося внаслідок непереборної сили (форс-мажорні обставини).

Сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин та внаслідок цього була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за договором, зобов`язана негайно, протягом 5 (п`яти) календарних днів, повідомити про їх дію іншу сторону. Не інформування або несвоєчасне інформування про дію форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону посилатися на їх дію (п.10.2. договору).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 виснував про те, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (див.п.77 зазначеної постанови).

З огляду на те, що відповідач, достеменно знаючи про неможливість виконання умов договору в установлений строк, звернувся до Херсонської торгово-промислової палати 09.04.2024 та надав Сертифікат про форс-мажорні обставини лише з відповіддю на претензією 29.04.2024, тобто з порушенням приписів пункту 10.2. договору, відповідач позбавлений посилатися на форс-мажорні обставини, як підставу звільнення від відповідальності.

Також суд відхиляє посилання відповідача на договори № ЦУП-01/0097/23 від 22.09.2023, № ЦУП-01/0108/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0109/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0110/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0111/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0112/23 від 29.09.2023, № ЦУП-01/0125/23 від 27.10.2023, № ЦУП-01/0155/23 від 08.12.2023, № ЦУП-01/0161/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0162/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0163/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0164/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0165/23 від 12.12.2023, № ЦУП-01/0166/23 від 12.12.2023, як такі, що не підтверджують виконання робіт на замовлення позивача за спірним договором.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 16740,00грн. Зменшення розміру пені та штрафу за ініціативою суду не впливає на розподіл витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Енергія" про стягнення 1 116 000,00грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Енергія" (ідентифікаційний код 44414067; вул. Набережна Січеславська, 15-А, оф.506, м. Дніпро, 49000) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; вул. Єжи Ґедройця,5, м. Київ, 03680) в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081389; вул. Санаторна, буд.12/1, м. Київ, 02099) суму боргу (пеня, штраф) в розмірі 558000,00грн за договором № ЦУП -01/01160/23 від 12.12.2023 та витрати по сплаті судового збору у сумі 16740,00грн, видати наказ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.09.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва