Рішення

від 18.09.2024 по справі 904/1542/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024м. ДніпроСправа № 904/1542/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-Транс", Дніпропетровська область, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Євроінс Україна", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, смт. Покровське

про стягнення 2 144 313,01 грн

Представники:

від позивача: Болотова В.І.;

від відповідача-1: Сидоренко А.С.;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-Транс", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Євроінс Україна" про солідарне стягнення 2 144 313,01 грн збитків.

Позивач в позовній заяві просить суд залучити ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Суд ухвалою від 09.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 . Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 06.05.2024.

15.04.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 15.04.2024 клопотання позивача задовольнив.

23.04.2024 відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 15.03.2021 між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ТОВ «Профіт Транс» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді полісу № АР/5317554 зі строком дії з 16.03.2021 по 15.03.2022, за умовами якого забезпеченим транспортним засобом за даним полісом є «MAN TGX 18.540», реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн, розмір франшизи становить 2600,00 грн. 02.08.2021 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було отримано повідомлення ТОВ «Профіт Транс» № 40202 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком. 17.10.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» отримало заяву про страхове відшкодування від 13.10.2023, підписану представниками позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Позивачем у позовній заяві зазначається про пошкодження внаслідок ДТП причіпного пасажирського вагону № 03327835, витрати на усунення сходження електровозу першим візком (двома колісними парами), збиття вхідного світлофору, пошкодження тумби шлагбауму, пошкодження світлової сигналізації переїзду, збиття 4 опори контактної мережі та обрив проводів. Позивач повинен був повідомити ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про ДТП, зберегти усе пошкоджене майно, яке йому належить, до огляду представником страховика, забезпечити такий огляд представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» шляхом повідомлення про його місцезнаходження, забезпечити можливість узгодити дату та час його огляду, фотофіксації та опису виявлених механічних пошкоджень майна у протоколі (акті) огляду, проте позивачем не було виконано своїх обов`язків як потерпілої особи, яка претендує на отримання страхового відшкодування. Відповідач звертає увагу суду, що позивачем було подано заяву про страхове відшкодування після сплину більше 2 років з дня вчинення ДТП. Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком, а щодо шкоди, заподіяної життю і здоров`ю потерпілого, трьома роками. Поряд із цим, 23.10.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернулось з листом № 40202 до позивача з метою отримання інформації про місцезнаходження майна потерпілого з метою визначення характеру та об`єму його пошкоджень, отриманих в результаті ДТП. Жодної відповіді не було надано позивачем на дане звернення ПрАТ «СК «Євроінс Україна», заявлене позивачем майно, а саме причіпний пасажирський вагон № 03327835; електровоз; пошкоджений вхідний світлофор; пошкоджена тумба шлагбауму; пошкоджена світлова сигналізація переїзду; збита 4 опора контактної мережі з обривом проводів, для огляду не було надано. Відповідач зазначає, що ДТП відбулось 30.07.2021, а тому, враховуючи приписи п. 37.1.4 Закону, у позивача був наявний строк для подання заяви про страхове відшкодування по 30.07.2022. Проте, позивачем не було виконано вимог Закону, що стосуються кола обов`язків, яких повинна дотримуватись особа, яка претендує на страхове відшкодування. А саме, не вжито заходів щодо збереження пошкодженого майна в такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, доки його не оглянув призначений страховиком представник (працівник або експерт). У зв`язку із тим, що позивач несвоєчасно звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування, не зберіг пошкоджене майно до його огляду представником страховика, самостійно здійснив його відновлення, чим унеможливив для страховика визначення причин та обставин страхового випадку, визначення розміру матеріального збитку, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що було повідомлено позивача листом № 9214/ДВЗ від 11.12.2023. Також відповідач зазначив, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. За полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів максимально можлива сума страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, яка була заподіяна майну третіх осіб, складає 127 400,00 грн (130 000,00 грн страхової суми 2600,00 грн франшизи). Враховуючи, що дане зобов`язання не є солідарним, а також те, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» по даному зобов`язанню не є та не може бути солідарним боржником разом з ТОВ «Інтеграл Транс», вимога про солідарне стягнення є безпідставною та необґрунтованою. Відповідач зазначає, що в наданих розрахунках і калькуляціях, які були здійснені службовими особами позивача, наявні розрахунки витрат на проведення господарської діяльності (адміністративних витрат, витрат на електроенергію, витрат на виплату заробітних плат, тощо), що не є прямими матеріальними збитками у відповідності до законодавства. Окрім цього, визначення розміру такого збитку повинно бути належним чином оформлено у вигляді звіту про оцінку та/або у вигляді судової експертизи. Відтак, позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б засвідчували розмір матеріальних збитків, спричинених внаслідок ДТП. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В підготовче засідання 06.05.2024 з`явився представник позивача. Представники відповідачів-1,2 та третьої особи в підготовче засідання не з`явились. 03.05.2024 відповідач-1 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 06.05.2024 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 06.05.2024 відклав підготовче засідання на 20.05.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/1542/24 з Акціонерним товариством "Українська залізниця" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання 20.05.2024 з`явився представник позивача. Представники відповідачів-1,2 та третьої особи в підготовче засідання не з`явились.

В судовому засіданні 20.05.2024 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 20.05.2024 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 10.07.2024 включно. Відклав підготовче засідання на 17.06.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/1542/24 з Акціонерним товариством "Українська залізниця" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання 17.06.2024 з`явився представник позивача. Представники відповідачів-1,2 та третьої особи в підготовче засідання не з`явились.

04.06.2024 позивач подав до суду клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 17.06.2024 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін в засіданні та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважав за необхідне розглянути позовну заяву у розумний строк. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.07.2024.

Суд ухвалою від 17.06.2024 клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про витребування доказів - задовольнив. Витребував у СВ ВП № 2 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області копії матеріалів кримінального провадження № 12021170440000566. Постановив провести судове засідання у справі № 904/1542/24 з Акціонерним товариством "Українська залізниця" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання 29.07.2024 представники позивача та відповідачів-1,2 не з`явились.

Суд ухвалою від 29.07.2024 закрив підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 21.08.2024.

08.08.2024 позивач подав до суду клопотання про витребування доказів.

12.08.2024 третя особа подала до суду заперечення на клопотання про витребування доказів.

В судове засідання 21.08.2024 з`явився представник відповідача-1, представники позивача, відповідача-2 та третьої особи не з`явились.

21.08.2024 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про витребування доказів - відмовив. Відклав розгляд справи по суті на 28.08.2024.

В судове засідання 28.08.2024 з`явились представники позивача та відповідача-1, представники відповідача-2 та третьої особи не з`явились. Представник позивача просив відкласти розгляд справи з призначенням засідання після 16.09.2024, оскільки перебуватиме у відсутці, можливість участі іншого представника відсутня.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін в засіданні та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне розглянути позовну заяву у розумний строк. З метою надання можливості всім учасникам справи прийняти участь в судовому засіданні і реалізувати свої процесуальні права суд ухвалою від 28.08.2024 відклав розгляд справи по суті на 18.09.2023.

06.09.2024 відповідач-1 подав до суду пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17.09.2024 позивач подав додаткові пояснення та клопотання про відновлення стадії підготовчого провадження, поновлення строку для надання доказів та залучення доказів до матеріалів справи.

В судове засідання 28.08.2024 з`явились представники позивача та відповідача-1, представники відповідача-2 та третьої особи не з`явились.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.06.2023 у справі № 546/162/23 30.07.2021 близько 03 год 00 хв ОСОБА_1 керував автомобілем «MAN TGX 28.540», державний номер НОМЕР_1 , разом із спеціалізованим напівпричепом «TAD CLASSIC 40-3», державний номер НОМЕР_2 , на якому був розміщений комбайн «JOHN DEERE 9880І STS», державний номер НОМЕР_3 (далі - комбайн). ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля та рухаючись по залізничному переїзду 290 км ГК - 4 (залізнична станція Решетилівка) у селі Покровське Полтавського району Полтавської області, не передбачивши можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення п.п. 20.2, 20.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), ігноруючи сигнал на залізничному переїзді, не пропустив електропоїзд № 2703 ВЛ80к-128 під керуванням машиніста ОСОБА_4 , здійснивши вказані порушення ОСОБА_1 допустив зіткнення вищезазначених транспортних засобів із електропоїздом № 2703 ВЛ80к-128.

Позивач зазначає, що в результаті відбулось загоряння причіпного пасажирського вагону № 03327835; сходження електровозу першім візком (двома колісними парами); збиття вхідного світлофору; пошкодження тумби шлагбауму; пошкодження світлової сигналізації переїзду; збиття 4 опори контактної мережі та обрив проводів. Крім того, черговий по переїзду 290 км ГК - 4 станції Решетилівка Книш Людмила Юріївна отримала тілесні ушкодження. В результаті ДТП йому були заподіяні матеріальні збитки в загальному розмірі 2 144 313,01 грн, а саме:

- по виробничому підрозділу «Полтавська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 48 430,00 грн;

- по виробничому підрозділу «Полтавська дистанція колії» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 314 986,96 грн;

- по виробничому підрозділу «Локомотивне депо Полтава» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 823 745,62 грн;

- по виробничому підрозділу «Полтавська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 62 809,67 грн;

- по виробничому підрозділу «Полтавська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 751 480,55 грн;

- по філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» 142 860,21 грн. На підтвердження чого позивач надає калькуляції та розрахунки (а.с. 33-47). По факту скоєння ДТП СВ ВП № 2 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2021 за ч. 1 ст. 286 КК України за № 12021170440000566.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області у справі № 546/162/23 від 23.06.2023 задоволено клопотання трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Транс», в якому працює третя - особа, про передачу ОСОБА_1 на поруки. Кримінальне провадження №12021170440000566, відомості про яке 30.07.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, цивільний позов акціонерного товариства «Українська залізниця» до вказаної особи про відшкодування матеріальних збитків залишено без розгляду, роз`яснено позивачу про його право звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.06.2023 у справі № 546/162/23) встановлено, що відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 30.10.2022 № 1608: за умов, вказаних в дослідницькій частині висновку експерта, технічна можливість попередити зіткнення з електропоїздом № 2703 ВЛ80к-128 під керуванням машиніста ОСОБА_4 з боку водія автомобіля марки «MAN TGX 28.540» (д.н.з. НОМЕР_1 ) разом з спеціалізованим напівпричепом марки «TAD CLASSIC 40-3» (д.н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 полягає у виконанні ним вимог п.п.20.2, 20.3 «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру; за умов, вказаних в дослідницькій частині висновку експерта, дії водія автомобіля марки «MAN TGX 28.540» (д.н.з. НОМЕР_1 ) разом із спеціалізованим напівпричепом марки «TAD CLASSIC 40-3» (д.н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п. 20.2, 20.3 «Правил дорожнього руху України» і, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. Причиною ДТП та наслідків, що настали, згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 30.10.2022 № 1608 є порушення водієм ОСОБА_1 вимог: п. 20.2 «Правил дорожнього руху України», який закріплює, що під`їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов`язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина); п. 20.3 «Правил дорожнього руху України», який закріплює, що для пропуску поїзда, що наближається, і в інших випадках, коли рух через залізничний переїзд заборонено, водій повинен зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), дорожнім знаком 2.2, шлагбаумом чи світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо засоби організації дорожнього руху відсутні не ближче 10 м до найближчої рейки.

Позивач зазначає, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 перебував у цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Транс» на посаді водія, тому останній на підставі норм статті 1172 ЦК України є юридичною особою, яка відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з полісом обов`язкового (добровільного) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/5317554 (строк дії з 16.03.2021 по 15.03.2022) (а.с. 60), укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт Транс» з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна», забезпеченим транспортним засобом за полісом страхування виступає «MAN TGX 18.540», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно з полісом обов`язкового (добровільного) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/5105517 (строк дії з 15.01.2021 по 14.01.2022) (а.с. 59), укладеним ТОВ «Профіт Транс» з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» забезпеченим транспортним засобом за полісом страхування виступає «TAD CLASSIK 40-3», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що згідно з інформацією, наявною у вказаних полісах обов`язкового (добровільного) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТОВ «Профіт Транс» є власником транспортного засобу автомобіля марки «MAN TGX 28.540» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) разом з спеціалізованим напівпричепом марки «TAD CLASSIC 40-3» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

Дану обставину підтверджує інформація, викладена у відповіді від 28.11.2023 № 31/20-4363 (а.с. 55) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області, згідно з якою транспортний засіб MAN TGX 28.540 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та напівпричеп марки «TAD CLASSIC 40-3» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) зареєстровані за ТОВ «Профіт Транс».

Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області № 31/20-4363 від 28.11.2023 (а.с. 55) 10.06.2021 ТСЦ 1241 ГСЦ МВС В Дніпропетровській області на підставі договору оренди 2021-ПТ від 08.06.2021 було проведено операцію «250 - Видача тимчасового реєстр талону по дорученню чи іншого докум. правокористування» на транспортний засіб MAN TGX 28/540, вантажний, сідловин тягач, 2011 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , на ТОВ «Інтеграл Транс» код ЄДРПОУ 44397115. Видано Тимчасовий реєстраційний талон ХХР 006979 та залишено ДНЗ НОМЕР_1 . Термін дії договору оренди 2021-ПТ від 08.06.2021-31.12.2021.

Тобто, транспортний засіб MAN TGX 28.540 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) перебував у власності ТОВ «Профіт Транс», але у користуванні відповідача - 1, який був його належним користувачем.

Позивач вважає, що з урахуванням наявності страхових полісів, факту законного користування користувачем відповідачем - 1 (ТОВ «Інтеграл Транс») наземними транспортними засобами: автомобілем MAN TGX 28.540 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та спеціалізованим напівпричепом марки «TAD CLASSIC 40-3» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) на основі договору оренди 2021-ПТ від 08.06.2021, при настанні даного страхового випадку відповідач - 2, як страховик, у межах страхових сум, зазначених у страхових полісах, повинен відшкодувати у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Оскільки третя особа, як винна особа у заподіянні шкоди майну позивача, перебувала під час дорожньо-транспортної пригоди у цивільно - правових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Транс», то відповідач - 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Транс») також несе відповідальність та зобов`язаний відшкодувати заподіяну позивачу шкоду. У зв`язку з тим, що при ДТП було пошкоджено транспортний засіб позивача електровоз ВЛ80К № 128 та майно (елементи інфраструктури залізничного транспорту), позивач вважає, що відповідачі-1,2 несуть солідарну відповідальність, а саме: відповідач-1 на підставі вимог статті 1166 Цивільного кодексу України та відповідач-2 згідно з вимогами статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та повинні відшкодувати шкоду, спричинену внаслідок ДТП.

17.09.2024 позивач подав додаткові пояснення та клопотання про відновлення стадії підготовчого провадження, поновлення строку для надання доказів та залучення доказів до матеріалів справи. Суд не вбачає підстав для повернення до стадії підготовчого провадження, разом з тим з урахуванням наданих пояснень поновлює позивачу строк та долучає подані докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.09.2024 позивач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для збирання та подання додаткових доказів щодо розміру завданих збитків. Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки, по-перше, відповідні докази мали бути подані позивачем під час звернення до суду разом з позовною заявою, по-друге, судом неодноразово відкладалось слухання справи, зокрема, і із урахуванням розумного строку розгляду справи, з огляду на необхідність забезпечення участі сторін в засіданні та їх права на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з урахуванням положеннь Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно з п. 33-1.1. ст. 33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо - транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Як вказано вище, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів-1,2 2 144 313,01 грн збитків.

Якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 540 Цивільного кодексу України).

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає наступне.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

За визначенням, наведеним у ст. 9 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2021 між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ТОВ «Профіт Транс» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді полісу № АР/5317554 зі строком дії з 16.03.2021 по 15.03.2022, за умовами якого забезпеченим транспортним засобом за даним полісом є «MAN TGX 18.540», реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн, розмір франшизи становить 2600,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/5317554 максимально можлива сума страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, яка була заподіяна майну третіх осіб, складає 127 400,00 грн (130 000,00 грн страхової суми 2600,00 грн франшизи).

Таким чином, заявлений до стягнення предмет зобов`язання у вигляді 2 144 313,01 грн збитків не є неподільним, а отже вказане зобов`язання не є солідарним в розумінні положень чинного законодавства України.

Господарський суд зазначає, що в даному випадку виникнення солідарного обов`язку не передбачено.

У зв`язку із викладеним, по спірному зобов`язанню ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не є солідарним боржником разом з ТОВ «Інтеграл Транс», а отже вимога про солідарне стягнення з відповідачів збитків у розмірі 2 144 313,01 грн є безпідставною та необґрунтованою.

Також господарський суд зазначає наступне.

Заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі, ОСЦПВВНТЗ), яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування"(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

У статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права.

Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Так, відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

Зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає.

Також господарський суд зазначає, що поняття «преклюзивні строки» здійснення регулятивного суб`єктивного права (строк подання заяви про страхове відшкодування до страховика) не є тотожним поняттю «позовна давність» (строк захисту порушеного права особи).

Господарський суд зазначає, що в даному випадку спірна ДТП сталась 30.07.2021.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач 13.10.2023 направив на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву на виплату страхового відшкодування від 13.10.2023 (а.с. 50-51), в якій просив виплатити страхове відшкодування за Полісом №АР/5317554. Вказане підтверджується наданими позивачем копіями опису вкладення, накладної Укрпошти та фіскального чеку (а.с. 52).

Відповідач-2 зазначає, що ним отримано вказану заяву на виплату страхового відшкодування 17.10.2023, що підтверджується відповідною відміткою на примірнику вказаної заяви відповідача-2.

Таким чином, позивач звернувся до відповідача-2 із заявою на виплату страхового відшкодування після спливу двох років і більш ніж двох місяців з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Так, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та було складено Акт про відмову у виплаті страхового відшкодування/страховій виплаті № В-40202/1/23 від 11.12.2023 (а.с. 100), відповідно до якого підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є не подання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року.

Господарський суд зазначає, що належні та достовірні докази на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача-2 із заявою про виплату страхового відшкодування у строк, визначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в матеріалах справи відсутні.

Будь-яких належних доказів, які б свідчили про те, що визначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування було пропущено з поважних причин або через незалежні від потерпілої особи обставин, позивачем до суду не надано.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги, що позивачем було пропущено річний строк, встановлений ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд дійшов висновку про наявність підстави для відмови у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування з ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України ).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України ).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

ТОВ «Профіт Транс» є власником транспортного засобу автомобіля марки «MAN TGX 28.540» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) разом з напівпричепом марки «TAD CLASSIC 40-3» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

Дану обставину підтверджує інформація, викладена у відповіді від 28.11.2023 №31/20-4363 (а.с. 55) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області, згідно з якою транспортний засіб MAN TGX 28.540 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та спеціалізований напівпричеп марки «TAD CLASSIC 40-3» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) зареєстровані за ТОВ «Профіт Транс».

Також відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області № 31/20-4363 від 28.11.2023 (а.с. 55) 10.06.2021 ТСЦ 1241 ГСЦ МВС В Дніпропетровській області на підставі договору оренди 2021-ПТ від 08.06.2021 було проведено операцію « 250 - Видача тимчасового реєстр талону по дорученню чи іншого докум. правокористування» на транспортний засіб MAN TGX 28/540, вантажний, сідловин тягач, 2011 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , на ТОВ «Інтеграл Транс» код ЄДРПОУ 44397115. Видано Тимчасовий реєстраційний талон ХХР 006979 та залишено ДНЗ НОМЕР_1 . Термін дії договору оренди 2021-ПТ від 08.06.2021-31.12.2021.

Таким чином, транспортний засіб MAN TGX 28.540 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) перебував у власності ТОВ «Профіт Транс», але у користуванні відповідача - 1, який був його належним користувачем.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області у справі № 546/162/23 від 23.06.2023 встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «MAN TGX 28.540», державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 працював на посаді водія в ТОВ «Профіт Транс».

03.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Транс» (замовник) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг № 16, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати за завданням замовника наступні послуги: перевезення вантажу за маршрутом, у строки та за винагороду, а замовник зобов`язується прийняти та виплатити винагороду за виконану роботу в порядку і строки передбачені договором.

Відповідач-1 доказів протиправного вибуття з його володіння транспортного засобу «MAN TGX 28.540», державний номер НОМЕР_1 чи припинення трудових відносин з водієм ОСОБА_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не надав.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом (автомобілем «MAN TGX 28.540», державний номер НОМЕР_1 ) у зв`язку із виконанням своїх трудових обов`язків, тому саме ТОВ «Інтеграл Транс», як володілець транспортного засобу, має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Позивач зазначає, що внаслідок ДТП йому було завдано збитки в розмірі 2 144 313,01 грн, на підтвердження чого позивачем надано калькуляції та розрахунки (а.с. 33-47).

Господарський суд зауважує, що надані позивачем калькуляції та розрахунки складені та підписані ним одноособово.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

В той же час, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам чинного законодавства.

З викладеного вбачається, що визначення розміру збитку при настанні страхового випадку повинно бути належним чином оформлено у вигляді звіту про оцінку та/або у вигляді експертизи. Однак, в обґрунтування заявленого до стягнення розміру збитків позивачем не надано звіту про оцінку або висновку експерта. Надані позивачем калькуляції та розрахунки (а.с. 33-47) не можуть вважатись належним доказом в підтвердження заявленого до стягнення розміру збитків відповідно до вимог чинного законодавства, до того ж вказані калькуляції та розрахунки складені та підписані позивачем одноособово. Таким чином, заявлений до стягнення розмір збитків в сумі 2 144 313,01 грн не доведений належними та достовірними доказами.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 32 164,70 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.09.2024

Суддя І.В. Мілєва