Рішення

від 10.09.2024 по справі 908/129/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/2/22-26/16/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 Справа № 908/129/22(908/1981/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 23697280 (вул. Єреванська, буд.1, м.Київ, 03087)

відповідача 2 Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика», ідентифікаційний код юридичної особи 00382094 (вул. Святого Миколая, буд. 7, м. Запоріжжя, 69063)

про визнання договору поруки припиненим

в межах справи № 908/129/22

про банкрутство - Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094), скорочена назва ПрАТ «ЗКФ»

Керуюча санацією - Саланська Ілона Любомирівна (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд.10-а, оф. 2)

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

від відповідача-1 ОСОБА_3 (в залі суду)

від відповідача-2 Саланська І.Л. (в залі суду)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до відповідача1 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», м.Київ, відповідача 2 Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика», м.Запоріжжя про визнання договору поруки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П2 від 06.08.2020 припиненим.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства позовну заяву передано на розгляд судді Юлдашеву О.О. у провадженні якого перебуває справа № 908/129/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика», м. Запоріжжя для розгляду позову в межах цієї справи.

Ухвалою суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», м.Київ, відповідача 2 Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика», м. Запоріжжя про визнання договору поруки припиненим для розгляду в межах справи 908/129/22 про банкрутство ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика», відкрито провадження з розгляду позовної заяви; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.08.2024 об 11:30 год.

До суду надійшли наступні документи:

- 19.08.2024 відзив відповідача-2 на позовну заяву;

- 22.08.2024 відзив відповідача-1 на позовну заяву.

Ухвалою суду від 22.08.2024 відкладено судове засідання на 10.09.2024р. о 12-30. Запропоновано сторонам надати суду додаткові документальні докази по справі.

У судовому засіданні 10.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви, у зв?язку з наступним.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з?ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об?єктивно оцінивши докази, які мают значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд Запорізької області,

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2020 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (надалі Відповідач 1, Банк) та Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЗЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» (надалі Відповідач 2, Позичальник) укладено Генеральний кредитний договір 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД (надалі ГКД; Генеральний кредитний договір).

Відповідно до Розділу 1, Генеральний кредитний договір визначає загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту визначеного п.1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов?язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов?язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору (п. 1.1.).

Кредитні операції здійснюються у порядку, визначеному у відповідних Додаткових договорах та з урахуванням положень Генерального кредитного договору Кредитні операції за Генеральним кредитним договором проводяться виключно після укладання Додаткових договорів до Генерального кредитного договору, які є невід?ємною частиною Генерального кредитного договору та містять посилання на Генеральний кредитним договір (п. 1.2.).

Загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 15 000 000,00 (п?ятнадцять мільйонів) гривень 00 копійок. Ліміт кредитування за кожним Додатковим договором встановлюється в межах Загального ліміту кредитування. У випадку, якщо у будь-яку дату з будь-якої причини сума Основної заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на поточну дату за всіма Додатковими договорами перевищуватиме Загальний ліміт кредитування, зазначений у цьому пункті, Позичальник зобов?язується здійснити Погашення заборгованості у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п??яти) Банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення (п. 1.3.).

Строк кредитування та проведення Кредитних операцій за Генеральним кредитним договором встановлюється з «06» серпня 2020 року по « 05» серпня 2025 року (включно). Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за Додатковими договорами встановлюються в Додаткових договорах, але в будь - якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення Кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору (п. 1.4.).

Пунктом 2.1. Генерального кредитного договору визначено: «У забезпечення зобов?язань за Генеральним кредитним договором прийнято:

- в іпотеку об?єкти нерухомості майновий комплекс, а саме; склад готової продукції інв. № 36, площею 3 712,0 кв.м., позначений на плані літерою Б-3; будівля котельно-компресорної інв. № 34, 31, площею 1 262,6 кв.м., позначена на плані літерою В-2; будівля контори інв. № 1,5,23, площею 1 063,9 кв.м., позначена на плані літерою Г-2; дрожейний цех інв. № 2, площею 449,8 кв. м., позначений на плані літерою Д-2; будівля їдальні інв. № 37, площею 393,7 кв.м., позначена на плані літерою Е; будівля Гаражу з деревообробним цехом інв. № 7, площею 139,7 кв.м., позначена на плані літерою И, И1; склад сировини інв. № 3, площею 605,5 кв.м., позначений на плані літерою Ж; склад - навіс інв. № 20, площею 360,9 кв.м., позначений на плані літерою К; будівля двоповерхова інв. № 35, площею 195,4 кв.м., позначена на плані літерою 3-2, 31-2; будівля цукеркового цеху № 1 інв. № 8, площею 14 646,0 кв.м., позначена на плані літерою А-5, A-3 з підвалом літерою пд1, та підвалом літерою пд2; пожежна водойма інв. № 66, позначена на плані цифрою 8; будівля вагової, площею 82,0 кв.м., позначена на плані літерою М; будівля складу панельного, площею 965,4 кв.м., позначена на плані літерою Н; будівля складу Док, площею 223,1 кв.м., позначена на плані літерою О; будівля гаражу, площею 45,9 кв.м., позначена на плані літерою С; будівля складу балонів, площею 9,9 кв.м., позначена на плані літерою Т; який належать Позичальнику та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Майновий комплекс знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 2310100000:01:017:0105, площею 2,0935 га, цільове призначення: для розташування промислового майданчика, адреса: АДРЕСА_2 ;

- в заставу майно, що передається як складова нерухомого майна разом з усіма його приналежностями та складовими частинами, які забезпечують повний цикл/функціонування нерухомого майна для здійснення його основної діяльності та забезпечують завершений цикл виробництва, а саме:

- Вузол обліку електроенергії АСКУЭ (7055);

- Водопровід 1 відділ діаметром 89 мм довж.160 м;

- Газопровід середнього тиску до 3кг/см3 діаметром 100 мм довжиною 160 м, 1відділення;

- Ворота секційні з ланцюговим приводом;

- Система відеоспостереження для складу готової продукції;

- Ліфт (7243);

- Система контролю та доступу до приміщення прохідної (8269);

- Ворота відкатні в комплекті з автоматикою (7094);

- Шлагбаум механічний;

- Вузол обліку електроенергії (склад ГП);

- Ліфт вантажний Q-3,2 т (3501);

- Ліфт вантажний в/п 1 т (1432);

- Ліфт вантажний 0.5 т (7017);

- Ліфт пасажирський (1768);

- Ворота гаражні з пультом;

- Трансформатор ТД (602);

- Трансформатор ТДМ (603);

- Система освітлення (07371);

- Вузол обліку електроенергії (ОГМ);

- Вузол обліку електроенергії (ОГМ);

- Вузол обліку електроенергії (ОГМ);

- Вузол обліку електроенергії (ОГМ);

- Вузол обліку електроенергії (адміністративний корпус);

- Вузол обліку електроенергії (ОГМ);

- Насос багатоступеневий для водопостачання (6669);

- Система обліку АСКУЭ;

- Система протипожежного захисту;

- Система кондиціонування та повітряного опалення;

- Пристрій топічної (адміністративна будівля) (7096);

- Лічильник електроенергії ЕТ 3A5E7ULRT (9064);

- Трансформатор напруги НТМИ-6 (8510);

- Система оповіщення цивільної оборони (5262), яке належить Позичальнику на підставі Балансової довідки від 06.08.2020 року та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- поруку ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_2 );

- поруку ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ).

06 серпня 2020 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» та Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЗЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» укладено Додатковий договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ до Генерального кредитного Договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі - Додатковий договір).

Відповідно до пункту 1 Додаткового договору «Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього Додаткового договору відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію в сумі 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень 00 копійок (далі «Ліміт кредитування за Додатковим договором)» в межах встановленого Загального ліміту кредитування за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов?язується сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Додатковим договором та Генеральним кредитним договором».

Відповідно до пункту 2.2. Додаткового договору «Позичальник зобов?язаний сплачувати Кредит у строки визначення в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Додатковим договором (Додаток 1 до цього Додаткового договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по « 05» серпня 2021 року (включно)».

Згідно Графіку зменшення ліміту відновлювальною кредитної лінії (Додаток 1) до Додаткового договору, Позичальник зобов?язується виплатити Банку суму Кредиту відповідно до наступного графіку:

1) з 06.08.2020 року по 15.06.2021 року 10 000 000,00 грн.;

2) з 16.06.2021 року по 15.07.2021 року 6 666 666,00 грн.;

3) з 16.07.2021 року по 05.08.2021 року 3 333 332,00 грн.

30 квітня 2021 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» та Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЗЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» укладено Додатковий договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ2 до Генерального кредитного договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі - Додатковий договір 2).

Відповідно до пункту 1 Додаткового договору 2 «Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього Додаткового договору відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію в сумі 12 000 000,00 (дванадцять мільйонів) гривень 00 копійок (далі «Ліміт кредитування за Додатковим договором)» в межах встановленого Загального ліміту кредитування за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов?язується сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Додатковим договором та Генеральним кредитним договором».

Відповідно до пункту 2.2. Додаткового договору 2 «Позичальник зобов?язаний сплачувати Кредит у строки визначення в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Додатковим договором (Додаток 1 до цього Додаткового договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по « 29» квітня 2022 року (включно)».

Згідно Графіку зменшення ліміту відновлювальною кредитної лінії (Додаток 1) до Додаткового договору, Позичальник зобов?язується виплатити Банку суму Кредиту відповідно до наступного графіку:

1) з 30.04.2021 року по 15.02.2022 року 12 000 000,00 грн.;

2) з 16.02.2022 року по 15.03.2022 року 8 000 000,00 грн.;

3) з 16.03.2022 року по 29.04.2022 року 4 000 000,00 грн.

06 серпня 2020 року, в забезпечення зобов?язань за Генеральним кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 (надалі Поручитель, Позивач) укладено Договір поруки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П2 (надалі Договір поруки).

Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки «Поручитель зобов?язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов?язань по Генеральному кредитному договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, згідно якого Позичальник зобов?язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 05.08.2025 року (включно)».

Відповідно до пункту 2.1. Договору поруки «У випадку невиконання Позичальником зобов?язань по Кредитному договору Кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов?язання по кредитному договору до Позичальника та Поручителя».

Відповідно до пункту 2.4. Договору поруки «Позичальник зобов?язаний повідомити в письмовій формі Поручителя про внесення до Кредитного договору будь-яких змін та доповнень стосовно суми кредитних коштів, розміру комісії, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов?язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами на адресу Поручителя».

Пунктом 5.1. Договору поруки визначено «Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по « 05» серпня 2035 року».

Пунктом 5.2. Договору поруки встановлено, що: «Порука за цим Договором припиняється у разі:

5.2.1. припиненням забезпеченого нею зобов?язання за кредитним договором;

5.2.2. якщо після настання строку виконання зобов?язання Кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване Позичальником або Поручителем.

Відповідно до пункту 6.2. Договору поруки «Зміни і доповнення до цього Договору приймаються зі згодою Сторін і укладаються в простій письмовій формі».

21 травня 2021 року, між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» та Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЗЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» укладено Додаткову угоду № 1 до Додаткового договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ2 від 30.04.2021 року до Генерального кредитного договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 1 до Додаткового договору 2 «Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього Додаткового договору відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію в сумі 15 000 000,00 (п?ятнадцять мільйонів) гривень 00 копійок (далі «Ліміт кредитування за Додатковим договором)» в межах встановленого Загального ліміту кредитування за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов?язується сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Додатковим договором та Генеральним кредитним договором».

Відповідач 1 подав відзив в якому зазначив, що після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів поручитель не може окремо ініціювати вирішення спору про визнання відсутності у кредитора права вимоги (про визнання поруки припиненою).

Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити. Наявність у поручителя відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування банком боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів.

Оскільки АБ «УКРГАЗБАНК» ініціював вирішення такого спору, поручитель може ефективно захистити своє право саме у справі № 908/1067/22, заперечуючи проти позову кредитора, наприклад, через те, що порука припинилася. Для цього непотрібно заявляти зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора (про визнання поруки припиненою) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 62-63)).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов?язку) є способом захисту інтересу у юридичній визначеності. Застосування такого способу захисту інтересу є належним лише тоді, якщо юридична невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив цей спір раніше. За цих умов боржник (поручитель) може звернутися до суду з позовом про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки (визнання його права припиненим), зокрема про визнання поруки припиненою, і такий спосіб захисту буде належним та ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/116-ц (пункти 60-61).

Тлумачення статті 7 КУзПБ, пункту 8 частини першої статті 20, частини тринадцятої статті 30 ГПК України приводить до висновку про закріплення законодавцем принципу концентрації в межах справи про банкрутство всіх майнових спорів, стороною яких є боржник, який є універсальним та не містить винятків залежно від суб`єктного складу сторін спору.

У частині третій статті 7 КУзПБ законодавець не встановлює інших правил підсудності, а лише конкретизує механізм реалізації приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ, визначивши, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Наведені правила застосовні до випадків розгляду майнового спору судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, оскільки суддя відповідного суду, який розглядає справу про банкрутство одноособово, діє як суд.

Вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не лише з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог в аспекті порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 910/1065/21).

Вказане є підставою для відмови у позові. За наявності доводів про припинення поруки суд має їх оцінити у справі № 908/1067/22, вирішуючи за вимогою Банку питання про стягнення заборгованості з поручителів.

Відповідач 2 подав відзив в якому зазначив, що при розгляді заяви кредитора АТ «Укргазбанк» господарський суд Запорізької області встановив наступні обставини, які визнаються ПрАТ «ЗКФ» та відповідно до ст.75 ГПК України не потребують доказування.

08 червня 2020 року між АТ «Укргазбанк» та ПрАТ «ЗКФ» було укладено Генеральний кредитний договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД та цього ж дня - Додатковий договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ до нього. Також до зазначеного Генерального кредитного договору 30.04.2021 було укладено Додатковий договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ2 і на умовах цих угод Банк відкрив Боржнику - позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 12 000 000,00 грн під сплату процентів та інших, передбачених угодами платежів. Пізніше, згідно з Додатковою угодою № 1 від 21.05.2021 до Додаткового договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД- ВВКЛ2 від 21.05.2021 ліміт кредитування було збільшено до 15 000 000,00 грн.

Згідно з представленим банківським розрахунком заборгованості ПрАТ «ЗКФ» за кредитним договором № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ2 від 30.04.2021, Боржник має заборгованість по кредиту в сумі 14 999 394,51 грн.

Заборгованість перед Банком у цій сумі обліковується у наданій Боржником Довідці № 1 про загальну суму заборгованості перед кредиторами ПрАТ «ЗКФ» станом на 27.01.2022.

Також згідно з банківським розрахунком станом на 30.01.2022 Боржник має прострочену заборгованість по процентах в сумі 274 848,91 грн. та по комісії в сумі 14 907,20 грн. Розрахунки відповідають умовам кредитних угод, заявлені правомірно та обґрунтовано. Розрахунок (станом на 30.01.2022) та заявлення до визнання 3 133,46 грн. - суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції також є правомірним та обґрунтованим, відповідає ст. 625 ЦК України.

Матеріалами заяви Банку також підтверджується, що в забезпечення зобов?язань Боржника за Генеральним кредитним договором № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 05.08.2020 між Банком та Боржником укладені:

- договір іпотеки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-І від 06.08.2020, згідно з яким Боржником в іпотеку Банку передано майновий комплекс, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:017:0105 за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 21305000,00 грн.;

- договір застави № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-З (обладнання) від 06.08.2020, за умовами якого в заставу передано майно згідно з переліком, наведеним в додатку № 1 до цього договору застави (майно як складова нерухомого майна, яке забезпечує повний цикл/функціонування нерухомого майна для здійснення основної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 2 158 770,62 грн.;

- договір застави 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-З1 (обладнання) від 30.04.2021, за умовами якого в заставу передано обладнання згідно з переліком, наведеним в додатку № 1 до цього договору, ринковою вартістю 7 252 200,00 грн.

Таким чином, Банк являється забезпеченим кредитором. Враховуючи викладене, судом визнані грошові вимоги в загальному розмірі 15 292 284,08 грн. основного боргу, які забезпечені заставою майна боржника.

На підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.04.2022, розпорядником майна Боржника ПрАТ «ЗКФ» грошові вимоги АТ «Укргазбанк» в загальному розмірі 15 292 284,08 грн включені до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника. Також до реєстру вимог кредиторів було включено відомості про майно боржника ПрАТ «ЗКФ», яке є предметом застави загальною вартістю 30 715 970,62 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 по справі № 908/129/22 припинено процедуру розпорядження майном боржника. Затверджено план санації Приватного акціонерного товариства Запорізька кондитерська фабрика (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094), погоджений зборами кредиторів 10 квітня 2023 року та комітетом кредиторів 15 лютого 2024 року. Введено процедуру санації Приватного акціонерного товариства Запорізька кондитерська фабрика (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094).

Затверджений господарським судом Запорізької області план санації ПрАТ «ЗКФ» передбачає наступний порядок погашення вимог класу забезпечених кредиторів, зокрема: Вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) в розмірі 15 292 284,08 грн основного боргу, які забезпечені заставою майна боржника, шляхом проведення реструктуризації на загальну суму боргу, строком на 35 місяців із погашенням тіла кредиту та відсотків частками впродовж усього строку реструктуризації (щомісячно, згідно із графіком щомісячних платежів), з правом кредитування третіми особами (в тому числі задля погашення заборгованості перед кредитором). Обов?язковою умовою зазначеного додаткового кредитування є встановлення строку погашення додаткового кредитування після розрахунку із класом забезпечених кредиторів.

Листом від 13.03.2024 № 110/8512/2023 АТ «Укргазбанк» повідомив про прийняте рішення погодити запропонований листом розпорядника майна ПрАТ «ЗКФ» арбітражного керуючого Саланської І.Л. від 03.12.2022 № 02-01/908/129/22-85 план санації ПрАТ «ЗКФ», з урахуванням відкоригованих графіків погашення заборгованості заставних кредиторів, а саме: ZKF (Чеська Республіка) та АБ «Укргазбанк», наданих листом арбітражного керуючого Саланської І.Л. від 06.03.2023 № 02-01/908/129/22-93, в тому числі погашення заборгованості АБ «Укргазбанк» в розмірі 15 292 284,08 грн протягом 35 місяців з дня введення процедури санації Господарським судом Запорізької області, а саме починаючи з третього місяця після затвердження судом плану санації:

- з третього місяця по п?ятий щомісячно 60 000,00 грн.;

- з шостого місяця по п?ятнадцятий місяць щомісячно 310 000,00 грн.;

- з шістнадцятого місяця по двадцять п?ятий місяць щомісячно 510 000,00 грн.;

- з двадцять шостого місяця по тридцять четвертий місяць щомісячно 710 000,00 грн.; - тридцять п?ятий місяць 522 284,08 грн.

10 квітня 2023 року відбулись збори кредиторів ПрАТ «ЗКФ», на яких було прийняте рішення затвердити план санації ПрАТ «ЗКФ» та звернутись до господарського суду Запорізької області з клопотанням про введення процедури санації Боржника. У протоколі зазначено про погодження плану санації заставним кредитором АТ «Укргазбанк» листом від 03.12.2022 № 02-01/908/129/22-85. Копія вказаного листа АТ «Укргазбанк» та плану санації ПрАТ «ЗКФ» наявні в матеріалах справи.

Нормами ст.653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов?язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов?язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов?язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. За приписами ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, між АТ «Укргазбанк» та ПрАТ «ЗКФ» у письмовій формі досягнуто згоди про зміну умов зобов?язання у частині порядку та строків повернення коштів, отриманих за Генеральним кредитним договором. Отже станом на час розгляду даної справи АТ «Укргазбанк» строк повернення усієї суми коштів за Генеральним кредитним договором не настав.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов?язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Натомість наведені вище фактичні обставини свідчать про те, що наразі ПрАТ «ЗКФ» не порушено зобов?язання, забезпечене порукою. Погодженим заставним кредитором АТ «Укргазбанк» та затвердженим судом планом санації ПрАТ «ЗКФ» змінено умови зобов?язання кредитора щодо порядку та строків повернення суми кредиту, тому строк виконання даного зобов?язання шляхом повернення усієї суми кредиту не настав. Відповідно не настали і підстави для виникнення у поручителів солідарної відповідальності перед АТ «Укргазбанк» на всю суму боргу у розмірі 15 292 284,08 грн.

Також відповідач 2 зазначає, що на підставі договорів застави та іпотеки вимоги АТ «Укргазбанк» забезпечені заставою майна боржника на загальну суму 30 715 970,62 грн, що вдвічі перевищує розмір вимог АТ «Укргазбанк». Вказані обставини були встановлені Господарським судом Запорізької області при розгляді заяви з кредиторськими вимогами АТ «Укргазбанк» та викладені в ухвалі від 04.04.2022 по справі № 908/129/22. У вказаній ухвалі суд встановив, що матеріалами заяви Банку також підтверджується, що в забезпечення зобов?язань Боржника за Генеральним кредитним договором № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 05.08.2020 між Банком та Боржником укладені:

- договір іпотеки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-І від 06.08.2020, згідно з яким Боржником в іпотеку Банку передано майновий комплекс, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:017:0105 за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 21305000,00 грн.;

- договір застави № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-З (обладнання) від 06.08.2020, за умовами якого в заставу передано майно згідно з переліком, наведеним в додатку № 1 до цього договору застави (майно як складова нерухомого майна, яке забезпечує повний цикл/функціонування нерухомого майна для здійснення основної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 2 158 770,62 грн.;

- договір застави 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-З1 (обладнання) від 30.04.2021, за умовами якого в заставу передано обладнання згідно з переліком, наведеним в додатку № 1 до цього договору, ринковою вартістю 7 252 200,00 грн.

Таким чином, Банк являється забезпеченим кредитором. Враховуючи викладене, господарським судом Запорізької області ухвалою від 04.04.20222 по справі № 908/129/22 були визнані грошові вимоги в загальному розмірі 15 292 284,08 грн основного боргу, які забезпечені заставою майна боржника. На підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.04.2022, до реєстру вимог кредиторів було включено відомості про майно боржника ПрАТ «ЗКФ», яке є предметом застави загальною вартістю 30 715 970,62 грн. Стан та наявність заставного майна щорічно перевіряється уповноваженими представниками АТ «Укргазбанк», про складаються відповідні акти огляду.

ПрАТ «ЗКФ» визнає наведені у позовній заяві обставини щодо укладення Генерального кредитного договору, додаткових угод до нього та договору поруки з Позивачем. При вирішенні питання наявність підстав для задоволення позову чи відмови у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ЗКФ» поклалося на розсуд суду.

Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо поруки припиненою, суд зазначає наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).

За положеннями частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 Цивільного кодексу України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

За змістом статті 559 Цивільного кодексу України зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки в частині його збільшення. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, за змістом частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто, розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин, як юридичний факт, здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

Приписи частини першої статті 559 Цивільного кодексу України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

За змістом частини першої статті 654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Умовами договору поруки передбачено, що «Позичальник зобов?язаний повідомити в письмовій формі Поручителя про внесення до Кредитного договору будь-яких змін та доповнень стосовно суми кредитних коштів, розміру комісії, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами на адресу Поручителя» (пункт 2.4. Договору поруки).

Однак, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутнє будь-яке письмове повідомлення про укладення Додаткової угоди № 1 до Додаткового договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ2 від 30.04.2021 року до Генерального кредитного договору №1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії, якою збільшено відповідальність Поручителя щонайменше на 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Враховуючи викладене, установивши, що кредитний ліміт за кредитними зобов`язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, порука за Договором від 06 серпня 2020 року № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П 1 у розмірі 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень, є припиненою в силу положень частини першої статті 559 ЦК України.

Аналогічного за змістом висновку щодо застосування положень частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (у відповідній редакції) дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2018 року у справі № 569/8360/16-ц та Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 26.05.20 у справі № 910/13109/18.

Поряд з цим, суд звертає увагу і на позицію, яка викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2020 у справі № 604/278/15-ц, де Верховний Суд не відступає від правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18.

У Постанові Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року по справі № 6-2662цс15 від висновків якої не відступає Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц та Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц.

Так, Верховний Суд України зазначає, що статтею 559 Цивільного кодексу України передбачені спеціальні підстави та умови припинення поруки.

Так, відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Аналіз змісту цієї норми дає підстави вважати, що вона не встановлює ні змісту та обсягу такого збільшення відповідальності поручителя, ні реальності чи невідворотності його настання.

Таке збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов`язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів.

У зазначених правовідносинах за цією позовною заявою вбачається, що Кредитор збільшив відповідальність Позичальника з 10 000 000,00 грн до 15 000 000,00 грн, а строк виконання зобов`язань з 05 серпня 2021 року по 29 квітня 2022 року. Такі зміни свідчать про збільшення відповідальності Поручителя у порівнянні з відповідальністю, яка діяла на момент підписання Договору поруки.

Таким чином, аналіз норми частини першої статті 559 Цивільного кодексу України свідчить про те, що порука припиняється за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Достатньою підставою застосування цієї норми є встановлення таких змін в основному зобов`язанні.

Верховний Суд України щодо цього питання сформулював правовий висновок у постановах від 21 травня 2012 року (№ 6-18цс11, № 6-69цс11), у яких зазначив, що за положеннями частини першої статті 559 Цивільного кодексу України припинення поруки в разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується, а тому в цьому випадку не обов`язково звертатися до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору. Тобто, порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастанна збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя.

Крім того, обов`язковою умовою припинення поруки за нормою частини першої статті 559 Цивільного кодексу України має бути відсутність згоди поручителя на внесення змін до забезпеченого порукою зобов`язання, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. За своєю правовою природою надання поручителем згоди на внесення до основного зобов`язання таких змін є одностороннім правочином, який за змістом і формою має відповідати вимогам Цивільного кодексу України та відображати волевиявлення особи (у даному випадку - Поручителя).

Так, у постанові Верховного Суду України від 5 червня 2013 року (№ 6-43цс13) зазначено, що згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки.

Тобто, випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов`язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.

Аналогічної думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянувши справу № 903/998/19, в якій досліджував питання збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди.

Крім того, в цій же постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 903/998/19 зазначено: Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов?язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом третім частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов?язання із поручителем у належній формі (пункт 7.12. Постанови).

Таким чином, за даною позовною заявою, порука к розмірі 5 000 000,00 грн припинилася, оскільки в Додатковій угоді № 1 до Додаткового договору, укладеного без згоди Поручителя, закладені умови, що всупереч положенням частини першої статті 559 Цивільного кодексу України збільшують обсяг відповідальності поручителя.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов?язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору частково покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати припиненою поруку фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за Договором поруки 1239/2020/30Д-МСБ-ГКД-П2 від « 06» серпня 2020 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерним Банком «УКРГАЗБАНК» (вулиця Єреванська, будинок 1, місто Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23697280), Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЗЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» (вулиця Святого Миколая, будинок 7, місто Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00382094) та фізичною особою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на суму 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 23697280 ( вул. Єреванська, буд.1, м.Київ, 03087) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» (вулиця Святого Миколая, будинок 7, місто Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00382094) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

5. Видати накази.

Повний текст судового рішення складено та підписано-18.09.24.

СуддяО.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.