Ухвала

від 09.09.2024 по справі 910/20485/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.09.2024Справа № 910/20485/16

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу

у справі№910/20485/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107"

про стягнення 197 032,42 грн,

Представники учасників справи:

Від стягувача (заявника): не з`явився;

Від боржника: не з`явився;

Від державного виконавця: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ЖЕК-107" про стягнення 197.032,42 грн, з яких: 171.177,02 грн основного боргу, 20.931,45 грн інфляційних втрат та 4.923,95 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "ЖЕК-107" на користь ПАТ "Київенерго" 171.177,02 грн основного боргу, 20.931,45 грн інфляційних втрат, 4.923,95 грн 3% річних та 2.955,49 грн витрат по сплаті судового збору.

17.02.2017. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 замінено позивача в справі № 910/20485/16 - Акціонерне товариство "К.Енерго", його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання наказу від 17.02.17. № 910/20485/16, його правонаступником - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл судових витрат у справі № 910/20485/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко - Тайс" про видачу дублікату наказу від 17.02.2017 у справі № 910/20485/16.

29.11.2021 судом видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі № 910/20485/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107" (03191, місто Київ, вулиця Василя Касіяна, будинок 8, код ЄДРПОУ 21687515) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 171 177 (сто сімдесят одну тисячу сто сімдесят сім) грн. 02 коп. основного боргу, 20 931 (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 4 923 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять три) грн. 95 коп. 3% річних та 2 955 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 49 коп. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 (суддя Павленко Є.В.) відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" від 13 грудня 2021 року на дії державного виконавця у справі № 910/20485/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2022 (суддя Ващенко Т.М.) закрито провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" на бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №910/20485/16 в частині вимоги про зобов`язання державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення, в іншій частині скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" на бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 910/20485/16 задоволено, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.17. №910/20485/16, що виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій з відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на правову допомогу у справ №910/20485/16, стягнуто з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Ломоносова, буд.22/15, м. Київ, 03127; код ЄДРПОУ 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп, в іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 справі №910/20485/16 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2022.

18.10.2022 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2022, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 справі № 910/20485/16, яка набрала законної сили 05.09.2022, видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про виправлення помилки у судовому наказі від 18.10.2022 у справі № 910/20485/16 від 18.10.2022.

01.07.2024 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС, в якій останній просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №68769237 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/20485/16.

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №68769237 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/20485/16, з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".

01.07.2024 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 призначено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на 22.07.2024, запропоновано представникам учасникам справи надати письмові пояснення по скарзі, зобов`язано Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в строк до 18.07.2024 надати суду письмові пояснення по суті скарги, а також докази направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу стягувача та боржника; копії матеріалів виконавчого провадження №68769237.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

22.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника скаржника надійшли письмові пояснення.

Представники скаржника, боржника та ВДВС у судове засідання 22.07.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 оголошено перерви у судовому засіданні по розгляду скарги у справі №910/20485/16 до 12.08.2024.

05.08.2024 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" до суду від державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) надійшли матеріали виконавчого провадження № 68769237.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 задоволено в повному обсязі скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця.

14.08.2024 через відділ діловодства суду від представника скаржника надійшла про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу в судовому засіданні на 09.09.2024.

Представники скаржника, боржника та ВДВС у судове засідання 09.09.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу в судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 року у справі № 913/869/14 зазначив, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаний механізм відповідає правовому висновку Європейського суду з прав людини, викладеному в рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02), де зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 123, ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, пов`язаних із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчого провадження № 68769237 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17 лютого 2017 року у справі № 910/20485/16, стягувачем надано належним чином засвідчені копії договору № 04-01-2021/19 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.01.2024 року (надалі - договір), акту прийому-передачі документів від 04.01.2024 року, акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.08.2024 року на суму 9 500,00 грн.

В пункті 3.1. договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1500,00 грн. При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця становить, зокрема:

- судові засідання - 2000,00 грн. за одне судове засідання;

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1500,00 грн. за 1 годину.

У відповідності до п. 3.2. договору замовник оплачує 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами розгляду справи № 910/20485/16 за скаргою замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.08.2024 року загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) склала 9 500,00 грн.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд зазначає, що надані стягувачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зазначеному розмірі не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в цьому розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд зауважує, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обставин необґрунтованості (неспівмірності зі складністю справи, затраченим часом, ціною позову тощо) заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді цієї заяви суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17 з аналогічних правовідносин за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Так, Верховний Суд зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Верховний Суд вказав, що практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною, на користь чого свідчить те, що суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1980,00 грн. до 10 000,00 грн. та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду.

Зрештою Верховний Суд дійшов висновку про зменшення заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу на 90%.

Суд враховує ту обставину, що важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки ззовні вони виглядають однаково, у зв`язку з чим у даному випадку не застосовує положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Проаналізувавши наданий представником скаржника обсяг послуг, врахувавши складність справи, характер правовідносин, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються (тим паче за рахунок держави), ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, суд вважає, що розмір витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9 500,00 грн. є необґрунтованим, у зв`язку з чим витрачання часу на надання послуг, зазначених у акті здачі-приймання виконаних робіт, є не виправданим, а тому суд, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та з метою запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію вартості правничої допомоги, дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 5 500,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки бездіяльність державного виконавця встановлена відповідною ухвалою суду та з огляду на викладені вище висновки суду щодо розміру витрат на правову допомогу, наявні підстави для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, і стягнення з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Україна, 03127, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 22/15; ідентифікаційний код: 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Україна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст додаткової ухвали складено та підписано: 16.09.2024.

Суддя М.Є. Літвінова