Рішення

від 05.09.2024 по справі 914/3282/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 Справа № 914/3282/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області

до відповідача Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал"

про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 81287,82 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до відповідача Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 81287,82 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Позивач та відповідач явку представників в судове засідання 05.09.2024 не забезпечили.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні, зокрема у зв`язку з тривалим розглядом даної справи, та враховуючи те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору, а відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду даної справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

30.08.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Міським комунальним підприємством «Жидачівводоканал», про що складено Акт перевірки №667/04/871 від 30.08.2021 року.

Під час здійснення позапланової перевірки МКП «Жидачівводоканал» представлено спеціальний дозвіл на користування надрами № 5147 від 25.03.2021 (наказ від 11.11.2020 № 506), виданий Держаною службою геології та надр України, строк дії дозволу - 5 років.

Як зазначено у позовній заяві, посадовими особами Інспекції встановлено, що МКП «Жидачівводоканал» у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 здійснювало самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням вимог частини 1 статті 19, частини 1 статті 23 Кодексу України "Про надра".

Відповідно до наданої підприємством довідки від 30.08.2021 №106/01, фактичний об`єм піднятих підземних вод зі свердловин №№ 2, 6, 7, 9 у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 становить в загальній кількості 64216,00 куб.м вод.

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика), затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за №767/16783, розмір відшкодування збитків за період з 21.01.2021 по 24.03.2021 за самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) становить 81287,82 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача збитки нараховані за період з 21.01.2021 по 24.03.2021 за самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в розмірі 81287,82 грн.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про те, що в Акті, складеному Державною екологічною інспекцією у Львівській області 30.08.2021 №667/04/871, вказано, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства, а інших належних і допустимих доказів (актів перевірок) до матеріалів поданої ним позовної заяви не долучено і у змісті позовної заяви покликань на такі докази (акти перевірок) не зроблено.

У відзиві на позовну заяву також вказано, що відповідач 09.10.2020 направив позивачу лист (заяву) від 30.09.2020 №62/01 на отримання спеціального дозволу на користування надрами із необхідними доданими документами, однак спеціальний дозвіл на користування надрами позивач видав лише 25.03.2021.

Таким чином, як стверджує відповідач, термін оформлення дозволу на спеціальне водокористування становив більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів, що не залежало від волі підприємства чи його вини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

За приписами частини 1 статті 13, статті 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу України "Про надра" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з частиною 1 статті 23 Кодексу України "Про надра" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Відповідно статті 16 Кодексу України "Про надра", (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно статті 67 Кодексу України "Про надра", (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як встановлено судом, відповідно до наданої підприємством довідки від 30.08.2021 №106/01, фактичний об`єм піднятих підземних вод зі свердловин №№ 2, 6, 7, 9 у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 становить в загальній кількості 64216,00 куб.м вод.

Відповідно до пункту 1.4. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №767/16783 від 14.08.2009 - ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Як вбачається із матеріалів справи, посадовими особами Інспекції встановлено, що МКП «Жидачівводоканал» у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 здійснювало самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням вимог частини 1 статті 19, частини 1 статті 23 Кодексу України "Про надра".

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, а саме із припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 22.01.2021 №21-04, інспекцією встановлено, що станом на 21.01.2021 у Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" відсутній дозвільний документ - спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Отже, як вбачається із матеріалів справи, у відповідача у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 був відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами. За вказаний період позивач нарахував відповідачу збитки в розмірі 81287,82 грн.

Так, згідно пункту 9.1 розділу IX Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783, із змінами, затвердженими наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021 № 119, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2021 року № 678/36300 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) здійснюється за формулою (23):

Зсам = 5 х W х Тар (грн.), де:

W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (з наступними змінами та доповненнями) Розділ IX - Рентна плата (стаття 255.5.2.). Ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод для Львівської області встановлена - 84,39 грн. за 100 куб.м (відповідно за 1 куб.м 0,8439 грн).

Згідно Податкового кодексу України (стаття 255.7.) житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт - 0,3.

Зсам = 5 х W х Тар х 0,3 (грн).

Однак, при здійсненні підрахунку збитків позивачем не враховано положення Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Постанову Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Міндовкілля, передбачених пунктом 24 цього Порядку. Зазначене рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

Згідно із частиною 6 статті 4-1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 09.10.2020 звернувся до позивача із заявою від 30.09.2020 №62/01 щодо погодження надання спеціального дозволу, долучивши до вказаної заяви пакет необхідних документів.

Рішення надати Міському комунальному підприємству «Жидачівводоканал» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод водозабір підприємства (свердловини №№ 2, 6, 7, 9), розташованого у Львівській області прийнято 11.11.2020 відповідно до наказу Держгеонадр №506.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із платіжної інструкції №9, відповідач сплатив 65603,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами 20.01.2021.

Проте, як встановлено судом, спеціальний дозвіл було видано відповідачу 25.03.2021.

Отже враховуючи положення пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 та частини 6 статті 4-1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", відповідач вправі був провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без спеціального дозволу починаючи з 04.03.2021, оскільки останній день строку його видачі 03.03.2021.

Тобто, як встановлено судом, неправомірне (самовільне) користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням вимог частини 1 статті 19, частини 1 статті 23 Кодексу України "Про надра" мало місце за період з 21.01.2021 по 03.03.2021, а не за період з 21.01.2021 по 24.03.2021, як про це зазначив позивач.

Здійснивши перерахунок розміру збитків за неправомірне (самовільне) користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням вимог частини 1 статті 19, частини 1 статті 23 Кодексу України "Про надра" за період з 21.01.2021 по 03.03.2021, судом встановлено, що їх розмір становить 54191,88 грн.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вини заподіювана шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Судом встановлено, що дії відповідача, а саме самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за період з 21.01.2021 по 03.03.2021 є порушенням вимог частини 1 статті 19, частини 1 статті 23 Кодексу України "Про надра".

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з пунктом 1.6. Роз`яснень Вищого Господарського суду України "Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" від 27.06.2001 №02-5/744, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція щодо презумпції вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №925/119/18 та від 27.05.2021 у справі №761/12945/19.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:

1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

4) вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправність поведінки відповідача полягає у самовільному без наявності дозволу на спеціальне користування надрами (підземні води) за період з 21.01.2021 по 03.03.2021, що є порушенням вимог частини 1 статті 19, частини 1 статті 23 Кодексу України "Про надра".

Загальний розмір завданої шкоди визначений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783, із змінами, затвердженими наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021 № 119, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2021 року № 678/36300.

Причинний зв`язок полягає у тому, що дії відповідача призвели до неправомірного, всупереч закону та волі держави використання об`єктів навколишнього природного середовища, що не відповідає суспільному інтересу.

Щодо доводів відповідача, що ним сплачено за користування надрами за 1 квартал 2021, а тому відсутня матеріальна шкода завдана державі таким самовільним видобуванням, то вони є безпідставними. Внесення плати за користування надрами у розмірі, встановленому Податковим кодексом України, здійснюється за умови наявності спеціального дозволу на користування надрами.

За самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, розмір якої визначається за формулою відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389. Отже, внесення відповідачем плати за користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування надрами не звільняє його від відповідальність за порушення законодавства про надра.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 922/1699/15.

Поряд з цим, частиною третьою статті 24 Кодексу України "Про надра" визначено, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою.

За таких обставин, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання надр в сумі 54191,88 грн підлягають стягненню з відповідача.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Жидачівської міської територіальної громади збитки в сумі 54191,88 грн.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №486 від 30.10.2023.

Отже, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1789,53 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" (81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, місто Жидачів, вулиця Зелена, будинок 38, ідентифікаційний код 25234325) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Жидачівської міської територіальної громади збитки в сумі 54191,88 грн.

3. Стягнути з Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" (81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, місто Жидачів, вулиця Зелена, будинок 38, ідентифікаційний код 25234325) на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 98, ідентифікаційний код 38057086) 1789,53 грн витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до вимог статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.09.2024.

Суддя Петрашко М.М.