Постанова

від 13.01.2025 по справі 914/3282/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. Справа №914/3282/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" №04-10/24 від 04.10.2024 (вх. суду № 01-05/2815/24 від 07.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 (повний текст складено 17.09.2024, суддя Петрашко М.М.)

у справі №914/3282/23

за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал", м. Жидачів, Львівська обл.

про: відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 81 287,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 81 287,82 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідач у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 здійснював самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Жидачівської міської територіальної громади збитки в сумі 54 191,88 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що спеціальний дозвіл було видано відповідачу 25.03.2021 та неправомірне (самовільне) користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) мало місце за період з 21.01.2021 по 03.03.2021.

Суд першої інстанції враховуючи положення пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 та частини 6 статті 4-1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", вказав, що відповідач вправі був провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без спеціального дозволу починаючи з 04.03.2021, оскільки останній день строку його видачі 03.03.2021.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі № 914/3282/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Скаржник зазначає, що в складеному Державною екологічною інспекцією у Львівській області акті від 30.08.2021 вказано, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не було взято до уваги акт перевірки від 30.08.2021, а суд керувався виключно приписом Державної екологічної інспекції № 21-04 від 22.01.2021, у якому не вказано, що посадовими особами Інспекції встановлено, що МКП «Жидачівводоканал» у період з 21.01.2021 по24.03.2021 здійснювало самовільне користування надрами.

Крім цього, скаржник звертає увагу суду, що термін оформлення Міському комунальному підприємству «Жидачівводоканал» дозволу на спеціальне користування становив більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів підприємства, що не залежало від волі підприємства.

Державна екологічна інспекція у Львівській області відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 справу № 914/3282/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" №04-10/24 від 04.10.2024 (вх. суду № 01-05/2815/24 від 07.10.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі №914/3282/23.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

30.08.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Міським комунальним підприємством «Жидачівводоканал», про що складено Акт перевірки №667/04/871 від 30.08.2021 року.

Під час здійснення позапланової перевірки МКП «Жидачівводоканал» представлено спеціальний дозвіл на користування надрами № 5147 від 25.03.2021 (наказ від 11.11.2020 № 506), виданий Держаною службою геології та надр України, строк дії дозволу - 5 років.

Як зазначено у позовній заяві, посадовими особами Інспекції встановлено, що МКП «Жидачівводоканал» у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 здійснювало самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням вимог частини 1 статті 19, частини 1 статті 23 Кодексу України "Про надра".

Відповідно до припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 22.01.2021 №21-04, інспекцією встановлено, що станом на 21.01.2021 у Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" відсутній дозвільний документ - спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Згідно з наданої Міським комунальним підприємством "Жидачівводоканал", довідки від 30.08.2021 №106/01, фактичний об`єм піднятих підземних вод зі свердловин №№ 2, 6, 7, 9 у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 становить в загальній кількості 64216,00 куб.м вод.

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика), затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за №767/16783, розмір відшкодування збитків за період з 21.01.2021 по 24.03.2021 за самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) становить 81287,82 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача збитки нараховані за період з 21.01.2021 по 24.03.2021 за самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в розмірі 81287,82 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, зокрема, земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Згідно статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Приписами ст. 21 Кодексу України про надра встановлено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України).

Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Міндовкілля, передбачених пунктом 24 цього Порядку. Зазначене рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

Згідно із частиною 6 статті 4-1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 09.10.2020 звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою від 30.09.2020 №62/01 щодо погодження надання спеціального дозволу, долучивши до вказаної заяви пакет необхідних документів.

Рішення надати Міському комунальному підприємству «Жидачівводоканал» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод водозабір підприємства (свердловини №№ 2, 6, 7, 9), розташованого у Львівській області прийнято 11.11.2020 відповідно до наказу Держгеонадр №506.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із платіжної інструкції №9, відповідач сплатив 65603,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами 20.01.2021.

Проте, як встановлено судами, спеціальний дозвіл було видано відповідачу 25.03.2021.

Відтак, враховуючи положення пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 та частини 6 статті 4-1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", відповідач вправі був провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без спеціального дозволу починаючи з 04.03.2021, оскільки останній день строку його видачі 03.03.2021.

Тобто, суд першої інстанції врахував звернення відповідача 09.10.2020 до Державної служби геології та надр України із заявою щодо погодження надання спеціального дозволу, сплату відповідачем 20.01.2021 за надання спеціального дозволу на користування надрами та те, що спеціальний дозвіл було видано відповідачу 25.03.2021, тому у відповідності до частини 6 ст. 4-1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" правомірно встановив, що відповідач вправі був провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності без спеціального дозволу починаючи з 04.03.2021.

Щодо тверджень апелянта про те, що в Акті перевірки №667/04/871 від 30.08.2021 року зазначено про відсутність порушень відповідачем законодавства, колегія суддів зазначає про таке.

Період бездозвільного користування надрами позивачем визначено з моменту проведення попередньої перевірки проведеної Інспекцією у період з 21.01.2021 до 22.01.2021 (акт №20/04/39 від 22.01.2021) до моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами № 5147 від 25.03.2021.

Факт отримання спеціального дозволу встановлено під час позапланової перевірки проведеної 30.08.2021, коли було встановлено, що МКП «Жидачівводоканал» виконало вимоги припису Інспекції та отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, тому в акті перевірки № 667/04/871 від 30.08.2021 року в розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» відсутні зафіксовані порушення вимог природоохоронного законодавства.

За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Відповідно до обставин справи, не спростованих відповідачем, факт самовільного надрокористування (користування без спеціального дозволу) свідчить про протиправність поведінки відповідача; наявність шкоди виражена у заподіянні збитків, розрахованих відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 (надалі по тексту Методика), на суму 854 057, 98 грн; причинний зв`язок проявляється у наслідках заподіянні збитків відповідачем при вчиненні протиправних дій, як зазначено вище. Вина відповідача презюмується. У справі, що розглядається, відповідач наявність вини не спростував.

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Розділом 9 Методики регламентовано розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Згідно з пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.), (23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3).

Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Відповідно до наданої відповідачем довідки від 30.08.2021 №106/01, фактичний об`єм піднятих підземних вод зі свердловин №№ 2, 6, 7, 9 у період з 21.01.2021 по 24.03.2021 становить в загальній кількості 64216,00 куб.м вод.

Перевіривши розрахунок збитків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий є правильний.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні та відповідач не надав доказів на підтвердження наявності у нього діючого спеціального дозволу на користування підземними водами у період з 21.01.2021 по 03.03.2021, колегія суддів доходить висновку про підставне часткове задоволення судом першої інстанції позовних вимог.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі № 914/3282/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" №04-10/24 від 04.10.2024 (вх. суду № 01-05/2815/24 від 07.10.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 у справі № 914/3282/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець