Рішення

від 17.09.2024 по справі 917/1189/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 Справа № 917/1189/24

за позовною заявою Керівника Глобинської окружної прокуратури (39000. м. Глобине, вул.Центральна, 191, Кременчуцького району Полтавської області, Код 0291006021) в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради (39100. вул.Остроградського, буд75/ 15. селище Koзельщина. Кременчуцький район, код ЄДРІІОУ 42120272)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнефть - АЗС - Україна» (ЄДРПОУ 38194448, вулиця Половки, 62 місто Полтава, 36010)

про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання палива, повернення надмірно сплачених коштів

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Керівник Глобинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнефть - АЗС - Україна», в якому просить:

1. Визнатинедійсною додаткову угоду № 1 від 12.04.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1/2 від 21.04.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 19.05.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 06.08.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

5. Визнатинедійсною додаткову угоду № 4 від 11.10.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

6. Стягнутиз ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна» на користь відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради надмірно сплачені грошові кошти в сумі 144 500, 2 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 29.07.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 03.09.24, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви чи клопотання від учасників справи до суду не надходили.

У підготовчому засіданні, 03.09.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 03.09.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1189/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 17.09.2024.

Суд констатує, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

З метою дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи на юридичну адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вулиця Половки, 62 місто Полтава, 36010) судом скеровувалась ухвали по справі.

Інформація про зміну юридичної адреси відповідача до суду не надходило.

Разом з тим, 12.08.2024 р. до суду повернулась неврученою копія ухвали від 29.07.2024 р., яка направлялась відповідачу, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

У судовому засіданні 17.09.2024 прокурор підтримав позов у повному обсязі та проси суд його задовольнити.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 17.09.2024 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.09.24 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Глобинською окружною прокуратурою Полтавської області за результатами вивчення етапу законності у бюджетній сфері встановлено факт порушення вимог Закон)' України «Про публічні закупівлі» під час проведення відділом освіти, сім`ї, молоді га спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради закупівлі товару ID: UA-2020-12-30-002874-а згідно з кодом ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти.

Зокрема, встановлено, що відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради опубліковано форму річного плану закупівлі на 2021 рік D: UA-2020-12-30-002874-а, якою передбачено закупівлю бензину марки А-92 (талони) (09132000-3 Бензин); бензину марки А-95 (талони) (09132000-3 Бензин), дизельного палива (талони) (09134200-9 Дизельне паливо) згідно з кодом ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (за рахунок місцевого бюджету). Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 1 286 609,40 гри, фінансування - місцевий бюджет, процедура закупівлі - відкриті торги, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі - січень 2021 року.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій D: UA-2020-12-30-002874-а учасниками відкритих торгів вказаної закупівлі зареєструвалися: ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна», остаточна пропозиція якого склала 1 035 758,00 грн., ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», остаточна пропозиція якого склала 1 061 230,00 грн.

За результатами проведення відкритих торгів, відповідно до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2020-12-30-002874-а, відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради повідомив ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна» про намір укласти договір па постачання палива.

Так, 05 лютого 2021 року між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна» укладено договір № 47 про закупівлю бензину марки А-92 (талони); бензину марки А-95 (талони), дизельного палива ( талони) (далі- Договір).

У розділі 1 Договору сторони визначили, що постачальник зобов`язується поставити Замовникові товар згідно коду ДК 021:201 5:09130000-9: бензин марки А-92 (талони); бензин марки Л-95 (талони), дизельне паливо (талони), то зазначено в специфікації, яка додасться до цього Договору і є його невід"ємною частиною, а замовник прийняти і оплати ти визначені умовами даного Договору товари. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника. Поставка Товару здійснюється по одноразових відомостях (талонам) встановленого Учасником зразка, Термін дії талонів - календарний рік.

У розділі 3 Договору сторони визначили вартість цього Договору, яка становить 1 035 758, 00 гри., у т.ч. ПДВ 1 72 626,33 гривень.

Ціна товару кожного найменування зазначається у специфікації, яка додається по договор) і яка є його невід`ємною частиною.

Згідно специфікації предметом договору є бензин А-92 кількістю 21 940 л, А-95 кількістю 800 л, дизельне паливо 27 640 л па загальну суму 1 035 758 грн. Ціпа за одиницю з 1 ІДВ: бензин А-92 20,10 грн/л., А-95 21,36 грн/л, дизельне паливо 20, 90 грн/л.

Сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою обох Сторін.

Згідно розділу 1 1 Договору умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». Істоті умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків визначених частинами 5 та 6 ЗУ «Про публічні закупівлі». Усі зміни та доповнення до Договору, а також його дострокове розірвання за згодою сторін є чинним лише у тому випадку, якщо оформлені письмово у вигляді додаткових угод, які підписується обома сторонами. Усі додаткові угоди є невід`ємними частинами договору. Нудь яка Сторона яка ініціює пропозицію внесення змін до умов Договору надсилає іншій Стороні лист з описом таких змін, які пропонуються та проект додаткової угоди, якою передбачено зміни до положень останньої редакції Договору. У разі прийняття пропозиції щодо внесення змін до умов договору Стороною, яка отримала таку пропозицію, уповноваженою особою такої Сторони укладається додаткова угода в погодженій обома Сторонами редакції в двох автентичних екземплярах та направляється протягом З робочих днів з дня її укладання іншій Стороні.

В подальшому сторони упродовж 2021 року уклали 5 додаткових угод, якими внесено зміни до Договору в частині збільшення ціпи, а саме:

-додаткову угоду № 1 від 12.04.2021;

-додаткову угоду N° 1/2 від 21.04.202 1 ;

-додаткову угоду № 2 від 19.05.2021 ;

-додаткову угоду № 3 від 06.08.2021 ;

-додаткову угоду № 4 від 11.10.2021 ;

Додатковою угодою № 1 від 12.04.2020 до Договору Сторони, керуючись статтею 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», дійшли згоди викласти пункт 3.1. Договору, у новій редакції, а саме: «Загальна сума договору становить 1 035 723,12 грн в тому числі ПДВ 172 620, 52 гри. Відповідно до специфікації до вказаного договору вартість палива за одиницю товару з ІІДВ наступна: бензин А-92 22, 08 грн/л, А-95 23,46 грн/л, дизельне паливо 22, 98 грн/л. Планується придбати за вказаними цінами бензин та дизпаливо (талони), а саме: бензин А-92 кількістю 18 561 л, А-95 кількістю 728 л, дизельного палива 22 682 л.

У вказаній угоді неправильно вказану дату укладення, а саме 12.04.2020 оскільки основний договір укладено 05 лютого 2021 року.

Зазначену додаткову угоду укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та па підставі цінової довідки Харківської торгово - промислової палати N 791/21 від 02.04.2021.

У подальшому укладено додаткову угоду N 1/2 від 21.04.2021. В якій зазначається, що дана додаткова угода вступає в силу « 12» квітня 2021 року. Вказана угода дублює додаткову угоду № 1 від 12.04.2020.

Додатковими угодами № 1 та № 1/2 ціну палива збільшено на 10 % від ціни визначеної Договором.

Додатковою угодою № 2 від 19.05.2021 до Договору Сторони, керуючись статтею 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», дійшли згоди викласти пункт 3.1 Договору, у новій редакції, а саме: «Загальна сума договору становить 1 035 701,34 гри в тому числі 1 ІДВ 172 616, 89 грн. Дана додаткова угода вступає в силу з « 19» травня 2021 року. Відповідно до специфікації до вказаного договору вартість палива за одиницю товару з НДВ наступна: бензин А-92 24, 24 грн/л, А-95 25,80 грн/л, дизельне паливо 25, 26 грн/л. Згідно вказаної угоди планується придбати за вказаними цінами бензин та дизпаливо (талони), а саме: А-92 кількістю 15 267 л, А-95 кількістю 480 л, дизельного палива 18 451 л.

Вказаною угодою ціни на всі марки бензину збільшено на 20 % від ціни визначеної Договором.

Додаткову угоду № 2 від 19.05.2021 укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі цінових довідок Харківської торгово - промислової палати № 791/21 віл 02.04.2021, № 1 125/21 від 14.05.2021.

При цьому, додаткова угода № 2 від 19.05.2021 є похідною по відношенню до додаткових угод N° 1 та № 1/2.

Додатковою угодою № 3 від 06.08.2021 до Договору Сторони, керуючись статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», дійшли згоди викласти пункт 3.1 Договору, у новій редакції, а саме: «Загальна сума договору становить 1 035 669,54 гри в тому числі 11ДВ 172 611, 59 гри. Дана додаткова угода вступає в силу з « 06» серпня 2021 року. Відповідно до специфікації до вказаного договору вартість палива за одиницю товару з 1ІДВ наступна: бензин А-92 24, 78 грн/л., А-95 26,40 грн./л, дизельне паливо 25, 50 грп./л. Згідно вказаної угоди планується придбати за вказаними цінами бензин та дизпаливо (талони), а саме: А-92 кількістю 8 328 л, А-95 кількістю 273 л, дизельного палива 16 859 л.

Отже, додатковою угодою № 3 від 06.08.2021 ціну палива збільшено на 23 % від ціни визначеної Договором.

Додаткову угоду 3 від 06.08.2021 укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі цінової довідки Харківської торгово - промислової палати 1737/21 від 03.08.2021.

При цьому, додаткова угода N° 3 від 06.08.2021 є похідною по відношенню до додаткової угоди № 2 від 19.05.2021.

Додатковою угодою № 4 від 11.10.2021 до Договору Сторони, керуючись статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», дійшли згоди викласти пункт 3.1 Договору, у повій редакції, а саме: «Загальна сума договору становить 1 035 621,84 гри в тому числі 11ДВ 172 603, 64 гри. Дана додаткова угода вступає в силу з « 11» жовтня 2021 року.

Відповідно до специфікації до вказаного договору вартість палива за одиницю товару з ПДВ наступна: бензин А-92 25, 26 грн/л., А-95 26,82 грн./л, дизельне паливо 26, 22 грп./л. Згідно вказаної угоди планується придбати за вказаними ціпами бензин та дизпаливо (талони), а саме: А-92 кількістю 6 482 л, А-95 кількістю 268 л, дизельного палива 14 178 л.

Отже, додатковою угодою № 4 від 11.10.2021 ціну палива збільшено на 25 % від ціни визначеної Договором.

Додаткову угоду № 4 від 11.10.2021 укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та па підставі цінової довідки Харківської торгово - промислової палати № 2469/21 від 07.10.2021.

При цьому, додаткова угода № 4 від 11.10.2021 є похідною по відношенню до додаткової угоди № 3 від 06.08.2021.

Додатковою угодою № 5 від 02.12.2021 до Договору Сторони, керуючись статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», дійшли згоди викласти пункт 3.1 Договору, у новій редакції, а саме: «Загальна сума договору становить 894 931,8 грн в тому числі ПДВ 149 155, 3 гри. Дана додаткова угода вступає в силу з « 02» грудня 2021 року.

Відповідно до специфікації до вказаного договору вартість палива за одиницю товару з ПДВ наступна: бензин А-92 25, 26 грн/л., А-95 26,82 грн./л, дизельне паливо 26, 22 грн./л. Згідно вказаної угоди планується придбати за вказаними цінами бензин та дизпаливо (талони), а саме: А-92 кількістю 5 050 л, А-95 кількістю 260 л, дизельного палива 10 200 л.

Отже, додатковою угодою № 5 від 02.12.2021 ціну палива не збільшувалася. Водночас, зменшилася кількість палива, яке заплановано придбати.

Прокурор вказує на те, що внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 12.04.2020; № 1/2 від 21.04.2021; № 2 від 19.05.2021; № 3 від 06.08.2021; № 4 від 11.10.2021 ціну палива збільшено па 25 % від ціпи визначеної Договором. Вказані додаткові угоди не відповідають вимогам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому мають бути визнані судом недійсними.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод.

Крім того, прокурор просить стягнути з ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна» на користь відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради надмірно сплачені грошові кошти в сумі 144 500, 2 грн., оскільки Додаткові угоди № 1, 1/1, 2, 3, 4 підлягають визнанню недійсними, сторони повинні керуватись умовами Договору № 47 щодо ціни палива.

Так, згідно специфікації предметом договору є бензин А-92 кількістю 21 940 л, А-95 кількістю 800 л, дизельне паливо 27 640 л на загальну суму 1 035 758 грн (А-92 - 20,10 грн/л., А-95 - 21,36 грн./л, дизельне паливо - 20, 90 грн./л).

Згідно вищевказаного договору без змін за постачання аналогічної кількості товару підлягало сплаті 750 431,6 грн (31 155 грн (сплачено за бензин А-92 за основним договором) і 56 430 грн (сплачено за дизельне паливо за основним договором) +90 612 грн + 169 772 грн + 82 224 грн + 173 938, 6 грн + 146 300 грн).

Загалом відділомосвіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козсльщинської селищної ради відповідно до умов Договору № 47 від 05.02.2021 ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна» зі змінами до нього сплачено 894 931, 80 грн.

В підтвердження правомірності розрахунку прокурор вказав на такі обставини та надав такі докази:

- Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради отримано 13 290 л бензину А-92, 660 л бензину Л-95, 22450 л дизельного палива на загальну суму 894 931, 80 грн., що підтверджується копіями рахунка-фактури №К0000000061 від 1 1.03.2021, видаткової накладної №К0000000066 від 1 1.03.2021, платіжного доручення №68 від 22.03.2021,виписки за 23.03.2021 р., платіжного доручення №14 від 22.03.2021, виписки за 23.03.2021, рахунка-фактури №К0000000062 від 11.03.2021, видаткової накладної №К0000000067 від 11.03.2021, платіжного доручення №69 від 22.03.2021, рахунка-фактури № К0000000085 від 12.04.2021, видаткової накладної №К0000000091 від 12.04.2021 р, платіжного доручення №'278 від 16.04.2021, платіжного доручення № 130 від 16.04.2021, виписки за 20.04.2021, рахунка-фактури №К0000000083 від 12.04.2021, видаткової накладної №К0000000089 від 12.04.2021, платіжного доручення №125 від 21.04.2021, виписки за 22.04.2021, рахунка-фактури №К0000000084 від 12.04.2021, видаткової накладної №К0000000090 від 12.04.2021, платіжного доручення №277 від 16.04.2021, платіжного доручення №129 від 16.04.2021, платіжного доручення № 23 від 21.04.2021, виписки за 20.04.2021, виписки за 22.04.2021, рахунка-фактури №К0000000122 від 19.05.2021, видаткової накладної №К0000000128 від 19.05.2021, рахунка-фактури №К0000000І 19 від 19.05.2021, видаткової накладної №К0000000125 від 19.05.2021, рахунка-фактури №К0000000120 від 19.05.2021, видаткової накладної №К0000000126 від 19.05.2021, платіжного доручення №203 від 27.05.2021, платіжного доручення №204 від 27.05.2021, платіжного доручення №205 від 27.05.2021, виписки за 28.05.2021, виписки за 28.05.2021, платіжного доручення №44 від 27.05.2021, виписки за 28.05.2021, платіжного доручення №356 від 27.05.2021, рахунка-фактури №К0000000160 від 23.06.2021, видаткової накладної №К0000000164 від 23.06.2021, виписки за 13.07.2021, платіжного доручення № 263 від 09.07.2021, виписки за 26.07.2021, платіжного доручення №268 від 21.07.2021, платіжного доручення №284 від 28.07.2021, виписки за 29.07.2021, рахунка-фактури №К0000000159 від 23.06.2021, видаткової накладної №К0000000163 від 23.06.2021, платіжного доручення №59 від 09.07.2021, виписки за 13.07.2021, рахунка-фактури № К0000000220 від 03.09.2021, видаткової накладної № К0000000221 від 03.09.2021, рахунка-фактури № К0000000221 від 03.09.2021, видаткової накладної № К0000000222 від 03.09.2021, платіжного доручення № 94 від 10.09.2021, платіжного доручення № 615 від 10.09.2021, платіжного доручення № 339 від 10.09.2021, платіжного доручення № 340 від 10.09.2021, виписок за 13.09.2021, рахунка-фактури №К0000000245 від 04.10.2021, видаткової накладної №К0000000247 від 04.10.2021, рахунка-фактури №К0000000246 від 04.10.2021, видаткової накладної №К0000000248 від 04.10.2021, платіжного доручення № 107 від 08.10.2021, платіжного доручення №371 від 08.10.2021, платіжного доручення №372 від 08.10.2021, виписок за 11.10.2021, рахунка-фактури №К0000000257 від 11.10.2021, видаткової накладної №К0000000260 від 11.10.2021, рахунка-фактури №К0000000258 від 11.10.2021, видаткової накладної №К0000000261 від 11.10.2021, рахунка-фактури №К0000000259 від 11.10.2021, видаткової накладної №К()000000262 від 11.10.2021, рахунка-фактури №К0000000264 від 12.10.2021, видаткової накладної №К0000000264 від 12.10.2021, платіжного доручення №412 від 25.10.2021, платіжного доручення №411 від 25.10.2021, платіжного доручення №415 від 25.10.2021, платіжного доручення №413 від 25.10.2021, платіжного доручення №760 від 25.10.2021, платіжного доручення №1 14 від 25.10.2021, платіжного доручення №115 від 25.10.2021, виписок за 26.10.2021, рахунка-фактури № К0000000321 від 08.12.2021, видаткової накладної №К0000000321 від 08.12.2021, платіжного доручення №548 від 14.12.2021, виписок за 15.12.2021.

- відповідно до актів прийому - передачі, рахунків фактури, платіжних доручень та виписок з розрахункового рахунку відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козелыщинської селищної ради у березні місяці 2021 року було отримано 1550 літрів бензину А-92 вартістю 31 155 грн (20, 10 грн/л), 2700 літрів дизельного палива вартістю 56 430 грн. (20, 90 грн/л.), відповідно до умов Договору № 47 від 05.02.2021, загальна сума становить 87 585 грн.

- відповідно до актів прийому - передачі, рахунків фактури, платіжних доручень та виписок з розрахункового рахунку відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради у квітні місяці 2021 року було отримано 1800 літрів бензину А-92 вартістю 39 744 грн (22, 08 грн/л), 200 літрів бензину А-95 вартістю 4 692 грп(23,46 грн/л), 2400 літрів дизельного палива вартістю 55 152 грн. (22, 98 грн/л.), відповідно до умов Додаткових угод № 1 від 12.04.2020, № 1/2 від 21.04.2021, загальна сума становить 99 588 грн (у разі аналогічного постачання палива по ціні, зазначеної в Договорі становила 90 612 грн, що па 8 976 грн менше).

- відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради упродовж травня - червня 2021 року отримано 3170 літрів бензину А-92 вартістю 76 840,80 грн (24, 24 грн/л), 200 літ рів бензину А-95 вартістю 5 160,00 грн (25,80 грн/л), 4870 літрів дизельного палива вартістю 123 016, 20 грн. (25, 26 грн/л), відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 19.05.2021, загальна сума становить 205 017 грн (у разі аналогічного постачання палива по ціпі, зазначеній у Договорі, становила 169 772 грн, що па 35 245 грн менше).

- відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради упродовж вересня - жовтня 2021 року отримано 1 720 літрів бензину А-92 вартістю 42 621,60 грп. (24, 78 грн/л), 2 280 літрів дизельного палива вартістю 58 140, 00 грп. (25, 50 грн./л.), відповідно до умов Додаткової угоди № 3 від 06.08.2021, загальна сума становить 100 761, 6 грн (у разі аналогічного постачання палива по ціні зазначеній у договорі, становила 82 224 грн, що па 18 537,6 грн менше).

- відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради упродовж жовтня 2021 року отримано 5 050 літрів бензину А-92 вартістю 127 563 грн. (25, 26 грн/л), 3 200 літрів дизельного палива вартістю 83 904 грн. (26, 22 грн./л), 260 літрів бензину А-95 вартістю 6 973, 2 грн. (26,82 грн./л) відповідно до умов Додаткової угоди № 4 від 11.10.2021, загальна сума становить 218 440, 2 грн (у разі аналогічного постачання палива по ціпі, зазначеній у Договорі, становила 173 938, 6 грн, що на 44 501,6 грн. менше).

- відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради упродовж грудня 2021 року отримано 7 000 літрів дизельного палива вартістю 183 540 грн., відповідно до умов Додаткової угоди № 5 від 12.12.2021 (у разі аналогічного постачання палива по ціні, зазначеній у Договорі, становила 146 300 грн, що на 37 240 грн менше).

Таким чином, за розрахунком прокурора сума надмірно сплачених замовником грошових коштів постачальнику, з урахуванням недійсності оскаржуваних Додаткових угод, складає 144 500, 2 грн. ( 894 931, 80 грн - 750 431,6 грн = 144 500, 2 грн.)

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокурором у даній справі суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, яким є Закон України Про прокуратуру.

У ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Таким чином, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, у зв`язку із чим у законодавстві встановлено, що, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

При цьому, під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з ч.ч. З, 4, 5 ст.53 ГПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, розкрите Конституційним Судом України поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст.23 Закону України Про прокуратуру.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

У даному випадку порушенням інтересів держави є укладення відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки.

Укладення додаткових угод до Договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про публічні закупівлі є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і спричиняє вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.

Означене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Менчинська проти Російської Федерації зазначено, що за певних обставин (для захисту прав безпомічних груп населення (дітей, інвалідів), у випадках, коли таке порушення стосується інтересів великої кількості громадян або коли вимагається захистити інтереси держави, виступ прокурора на боці однієї з сторін може бути виправданим.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Недоотримання значної суми коштів суттєво послаблює дохідну частину місцевого бюджету та призводить до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету, забезпечення виконання відповідних програм і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Місцеві інтереси пов`язані із загальнодержавними і, внаслідок порушення економічних інтересів місцевого самоврядування, порушуються інтереси держави. Невжиття заходів правового характеру по захисту інтересів територіальної громади є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у суді.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави особі відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради.

Суд враховує, що відповідно до положень ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», орган місцевого самоврядування мас право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1,2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. І ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного падання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно ст. 22 БК України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Головний розпорядник бюджетних коштів: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021у справі № 917/273/20.

Згідно з Положенням про Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області:

відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Виконавчого комітету козельщинської селищної ради є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету Козельщинської селищної ради (п.1.1, розділу І 1 Іоложення);

відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у територіальних представництвах Державного казначейства України, гербову печатку із своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка, має право в межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, нести зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у судах (п.1.4, розділу І Положення);

відділ фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 1.5, розділу 1 Положення);

відділ організовує матеріально-технічне забезпечення закладів загальної, середньої, дошкільної та позашкільної освіти та підготовку освітніх закладів до нового навчального року, зокрема у осінньо-зимовий період, (п.п.3.18, 3.18.2 розділу П Положення).

Таким чином Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, відділ освіти є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення з відповідача.

Тобто відділ освіти, який є стороною договору, за яким за бюджетні кошти закуплено товар згідно оспорюваних додаткових угод та з його рахунків виділено кошти на оплату за договором, права та охоронювані законом інтереси якого порушено внаслідок укладення додаткових угод та на рахунок якого повинні бути повернуті безпідставно (надмірно) сплачені грошові кошти, має повноваження контролю за використанням виділених йому бюджетних коштів та звернення до суду є належним позивачем у даних спірних правовідносинах.

За таких обставин вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі відділу освіти та звернення до суду із вказаним позовом у даній справі з огляду на незаконне укладення додаткових угод, на підставі яких сплачено бюджетні кошти у надмірній сумі, і невжиттям самостійно уповноваженим органом у спірних правовідносинах, ефективних заходів щодо усунення таких порушень.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Велика Палата Верховного Суду у п.36 постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, провадження №12- 194гс19 уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 16.04.2019 у справах №910/3486/18 та №925/650/18, від 17.04.2019 та 18.04.2019 у справах №923/560/18 та №913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №0440/6738/18 та зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.37 постанови).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38 постанови).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п.39 постанови).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо, (п.40 постанови).

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Прокуратурою з метою вжиття заходів реагування та відшкодування збитків до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради, направлено лист №50/1-889 вих 24 від 04.03.2024.

Згідно листа Відділу освіти сім`ї, молоді та спорту Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради від 07.03.2024 року №01-06/154, на думку начальника Відділу, законодавчі підстави вчинення дій щодо вжиття заходів та пред`явлення позовних заяв до суду відсутні.

Таким чином, установлено бездіяльність органів, уповноважених у спірних відносинах, що в свою чергу с підставою звернення прокурора до суду.

Враховуючи викладене, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаного компетентного органу та необхідністю захисту інтересів держави в даному випадку.

У частині першій ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до Закону України Про публічні закупівлі" (далі Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 5 статті 41 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Суд зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про державні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Як встановлено судом вище, 05 лютого 2021 року між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна» укладено договір № 47 про закупівлю бензину марки А-92 (талони); бензину марки А-95 (талони), дизельного палива ( талони). В подальшому сторони упродовж 2021 року уклали 5 додаткових угод, якими внесено зміни до Договору в частині збільшення ціпи, а саме: додаткову угоду № 1 від 12.04.2021;додаткову угоду N° 1/2 від 21.04.202 1;додаткову угоду № 2 від 19.05.2021; додаткову угоду № 3 від 06.08.2021; додаткову угоду № 4 від 11.10.2021.

Зазначені додаткові угоди укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та па підставі цінових довідкок Харківської торгово -промислової палати.

Надаючи оцінку ціновим довідкам Харківської торгово-промислової палати, суд враховує наступне.

Додаткову угоду № 1 від 12.04.2021 укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та па підставі цінової довідки Харківської торгово - промислової палати N 791/21 від 02.04.2021.

Вищевказана довідка не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладення договору (05.02.2021) до дати укладення Додаткових угод № 1 та № 1/2 (12.04.2021), оскільки містить інформацію про роздрібні ціни па бензин А-92, А-95, дизельне паливо на різних АЗС, АГЗС на території Полтавської області лише станом на 01.04.2021.

У ціновій довідці зазначено, що довідка носить виключно фактографічно - інформаційний характер, не враховує умов договорів та контрактів.

Окрім того, у своєму листі від 05.04.2021 № 21/07-442 відповідача, що був приводом для підвищення ціни, не довів з яких причин підвищення ціни па паливо є непрогнозованим.

Додаткова угода N° 1/2 від 21.04.2021 дублює додаткову угоду № 1 від 12.04.2021.

Додаткову угоду № 2 від 19.05.2021 укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі цінових довідок Харківської торгово - промислової палати № 791/21 віл 02.04.2021, № 1 125/21 від 14.05.2021.

Вищевказані довідки не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладення договору (05.02.2021) до дати укладення Додаткової угоди № 1/2 (21.04.2021), Додаткової угоди № 2 (19.05.2021), а містить інформацію про роздрібні ціни па бензин А-92, А-95, дизельне паливо на різних ЛЗС, АГЗС па території Полтавської області лише станом на 01.04.2021 та 13.05.2021.

У цінових довідках зазначено, що довідка носить виключно фактографічно- інформаційний характер, не враховує умов договорів та контрактів.

Окрім того, додаткова угода № 2 від 19.05.2021 є похідною по відношенню до додаткових угод N° 1 та № 1/2.

У своєму листі від 14.05.2021 № 21/07-602, що був приводом для підвищення ціни, відповідач не довів з яких причин підвищення ціни на паливо є непрогнозованим.

Додаткову угоду № 3 від 06.08.2021 укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі цінової довідки Харківської торгово - промислової палати 1737/21 від 03.08.2021.

Вказана довідка не підтверджує коливання ціпи такого товару на ринку в період з дати укладення договору (05.02.2021) до дати укладення Додаткової угоди № 1/2(21.04.2021), Додаткової угоди № 2 (19.05.2021), Додаткової угоди N° 3 (06.08.2021), а містить інформацію про коливання ціни з 01.07.2021 по 02.08.2021на бензин А-92, А-95, дизельне паливо на різних АЗС, АГЗС на території Полтавської області.

У ціновій довідці зазначено, що довідка носить виключно фактографічно - інформаційний характер, не враховує умов договорів та контрактів.

Окрім того, додаткова угода N° 3 від 06.08.2021 є похідною по відношенню до додаткової угоди № 2 від 19.05.2021.

У своєму листі від 02.08.2021 № 21/07-602, що був приводом для підвищення ціпи, відповідач не довів з яких причин підвищення ціни на паливо є непрогнозованим.

Додаткову угоду № 4 від 11.10.2021 укладено відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та па підставі цінової довідки Харківської торгово - промислової палати № 2469/21 від 07.10.2021.

Вказана довідка не підтверджує коливання ціпи такого товару на ринку в період з дати укладення договору (05.02.2021) до дати укладення Додаткової угоди № 1 (12.04.2021), Додаткової угоди N° 2 (19.05.2021), Додаткової угоди №3 (06.08.2021), Додаткової угоди № 4 (11.10.2021), містить інформацію про коливання ціни з 02.09.2021 по 05.10.2021 на бензин А-92, А-95, дизельне паливо на різних АЗС, АГЗС па території Полтавської області.

Окрім того, додаткова угода № 4 від 11.10.2021 є похідною по відношенню до додаткової угоди № 3 від 06.08.2021.

У своєму листі від 07.10.2021 № 21/07-1408-1, що був приводом для підвищення ціни, відповідач не довів з яких причин підвищення ціпи на паливо є непрогнозованим.

Суд вважає, що такі не підтверджують коливання ціни палива на ринку, не містять розрахунку його вартості станом на дату подання цінової пропозиції і дату укладення додаткових угод до договору; такими доказами не наведено динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення, тому не можуть бути належним доказом у справі. Більш того, такі цінові довідки є орієнтованими, повинні уточнюватись з урахування конкретного періоду та умов договору та можуть бути використані для проведення консультацій щодо рівня роздрібних цін палива на внутрішньому ринку.

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі №912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що укладені додаткові угоди суперечать вимогам законодавства, зокрема, частині 5 статті 41 Закону Про публічні закупівлі та положенням статті 203 ЦК України, оскільки за Договором первісна ціна за одиницю становила: бензин А-92 20,10 грн/л., А-95 21,36 грн/л, дизельне паливо 20, 90 грн/л., натомість:

- Додатковою угодою № 1 від 12.04.2021 визначена вартість палива за одиницю товару з ПДВ наступна: бензин А-92 22, 08 грн/л, А-95 23,46 грн/л, дизельне паливо 22, 98 грн/л.

Додаткова угода N 1/2 від 21.04.2021. дублює додаткову угоду № 1 від 12.04.2020.

Додатковими угодами № 1 та № 1/2 ціну палива збільшено на 10 % від ціни визначеної Договором.

- Додатковою угодою № 2 від 19.05.2021 визначена вартість палива за одиницю товару з ПДВ наступна: бензин А-92 24, 24 грн/л, А-95 25,80 грн/л, дизельне паливо 25, 26 грн/л.

Вказаною угодою ціни на всі марки бензину збільшено на 20 % від ціни визначеної Договором.

- Додатковою угодою № 3 від 06.08.2021 визначена вартість палива за одиницю товару з ПДВ наступна: бензин А-92 24, 78 грн/л., А-95 26,40 грн./л, дизельне паливо 25, 50 грн./л.

Додатковою угодою № 3 від 06.08.2021 ціну палива збільшено на 23 % від ціни визначеної Договором.

- Додатковою угодою № 4 від 11.10.2021 визначена вартість палива за одиницю товару з ІІДВ наступна: бензин А-92 25, 26 грн/л., А-95 26,82 грн./л, дизельне паливо 26, 22 грн./л.

Додатковою угодою № 4 від 11.10.2021 ціну палива збільшено на 25 % від ціни визначеної Договором.

Отже, внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 12.04.2020; № 1/2 від 21.04.2021; № 2 від 19.05.2021; № 3 від 06.08.2021; № 4 від 11.10.2021 ціну палива збільшено па 25 % від ціни визначеної Договором.

Тобто, за результатами укладання додаткових угод, ціни за одиницю товару збільшено більше ніж на 10 % від цін, що зазначені у договорі, що суперечить умовам самого Договору, яким під час його укладання сторони дійшли згоди про те, що зміна ціни за одиницю товару можлива лише до 10 % визначеної в Договорі ціни.

Тому суд дійшов висновку, що такі угоди слід визнати недійсними.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів, суд зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, постановах Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У цій справі недійсними визнаються додаткові угоди до договору.

Недійсність цих додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором про закупівлю товару №37 від 03.03.2021, тобто зобов`язання є договірними.

Подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 22.07.2022 у справі № 917/1062/21.

У ч.2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами гл.54 ЦК Купівля-продаж, і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 ЦК.

В обґрунтування позовних вимог про повернення коштів, прокурор зазначає, що:

- відповідно до актів прийому - передачі, рахунків фактури, платіжних доручень та виписок з розрахункового рахунку відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козелыщинської селищної ради у березні місяці 2021 року було отримано 1550 літрів бензину А-92 вартістю 31 155 грн (20, 10 грн/л), 2700 літрів дизельного палива вартістю 56 430 грн. (20, 90 грн/л.), відповідно до умов Договору № 47 від 05.02.2021, загальна сума становить 87 585 грн.

- відповідно до актів прийому - передачі, рахунків фактури, платіжних доручень та виписок з розрахункового рахунку відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради у квітні місяці 2021 року було отримано 1800 літрів бензину А-92 вартістю 39 744 грн (22, 08 грн/л), 200 літрів бензину А-95 вартістю 4 692 грп(23,46 грн/л), 2400 літрів дизельного палива вартістю 55 152 грн. (22, 98 грн/л.), відповідно до умов Додаткових угод № 1 від 12.04.2020, № 1/2 від 21.04.2021, загальна сума становить 99 588 грн (у разі аналогічного постачання палива по ціні, зазначеної в Договорі становила 90 612 грн, що па 8 976 грн менше).

- відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради упродовж травня - червня 2021 року отримано 3170 літрів бензину А-92 вартістю 76 840,80 грн (24, 24 грн/л), 200 літ рів бензину А-95 вартістю 5 160,00 грн (25,80 грн/л), 4870 літрів дизельного палива вартістю 123 016, 20 грн. (25, 26 грн/л), відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 19.05.2021, загальна сума становить 205 017 грн (у разі аналогічного постачання палива по ціпі, зазначеній у Договорі, становила 169 772 грн, що па 35 245 грн менше).

- відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради упродовж вересня - жовтня 2021 року отримано 1 720 літрів бензину А-92 вартістю 42 621,60 грп. (24, 78 грн/л), 2 280 літрів дизельного палива вартістю 58 140, 00 грп. (25, 50 грн./л.), відповідно до умов Додаткової угоди № 3 від 06.08.2021, загальна сума становить 100 761, 6 грн (у разі аналогічного постачання палива по ціпі, зазначеній у Договорі, становила 82 224 грн, що па 18 537,6 грн менше).

- відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козсльщинської селищної ради упродовж жовтня 2021 року отримано 5 050 літрів бензину А-92 вартістю 127 563 грн. (25, 26 грн/л), 3 200 літрів дизельного палива вартістю 83 904 грн. (26, 22 грн./л), 260 літрів бензину А-95 вартістю 6 973, 2 грн. (26,82 грн./л) відповідно до умов Додаткової угоди № 4 від 11.10.2021, загальна сума становить 218 440, 2 грн (у разі аналогічного постачання палива по ціпі, зазначеній у Договорі, становила 173 938, 6 грн, що на 44 501,6 грн. менше).

- відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради упродовж грудня 2021 року отримано 7 000 літрів дизельного палива вартістю 183 540 грн., відповідно до умов Додаткової угоди № 5 від 12.12.2021 (у разі аналогічного постачання палива по ціні, зазначеній у Договорі, становила 146 300 грн, що на 37 240 грн менше).

Таким чином, за розрахунком прокурора сума надмірно сплачених замовником грошових коштів постачальнику, з урахуванням недійсності оскаржуваних Додаткових угод, складає 144 500, 2 грн. ( 894 931, 80 грн - 750 431,6 грн = 144 500, 2 грн.).

Враховуючи, що додаткові угоди №№ 1-4 до спірного договору визнаються судом недійсними, сторони повинні керуватись умовами договору щодо ціни товару, встановленій саме у договорі.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 144 500, 2 грн за товар, який не був ним поставлений (зайво сплачені кошти), підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" на підставі ч.1 ст. 670 ЦК.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 12.04.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 1/2 від 21.04.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 19.05.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 06.08.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 11.10.2021 до договору № 47 від 05.02.2021 про закупівлю палива, укладену між відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради та ТОВ «Татнефть - АЗС - Україна».

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Татнєфть-АЗС-Україна (місцезнаходження: 36010, Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Половки, будинок 62, код ЄДРПОУ: 38194448) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Козельщинської селищної ради (39100. вул.Остроградського, буд75/ 15. селище Koзельщина. Кременчуцький район, код ЄДРІІОУ 42120272) надмірно сплачені кошти у сумі 144500,20 грн..

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Татнєфть-АЗС-Україна (місцезнаходження: 36010, Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Половки, будинок 62, код ЄДРПОУ: 38194448) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7 ЄДРПОУ 029100600) 18168грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.09.24 р.

Суддя Киричук О.А.