Рішення

від 09.09.2024 по справі 210/3073/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3073/24

Провадження № 2/210/1214/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 вересня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Скотар Р.Є.

за участю секретаря Новосилецького В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Кривий Ріг матеріали цивільної справи за позовом адвоката Кононенко Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Покровської районної у місті ради, Орган опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

В провадженні судді перебуває вищевказана справа за позовом адвоката Кононенко Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Покровської районної у місті ради, Орган опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 30.07.2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 у Позивача з Відповідачем народилась спільна дитина - син ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 від 27.12.2016 року. 21.05.2020 року рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, шлюб між подружжям було розірвано. З 12.03.2020 року, згідно судового наказу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, на користь Позивача призначено стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з Відповідача, починаючи стягнення з 23.01.2020 року. 18.04.2023 року у справі № 210/3262/22 рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 з батьком-Позивачем.

Відповідач по справі - ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з Позивачем ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я. Не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складової виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання сином освіти тощо.

Позивач займається вихованням сина без допомоги Відповідача. Також Відповідач протягом довгого часу мала заборгованість по аліментах та сплатила її тільки коли в останньої виникла потреба виїзду за кордон, так як, органом виконавчої служби було накладено обмеження відносно останньої щодо виїзду за кордон.

ОСОБА_4 , як малолітня дитина потребує підвищеної уваги з боку медичного нагляду. У своєму віці дитина потребує комплексного обстеження організму, вакцинації, лікування стоматологічних захворювань, тощо. Проте Відповідач взагалі не цікавиться здоров`ям дитини та фінансово не допомагає у лікуванні дитини.

Враховуючи викладене просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рух по справі

Ухвалою суду від 03 червня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Залучено Орган опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Витребувано в Органу опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради та Органу опіки та піклування виконкому Покровської районної у місті ради письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дітьми, брати участь у їх вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (а.с.31-32).

Ухвалою суду від 01 липня 2024 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с. 42-43).

Розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою відповідача.

На виконання ухвали суду від 03 червня 2024 року від виконавчого комітету Покровської районної у місті ради надійшли письмові пояснення по справі.

На виконання ухвали суду від 03 червня 2024 року від виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради надійшов висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Аргументи учасників справи

В судовому засіданні 09 вересня 2024 року представник позивача ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_1 , присутні не були, від адвоката Кононенко М.М. надійшла до суду заява розгляд справи за відсутності позивача та представника, позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні присутня не була, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала з приводу задоволення позовної заяви. Відзив на позов не надала.

Представник третьої особи виконавчого комітету Покровської районної у місті ради І. Козаченко в судовому засіданні присутня не була, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при ухваленні рішення покладалася на розсуд суду.

Представник третьої особи виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, надала до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та заяву про розгляд справи без застосування засобів технічної фіксації.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

30 липня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.07.2016 року, актовий запис № 429, після укладення шлюбу дружина взяла прізвище ОСОБА_7 (а.с.7).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27.12.2016 року, виданого Дзержинським районним у місті Кривому Розі відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 412, батьками записано ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с. 9).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.10).

12 березня 2020 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частки заробітку (доходу) боржника щомісячно, починаючи з дня подання заяви, тобто з 23.01.2020 року і до повноліття дитини (а.с.11).

Згідно довідки-розрахунку державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області від 07.12.2022 року за № 82535 заборгованість по аліментам ОСОБА_2 згідно судового наказу у справі № 210/337/20 за період з 23.01.2020 року по 01.12.2020 року становить 42698,33 грн (а.с.13).

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2023 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23-25).

Згідно довідки, складеної Комунальним закладом дошкільної освіти № 129 від 15.09.2022 року № 19 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 відвідував заклад дошкільної освіти, мати ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не брала (а.с.14).

Згідно Характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеної в.о. директора Криворізької гімназії № 46 КМР мати не займається вихованням дитини, її жодного разу не бачили. Родина ОСОБА_10 створила всі необхідні умови для дитини (а.с.16).

Згідно Акту про обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей Покровської районної у місті ради 27 травня 2024 року, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , батько ОСОБА_1 створює належні умови для нормального та повноцінного життя дитини ОСОБА_3 (а.с.36 зворот).

З висновку виконкому Металургійної районної у місті ради, як органу опіки та піклування від 12.08.2024 року № 01.02-11-298 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , встановлено, у виконкому Металургійної районної у місті ради відсутні повноваження для надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки мати не проживає на території Металургійного району м. Кривого Рогу (а.с. 56).

Згідно пояснень головного спеціаліста Покровської районної у місті ради Клозаченко І. виконком Покровської районної у місті ради не має можливості обстежити умови проживання матері ОСОБА_2 , оскільки вона не проживає на території Покровського району м. Кривого Рогу (а.с.35).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією Організації Об`єднаних Націй про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція ООН про права дитини) про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до статті 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Як вбачається з обставин справи, звернувшись до суду, позивач стверджував про ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «Мамчур проти України» заява № 10383/09, від 16 липня 2015 року).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення у справі «Ньяоре проти Франції», заява № 39948/16, від 18 грудня 2008 року).

Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (рішення у справі «Скоццарі та Дж`юнта проти Італії», заяви № 39221/98, 41963/98, від 13 липня 2000 року).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Матеріалами справи підтверджується, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає разом із батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Відомості щодо участі матері дитини, ОСОБА_2 , у вихованні сина, починаючи з 2022 року, у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки не доведений факт ухилення відповідачки від виховання дитини та свідомого нехтування нею батьківськими обов`язками.

Згідно ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як роз`яснив Верховний Суд України в Узагальненні «Практика розгляду судами справ, пов`язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми» від 11 грудня 2008 року, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав для встановлення обставин справи суду потрібно ретельно перевіряти докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обов`язково здійснювати необхідні дії для залучення відповідача у справі та з`ясування його позиції та обґрунтувань. Також згідно із ч.4 ст.19 СК обов`язковою є участь у справі органу опіки та піклування.

З висновку виконкому Металургійної районної у місті ради, як органу опіки та піклування від 12.08.2024 року № 01.02-11-298 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , встановлено, у виконкому Металургійної районної у місті ради відсутні повноваження для надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки мати не проживає на території Металургійного району м. Кривого Рогу.

Згідно пояснень головного спеціаліста Покровської районної у місті ради Клозаченко І. виконком Покровської районної у місті ради не має можливості обстежити умови проживання матері ОСОБА_2 , оскільки вона не проживає на території Покровського району м. Кривого Рогу.

При цьому, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З урахуванням того, позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків, суд доходить висновку про те, що у матеріалах справи немає беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували винну та свідому поведінку відповідачки щодо ухилення від участі у вихованні дитини, умисне і свідоме нехтування обов`язками матері.

Слід зауважити, що у висновку виконкому Металургійної районної у місті ради, як органу опіки та піклування від 12.08.2024 року № 01.02-11-298 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не зазначено доказів того, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а лише зазначено, що у органу опіки та піклування відсутні повноваження для його надання, отже обставин, які вказували б на наявність підстав для застосування стосовно відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, немає.

Сам по собі факт перебування ОСОБА_2 в іншій країні та проживання у зв`язку з цим дитини з батьком протягом останніх років, а також надана матір`ю дитини згода на позбавлення її батьківських прав, не можуть бути достатньою правовою підставою для висновку, що таке позбавлення батьківських прав є юридично доцільним і буде відповідати інтересам дитини.

Крім того, матеріали справи не містять негативні характеристики, докази винної поведінки відповідачки та умисного ухилення її від виконання своїх обов`язків по вихованню сина. Факт невідвідування відповідачкою дошкільного закладу - не є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення особи батьківських прав з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом для впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин суд, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, вважає за необхідне у задоволенні позову адвоката Кононенко Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовити.

Що стосується розподілу судових витрат.

Пунктом 2 частини 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 206, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Кононенко Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Покровської районної у місті ради, Орган опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 16 вересня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 );

- представник позивача: адвокат Кононенко Микола Миколайович (50042, м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 81/7);

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 );

- третя особа: виконавчий комітет Покровської районної у місті ради (50014, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2, ЄДРПОУ 34489120).

- третя особа: виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради (50069, м. Кривий Ріг, пр. Миру, буд.42, ЄДРПОУ 94052525).

Суддя: Р. Є. Скотар