Рішення

від 18.09.2024 по справі 378/931/23

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/931/23

Провадження № 2/378/36/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Москаленко А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ставищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , з посиланням на те, що з 2016 року по 2022 рік він навчався в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, де в 2020 році отримав диплом бакалавра, а 2022 року магістра. Під час, навчання у вказаному вузі в 2018 році, познайомився з ОСОБА_2 , з якою в подальшому стали спільно проживати та фактично перебувати в шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. В ході спільного проживання мешкали, в тому числі, за її місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В 2019 році ОСОБА_2 завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дочку - ОСОБА_4 . Водночас, не ставлячи його до відома, в органах державної реєстрації актів цивільного стану, відомості про батька дитини, відповідач зазначила відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто зі слів матері. Про вказане він дізнався лише на початку 2023 року. На його зауваження з даного приводу, відповідач не реагує, писати спільну заяву до органів реєстрації актів цивільного стану про визнання батьківства не бажає.

Позивач просить визнати його, батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Українка Обухівського району Київської області; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , зазначивши батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та в графі прізвище дитини замість ОСОБА_5 замінити на ОСОБА_6 .

В підготовче судове засідання позивач та його представник не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В підготовче судове засідання відповідач не прибула, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи Ставищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в підготовче судове засідання не прибув, до суду подав заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, розглянувши справу, заяву відповідача про визнання позову, вивчивши наявні письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 , у відомості про батька зазначено ОСОБА_7 , у відомості про матір зазначено ОСОБА_2 (а.с. 49-50).

Із копій акту обстеження матеріально-побутових умов проживання громадян та довідки Ставищенської селищної ради вбачається, що позивач ОСОБА_8 проживав протягом 2019 року в будинку ОСОБА_9 разом з її дочкою ОСОБА_2 (а.с. 14, 15).

Із медичної документації наданої КНП «Ставищенська лікарня» вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на обліку у вказаному медичному закладі як вагітна. Зокрема, із копії індивідуальної карти вагітної та породіллі ОСОБА_2 в графі прізвище чоловіка зазначено ОСОБА_3 (а.с. 16-20).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Відповідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/111-24/30683-БД від 13.08.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ймовірність даної події становить 99,999999% , таким чином, батьківство практично доведено (а.с. 108-118).

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача та на спростування висновку судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації на батьківство відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно із п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011р. №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 , беручи до уваги, що позов відповідачем визнається, відтак суд дійшов висновку про задоволення в інтересах дитини позову.

Позивач просить судові витрати залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 125, 126, 127, 128, 134 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання батьківствазадовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Українка Обухівського району Київської області.

Внести зміни до актового запису №2 від 03.03.2020 року про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши її батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та в графі прізвище дитини замість " ОСОБА_5 " замінити на " ОСОБА_6 ".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко