Ухвала

від 12.09.2024 по справі 757/36659/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36659/24-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024000000000181 від 23.02.2024, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 , представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ V300D», 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності що належить ТОВ «ВОЯЖ» (код ЄРДПОУ 30603719).

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що вказаний автомобіль є речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 14.08.2024, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речового доказу, який відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі абз. 1 ч. 3 цієї статті підлягає арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив його задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про арешт майна категорично заперечувала, зазначаючи що подане клопотання не обґрунтоване, доказів належності та розпорядження ОСОБА_5 вказаним транспортним засобом не наведено. Підстави для накладення арешту з метою спеціальної конфіскації відсутні, оскільки не оголошено підозру. Відтак, не доведено, що вилучений автомобіль відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України. В обґрунтування своєї правової позиції долучила письмові заперечення у яких виклала свої аргументи.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000000181 від 23.02.2024 за ст. 368-5 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких ОСОБА_5 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме директором Поліського лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», під час перебування на посадах начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства , а також директора Поліського лісового офісу ДП «Ліси України», використовуючи наближених до нього осіб, родичів, а також підконтрольних суб`єктів господарської діяльності, інтереси яких активно лобіюються останнім з використанням службового становища, набув у власність активи (нерухоме майно, транспортні засоби) щодо яких на системній основі вчиняє дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

За такого, ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_6 ведуть спосіб життя неспівставний з їх законними доходами.

Слідством встановлено, ОСОБА_5 користується транспортними засобами, що зареєстровані на фізичних осіб, які не мають достатніх та підтверджених доходів на їх придбання та/або є довіреними особами останнього, які лише формально володіють відповідним майном, зокрема, автомобілем марки «MERCEDES-BENZ V300D», 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_2 , який 25.06.2023 зареєстрований на ТОВ «Вояж», яке у свою чергу придбало його у ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ 33942232).

06.04.2022 ТОВ «Вояж» придбало автомобіль з р.н. НОМЕР_4 за 3 430 500 грн. У період з 16.10.2022 по 29.09.2023 ОСОБА_5 на вказаному автомобілі здійснив 21 перетин державного кордону України.

Відтак, ОСОБА_5 фактично здійснює відносно вказаного майна дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Враховуючи встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення є достатні підстави вважати, що вказаний транспортний засіб отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому постановою слідчого від 14.08.2024 його визнано речовим доказом.

На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Таким чином, в наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на те, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, і що зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказу злочинної діяльності, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження, зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому наявні підстави, передбачені ч. 10 ст. 170 КПК України для накладення на нього арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на транспортний засіб, оскільки він відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.

Що стосується зазначеної прокурором у клопотанні мети накладення арешту щодо можливості застосування спеціальної конфіскації, слідчий суддя не вбачає обґрунтування вказаної мети матеріалами кримінального провадження, долученим до клопотання, зокрема наявності у кримінальному провадженні підозрюваної особи.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити, накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ V300D», 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності що належить ТОВ «ВОЯЖ» (код ЄРДПОУ 30603719).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1