Ухвала

від 10.09.2024 по справі 757/21692/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/4779/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/21692/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року, -

за участю:

представників - адвоката ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 ,

власника майна - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.05.2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023041730000805 від 26.05.2023 року та накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 12023041730000805, а саме грошові кошти в загальній сумі 1 272 830 гривень та 4 060 доларів США, що вилучені 15.02.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в житловому будинку, а також в усіх інших будівлях, приміщеннях і спорудах за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в інтересах власника майна ОСОБА_6 , в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.05.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги представник зазначає, що органами досудового розслідування був проведений обшук автомобіля марки «Lexus LX 600» білого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який за приписами частини 2 статті 234 КГІК України міг проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді. Однак, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що з клопотанням про дозвіл на проведення огляду (обшуку) транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Lexus LX 600» білого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , орган досудового розслідування або прокурор до слідчого судді не зверталася. Інформацію про дозвіл на проведення огляду або обшуку транспортного засобу з боку його власника матеріали провадження не містять.

Вказує, що прокурор в кримінальному провадженні, 10.05.2024 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучені грошові кошти як на речовий доказ в кримінальному провадженні, тобто після постановлення відповідної ухвали слідчого судді про повернення майна та після сплину майже 3-х місяців з дня їх вилучення та наче б то визнання речовим доказом.?

Також, прокурором в клопотанні про накладення арешту, а саме в описовій частині, навмисно не зазначалося місце вилучення грошових коштів - автомобіль марки «Lexus LX 600», а зазначено лише те, що обшук проводився в домоволодінні та за його результатами вилучено грошові кошти.

Апелянт звертає увагу суду, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10 від 25.04.2024 року у справі № 757/15984/24-к встановлено, що вилучені грошові кошти не відповідають критеріям речового доказу та вони отриманні законним шляхом. Також, слід звернути увагу на те, що постанова від 17.02.2024 року про визнання речовим доказом з`явилася лише в матеріалах справи № 757/21692/24-к після 10.05.2024 року, тобто коли фактично грошові кошти повинні були повернуті законному власнику, а станом на 25.04.2024 року такої постанови очевидно не було.

Крім того, представник зауважує, що розгляд та прийняття ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.05.2023 року по справі № 757/21692/24-к всупереч вимогам ст. 174 КПК України відбувся без представників власника майна, тобто без участі ОСОБА_6 та його представників. Вказана ухвала була отримана представником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 лише 14.06.2024 року при ознайомленні з матеріалами справи.

В судовому засіданні 15.08.2024 року представники власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 , а також власник майна ОСОБА_6 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати, надали свої пояснення щодо поданої апеляційної скарги. Колегія суддів заслухавши думку учасників, оголосила перерву в судовому засіданні для повторного виклику прокурора.

На засідання призначене 10.09.2024 року прокурор повторно не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час призначеного судового розгляду. Крім того, надійшло клопотання від власника майна, про відкладення судового розгляду, у зв`язку з тим, що останній перебуває на лікарняному.

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників, власника майна, які вже надали свої пояснення, та прокурора, який повторно не з`явився, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041730000805 від 26.05.2023 року за фактом злочинної діяльності службових осіб АТ «Криворізька Теплоцентраль» спрямованої на привласнення майна вказаного підприємства, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні зазначено, що надійшла заява від начальника відділу служби внутрішнього аудиту НАК «Нафтогаз Україна» ОСОБА_11 , про те, що останньою в ході проведення перевірки на АТ «Криворізька Теплоцентраль» виявлено факт привласнення матеріально-відповідальними особами майна, а саме трубок виготовлених з латуні марки Л68, які перебувають на балансі АТ «Криворізька Теплоцентраль» у період часу з травня 2022 по травень 2023 року, тобто в умовах воєнного стану.

24.05.2023 року під час вибіркової інвентаризації активів АТ «Криворізька теплоцентраль» (зокрема обладнання, переданого від Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» для забезпечення гарячого водопостачання м. Кривий Ріг) інвентаризаційними комісіями Південного, Східного та Північного експлуатаційних районів Товариства в присутності аудиту встановлено нестачу всіх складових внутрішньої частини (трубок кольорового металу, попередньо - латуні) у водопідігрівачах.

Розрахунковим методом, згідно з вимогами ГОСТ 27590-88 «Підігрівачі водо-водяні систем теплопостачання. Загальні технічні умови», щодо типів водонагрівачів, які були предметом інвентаризації (довжина, кількість латунних трубок, діаметр та товщина їх стінки) обчислено, що загальна маса відсутніх труб складає 196,5 т в обчисленні латуні за маркою Л68, без врахування маси опорних перегородок. Керівництво Товариства відмовилось від письмових пояснень щодо вказаних фактів.

Вказані водопідігрівачів/теплообмінники різних типів були задіяні у виробництві та транспортуванні гарячої води для споживачів м. Кривий Ріг, належать на праві власності КПТМ «Криворіжтепломережа» та передані на балансовий облік АТ «Криворізька теплоцентраль» на підставі актів прийому-передачі протягом 09.2013р. за рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011р. «Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль».

У 2022 році, на підставі Наказу № 136 від 04.05.2022р., інвентаризаційними комісіями Товариства проведені інвентаризації матеріальних активів, які знаходяться на об`єктах теплопостачання (ТРП) Південного, Східного та Північного експлуатаційних районів, зокрема, водопідігрівачів. Під час інвентаризації було підтверджено їх наявність та стан (протоколи засідань інвентаризаційної комісії від 17.05.2022р., 31.05.2022р., 18.05.2022р., та відповідні інвентаризаційні описи). Щодо наявності та комплектності водопідігрівачів зауваження у інвентаризаційних комісій відсутні.

Згідно з Протоколом № 1 «Наради щодо обладнання що задіяне у виробництві та транспортуванні гарячої води» від 18.05.2022р. водопідгрівачі були демонтовані з ТРП та передані на відповідальне зберігання на центральний склад Товариства в підзвіт завідувача центральним складом на підставі Актів прийому-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання. Станом на 15.05.2023р. на центральний склад було переміщено 1140 одиниць водопідігрівачів.

У період з 20.06.2023 р. до 26.06.2023р. на підставі Наказу № 87 від 15.05.2023р. інвентаризаційними комісіями Східного, Північного та Південного експлуатаційних районів Товариства проведено ідентифікацію (нанесення інвентаризаційних номерів на водопідігрівачі відповідно їх типів та даних бухгалтерського обліку) та перевірка комплектності водопідігрівачів.

Перевірка комплектності водопідігрівачів, які обліковуються на відповідальному зберіганні завідувача центральним складом за адресою: АДРЕСА_2 , на території Товариства проведена з використанням відеоендоскопу Mentor Visual iQ/MVIQAP6130/MVIQAHN (в-ва General Electric Inspection Technologies GmbH, зав. № 1813A5344 2018.13 AA_F ), що належить АТ «Укртрансгаз» (Група Нафтогаз) залученим технічним експертом - начальником центральної лабораторії технічної діагностики Київського спеціалізованого пусконалагоджувального управління Філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс » АТ «Укртрансгаз».

Перевіркою підтверджено відсутність всіх складових внутрішньої частини (трубок кольорового металу, попередньо - латуні, діаметром 16 мм, товщиною стінки 1 мм та довжинами 4 м та 2 м) у 1140 водопідігрівачах.

Відсутність всіх складових внутрішньої частини кожного з 1140 водопідігрівачів фіксацією інвентарного номера) підтверджено відеозаписами відеоендоскопу Mentor Visual iQ/MVIQAP6130/MVIQAHN. За результатами, 27.06.2023р. складено перевірки комплектності водопідігрівачів/теплообмінників різних типів, які були задіяні у виробництві та транспортуванні гарячої води для споживачів м. Кривий Ріг.

Орган досудового розслідування зазначає, що невстановленими особами з числа службових осіб АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснено демонтажні роботи трубок, виготовлених із латуні марки Л68 (діаметром 16 мм, товщиною стінки 1 мм та довжинами 4 м та 2 м), для водопідігрівачів, що відповідають ГОСТ 27590-88, в період часу з травня 2022 року по травень 2023 року під час перебування вказаного майна на території підприємства за адресою: АДРЕСА_2 , тобто здійснено привласнення державного майна в умовах воєнного стану.

Зазначеними діями службових осіб цього товариства АТ «Криворізька теплоцентраль» завдано збитки на суму 29,5 млн. грн.

Крім того, з показів свідка ОСОБА_12 зазначено, що заступник голови правління по роботі зі споживачами ОСОБА_13 , зателефонував до нього та попросив надати вантажний транспортний засіб з водієм, для вивезення металобрухту з АТ «Криворізька Теплоцентраль», до металобази в м. Апостолово, до чоловіка на ім`я « ОСОБА_14 », на що він погодився та надавав водія на ім`я « ОСОБА_15 », який був на транспортному засобі марки МАН НОМЕР_3 та причепом НОМЕР_4 . Також під час, завантаження на АТ «Криворізька Теплоцентраль», йому телефонував водій ОСОБА_15 , який повідомляв, що його вже загружають металобрухтом, а саме трубами.

З допиту свідка ОСОБА_16 , зазначено, що йому зателефонував ОСОБА_12 , та повідомив, що потрібно буде поїхати до АТ «Криворізька Теплоцентраль», та забрати там металобрухт, який потім відвести до металобази в м. Апостолово. Заїхавши на територію АТ «Криворізька Теплоцентраль» його загрузили металобрухтом, документи на металобрухт йому ніхто не надавав і він поїхав до металобази в м. Апостолово, де в нього приймав вказаний металобрухт чоловік на ім`я « ОСОБА_14 ».

Відповідно до протоколу огляду робочого зошиту «пункту охорони № 2», було встановлено, що охоронець АТ «Криворізька Теплоцентраль» ОСОБА_17 , перебуваючи на зміні 03.02.2023 в робочому зошиті зафіксував, що о 10:45 години до антикорозійного цеху на території АТ «Криворізька Теплоцентраль», заїхав транспортний засіб марки МАН НОМЕР_3, якого завантажують металобрухтом. 0 11:00 до антикорозійного цеху приїхав на своєму автомобілі марки «мерседес 3220» заступник голови правління по роботі зі споживачами ОСОБА_13 . О 14:10 завантажений, вище бортів, вказаний транспортний засіб марки МАН НОМЕР_3 поїхав до КПП № 1 на виїзд з території АТ «Криворізька Теплоцентраль» Крім того, під час огляду робочого зошиту встановлено, що в антикорозійному цеху на території АТ «Криворізька Теплоцентраль» здійснювався безпосередньо демонтаж трубок з водопідігрівачів, які подальшому вивозились як металобрухт.

Також, зазначено, що в м. Апостолово є тільки одна металобаза, а саме підприємство ТОВ «ЕЛЛОЙС» код ЄДРПОУ 32626921, директор ОСОБА_6 .

Проведеними заходами отримано відомості, що до вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою можуть зберігатись речі і документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_18 від 25.01.2024 у справі №757/3505/24-к за місцем мешкання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в житловому будинку, а також в усіх інших будівлях, приміщеннях і спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 07:38 год. по 13:38 год. 15.02.2024 проведено обшук.

За результатом, якого вилучено грошові кошти у сумі 1 272 830 гривень та 4 060 доларів США.

Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/3505/24-к від 25.01.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , а саме в житловому будинку, а також в усіх інших будівлях, приміщеннях і спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , якою серед іншого надано дозвіл на вилучення грошових коштів.

Під час проведених обшуків не виявлено будь-яких документів щодо законного походження виявлених та вилучених коштів, а також під час його проведення та після закінчення вказані документи органу досудового розслідування надані не були, що може свідчити про їх незаконне походження.

Відповідні грошові кошти можуть бути здобуті внаслідок вчинення протиправних дій, зокрема, в наслідок привласнення майна АТ «Криворізька Теплоцентраль», на загальну суму 29,5 млн. гривень. Тобто відповідні кошти є об`єктом кримінально-протиправних дій та можуть бути використані для покриття збитків спричиненими внаслідок привласнення майна, таким чином зазначені грошові кошти є предметом кримінального правопорушення.

Вказані вилучені грошові кошти у загальній сумі 1 272 830 гривень та 4 060 доларів США постановою ГСУ НП України від 17.02.2024 року визнано речовими доказами.

14.05.2024 року (клопотання датоване 10.05.2024 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023041730000805 від 26.05.2023 року на речові докази у кримінальному провадженні № 12023041730000805, а саме: грошові кошти в загальній сумі 1 272 830 гривень та 4 060 доларів США, що вилучені 15.02.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в житловому будинку, а також в усіх інших будівлях, приміщеннях і спорудах за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.05.2024 року вказане клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінальних правопорушень та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінальних проваджень та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси фізичної особи з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Що стосується доводів представника стосовно пропуску стороною обвинувачення 48-годинного строку для звернення з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку було надано дозвіл на проведення обшуку з метою вилучення грошових коштів, тобто вказані грошові кошти на які накладено арешт, не мають статусу тимчасового вилученого майна, оскільки ухвалою прямо надано дозвіл на їх вилучення.

Тому стороною обвинувачення дотримано вимоги КПК України для звернення з клопотанням про арешт такого майна, а отже не заслуговують на увагу доводи представника в цій частині, які в свою чергу не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023041730000805 від 26.05.2023 року та накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 12023041730000805, а саме грошові кошти в загальній сумі 1 272 830 гривень та 4 060 доларів США, що вилучені 15.02.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в житловому будинку, а також в усіх інших будівлях, приміщеннях і спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4