Рішення

від 18.09.2024 по справі 120/3140/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 вересня 2024 р. Справа № 120/3140/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ФруТек» (далі ТОВ «ФруТек», позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства України, відповідно до затвердженого плану перевірок за період дії контракту з 14.01.2022 по 30.09.2023 при здійсненні зовнішньоекономічних операцій платника податку ТОВ «ФруТек», про що складено відповідний акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.11.2023 № 0187110706 про застосування штрафу в сумі 125742,35 грн.

Згідно висновків акту встановлено порушення ТОВ «ФруТек» вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортному контракту № 22-0-003 від 14.01.2022, укладеному з нерезидентом Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italy, по операції від 22.02.2022 за період з 22.02.2022 по 06.04.2023.

Однак, позивач наголошує, що при винесенні податкового повідомлення-рішення відповідачем не прийнято до уваги, що між позивачем та нерезидентом укладено додаток 1 до контракту № 22-0-003, яким сторонами враховано форс-мажорні обставини, підтверджені листом ТППУ № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що в наслідок військової агресії рф проти України призвело до впровадження військового стану, домовились, що товар буде доставлено не пізніше 20.05.2023 та, у випадку, якщо доставка товару неможлива продавець повертає покупцю передоплату у сумі 24435,50 євро не пізніше 31.05.2023. Тобто, термін дії контракту продовжено до 31.08.2023.

Так, 11.04.2023 відповідно до митної декларації форми МД -2 № UA401020019034U5 від 11.04.2023 та інвойсу від 03.04.2023, позивачем отримано від нерезидента Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italy імпортований товар за контрактом № 22-0-003 та додатку 1, на суму 24752 євро 25 центів. Отже, відповідно до зазначеного, 11.04.2023 компанією нерезидентом погашено перед ТОВ «ФруТек» заборгованість в сумі 24435,20 євро по операції з попередньої оплати, шляхом поставки, обумовленого умовами контракту товару.

У зв`язку з чим, позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулося до суду.

Ухвалою суду від 19.03.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.04.2024 до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач вказує, що відповідно до п. 69 Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (зі змінами доповненнями) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей п.п 69.9 тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, серед іншого крім: - строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки.

Слід зазначити, що пеня, яка нараховується за порушення строків розрахунків в іноземні валюті не являється податком, а також податковим збором і нарахування зазначеної пені проводиться на підставі статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та постанов Правління НБУ в яких і зазначаються строк повернення валютної виручки або надходження товару по імпорту.

При цьому зауважує, що строки, визначені підпунктом 69,9 п.69 Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК Кодексу України Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, стосуються виключно механізму справляння податків і зборів.

Стосовно форс-мажорних обставин представник відповідача зазначає, що відповідно до ч. 6 статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "ФруТек" не отримувало довідок (сертифікатів) щодо підтвердження форс-мажорних обставин. Саме тому, підприємству за результатами здійсненої перевірки нарахована пеня у сумі 125742,35 грн. по контракту № 22-0-003 від 14.01.2021 за операцією, здійсненою 22.02.2022.

15.04.2024 позивачем до суду подано відповідь на відзив на адміністративний позов, якою заперечує доводи, викладені відповідачем у відзиві. Зауважує, що підприємство зверталось до Міністерства економіки України із заявою на одержання висновку, щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. Відповіддю № 4432-10/2090-07 від 05.05.2023. Міністерство економіки України відмовило товариству у видачі висновку.

При цьому, представник позивача звертає увагу, що відмовляючи у наданні висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, Міністерство економіки України допустило порушення 10 денного строку на розгляд звернення та надало відповідь майже через 4 місяці, відтак останнім допущено протиправну бездіяльність, у формі ненадання відповіді у встановлений п. 4 Порядку № 104 десятиденний строк, а тому позивач, згідно принципу «мовчазної згоди» мало обгрунтовані підстави вважати, що строк розрахунків за контрактом № 22-0-003 продовжений.

Дослідивши обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

14.01.2022 між компанією Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу (Тресіньяна, Італія) (продавець) та ТОВ "ФруТек" (покупець) укладено контракт № 20-0-003. Згідно умов контракту № 22-0-003 продавець погоджується продати, а ТОВ «ФруТек» погоджується купити посадковий матеріал суниці садової.

Підпунктами 1.2, 1.3 контракту № 22-0-003 визначена загальна сума 300000 євро.

Відповідно до п. 4.1 контракту № 22-0-003, вищевказаний товар повинен бути доставлений не пізніше 180 днів з моменту здійснення будь-якої передоплати.

Згідно п. 9.1. контракту строк дії контракту № 22-0-003 визначений до 31.08.2022.

На виконання вимог контракту № 22-0-003, що підтверджується платіжним дорученням № 228 від 08.02.2022, позивачем здійснено попередню оплату на рахунок компанії Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу на суму 40000 євро та відповідно до платіжного доручення № 229 від 22.02.2022 здійснено попередню оплату на суму 36892 євро 50 євроцентів. Загальна сума попередньої оплати за контрактом № 22-0-003 складає 76892,50 євро.

Згідно митної декларації форми МД -2 № UA 401020/2022/016616 DSL 17/05/2022 та інвойсу від 11.05.2022 ТОВ «ФруТек» отримало від Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу імпортований товар за контрактом № 22-0-003 на суму 52457 євро.

01.06.2022 між компанією Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу та ТОВ «ФруТек» укладено додаток 1 до контракту № 22-0-003, відповідно до якого сторони, беручи до уваги форс-мажорні обставини, підтверджені листом ТППУ № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, в наслідок військової агресії рф проти України, що призвела до впровадження військового стану, домовились про те, що товар має бути доставлений не пізніше 20.05.2023. У випадку, якщо доставка товару буде неможливою продавець повертає покупцю попередню плату в сумі 24435,50 євро не пізніше 31.05.2023. Термін дії контракту продовжується до 31.08.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

11.04.2023 відповідно до митної декларації форми МД -2 № 23UA 401020019034U5 від 11.04.2023 та інвойсу від 03.04.2023 ТОВ «ФруТек» отримало від компанії Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу імпортований товар за контрактом № 22-0-003 та додатку 1 до останнього, на суму 24752, 25 євро.

ГУ ДПС у Вінницькій області отримано інформацію від Державної податкової служби України, надану Національним банком України про виявлені факти станом на 01.03.2023 ненадходження по ТОВ "ФруТек" в установлені Національним банком граничні строки розрахунків грошових кошів чи імпортного товару, яка надана уповноваженим банком до НБУ згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року № 7 на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» по контракту № 22-0-003 від 14.01.2022 року за операцією, здійсненою 22.02.2022 (лист № 8021/7/99-00-07-05-02-07 від 13.04.2023).

У зв`язку з чим, на підставі направлення від 25.10.2023 року № 4668, виданого Головним управлінням ДПС у Вінницькій області - головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідно до підпункту 191.1.4. пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82. п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 25.10.2023 № 2971к, а також на підставі інформації, отриманої від ДПС України, наданої Національним банком України про виявлені факти ненадходження по ТОВ "ФруТек", код ЄДРПОУ 37849774, по контракту № 22-0-003 від 14.01.2022 року, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "ФруТек" з питань дотримання вимог валютного законодавства України, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 03.11.2023 № 18837/02-32-07-06/37849774 про результати документальної позапланової перевірки, яким встановлено порушення ТОВ «ФруТек» вимог ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІ «Про валюту і валютні операції» та п. 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортному контракту № 22-0-003 від 14.01.2022, укладеного з нерезидентом Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу по операції від 22.02.2022 за період з 22.02.2022 по 06.04.2023.

16.11.2023 позивачем подано заперечення до ГУ ДПС у Вінницькій області за № 1658 від 14.11.2023 на акт перевірки від 03.11.2023 № 18837/02-32-07-06/37849774, оскільки вважало, що обставини справи контролюючим органом встановлені неправильно.

На підставі акту № 18837/02-32-07-06/37849774 від 03.11.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2024 №0187110706, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 125742,35 грн.

В подальшому, ДПС України за результатами розгляду скарги позивача винесено рішення 2910/6/99-00-06-01-02-06 від 06.02.2024 про залишення скарги без задоволення, а повідомлення - рішення форми «С» № 0187110706 від 24.11.2023 без змін.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України).

Відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018.

Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями, зокрема, з експорту товарів регламентується відповідно до статті 13 Закону № 2473-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.08.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Як вбачається із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України (далі ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 817/139/18 дійшов висновку, що доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Суд встановив, що контролюючим органом за порушення вимог ч.3 ст. 13 Закону № 2473-VIII нараховано позивачеві пеню у розмірі 125742,35 грн.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи позивачем не було отримано довідки (сертифікату) про підтвердження форс-мажорних обставин.

При цьому, посилання позивач, що 19.01.2023 ТОВ «ФруТек» зверталось до Міністерства економіки України із заявою про одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, однак Міністерством економіки листом від 05.05.2023 № 4432-10/2090-07 відмовило у видачі висновку про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, згідно вимог п. 1.2 контракту № 22-0-003 визначається ціна товару.

Підсумовуючи зазначене, суд зауважує, що незважаючи на відмову Міністерства економіки та усвідомлюючи нагальність питання з яким позивач звертався, ТОВ «ФруТек» не було позбавлене права повторно звернутися з аналогічною заявою, надавши додаткові аргументи або докази. Відмова у видачі висновку не означає, що у позивача немає шансів на отримання дозволу на продовження строків розрахунків. Однак, згідно з матеріалами справи, позивач після отримання відмови більше не вживав жодних дій щодо отримання сертифікату про підтвердження форс-мажорних обставин або повторного звернення до Міністерства економіки з метою продовження строків розрахунків.

Таким чином, позивач не зміг надати довідку про форс-мажорні обставини, яка могла б служити підставою для продовження граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. Звернення до Міністерства економіки з проханням продовжити строки розрахунків не дало бажаного результату, однак позивач не скористався правом на повторне звернення або подання додаткових доказів, що в свою чергу свідчить про відсутність активних дій з боку позивача.

Суд відзначає, що в межах спірних правовідносин, надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України /Міністерством економіки України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично.

До того ж, при видачі сертифікату уповноваженим органом засвідчується не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Отже, відсутність у позивача документу, який відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту № 22-0-33 від 14.01.2022 від 14.01.2022, засвідчує наявність форс-мажорних обставин, спростовує доводи позивача щодо підстав звільнення його від відповідальності за порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за вказаною імпортною операцією.

Разом з тим, вирішуючи спірні правовідносини та враховуючи, що суд не обмежений доводами сторін, викладеними у заявах по суті спору, вказує про таке.

Згідно з абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п.п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею. Відтак, пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідні висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23 (адміністративне провадження № К/990/31125/23). Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28 березня 2024 року по справі № 380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З врахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема, у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

За наведених фактичних обставин справи, у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування ТОВ «ФруТек» за період з 22.02.2022 по 06.04.2023 за період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 року у справі №826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Якщо помилкове нарахування сум податкового зобов`язання відбулося у зв`язку з порушенням нормативних вимог як платником так і контролюючим органом, то податкове повідомлення рішення не може бути визнано протиправним і скасовано у будь-якій частині. У цьому випадку контролюючий орган ще не визначив в установленому порядку дійсний податковий обов`язок зі сплати земельного податку. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, внаслідок безпідставного не застосування до спірних правовідносин абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідач протиправно визначив позивачу грошове зобов`язання щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.11.2023 № 0187110706, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та належить скасувати.

Інші доводи сторін з огляду на встановлені обставини справи не спростовують та не дають підстав для іншого висновку суду при вирішені даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано договір від 09.11.2023 б/н про надання правової допомоги, який укладено між ОСОБА_1 (адвокат) та ТОВ «ФруТек» (клієнт).

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору Адвокат приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме: юридичний супровід у справі щодо подання заперечень на Акт перевірки № 18837/02-32-07-06/37849774 від 03.11.2023 складений ГУ ДПС у Вінницькій області, а також оскарження прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Розділом 2 договору від 09.11.20232 визначено порядок оплати та відшкодування фактичних видатків.

Пунктом 2.1.1 договору визначено вартість юридичного супроводу у суді першої інстанції 20000 грн.

Відповідно акту приймання-передачі наданих юридичних послуг відповідно договору про надання правової допомоги № б/н від 09.11.2023, складеного 13.03.2024, слідує, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступні юридичні послуги із відповідними витратами часу: 1.1 Аналіз податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24.11.2023 № 0187110706, аналіз податкового законодавства та судової практики стосовно законності та можливості оскарження зазначеного вище податкового повідомлення-рішення, складання заперечення на акт перевірки № 1658 від 14.11.2023, складання скарги на податкове повідомлення-рішення від 24.11.2023 № 0187110706 до Державної податкової служби України, складання та подання до суду позовної заяви про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення до ГУ ДПС у Вінницькій області - 18 год.;

1.2 Надання консультації ТОВ «ФРУТЕК» щодо можливості та ефективності адміністративного та судового оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24.11.2023 № 0187110706- 2 год.

1.3 Загальна кількість витраченого адвокатом часу становить 20 год., вартість 1 години наданих адвокатом юридичних послуг складає 1000 грн.;

2. Загальна вартість наданих юридичних послуг становить 20 000 грн. 00 коп.;

Загальна вартість наданих юридичних послуг розраховувалась наступним чином: 1000,00 (грн.) х 20,00 (год.) = 20 000,00 грн.

Зазначене також підтверджується детальним описом наданих адвокатом послуг від 13.03.2024.

А також, на підтвердження здійсненої оплати послуг адвоката, до суду надано платіжну інструкцію № 69 від 13.03.2024 про сплату ТОВ "ФруТек" 20000 грн. 00 коп.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 18.08.2022 у справі № 340/323/21, від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21.

Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд також звертає увагу на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, а також беручи до уваги, що дана категорія спорів набула масового характеру, що свідчить про те, що обсяг правової допомоги по цій справі є також типовим, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24.11.2023 № 0187110706.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФруТек" (вул. Малиновського, 19/1, с. Микулинці, Літинський район, Вінницька область, 22353, код ЄДРПОУ 37849774)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Рішення суду сформовано: 18.09.2024.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна