Постанова

від 28.01.2025 по справі 120/3140/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3140/24 Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

28 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФруТек" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.2023 № 0187110706 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 125742,35 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

14.01.2022 між компанією Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу (Тресіньяна, Італія) (продавець) та ТОВ "ФруТек" (покупець) укладено контракт № 20-0-003. Згідно умов контракту № 22-0-003 продавець погоджується продати, а ТОВ «ФруТек» погоджується купити посадковий матеріал суниці садової.

Підпунктами 1.2, 1.3 контракту № 22-0-003 визначена загальна сума 300000 євро.

Відповідно до п. 4.1 контракту № 22-0-003, вищевказаний товар повинен бути доставлений не пізніше 180 днів з моменту здійснення будь-якої передоплати.

Згідно п. 9.1. контракту строк дії контракту № 22-0-003 визначений до 31.08.2022.

На виконання вимог контракту № 22-0-003, що підтверджується платіжним дорученням № 228 від 08.02.2022, позивачем здійснено попередню оплату на рахунок компанії Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу на суму 40000 євро та відповідно до платіжного доручення № 229 від 22.02.2022 здійснено попередню оплату на суму 36892 євро 50 євроцентів. Загальна сума попередньої оплати за контрактом № 22-0-003 складає 76892,50 євро.

Згідно митної декларації форми МД -2 № UA 401020/2022/016616 DSL 17/05/2022 та інвойсу від 11.05.2022 ТОВ «ФруТек» отримало від Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу імпортований товар за контрактом № 22-0-003 на суму 52457 євро.

01.06.2022 між компанією Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу та ТОВ «ФруТек» укладено додаток 1 до контракту № 22-0-003, відповідно до якого сторони, беручи до уваги форс-мажорні обставини, підтверджені листом ТППУ № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, внаслідок військової агресії рф проти України, що призвела до впровадження військового стану, домовились про те, що товар має бути доставлений не пізніше 20.05.2023. У випадку, якщо доставка товару буде неможливою продавець повертає покупцю попередню плату в сумі 24435,50 євро не пізніше 31.05.2023. Термін дії контракту продовжується до 31.08.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

11.04.2023 відповідно до митної декларації форми МД-2 № 23UA401020019034U5 від 11.04.2023 та інвойсу від 03.04.2023 ТОВ «ФруТек» отримало від компанії Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу імпортований товар за контрактом № 22-0-003 та додатку 1 до останнього на суму 24752, 25 євро.

ГУ ДПС у Вінницькій області отримано інформацію від Державної податкової служби України, надану Національним банком України, про виявлені факти станом на 01.03.2023 ненадходження по ТОВ "ФруТек" в установлені Національним банком граничні строки розрахунків грошових кошів чи імпортного товару, яка надана уповноваженим банком до НБУ згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року № 7 на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» по контракту № 22-0-003 від 14.01.2022 року за операцією, здійсненою 22.02.2022 (лист № 8021/7/99-00-07-05-02-07 від 13.04.2023).

У зв`язку з чим, на підставі направлення від 25.10.2023 року № 4668, виданого Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідно до підпункту 191.1.4. пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82. п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 25.10.2023 № 2971к, а також на підставі інформації, отриманої від ДПС України, наданої Національним банком України про виявлені факти ненадходження по ТОВ "ФруТек", код ЄДРПОУ 37849774, по контракту № 22-0-003 від 14.01.2022 року, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "ФруТек" з питань дотримання вимог валютного законодавства України, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 03.11.2023 № 18837/02-32-07-06/37849774 про результати документальної позапланової перевірки, яким встановлено порушення ТОВ «ФруТек» вимог ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІ «Про валюту і валютні операції» та п. 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортному контракту № 22-0-003 від 14.01.2022, укладеного з нерезидентом Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice, Italу по операції від 22.02.2022 за період з 22.02.2022 по 06.04.2023.

16.11.2023 позивачем подано заперечення до ГУ ДПС у Вінницькій області за № 1658 від 14.11.2023 на акт перевірки від 03.11.2023 № 18837/02-32-07-06/37849774, оскільки вважало, що обставини справи контролюючим органом встановлені неправильно.

На підставі акту № 18837/02-32-07-06/37849774 від 03.11.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2024 №0187110706, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 125742,35 грн.

В подальшому, ДПС України за результатами розгляду скарги позивача винесено рішення 2910/6/99-00-06-01-02-06 від 06.02.2024 про залишення скарги без задоволення, а повідомлення - рішення форми «С» № 0187110706 від 24.11.2023 без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, віднайшовши підстави для виходу за межі доводів позивача, прийшов до висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачу у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, суд першої інстанції за результатом розгляду матеріалів справи, виснував про факт відсутності у позивача документу, який відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту № 22-0-33 від 14.01.2022 від 14.01.2022, засвідчує наявність форс-мажорних обставин, що спростовує доводи позивача щодо підстав звільнення його від відповідальності за порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортною операцією.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховує наступне.

Так, ключовими питаннями у цій справі є нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто чи розповсюджується заборона нарахувати пеню, передбачена абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України, на правовідносини щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків згідно статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України.

Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) відсутні.

Частинами першою третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Відтак, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому, маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.

Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом ненарахування (незастосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту.

У постанові від 23 липня 2024 року (справа №240/25642/22) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформував висновок про те, що пеня, яка передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оскільки останні не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Разом з тим, судова колегія зважає на висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача документу, який відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту № 22-0-33 від 14.01.2022 від 14.01.2022, засвідчує наявність форс-мажорних обставин, і, відповідно, спростовує доводи позивача щодо підстав звільнення його від відповідальності за порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за вказаною імпортною операцією.

Матеріали справи не містять жодних доказів в спростування вказаного висновку суду, а апелянтом дана обставина не оскаржується.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції надав об`єктивну та повну оцінку питанню відсутності у позивача обгрунтованих підстав для звільнення від відповідальності за порушення валютного законодавства, колегія суддів оцінки вказаному питанню не надає.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо підтвердження факту порушення позивачем приписів Закону України «Про валюту і валютні операції» та як наслідок правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек".

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.