Ухвала

від 11.09.2024 по справі 160/24211/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 вересня 2024 року Справа 160/24211/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) № 11096173/40782668 від 23 травня 2024 року;

2) № 11096167/40782668 від 23 травня 2024 року;

3) № 11096176/40782668 від 23 травня 2024 року;

4) № 11096163/40782668 від 23 травня 2024 року;

5) № 11096166/40782668 від 23 травня 2024 року;

6) № 11096174/40782668 від 23 травня 2024 року;

7) № 11096164/40782668 від 23 травня 2024 року;

8) № 11096168/40782668 від 23 травня 2024 року;

9) № 11096170/40782668 від 23 травня 2024 року;

10) № 11096171/40782668 від 23 травня 2024 року;

11) № 11096172/40782668 від 23 травня 2024 року;

12) № 11096165/40782668 від 23 травня 2024 року;

про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстру податкових накладних, складених ТОВ «АЛОМ»;

-зобов`язати Державну податкову службу України (код за ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» (ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ 40782668):

1) № 1 від 31 січня 2022 року - квитанція від 22 листопада 2022 року;

2) № 1 від 28 лютого 2022 року - квитанція від 12 липня 2022 року;

3) № 1 від 31 березня 2022 року - квитанція від 12 липня 2022 року;

4) № 1 від 30 квітня 2022 року - квитанція від 12 липня 2022 року;

5) № 1 від 31 травня 2022 року - квитанція від 12 липня 2022 року;

6) № 1 від 30 червня 2022 року - квитанція від 12 липня 2022 року;

7) № 1 від 31 липня 2022 року - квитанція від 16 серпня 2022 року;

8) № 1 від 31 серпня 2022 року - квитанція від 13 вересня 2022 року;

9) № 1 від 30 вересня 2022 року - квитанція від 12 жовтня 2022 року;

10) № 1від 31 жовтня 2022 року - квитанція від 14 листопада 2022 року;

11) № 1 від 30 листопада 2022 року - квитанція від 12 грудня 2022 року;

12) № 1 від 31 грудня 2022 року - квитанція від 12 січня 2023 року;

в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно із приписами ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Тобто, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

З матеріалів позову судом встановлено, що позивач у якості відповідача по справі зазначає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Між тим, в прохальній частині позову (п.2), позивач просить зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ», не зазначаючи його у якості співвідповідача по справі, що унеможливлює суд визначитись із суб`єктним складом сторін по справі та предметом спору по справі.

З урахуванням наведеного, позивачу слід визначитись із суб`єктним складом відповідачів по справі, та у разі необхідності, подати до суду уточнений позов у кількості примірників, залежно від складу учасників справи, та привести прохальну частину позову у відповідність до норм, встановлених ч. 5 ст. 160 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

- визначитись із суб`єктним складом відповідачів по справі, та у разі необхідності, подати до суду уточнений позов у кількості примірників, залежно від складу учасників справи, та привести прохальну частину позову у відповідність до норм, встановлених ч. 5 ст.160 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева