Ухвала від 17.09.2024 по справі 320/32462/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 вересня 2024 року м. Київ № 320/32462/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа: гр. ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за № 50дп-24 від 03.04.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення на заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 та прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 » в частині притягнення прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;

-визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської обласної прокуратури № 734-к від 17.04.2024 про звільнення прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»);

-зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області;

-зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру виплатити та стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про:

-визнання протиправним та скасування наказу Дніпропетровської обласної прокуратури № 734-к від 17.04.2024 про звільнення прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»);

-зобов`язання Дніпропетровську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області;

-зобов`язання Дніпропетровську обласну прокуратуру виплатити та стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв`язку з наступним.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що спір виник під час проходження позивачем публічної служби, у зв`язку з чим строк звернення до адміністративного суду щодо скасування оскаржуваних наказів становить один місяць.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, позивач оскаржує рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за № 50дп-24 від 03.04.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення на заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 та прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 », при цьому до суду із вказаним позовом звернувся 17.05.2024.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

Крім того, суд звертає увагу позивача на ч. 2 ст. 123 КАС України, якою визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у п. 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland").

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Проте, позивачем не зазначено у позовній заяві, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки третьої особи гр. ОСОБА_2 та не подано до суду заяви про залучення вказаної особи до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лапій С.М.