РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року справа № 580/5516/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., за участю:
секретаря судового засідання Міщенко Д.А.,
представника позивача Трояна Ю.О. (згідно з ордером),
представника відповідача Некоз А.В. (у порядку самопредставництва),
розглянувши правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
31.05.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, місто Черкаси, вул.Хрещатик, будинок 235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 04.01.2024: №149/23-00-24-04-01, №155/23-00-24-04-01, №148/23-00-04-04-01, №154/23-00-24-04-01, №150/23-00-24-04-01, №153/23-00-24-04-01, №143/23-00-24-04-01.
Обґрунтовуючи зазначила, що не погоджується зі спірними рішеннями. Вважає їх неповними, надуманими і безпідставними. Стверджує, не заважаючи, що податкова перевірка була виїзною, головні державні податкові інспектори жодного разу не здійснили виїзд в м.Ватутіне за адресою місця реєстрації позивачки чи до місць здійснення господарської діяльності (міста Ватутіно та Звенигородка Черкаської області). Зазначене обумовлює відсутність записів у журналі реєстрації перевірок. Просить урахувати, що в акті податкової перевірки вказані висновки про заниження загального оподатковуваного доходу, несплату військового збору, несвоєчасність перерахування податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО), несплату податку на додану вартість (далі ПДВ), заниження бази оподаткування акцизного податку - без дослідження первинних документів і відібрання пояснень у позивачки. Донараховані спірними ППР грошові зобов`язання та вказані в акті податкової перевірки суми містять розбіжності: щодо ПДФО в акті порушення на 213850,72грн, а в ППР 213750,73грн. В акті не вказано про докази, з яких встановлено придбання позивачкою товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) на суму 57211608,48грн, встановлення собівартості реалізованої продукції в сумі 46732823,73грн, обчислення конкретних сум націнок, які позивачкою здійснювалися в діапазоні 4-6%% на тютюнові вироби та 20-40%% на алкогольні напої. Просить урахувати, що ревізори були відсутні під час проведення інвентаризації товарів позивачкою. Вважає безпідставним висновки відповідача про необхідність нарахування акцизного податку на умовному продажі. Щодо книги обліку доходів і витрат вказує, що ревізори фактично не прибували до позивачки та не виявили бажання ознайомитися з нею та не просили її надати. Щодо касової дисципліни відповідач всупереч закону використав виключно інформацію баз податкових даних.
Ухвалою суду від 05 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк 10 днів з дати отримання ухвали для усунення її недоліків.
Ухвалою від 17 червня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив її розгляд здійснювати правилами спрощеного провадження.
08.07.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Стверджує, що не порушив вимог закону та виніс ППР за виявлені податковою перевіркою податкові порушення позивача, які полягають в заниженні ПДВ, ПДФО, акцизного податку, військового збору, а також не наданні книг обліку доходів і витрат, роздрібного продажу товарів з видачею чеків, які не містили всіх обов`язкових реквізитів.
09.07.2024 суд за клопотанням позивача постановив ухвалу про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження.
10.07.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив з проханням позов задовольнити. Зауважив, що відносно позивачки з порушенням вимог закону складений за її відсутності протокол про адміністративне правопорушення за неналежне ведення книги обліку доходів і витрат, незаконність якого підтверджена рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі №690/69/24, яке набрало законної сили, про закриття провадження щодо застосування адміністративного стягнення.
Під час підготовчого провадження суд задовольнив клопотання сторін про виклик для допиту свідків ревізорів, які проводили податкову перевірку ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Всі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з ЄДРПОУ позивачка зареєстрована, як суб`єкт господарської діяльності, з 23.05.2005. Зареєстровані види господарської діяльності: основний « 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах», інші: «82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.», «47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах», « 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», « 56.30 Обслуговування напоями», « 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», « 73.11 Рекламні агентства». Має 9 ліцензій та перебуває на податковому обліку відповідача. Зареєстрована платником ПДВ 11.07.2017.
Для виконання плану-графіку на 2023 рік 22.09.2023 відповідач видав наказ №1737-п про проведення документальної планової виїзної перевірки позивачки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період 01.01.2017-31.12.2022, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011-31.12.2022 (вручено з письмовим повідомленням про її проведення рекомендованим листом 28.09.2023) за місцем її господарської діяльності. Строк перевірки продовжено на 5 робочих дні наказом від 10.11.2023 №1980-п, копію якого вручено адвокату позивачки Юрію ТРОЯНУ 13.11.2023.
Відповідач, проаналізувавши наявність у позивачки залишків ТМЦ, установив із наданих позивачкою документів: станом на 01.01.2017 250000,00грн, станом на 31.12.2022 2932252,00грн (додаток 2 до Акту перевірки та лист позивачки вх.№37881/6 від 16.11.2023). Тому направив позивачці вимогу від 02.11.2023 провести з 06.11.2023 в присутності своїх представників інвентаризацію основних засобів, ТМЦ, які здійснюються в місцях господарської діяльності (торговельні об`єкти, складські приміщення тощо), а також знаходяться на відповідальному зберіганні в інших суб`єктів господарювання.
За результатом інвентаризації позивачка надала відповідачу відомості про загальну вартість залишків товарно-матеріальних цінностей на торгівельних об`єктах у сумі 920403,20грн, враховуючи акцизний збір, ПДВ та націнку на товар.
Супровідними позивач надав відповідачу документи: вх.від 16.11.2023 банківську виписку у форматі Excel щорічно за 2018-2022роки та інформацію щодо кредиторської заборгованості; вх.від 20.11.2023 копії інвентаризаційних описів.
За результатом складений відповідний акт від 24.11.2023 №12019/23-00-24-04-01/2173115042 (далі - Акт перевірки). У ньому зазначено, що перевірка проведена з 30.10.2023 до 10.11.2023 головними державними ревізорами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Згідно з його висновками виявлені порушення позивачем вимог:
пунктів 177.1-177.2, підп.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (далі ПК України) в частині заниження загально-оподатковуваного доходу на загальну суму 1997293,41грн: за 2018 рік 36539,70грн, 2019 рік 972,76грн, за 2020 рік 33392,49грн, 2021 рік 485076,59грн, 2022 рік 1441311,87грн,- заниження витрат, пов`язаних зі здійсненням діяльності (пов`язаних з отриманням доходу) на загальну суму 2395037,80грн: 2018 рік занижено на 36539,70грн, 2019 рік завищено на 36711,78грн, 2020рік занижено на 1860,91грн, 2021 рік занижено на 314727,20грн, 2022рік занижено на 2078621,77грн,- у результаті занижений чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 1188059,61грн: за 2019рік 37684,54грн, за 2020рік 31531,58грн, за 2021 рік 170349,39грн, за 2022рік 948494,10грн, що призвело до несплати в бюджет ПДФО у сумі 213850,73грн: 2019рік 6783,22грн, 2020 рік 5675,68грн, 2021 рік 30662,89грн, 2022рік 170728,94грн;
п.1.2, 1.4 п.161 підр.10 Перехідних положень ПК України, у результаті донараховано військовий збір 17821,366грн: 2019 рік 565,27грн, 2020 рік 472,97грн, 2021 рік 2555,24грн, 2022 рік 14227,88грн;
підп.176.2 ст.176 ПК України, у результаті донараховано пеню 15,52грн за несвоєчасне перерахування ПДФО;
п.п.198.5-198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289 (далі Порядок №21), донараховано ПДВ 2068706грн за період з вересня 2017 року до грудня 2022року;
п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України відсутня реєстрація податкових накладних (далі - ПН) в Єдиному реєстрі ПН (далі ЄРПН) протягом граничних строків на загальну суму 1673530,83грн за грудень 2017 року;
підп.214.1.1 п.214.1 ст.214, п.216.1 ст.216, п.217.1 ст.217 ПК України занижена база оподаткування акцизним податком на загальну суму 202898,20грн, у т.ч. за 2021 рік на суму 39191,85грн, за 2022 рік 163706,35грн;
ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі ЗУ №265/95-ВР);
п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів.
Тому відповідач виніс оскаржувані ППР від 04.01.2024, а позивач подав вказану вище позовну заяву в суд.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Контролюючі органи згідно з п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Нормами підп.75.1.2 вказаного пункту ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підставами для висновків під час проведення перевірок згідно з п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи, мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Згідно з п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Норми п.85.2 ст.85 ПК України приписують, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, згідно з п.44.6 ст.44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Встановлені обставини спору свідчать, що відмови від надання документів позивач не ініціював, але переважна частина документів бухгалтерського обліку, надана суду до позовної заяви (томи 2-21), не була надана відповідачу та, відповідно, ним перевірена та оцінена для прийняття спірних ППР.
Контролюючий орган відповідно до підп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми ПДФО, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи, що ППР є результатом проведення дій щодо податкової перевірки, суд урахував, що Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року №702), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (далі Порядок №727).
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №702 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.
Згідно з вимогами пунктів 4-5 розділу ІІ Порядку №702 в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Порядок складання Описової частина акта (довідки) документальної перевірки вказаний у нормах п.4 розділу ІІІ Порядку №727.
Зокрема, відповідно до підп.2 - у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання платником податків, посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Крім того, відповідно до підп.7 п.4 розділу ІІІ Порядку №727 в акті (довідці) документальної перевірки зазначається інформація про проведення огляду виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податків, що перевіряється, з відображенням результатів такого огляду у відповідному акті (у разі його проведення).
Висновок акта (довідки) документальної перевірки відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку №727 складається так:
1) зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень;
2) інформація щодо виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відображається у національній валюті України у розрізі податків та зборів, єдиного внеску з розбивкою за роками та податковими (звітними) періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та здійснених операцій з ними;
3) в акті документальної перевірки не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення;
4) відображається кількість складених примірників акта (довідки) документальної перевірки та відмітка про вручення (надсилання) одного примірника платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі).
Дослідивши письмові докази та допитавши свідків, встановлено наступне.
Щодо ППР №155/23-00-24-04-01 за неналежне ведення обліку витрат в книзі обліку доходів і витрат за 2017-2022роки відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України до позивачки застосовано штраф 1020,00грн.
На сторінці 12 Акту податкової перевірки вказано, що книга обліку доходів і витрат у позивачки, як платника на загальній системі оподаткування, відсутня. Обов`язок і форма її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України 11.12.2013 № 794, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 р. за № 2217/24749 і втратив чинність 11.08.2017, а також Порядком ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 23.06.2017 № 591, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 липня 2017 р. за № 871/30739 (далі Порядок №591).
Так, відповідно до п.4 Порядку №591 Книга обліку та реєстр документів (за наявності) знаходяться у платників податків та повинні надаватись контролюючим органам на їх вимогу.
Крім того, відповідно до підп. «а» п. 176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Згідно з п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Докази ведення вказаного виду Книги позивачкою на місцях торгівельних об`єктів, на яких проведена податкова перевірка в спірних правовідносинах, а також пред`явлення її ревізорам відсутні. Допитані ревізори також не підтвердили відомостей, що вона їм надавалася для огляду.
Щодо посилань позивача на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21.02.2024 у справі №690/69/24, яке набрало законної сили, суд установив, що ним у зв`язку із відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, закрите провадження, але з того мотиву, що в протоколі не зазначено зміст правопорушення, не вказано, в чому саме полягало порушення проведення розрахунків, не зазначено свідків події, не додано їхні письмові покази, крім того, протокол не підписаний особою, відносно якої він складений, останньому не роз`яснені права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, чим порушено право на захист. Тому це рішення суду не має правового значення для цієї справи.
Зважаючи, що для складу податкового порушення, як зазначено вище, достатньо ненадання вказаної книги під час податкової перевірки та жодним письмовим доказом І допитом свідків не спростовано факту ненадання ревізорам цієї книги, відповідач правомірно виніс вказане вище ППР.
Щодо ППР №154/23-00-24-04-01 з урахуванням результату розгляду заперечень донараховано штраф 972940,45грн за порушення п.п.1,2 ст.3 ЗУ №265/95-ВР не проведення розрахункової операції через РРО з фіскальним режимом роботи та відповідного не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, відповідальність за що передбачена п.1 ст.17 ЗУ №265/95-ВР.
В Описовій частині Акту перевірки зазначено про виявлення податковою перевіркою роздрукування через РРО фіскальних чеків на господарських одиницях позивачки за адресами в м.Ватутіне та в м.Звенигородка без обов`язкових реквізитів, а саме цифрового значення штрихкоду марки акцизного податку, детальний перелік яких відображений в додатку №4 до Акту перевірки, з якого суд встановив, а відповідач використав загальну суму цих товарів 972940,45грн. Дослідженням цих документів встановлено, що всі вони стосуються продажу алкогольних напоїв.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.3 ЗУ №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється); надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів відповідно до п.1 ч.1 ст.17 ЗУ №265/95-ВР застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Форма та зміст фіскального звітного чека на товари встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі Положення №13).
Зокрема, відповідно до п.2 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 23); до сплати (рядок 24); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25); QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
Факти відсутності рядка 9 у фіскальних чеках проданих позивачкою алкогольних напоїв, зазначених у додатку 4 до Акту перевірки, на суму 972940,45грн, не спростовані жодним доказом.
Відповідно до п.3 розділу І Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, відповідач застосував вірно вказану норму права та правомірно притягнув позивачку до відповідальності вказаним вище ППР з дотриманням всіх зазначених вище вимог нормативно-правових актів.
Щодо ППР №153/23-00-24-04-01 за період 2017-2022роки збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку відповідно до підп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.2 ст.123, п.129.1 ст.129 ПК України основну на 202898,20грн та штраф 20289,82грн.
Платником акцизного податку відповідно до підп.212.1.11 п.212.1 ст.212 ПК України є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Об`єктами оподаткування таким податком згідно з п.213 ст.213 ПК України є операції з:
реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об`єктах електроенергетики;
ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;
реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;
реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу;
обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 цього Кодексу;
реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах); переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.
реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:
отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.
реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п.214.1 ст.214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:
вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку;
вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку;
вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії, обчислена на підставі цін, що склалися на ринку електричної енергії в звітному (податковому) періоді без урахування податку на додану вартість та акцизного податку, визначеного за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.9 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу. Вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії дорівнює частці обсягу реалізованої виробленої ним електричної енергії у загальному обсязі реалізації електричної енергії виробника від загальної вартості реалізованої виробником електричної енергії у такому звітному періоді; вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу;
вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Акцизний податок справляється з товарів та обчислюється за ставками, які вказані в п.215.3 ст.215 ПК України.
Дата виникнення податкових зобов`язань визначається правилами, вказаними в ст.216 ПК України.
Зокрема, датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.
Датою виникнення податкового зобов`язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.
Податкове зобов`язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
надано як гуманітарну допомогу.
При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов`язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).
Датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб`єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, - дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до підпункту 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу є дата реалізації виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах у роздрібній торгівлі або суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.
Відповідно до норм підп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб`єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Порядок і строки сплати податку при реалізації суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів урегульовані нормами п.222.3 ст.222 ПК України.
Так, суми податку перераховуються до бюджету суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період. Особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.
Отже, для випадків не підтвердження залишків та/або нестач підакцизного товару закон допускає нарахування акцизного податку та протилежні доводи позивача не обґрунтовані.
Згідно з відомостями Акту перевірки, які не заперечувалися позивачем, за період 01.01.2017-31.12.2022 позивачка задекларувала акцизний податок у сумі 3015790,48грн. Відповідно до звітів з РРО за цей же період позивачка продала підакцизні товари на суму 60316809,63грн, з яких тютюнові вироби за нульовою ставкою ПДВ з 01.01.2022. Залишки таких товарів станом на 31.12.2021 становлять 3743184,06грн, в яких тютюнові вироби на суму 350879,51грн. При цьому, зіставивши відомості ЄРПН про продаж і придбання таких товарів з відомостями проведеної під час податкової перевірки інвентаризації, перевіркою не встановлено подальшу реалізацію та відсутність на залишках тютюнових виробів на суму 3274127,06грн (на суму 3743184,06грн залишки тютюнових виробів 350879,51грн тютюнові вироби за нульовою ставкою ПДВ). На цю вартість акцизний податок позивачкою не нарахований у сумі 163706,35грн, як на умовний продаж. Крім того, з чеків установлено, що в додатку №6 до декларації з акцизного податку за жовтень 2021 року занижений показник «Вартість підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі та у мережі громадського харчування» на суму 783837грн, у результаті чого занижено акцизний податок на суму 39191,85грн. Відповідно, сума заниження бази оподаткування акцизним податком становить 202898,20грн (жовтень 2021 рік - 39191,85грн та 2022рік 163706,35грн).
Зважаючи, що акт втрати вказаних товарів позивачкою не складений, докази щодо причин невідповідності фактичних залишків математично обчисленим з даних ЄРПН про придбання/продаж товарів позивачкою відповідачу не надані відповідачу та суду, документи повної реалізації товарів на суми невідповідностей (різниці) фактичних залишків з математично обчислених з даних РРО і чеків за фактичний продаж, порівняно з задекларованими в декларації, для податкової перевірки не надані, відповідач обґрунтовано, з дотриманням вказаних вище норм ПК України донарахував на вартість цих товарів акцизний податок та штраф 10% відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України.
Згідно з п.123.1 ст.123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми ПДФО, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
То ж відповідне ППР правомірне та обґрунтовані підстави для його скасування не встановлені.
Щодо ППР №150/23-00-24-04-01 відповідно до підп.54.3.2 п.54.3 ст.57, п.58.1 ст.58 ПК України донараховано ПДВ за період 2017-2022роки: основну суму 2068706грн та штраф 206870,60грн.
Згідно з підп.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПК України ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до підп.2 п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Об`єктом оподаткування згідно з п.185.1 ст.185 ПК України є операції платників податку з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
ввезення товарів на митну територію України;
постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
В абзаці першому п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Перевіряючи зміст донарахування основного зобов`язання з ПДВ суд урахував, що в Описовій частині Акту перевірки зафіксовано та позивачкою не заперечується, що задекларовані за період 01.01.2017-31.12.2022 податкові зобов`язання з ПДВ: рядок 1.1 декларацій у сумі 9638463грн, відкориговано уточнюючою декларацією за січень 2019 року на «-5891грн»; рядок 9 - 9632572,00грн. При цьому сума ПДВ згідно з податковою перевіркою у рядку 1.1 11577642,00грн уточнюючою декларацією за вересень 2018року на «-925грн», за січень 2019 року на «-2945грн», рядок 9 11573772грн. Відповідно, математично різниця даних платника з податковою перевіркою = 1941200грн. Крім того, на згадану вище невідповідність фактичного залишку ТМЦ фактичним придбанні/продажу при відсуності доказів їх втрати обгрунтовано відповідачем донараховано 1673530,83грн ПДВ.
Співставленням відомостей податкових зобов`язань з податковим кредитом заниження ПДВ становить 5100грн за рахунок:
не включення за червень 2019 року (розбіжність 3000грн) у декларації дохід від надання послуг АТ «Джей Ті інтернешнл компані України» (код ЄДРПОУ 19645204) у сумі 15000грн (ПДВ 20% - 3000грн);
вересень 2020 року (розбіжність 2100грн) позивачка зареєструвала ПН та у додаток 3 до декларації з ПДВ не включила дохід від надання послуг ТОВ «Парадігм група» (код ЄДРПОУ 19345204) у сумі 10500грн, у т.ч. ПДВ 20% - 2100грн.
Також співставивши дані ЄРПН з даними декларації з ПДВ за період 01.01.2017-31.12.2022, відповідач виявив заниження податкового зобов`язання в (р.9) на суму 262569,00грн.
Щодо вказаних обставин і фактів ані пояснень чи математичних спростувань позивачки відповідачу під час податкової перевірки, ані суду у заявах по суті позовних вимог серед доводів та аргументів не вказано.
Також для донарахування враховані зафіксовані в Акті перевірки відомості про математичну невідповідність різниць у відомостях про придбання/продаж підакцизних товарів з їх вартістю на фактичних залишках, виявлених інвентаризацією і поданих позивачкою відповідачу. Зокрема, згідно з ЄРПН за період 01.01.2023-31.10.2023 позивачка придбала товар на суму 7915191,49грн (без ПДВ), а продала в цьому ж періоді на 9240064,48 (без ПДВ) з націнкою для тютюнових виробів 4-6%, для алкогольних і слабоалкогольних 20-40%. При цьому залишки станом на 31.12.2022 - 2932252,00грн. Обсяг їх придбання за період 01.01.2017-31.12.2022 відповідно до ПН на придбання, ВН на придбання, актів звірок, банківських виписок, ЄРПН, декларації з ПДВ на загальну суму 57211608,48 (без ПДВ). Собівартість реалізованих ТМЦ 46732,823,73грн (без ПДВ). То ж залишки станом на 31.12.2022 мають становити: 10728784,75грн = 250000,00грн (залишки станом на 01.01.2017 за даним платника + 57211608,48грн (придбаний згідно з ЄРПН товар без націнки) 46732823,73 придбання товарів згідно даних перевірки (собівартість проданого товару). За рахунок цих обчислень відомості щодо наявності/використання/втрату тощо ТМЦ на суму 8718533,67грн позивачка мала пояснити документально: 8718533,67= 10728784,75грн (залишки станом на 31.12.2022) +7915191,49грн (придбані ТМЦ за період 01.01.2023-31.10.2023) 9240064,48грн(продані ТМЦ за період 01.01.2023-31.10.2023 без урахування націнки) 685378,09грн (вартість ТМЦ згідно з даними проведеної позивачкою інвентаризацією станом на 06.11.2023), в якій 350879,51грн тютюнові вироби за нульовою ставкою ПДВ.
Відсутність документального підтвердження та пояснень позивачки щодо реалізації або втрати придбаних ТМЦ, на які вистачає математично встановлених інвентаризацією залишків ТМЦ, що становить 8367654,16грн (8718533,67-350589,51грн (тютюнові вироби за 0% ПДВ), обґрунтовано згідно з п.44.6 ст.44 ПК України враховано відповідачем для нарахування зобов`язань з ПДВ сумі 1673530,83грн за порушення позивачкою підп. «г» п.198.5 ст.198 ПК України.
Також підтвердженими відомостями декларації ПДВ є зафіксовані в Акті перевірки порушення формування податкового кредиту, який за період 01.01.2017-31.12.2022 позивачка взяла на 15136329грн, допустивши цифрові неточності неврахуванням дійсних сум податкового зобов`язання з ПДВ.
Зокрема, у лютому 2018 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 213,13грн зважаючи, що податкове зобов`язання з ПДВ за рахунок правочинів з ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» (код ЄДРПОУ 38591109) - 2843,59грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 3056,69грн;
у травні 2018 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 42876,66грн зважаючи, що податкове зобов`язання з ПДВ за рахунок правочинів з ППФО ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - 0грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 42876,66грн;
у липні 2018 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 10555,00грн зважаючи, що податкове зобов`язання з ПДВ за рахунок правочинів з ППФО ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - 0грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 10555,00грн;
у травні 2019 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит :
- на суму ПДВ 29,48грн зважаючи, що податкове зобов`язання з ПДВ за рахунок правочинів з ПП «Торговий дім Поляков» (код ЄДРПОУ 32268131) 12266,32грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 12295,80грн;
- на суму ПДВ 8,17грн зважаючи, що податкове зобов`язання з ПДВ за рахунок правочинів з ТОВ «Транслогістик» (код ЄДРПОУ 35317720) 39262,16грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 39270,33грн;
у червні 2019 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит за рахунок правочинів з ТОВ «Транслогістик» (код ЄДРПОУ 35317720), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 29514,47грнгрн, а позивачка сформувала податковий кредит на 29544,96грн;
у липні 2019 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 4,95грн за рахунок правочинів з ТОВ «Транслогістик» (код ЄДРПОУ 35317720), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 38879,62грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 38884,56грн;
у серпні 2019 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 110,88грн за рахунок правочинів з:
- ТОВ «Транслогістик» (код ЄДРПОУ 35317720), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 34668,17грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 34680,27грн;
- ТОВ «Сайнеко» (код ЄДРПОУ 37310549), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 2725,24грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 2824,02грн;
у вересні 2019 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 14,30грн за рахунок правочинів з ТОВ «Транслогістик» (код ЄДРПОУ 35317720), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 34948,08грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 34962,38грн;
у січні 2020 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 4,03грн за рахунок правочинів з ТОВ «Транслогістик» (код ЄДРПОУ 35317720), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 34692,52грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 34696,55грн;
у березні 2020 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 24,18грн за рахунок правочинів з ТОВ «Транслогістик» (код ЄДРПОУ 35317720), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 41562,01грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 41586,19грн;
у квітні 2020 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 12633,72грн за рахунок правочинів з ТОВ «Тедіс Україна» (код ЄДРПОУ 30622532), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 80140,25грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 92773,97грн;
у вересні 2020 року позивачка необґрунтовано включила податковий кредит на суму ПДВ 113,38грн за рахунок правочинів з ТОВ «Транслогістик» (код ЄДРПОУ 35317720), щодо яких податкове зобов`язання з ПДВ 39348,77грн, а позивачка сформувала податковий кредит на 39462,15грн.
Крім того, перевіркою показника рядка 10 «Підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» декларацій з ПДВ за період 01.01.2017-31.12.2022 виявлено завищення показника рядка 10.1 (колонка Б) на суму ПДВ 42928грн, зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну щодо правочинів з ТОВ «Торговий дім «Марвел», виписані ПН від 20.06.2019 та 29.06.2019 зареєстровані відповідно 16.07.2019 та 17.07.2019, - включені в податковий кредиту у червні 2019 року. Також не обгрунтовано сформовано показники рядка 16 декларацій на загальну суму 5168524,00грн. Відповідні показники враховані в подальшій звітності з ПДВ, в які декларувалося від`ємне значення ПДВ.
Вказані обставини та факти підтверджують доводи відповідача про порушення позивачкою наступних норм.
Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 вказаної статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Зважаючи на змагальність адміністративного процесу та те, що вказані вище невідповідності в цифрових значеннях, задекларованих позивачкою в звітності з ПДВ, невідповідність фактичних залишків ТМЦ математично обчисленим з ЄРПН про придбання/продаж документально не спростовані та не пояснені, донарахування основного зобов`язання з ПДВ на загальну вказану вище суму та штраф 10% на неї правомірні та відсутні підстави для скасування відповідного ППР.
Оскільки решта ППР стосуються донарахувань ПДФО, суд урахував таке.
Платниками ПДФО відповідно до ст.162 ПК України є:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
Згідно з п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, відповідно до вимог п.164.2 ст.164 ПК України включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Ставка податку згідно з п.167.1 ст.167 ПК України становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Податок відповідно до підп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, відповідно до підп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Згідно з п.168.1.6 вказаного пункту для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Відповідно до ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Платник ПДФО згідно з п.179.1 ст.179 ПК України зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Щодо ППР №149/23-00-24-04-01 суд установив, що ним відповідно до підп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України донараховано штрафну санкцію 77,22грн та пеню 15,52грн за несвоєчасну сплату в бюджет ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати:
з/п за ХІІ.16 сплачено ПДФО 2898,00грн 17.01.2017 при граничному до 06.01.2017;
аванс ХІ.17 сплачено 2758,86грн 17.01.2017 та 18.01.2017 при граничному до 16.01.2017;
з/п за ІІІ.19 сплачено 561,18грн 12.04.2019 при граничному до 04.04.2019;
з/п IV.1. сплачено 491,57грн 27.05.2019 при граничному до 03.05.2019.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
З приводу обставин і фактів сплати ПДФО у вказані в Акті перевірки розмірах та строки позивач не заперечував та обґрунтованих доводів і аргументів у позовній заяві не вказав. Тому суд урахував, що відповідно до підп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до п.129.4 ст.129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно з окремими вимогами ст.1251 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Вказаних вимог відповідач повністю дотримався, а допущення порушення позивачем, як податковим агентом, вимог щодо своєчасності сплати ПДФО при виплаті доходів, не спростоване жодним доказом. Тому суд дійшов висновку, що вказане ППР правомірне та підстави для його скасування відсутні.
Щодо ППР №143/23-00-24-04-01 за заниження чистого оподатковуваного доходу в сумі 1188059,61грн за 2019-2022роки донараховано основну суму ПДФО (18%) від здійснення підприємницької діяльності 213750,73грн та штраф - 21385,07грн.
Згідно з положеннями п.177.2 ст.177 ПК України чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця є об`єктом оподаткування ПДФО.
В Описовій частині Акту перевірки вказано, що співставленням відомостей даних податкових декларацій позивачки з ПДВ, даними Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) встановлено заниження загального оподатковуваного доходу на суму 1997293,41грн щодо роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними та тютюновими виробами й продовольчими товарами. Така розбіжність обчислена математично з урахуванням уточнюючих декларацій. При цьому у додатках Ф2 «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» задекларовано витрати, пов`язані зі здійсненням підприємницької діяльності, на суму 56400659,12грн, а надані для податкової перевірки документально підтверджені витрати на суму 58795696,92грн. Як наслідок, розбіжність становить 2395037,80грн
Згідно з вимогами п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Не включаються до складу витрат підприємця відповідно до підп.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України:
витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту;
документально не підтверджені витрати.
Співставленням ціни придбання та продажу товарам за видами (дані ЄРПН, залишки станом на 01.01.2017, 31.12.2012, лист позивача вх.№37881/169 від 16.11.2023 щодо інвентаризації), як вказано в Акті перевірки, відповідач виявив і завищення, і заниження товарної націнки. Допитом свідків ревізорів, які проводили перевірку, встановлено проведення таких дій у електронній таблиці, що не викликало об`єктивного сумніву з огляду на встановлений вище факт передачі представником позивачки таких відомостей супровідним в форматі Excel.
Не обґрунтовано включені нарахування на заробітну плату в сумі 40406,46грн всупереч п.177.41.2, в інші витрати - на суму 29000,00грн включенням до них всупереч вказаному вище підп.177.4.3 авансових платежів з ПДФО та 16793грн не підтверджених первинними та розрахунковими документами (щодо витрат на технічне обслуговування касових апаратів), завищенням вартості придбаних товарів у 2019році на сум 16912,78грн та заниженням вартості товарів, реалізованих позивачкою та вказаних у деклараціях про майновий стан і доходи на загальну суму 2481237,26грн та у позовній заяві не спростовано будь-якими аргументами.
Вказані в Акті перевірки задекларований позивачкою чистий дохід за період 01.01.2019-31.12.2022 681579,52грн та документально підтверджений податковою перевіркою в сумі 1869639,13грн у позовній заяві не заперечувалися та невідповідність фактичних залишків математично обчисленим з ЄДРПО про придбання/продаж не пояснені буд-якими доводами. Податковою перевіркою встановлено його заниження на суму 1188059,61грн за рахунок невідповідностей даних задекларованих у деклараціях про майновий стан і доходи позивачки з даними її декларації з ПДВ, даними СОД РРО на 1997293,41грн та документально підтвердженими витратами на 58795696,92грн, при відсутності пояснень позивачкою причин таких математичних невідповідностей під час податкової перевірки. Оскільки в цій частині математичні обчислення вказані з наданим позивачкою документів її податкової звітності, посилання на відсутність конкретних відомостей джерел і первинних документів з огляду на вказані вище вимоги п.83.1 ст.83, п.85.2 ст.85 ПК України не обґрунтовані.
Отже, відповідне ППР правомірне.
Щодо ППР №148/23-00-04-04-01 за заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017-2022роки відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України донараховано 17821,36грн основного зобов`язання з ПДФО та 1782,14грн штрафну санкцію.
Дослідженням Акту перевірки та розрахунку до відповідного ППР суд установив застосування відповідачем вказаних норм згаданим вище ППР за умов грубого порушення порядку оформлення результатів податкової документальної перевірки. Зокрема, не виконано підпункти 1-2 п.5 розділу ІІІ Порядку №727, яким вказаний обов`язок у розділі «Висновок» Акту перевірки зазначити опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів та інформацію щодо виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, яка відображається у національній валюті.
Зокрема, у пунктах Висновку Акту перевірки змісту порушення та інформації в національній валюті щодо заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017-2022роки для донарахування 17821,36грн основного зобов`язання з ПДФО відсутня. Натомість за цей же період у Висновку Акту у цьому контексті вказано виключно про заниження загального оподатковуваного доходу на 1997293,41грн, заниження витрат на 2395037,80грн, заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 1188059,61грн, у зв`язку з чим прийняте ППР №143/23-00-24-04-01, що також є предметом судового розгляду в цій справі. Отже, наявні ознаки безпідставного подвійного притягнення позивачки до відповідальності за один вид порушення та подвійне оподаткування одних і тих же господарських операцій.
Оскільки вказаного в ППР №148/23-00-04-04-01 висновку згідно з відомостями розділу «Висновок» Акту перевірки відповідач не встановив, правомірність такого ППР не підтверджена. Наявні обґрунтовані підстави визнати його протиправним і скасувати в повному обсязі.
Отже, позовні вимоги обгрунтовані частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України, суд урахував, що платіжною інструкцією від 06.06.2024 №437 підтверджено оплату позивачем судового збору за звернення до окружного адміністративного суду позовною заявою в сумі 33140,00грн. То пропорційно задоволеній частині позовних майнових вимог підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача: (17821,36+1782,14)*1,5%=294,05грн.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Задовольнити частково адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2024 №148/23-00-04-04-01.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, місто Черкаси, вул.Хрещатик, будинок 235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою в сумі 294,05 грн (двісті дев`яносто чотири гривні п`ять копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Повний текст рішення виготовлений і підписаний. 18.09.2024.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 20.09.2024 |
Номер документу | 121703454 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Анжеліка БАБИЧ
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні