Постанова

від 14.01.2025 по справі 580/5516/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5516/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання незаконною та скасування постанови

В С Т А Н О В И Л А:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2024: №149/23-00-24-04-01, №155/23-00-24-04-01, №148/23-00-04-04-01, №154/23-00-24-04-01, №150/23-00-24-04-01, №153/23-00-24-04-01, №143/23-00-24-04-01.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.01.2024 №148/23-00-04-04-01.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, що порушення визначені в податковому повідомленні рішенні №148/23-00-04-04-01 не зазначені у Висновку Акту перевірки.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тож, перегляд рішення суду першої інстанції у цій справі здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Черкаській області, тобто виключно в частині щодо задоволеної частини позовних вимог, а саме щодо скасування податкового повідомлення рішення №148/23-00-04-04-01.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з ЄДРПОУ позивачка зареєстрована, як суб`єкт господарської діяльності, з 23.05.2005. Зареєстровані види господарської діяльності: основний - « 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах», інші: « 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.», « 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах», « 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», « 56.30 Обслуговування напоями», « 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», « 73.11 Рекламні агентства». Має 9 ліцензій та перебуває на податковому обліку відповідача. Зареєстрована платником ПДВ 11.07.2017.

Для виконання плану-графіку на 2023 рік 22.09.2023 відповідач видав наказ №1737-п про проведення документальної планової виїзної перевірки позивачки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період 01.01.2017-31.12.2022, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011-31.12.2022 (вручено з письмовим повідомленням про її проведення рекомендованим листом 28.09.2023) за місцем її господарської діяльності. Строк перевірки продовжено на 5 робочих дні наказом від 10.11.2023 №1980-п, копію якого вручено адвокату позивачки - Юрію ТРОЯНУ 13.11.2023.

Відповідач, проаналізувавши наявність у позивачки залишків ТМЦ, установив із наданих позивачкою документів: станом на 01.01.2017 - 250000,00грн, станом на 31.12.2022 - 2932252,00грн (додаток 2 до Акту перевірки та лист позивачки вх.№37881/6 від 16.11.2023). Тому направив позивачці вимогу від 02.11.2023 провести з 06.11.2023 в присутності своїх представників інвентаризацію основних засобів, ТМЦ, які здійснюються в місцях господарської діяльності (торговельні об`єкти, складські приміщення тощо), а також знаходяться на відповідальному зберіганні в інших суб`єктів господарювання.

За результатом інвентаризації позивачка надала відповідачу відомості про загальну вартість залишків товарно-матеріальних цінностей на торгівельних об`єктах у сумі 920403,20грн, враховуючи акцизний збір, ПДВ та націнку на товар.

Супровідними позивач надав відповідачу документи: вх.від 16.11.2023 - банківську виписку у форматі Excel щорічно за 2018-2022роки та інформацію щодо кредиторської заборгованості; вх.від 20.11.2023 - копії інвентаризаційних описів.

За результатом складений відповідний акт від 24.11.2023 №12019/23-00-24-04-01/2173115042 (далі - Акт перевірки). У ньому зазначено, що перевірка проведена з 30.10.2023 до 10.11.2023 головними державними ревізорами Березовською Л.П. і Чорною О.О . Згідно з його висновками виявлені порушення позивачем вимог:

пунктів 177.1-177.2, підп.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині заниження загально-оподатковуваного доходу на загальну суму 1997293,41грн: за 2018 рік - 36539,70грн, 2019 рік - 972,76грн, за 2020 рік - 33392,49грн, 2021 рік - 485076,59грн, 2022 рік - 1441311,87грн,- заниження витрат, пов`язаних зі здійсненням діяльності (пов`язаних з отриманням доходу) на загальну суму 2395037,80грн: 2018 рік занижено на 36539,70грн, 2019 рік - завищено на 36711,78грн, 2020рік - занижено на 1860,91грн, 2021 рік - занижено на 314727,20грн, 2022рік - занижено на 2078621,77грн,- у результаті занижений чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 1188059,61грн: за 2019рік - 37684,54грн, за 2020рік - 31531,58грн, за 2021 рік - 170349,39грн, за 2022рік - 948494,10грн, що призвело до несплати в бюджет ПДФО у сумі 213850,73грн: 2019рік - 6783,22грн, 2020 рік - 5675,68грн, 2021 рік - 30662,89грн, 2022рік - 170728,94грн;

п.1.2, 1.4 п.161 підр.10 Перехідних положень ПК України, у результаті донараховано військовий збір 17821,366грн: 2019 рік - 565,27грн, 2020 рік - 472,97грн, 2021 рік - 2555,24грн, 2022 рік - 14227,88грн;

підп.176.2 ст.176 ПК України, у результаті донараховано пеню 15,52грн за несвоєчасне перерахування ПДФО;

п.п.198.5-198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289 (далі - Порядок №21), донараховано ПДВ 2068706грн за період з вересня 2017 року до грудня 2022року;

п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України - відсутня реєстрація податкових накладних (далі - ПН) в Єдиному реєстрі ПН (далі - ЄРПН) протягом граничних строків на загальну суму 1673530,83грн за грудень 2017 року;

підп.214.1.1 п.214.1 ст.214, п.216.1 ст.216, п.217.1 ст.217 ПК України - занижена база оподаткування акцизним податком на загальну суму 202898,20грн, у т.ч. за 2021 рік на суму 39191,85грн, за 2022 рік - 163706,35грн;

ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - ЗУ №265/95-ВР);

п.121.1 ст.121 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів.

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а саме в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №148/23-00-04-04-01, то колегія суддів переглядає оскаржуване рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом

Згідно з підп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений нормами ст.77 ПК України.

Серед іншого вона передбачає заборону проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (п.77.3).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до норм п.85.2 ст.85 ПК України приписують, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, згідно з п.44.6 ст.44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Встановлені обставини спору свідчать, що відмови від надання документів позивач не ініціював, але переважна частина документів бухгалтерського обліку, надана суду до позовної заяви (томи 2-21), не була надана відповідачу та, відповідно, ним перевірена та оцінена для прийняття спірних ППР.

Також, контролюючий орган відповідно до підп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми ПДФО, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи, що податкові повідомлення-рішення є результатом проведення дій щодо податкової перевірки, суд урахував, що Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року №702), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (далі - Порядок №727).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №702 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Згідно з вимогами пунктів 4-5 розділу ІІ Порядку №702 в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Порядок складання Описової частина акта (довідки) документальної перевірки вказаний у нормах п.4 розділу ІІІ Порядку №727.

Зокрема, відповідно до підп.2 - у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання платником податків, посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Крім того, відповідно до підп.7 п.4 розділу ІІІ Порядку №727 в акті (довідці) документальної перевірки зазначається інформація про проведення огляду виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податків, що перевіряється, з відображенням результатів такого огляду у відповідному акті (у разі його проведення).

Суд першої інстанції зазначив, що у пунктах Висновку Акту перевірки змісту порушення та інформації в національній валюті щодо заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017-2022 роки для донарахування 17821,36 грн основного зобов?язання з ПДФО відсутня. Натомість за цей же період у Висновку акта у цьому контексті вказано виключно про заниження загального оподатковуваного доходу на 1997293,41 грн, заниження витрат на 2395037,80 грн., заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 118059,61 грн, у зв?язку з чим прийнято ПР Nє143/23-00-24-04-01, що є предметом розгляду в цій справі. Отже, наявні ознаки безпідставного подвійного притягнення позивачки до відповідальності за один вид порушення та подвійне оподаткування одних і тих же господарських операцій.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки спірними ППР Nє148/23-00-04-04-01 від 04.01.2024 та Nє143/23-00-24-04-01 від 04.01.2024 застосовано різні види податкових зобов?язань та штрафних санкцій за один вид порушення, яке встановлено податковим органом під час проведення перевірки.

Оскаржуване податкове повідомлення рішення №148/23-00-04-04-01 від 04.01.2024 на суму 19603,50 грн (17821, 36 грн. основне зобов`язання та 1782, 14 грн. штрафні санкції) застосовано за заниження військового збору від провадження господарської діяльності, а податкове повідомлення рішення Nє143/23-00-24-04-01 від 04.01.2024, що визнано судом першої інстанції законним та в апеляційному порядку не оскаржується, застосовано за заниження податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування ФОП ОСОБА_1 .

У п. 2.5.3 Акту перевірки, визначено суми податкового зобов?язання з військового збору від провадження господарської (незалежної професійної) діяльності. Перевіркою донараховано ФОП ОСОБА_1 військового збору, за період діяльності 2017-2022 рр., у сумі 17821, 36 грн.

У п. 2 Висновку Акта перевірки зазначено встановлене порушення п.1.2, п. 1.4. п. 161 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року Nє2755-VI із змінами та доповненнями, у результаті донараховано військового збору в сумі 17821,36 грн., в т. ч.: за 2019 в сумі 565,27 грн., за 2020. в сумі 472,97 грн., за 2021р. в сумі 2555,24 грн., за 2022 р. в сумі 14227,88 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення, згідно з яким до позивача застосовані за заниження військового збору від провадження господарської діяльності, прийнято відповідачем у межах та спосіб, передбачений нормами чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції ухвалив неправильне рішення про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судом першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, то апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено «17» січня 2025 року.