Постанова

від 17.09.2024 по справі 280/10526/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/10526/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Запорізької митниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року (суддя Чернова Ж.М.) по справі №280/10526/23 за позовом Асоціації «Облагрошляхспецбуд» до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними та cкacyвaти рiшення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2023/000031/2 від 06.11.2023.

Підставами позову визначено те, що надані для митного оформлення документи були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний метод визначення митної вартості товару.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року позов задоволено.

Рішення суду фактично мотивовано тим, що зроблені відповідачем коригування митної вартості є необґрунтовані з огляду на не зазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зважаючи, зокрема, на умови поставки, інші комерційні умови тощо. Відповідачем не доведено та не підтверджено документально, що імпорт товару за митними деклараціями, які взято відповідачем як джерело для визначення митної вартості, відбувався у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди, як то зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Крім цього, рішенням суду здійснено розподіл судових витрат та стягнуто на користь позивача, зокрема, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,0грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просила скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу

визначення митної вартості товарів посадовою особою Митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував наявність розбіжностей в документах, наданих на підтвердження митної вартості, а також те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Вказуючи на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, відповідач, з посиланням на обставини, які встановлені під час митного контролю та яким, на його думку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зазначає про правомірність оскарженого у межах цієї справи рішення митного органу. Також відповідач висловлює свою незгоду з рішенням суду першої інстанції. в частині стягнення витрат на правничу допомогу, вважаючи заявлений до відшкодування розмір таких витрат не обгрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що 07.11.2023 до митного контролю та митного оформлення позивачем надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно №23UA112080011650U2 на товар:

1. товар №1: Плоский прокат з вуглецевої сталі, гарячекатанний, неплакований, без покриття та рельєфного малюнку, у вигляді листків без подальшого оброблення, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1260мм * 5,00мм * 3м 15,04 тн.; 1260мм * 6,00мм *3 м 6,11 тн.; 1500мм *8,00мм * 3м 5,94 тн.; 1500мм * 10мм*3м 5,67 тн. (графа 31), загальна вага 32760 (графи 35,38), ціна 26044,20 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, деталей сільгосптехніки, свердлів, фрез, ножів тощо;

2. товар №2: Плоский прокат з вуглецевої сталі, гарячекатанний, неплакований, без покриття та рельєфного малюнку, у вигляді листків без подальшого оброблення, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1200мм* 2,00мм * 3м 16,19 тн.; 1250мм *2,50мм * 3м 9,975тн. (графа 31), загальна вага 26165 (графи 35,38), ціна 21224,73 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, деталей сільгосптехніки, свердлів, фрез, ножів тощо;

3. товар №3: Плоский прокат з вуглецевої сталі, гарячекатанний, неплакований, без покриття та рельєфного малюнку, у вигляді листків без подальшого оброблення, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1200мм * 3,00мм * 3м 15,195тн; 1260мм * 4,00мм * 3м -15,035 тн (графа 31), загальна вага 30230 (графа 35, 38) ціна 24032,86 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, деталей сільгосптехніки, свердлів, фрез, ножів тощо.

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим)методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

До митного оформлення вказаного товару до митниці разом з ЕМД брокером було надіслано скановані копії документів, що зазначені в графі 44 ЕМД, а саме: 0003 сертифікат якості В02305240409 від 05.07.2023; 0271 пакувальний лист YYН230525 від 05.07.2023; 0325 рахунок-проформа YYН230525 від 25.05.2023; 0380 - YYН230525 рахунок фактура від 05.07.2023; 0705 Коносамент ZM23070271; 0722 накладна УМВС 39964531 від 07.10.2023; 1300 митні декларації 23UA112080011595U9.001, 23UA112080011595U9.003 та 23UA112080011595U9.002 від 06.11.2023.

Крім того, до МД №23UA112080011650U2 позивачем також було надано: 0861 - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 23С482000305/00031 від 11.07.2023; 1501 - Рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2023/000031/2 від 06.11.2023 1505 - Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3102-0221 від 02.11.2023; 1701 - Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA112080010750U6 від 19.10.2023; 1703 - Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 23UA112080/2023/000366 від 06.11.2023; 3001 - Банківський платіжний документ, що стосується товару СР230529011Е від 29.05.2023, СР230529011Z від 28.06.2023; 3004 - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №17 від 04.09.2023, №А009852 від 11.10.2023; 3014 - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару YYН230525 від 25.05.2023; 4104 - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу YYН230525 від 25.05.2023; 4207 - Договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 294-ЮГЛ від 23.08.2022; 4301 - Договір транспортного експедирування №18072022 від 03.07.2022; 9000 Заявка № 1 від 23.08.2023, технічна довідка №111023-1 від 11.10.2023; 9105 - Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 770/ЗЕД/7.20-28.2-34 від 17.10.2023 (уніфіковані митні квитанції); 9107 - Акт про взяття проб (зразків) товарів № 35 від 19.10.2023; 9610 - Копія митної декларації країни відправлення 021720230000173057 від 10.07.2023.

За результатами опрацювання наданих документів митний орган виявив такі розбіжності:

1. Поставка товару здійснюється згідно контракту від 25.05.2023 № YYH230525. Відповідно до статті 5 контракту від 25.05.2023 № YYH230525 умови упаковки: пачки загорнуті у водонепроникну упаковку і обв`язані сталевими стрічками. При цьому в контракті від 25.05.2023 №YYH230525 відсутні відомості щодо включення в ціну товару, який поставляється, вартості пакування. Згідно ч. 10 ст. 58 МКУ до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема вартість упаковки. Відсутні документи в яких виділено вартість пакування, що унеможливлює перевірити складові митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості пакування, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на пакування, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару).

2. Статтею 4 зовнішньоекономічного договору від 25.05.2023 №YYH230525 передбачено, що відвантаження здійснюється протягом 30 днів після отримання 30% передплати. 30% передплату згідно банківського платіжного документу від 29.05.2023 №CP23052901100E здійснено 29 травня 2023 року. При цьому відвантаження товару по даній зовнішньоекономічній операції згідно коносаменту від 12.07.2023 № ZM23070271 здійснено 12 липня 2023 року.

3. У наданій до митного оформлення заявці від 23.08.2023 №1 вказано умови поставки CIF, а згідно статей 2, 3 зовнішньоекономічного договору від 25.05.2023 №YYH230525, відомостей в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі від 05.07.2023 №YYH230525, проформі-інвойсі від 25.05.2023 №YYH230525 умови поставки FOB порт Китаю.

4. Згідно пункту 1.9.3 заявки від 23.08.2023 №1 в перелік послуг, що входять у комплекс транспортно-експедиційних послуг, зокрема включені доставка залізничним транспортом до ст.Запоріжжя-Вантажне, Придніпровської залізниці, митне оформлення вантажу, винагорода експедитора. Вищезазначені послуги не вказані у рахунку-фактурі від 11.10.2023 №А009852 (на транспортно-експедиційні послуги).

5. В графі 70 банківського платіжного документу від 28.06.2023 №CP23062801100Z зокрема зазначено інвойс від 25.06.2023 № YYH230525, натомість до митного оформлення надані комерційний інвойс від 05.07.2023 №YYH230525 та проформа-інвойс від 25.05.2023 №YYH230525.

6. Відповідно до п. 3.5 договору транспортного експедирування від 03.07.2022 №18072022 послуги експедитора, а також витрати й інші платежі здійснені експедитором в інтересах клієнта й пов`язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на умовах 100 % передплати. Згідно п. 3.6 договору транспортного експедирування від 03.07.2022 №18072022 клієнт оплачує рахунок експедитора за морське перевезення (фрахт) вантажу до завершення Експедитором внутрішньо портового експедирування й митного оформлення вантажу в порту призначення. До митного оформлення не надано платіжні документи, які б підтвердили таку передплату послуг експедитора.

7. Відповідно до п. 5.2 договору транспортного експедирування від 23.08.2023 №294-ЮГЛ замовник оплачує послуги експедитора на умовах 100 % передплати протягом трьох банківських з дати виставлення рахунку експедитором. До митного оформлення надано рахунок-фактуру від 11.10.2023 №А009852 (на транспортно-експедиційні послуги). До митного оформлення не надано платіжні документи, які б підтвердили таку передплату послуг експедитора.

8. Наданий до митного оформлення прайс-лист виробника товару від 25.05.2023 №YYH230525 адресований конкретному адресату Асоціацієя Облагрошляхспецбуд, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженому колу осіб. Крім цього, даний прайс-лист виробника товару від 25.05.2023 № YYH230525 не містить терміну дії.

Позивачу запропоновано надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, враховуючи норми ч. 6 ст. 53 МКУ брокеру було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Брокером 06.11.2023 о 18-38 годині засобами електронного зв`язку було надіслано до митниці повідомлення, де було зазначено: Інші додаткові документи протягом строку визначеного ст. 53 МКУ надаватись не будуть., проставлено ПІБ, підпис брокера, дату, що підтверджується матеріалами справи.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.11.2023 № UA112080/2023/000031/2 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості № 2ґ (резервного) у відповідності з вимогами ст. 64 МКУ.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, правильно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

В той же час, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості самого рішення про коригування митної вартості з огляду на не зазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зважаючи, зокрема, на умови поставки, інші комерційні умови тощо.

Погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з того, що згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої, в постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань та обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В постанові від 08.02.2019 справі №825/648/17 Верховний Суд висловив правову позицію, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

В постанові від 09.09.2020 у справі №400/3133/18 Верховний Суд зазначає: Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду доходить висновку про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості з огляду на не зазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зважаючи, зокрема, на умови поставки, інші комерційні умови тощо.

У спірному випадку Митницею в рішення про коригування митної вартості зазначено:

« Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей товару з розрахунку:

для товару №1 - 1,1149 USD/кг (за МД від 09.10.2023 №23UА110170003618UO, від 25.09.2023 №23UА110170003353UO)у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього;

для товару №2 - 1,3259 USD/кг (за МД від 05.09.2023 №23UA110170003042U5, від 31.08.2023 №23UA112080008764U4) у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього;

для товару №3 - 1 USD/кг (за МД від 25.09.2023 №23UA110130019582U2) у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.».

Отже, в оскаржуваному рішенні зазначено лише джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості та наведено загальні фрази «у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього».

В той же час, спірне рішення не містить докладної інформації щодо порівняльних характеристик товарів, умов поставки, інших комерційних умов тощо.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Митниці неможливо визнати обгрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було запропоновано Митниці надати детальну інформацію щодо характеристик порівняльного товару, комерційних та інших умов поставки.

Дослідженням цієї інформації встановлено:

Щодо товару №1: порівняльний товар відрізняється від товару, що імпортується позивачем, в назві (описі), а саме: товар 1 - плоский прокат з вуглецевої сталі, гарячекатаний, неплакований, без покриття та рельєфного малюнку, у вигляді листків без подальшого оброблення; порівняльний товар - прокат плоский з іншої легованої сталі. Імпортований та порівняльний товар відрізняється за хімічним складом. Умови поставки щодо кількості товару, відрізняються. Наявні відмінності і в назві виробника імпортованого та порівняльного товарів.

Щодо товару №2: порівняльний товар відрізняється від товару, що імпортується позивачем, в назві (описі), а саме: товар 1 - плоский прокат з вуглецевої сталі, гарячекатаний, неплакований, без покриття та рельєфного малюнку, у вигляді листків без подальшого оброблення; порівняльний товар - прокат плоский з іншої легованої сталі та прокат плоский г/к з нелегованої низковуглецової сталі. Імпортований та порівняльний товар відрізняється за хімічним складом. Відрізняється імпортований та порівняльний товар за визначеними сферами використання: товар №2 застосовується для виготовлення інструменту, деталей сільгосптехніки, свердлів, фрез, ножів, тощо, а порівняльний має наступний опис: загальнопромислового призначення: для виготовлення металевих конструкцій у будівництві на території України.

Щодо товару №3 імпортований та порівняльний товар відрізняються: виробником, умовами поставки (імпортований товар це прямий договір поставки, порівняльний товар посередницький договір), кількістю поставленого товару, продавцями.

Дослідження вказаної інформації не дає підстав стверджувати те, що прийнятий до уваги Митницею порівняльний товар є найбільш наближеним (схожим) до імпортованого товару як в характеристиках товару (його опис, хімічний склад, сфера використання тощо) так і в комерційних та інших умовах поставки товару.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено та не підтверджено документально, що імпорт товару за митними деклараціями, які взято відповідачем як джерело для визначення митної вартості, відбувався у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди, як то зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Щодо рішення суду, в частині відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, суд першої інстанції стягнув на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,0грн, дійшовши висновку про обгрунтованість та співмірність цих витрат із складністю справи.

Обгрунтовуючи такі висновки, суд першої інстанції встановив, що понесення витрат підтверджують:

ордер серії АР №1153446 від 14.12.2023;

договір № б/н про надання правничої допомоги від 23.11.2023 (далі - Договір), укладений між позивачем (Клієнт) та адвокатом Сухоруковою Надією Миколаївною, предметом договору є здійснення адвокатом представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором;

детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу по справі №280/10526/23 складає 4000,00 грн, виходячи з наступного розрахунку: складання позовної заяви від 15.12.2023, подання відповіді на відзив 4000,00 грн;

акт прийманння передачі наданих послуг від 05.01.2024, відповідно до якого Адвокат якісно та в повному обсязі надав наступні юридичні послуги по справі №280/10526/23, а саме: складання позовної заяви від 15.12.2023, подання відповіді на відзив 4000,00 грн;

платіжна інструкція від 05.01.2024 №3733, відповідно до якої позивач сплатив на користь адвоката кошти в сумі 4000,00 грн, призначення платежу: за складання позовної заяви від 15.12.2023, подання відповіді на відзив по справі №280/10526/23.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення понесених витрат у розмірі 2000,0грн. на користь позивача.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає слушною позицію відповідача щодо необгрунтованості заявлених до відшкодування витрат.

Так, позивачем не було обгрунтовано, а судом першої інстанції не було встановлено порядку формування вартості послуг (гонорару адвоката), які сплачені позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, порядок визначення гонорару, вартості наданих послуг з правничої допомоги, встановлюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Пунктом 4.1 Договору про надання правничої допомоги від 23.11.2023 передбачено, що за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнт оплачує Адвокату винагороду у формі гонорару, який виражається у грошові одиниці України гривні у розмірі, встановленому сторонами на підставі додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Позивачем не було надано до суду додатку №1, невід`ємної частини договору, на підставі якого сторонами було б погоджено розмір гонорару, який сплачується адвокату за надання послуг правничої допомоги у межах цієї справі.

Вказане унеможливлює пересвідчитись в обгрунтованості заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу через неможливість встановлення вартості послуг, яка визначена та погоджена сторонами за надання правничої допомоги у цій справі.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованим рішення суду першої інстанції, в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

З цих же підстав суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, які, за твердженням позивача, він поніс під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року по справі №280/10526/23, в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,0грн. скасувати.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року по справі №280/10526/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 17.09.2024

Повне судове рішення складено 18.09.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк