УХВАЛА
18 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 320/14817/23
адміністративне провадження № К/990/34631/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, ухвалену за наслідками перегляду додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 2 лютого 2023 року щодо Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»
- № 247/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "Р": збільшення ПДВ на 6 384 625 грн, штраф 1 596 156,25 грн;
- № 248/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "ПН": штраф 38 550,62 грн за реєстрацію податкових накладних;
- № 249/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "Н": штраф 237,59 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних;
- № 250/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "Р": збільшення податку на прибуток на 2 861 602 грн, штраф 715 400,50 грн;
- № 251/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "ПС": штраф 1 020 грн за подання недостовірних даних за формою №1-ДФ;
- № 252/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "П": зменшення від`ємного значення податку на прибуток на 270 153 291,00 грн
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, позов задоволено.
22 лютого 2024 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 250 000,00 грн та витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, у розмірі 17 274,00 грн.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Залізняка Івана Івановича про стягнення з Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» витрат на правничу допомогу у розмірі 250 000,00 грн та витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, у розмірі 17 274,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про прийняття додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 90 840,00 грн.
10 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Проте податковий орган у касаційній скарзі не вказав підстави касаційного оскарження.
Суд звертає увагу скаржника, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, ухвалену за наслідками перегляду додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Блажівська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121706451 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні