Ухвала

від 18.09.2024 по справі 520/4668/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

18 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 520/4668/24

адміністративне провадження № К/990/34817/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніко Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арніко Трейд» (далі також - ТОВ «Арніко Трейд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 квітня 2024 року позов задовольнив. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 6 серпня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

24 квітня 2024 року Харківський окружний адміністративний суд додатковим рішенням заяву ТОВ «Арніко Трейд» про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовив.

Це рішення залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року.

Зробивши висновок про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн з заявлених 27000 грн, суди вказали, що враховуючи предмет позову та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг в рамках договору про надання правової допомоги, враховуючи заяву відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги 27000,00 грн є надмірною; з урахуванням принципу справедливості і незначної складності справи, обсяг опрацьованого адвокатом матеріалу, вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн.

11 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не врахував практики Верховного Суду й при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу не врахував співмірності наданих послуг зі складністю справи, а також відсутнє огрунтування їх вартості та обсягу. Також стверджує про відсутність підтвердження витрат на правничу допомогу відповідними доказами у справі.

Разом з тим, стягуючи витрати на правничу допомогу, суди врахували наявні у справі докази на їх підтвердження (копії: договору, детальних описів наданих послуг, актів надання послуг) й указали, що керуючись встановленими критеріями визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема, щодо співмірності таких, зменшив заявлену до відшкодування суму з 27000 грн до 2000 грн.

Відповідно, зі змісту касаційної скарги неможливо встановити взаємозв`язок приведених скаржником доводів з питанням, яке розглядали суди першої та апеляційної інстанцій

При цьому, з огляду на зміст судових рішень, з якими не погоджується Відповідач, обґрунтовуючи свої висновки, суди застосовували низку висновків Верховного Суду, однак, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування неможливості або помилковості їх застосування.

Обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, а також в якій частині висновки судів суперечать позиції Верховного Суду касаційна скарга не містить. Приведене у касаційній скарзі обґрунтування не дає підстав вважати, що судами попередніх інстанцій не враховано практику Верховного Суду у питанні розподілу судових витрат.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належних підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніко Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська