Ухвала

від 24.10.2024 по справі 520/4668/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 520/4668/24

адміністративне провадження № К/990/40549/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніко Трейд» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арніко Трейд» (далі також - ТОВ «Арніко Трейд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати розпорядження 385-РЛ від 08 вересня 2023 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області в частині анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним, видану ТОВ «Арніко Трейд», код 40599704, юридична адреса: 61012, Харківська обл., м. Харків, вул. Червоні Ряди, буд. 14, кім. 209, з реєстраційним номером 990614202100250 зі строком дії з 28 травня 2021 року до 28 травня 2026 року;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області видалити з «Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» запис щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним з реєстраційним номером: 990614202100250 та поновити інформацію (внести відомості) в Реєстр про таку ліцензію.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 квітня 2024 року позов задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 6 серпня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

23 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 18 вересня 2024 року та від 7 жовтня 2024 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд зазначав про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з цих підстав.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

У поданій касаційній скарзі, втретє, аналогічно попереднім касаційним скаргам, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що для розгляду цієї справи відсутній висновок Верховного Суду, проте подальше обґрунтування касаційної скарги не дає можливості встановити взаємозв`язок наведених доводів контролюючого органу до зазначеної підстави.

Суд роз`яснював скаржникові, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

До того ж суд зауважив, що скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Слід зазначити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Таким доводам кореспондує підстава, передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, із обов`язковим обґрунтуванням заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніко Трейд» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська