Постанова

від 16.09.2024 по справі 307/4420/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 307/4420/23

Провадження № 1-в/309/65/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді: ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст подання психолога І-ої категорії Хустського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Закарпатській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої 30.01.2024 08 року Тячіським районним судом Закарпатської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 1 рік,

В С Т А Н О В И В:

Психолог І-ої категорії Хустського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 звернулася в Хустський районний суд з поданням про звільнення від призначеного покарання засудженої ОСОБА_4 .

У поданні ставиться питання про звільнення засудженої ОСОБА_4 від призначеного покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024.

У судове засідання представник Хустського РВ №2 філії ДУ « Центр пробації» в Закарпатській області не з`явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд подання у його відсутності, подання підтримує та просить його задовольнити.

У судове засідання прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 не з`явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд подання у його відсутності, не заперечує проти задоволення подання.

У судове засідання ОСОБА_4 не з`явилася, надіславши на адресу суду заяву про розгляд подання у його відсутності, подання просить задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказана в ч.2 ст.74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст.74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 30.01.2024 у справі №307/4420/23 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік. Згідно вироку, ОСОБА_4 визнано винною у тому, що вона у групі за попередньою змовою, знаходячись в приміщенні магазину «EVA № 1783», що розташований в АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, а саме з метою вчинення крадіжки викрала евелін блиск для губ збільшуючий об`єм з перцем чилі, вартістю 127 гривень, фіксуюче мило для брів INSTA ТМ Ламель, вартістю 183 гривень, буржуа консилер для обличчя Олейс Фабулоус 200, варістю 335 гривень, дії якої були зафіксовані камерою внутрішнього відео спостереження та подальшому викрадене добровільно видала працівникам поліції. Своїми умисними протиправними діями неповнолітня ОСОБА_4 завдала ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму 645 гривень.

Вирок набрав законної сили 01.03.2024.

Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподатковиний мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн (2684 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %). Тобто два неоподатковуваних мінімума доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х2=2684 грн.

Згідно з ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно вироку Хустського районного суду Закарпатської області від 30.01.2024, у справі №307/4420/23, ОСОБА_4 2023 року викрала майно на суму 645грн, що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).

Таким чином, на засуджену ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 01.03.2024 яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України , Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», та керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , звільнити від призначеного покарання згідно вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 січня 2024 року у справі № 307/4420/23, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 7 (семи) діб з часу її проголошення через Хустський районний суд.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1