Ухвала

від 18.09.2024 по справі 601/2846/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/2846/24

Провадження № 1-кс/601/629/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року місто Кременець

Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в місті Кременець клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024211010000427 від 15.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВКременецького РВПГУНП вТернопільській області ОСОБА_3 за погодженнямначальника Шумськоговідділу Кременецькоїокружної прокуратури ОСОБА_5 ,звернувся досуду вмежах досудовогорозслідування,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза№ 12024211010000427 від 15.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України, із клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт (шляхом позбавлення права на відчуження розпорядження та/або користування) на мотоцикл «LIFAN LF-200», р.н. НОМЕР_1 , 2024 року випуску, червоного кольору, номер кузова: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , який вилучений під час проведення огляду місця ДТП, 14 вересня 2024 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 14.09.2024 року близько 16.00 год. на автодорозі М19 із сполученням Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече в межах м.Кременець по вул.Лятуринської громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_2 , керуючи мотоциклом марки LIFAN KP200 р.н. НОМЕР_1 та рухаючись у напрямку із с. Білокриниця в м.Кременець Тернопільської області, не впорався із керуванням та допустив зіткнення із захисною огорожею, в результаті отримав травми та був доставлений в КНП «Кременецька опорна лікарня» із діагнозом: перелом кісток тазу та перелом правої стегнової кістки.

14 вересня 2024 року у зв`язку з необхідністю проведення інженерно-транспортних (судово-автотехнічних, судової транспортно-трасологічної, судово-автотоварознавчих) та інших експертиз чи слідчих дій у кримінальному провадженні за №12024211010000427 від 15 вересня 2024 року, встановлення механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, під час проведення огляду місця ДТП, з місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено мотоцикл «LIFAN LF-200», р.н. НОМЕР_1 , 2024 року випуску, червоного кольору, який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Кременець, вул. Драгоманова, 5, Тернопільської області, де зберігається у незмінному стані після ДТП.

Враховуючи вищевикладене та те, що внаслідок ДТП мотоцикл «LIFAN LF-200», р.н. НОМЕР_1 , 2024 року випуску, червоного кольору, номер кузова: НОМЕР_2 , який вилучено під час огляду місця ДТП, 14 вересня 2024 року, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому виникла необхідність в накладенні арешту на майно.

У судове засідання слідчий не з`явився, однак подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності та просить його задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_6 не з`явився. Однак надав заяву про розгляд клопотання у його відсутнсті. Щодо накладення арешту не заперечує.

В силу вимог ч.1ст.172КПК України неприбуття учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 мотоцикл «LIFAN LF-200», р.н. НОМЕР_1 , 2024 року випуску, червоного кольору, номер кузова: НОМЕР_2 , належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 .

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Оскільки на цьому етапі жодній особі не вручено повідомлення про підозру, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене. Встановлення таких підстав базується на існуванні фактів чи інформації, які можуть сформувати у слідчого судді внутрішнє переконання, що події, про які йдеться, становлять склад кримінального правопорушення (безвідносно до особи, яка могла його вчинити).

Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 15.09.2024, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024211010000427 здійснюється за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України.

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження (витягом з ЄРДР від 15.09.2024, протоколом огляду місця ДТП від 14.09.2024, постановою про визнання об`єктів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 15.09.2024) формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України.

Отже, слідчий довів достатність підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбаченеч.1 ст. 286 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Згідно ч.7 ст.237 КПК України при огляді слідчий, прокурор серед іншого має право тимчасово вилучати речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зокрема використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди (ч. 2 ст. 167 КПК України).

14.09.2024 року в ході огляду місця ДТП, було вилучено мотоцикл «LIFAN LF-200», р.н. НОМЕР_1 , 2024 року випуску, червоного кольору, який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Кременець, вул. Драгоманова, 5, Тернопільської області, де зберігається у незмінному стані після ДТП.

Отже майно, що було вилучене під час огляду місця події відповідно до положень ст. 167-168 КПК є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

Згідно протоколу огляду місця події від 14 вересня 2024 року вилучено мотоцикл «LIFAN LF-200», р.н. НОМЕР_1 , 2024 року випуску, червоного кольору, який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Кременець, вул. Драгоманова, 5, Тернопільської області, де зберігається у незмінному стані після ДТП.

Вищевказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному проваджені, що підтверджується постановою про визнання об`єктів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 15.09.2024 року.

Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена слідчим мета - забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Також слід зазначити, що внаслідок проведення експертиз вилученого майна можливо виявити інші докази, які можуть бути використані під час розслідування кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що вилучене майно, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні №12024211010000427 від 15.09.2024 року.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.

З врахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Враховуючи, що у межах кримінального провадження перевіряється, наявність засобів, знарядь вчинення кримінального правопорушення та (або) чи зберегли на собі речі сліди злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а тому є достатні підстави вважати, що в разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, наявний ризик переховування, пошкодження або знищення цього майна, що унеможливить отримання органом досудового розслідування інформації, яка має значення для цього досудового розслідування. В такому разі передача вилученого майна володільцю майна не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна з метою збереження його як речового доказу є обґрунтованим.

Викладене вище свідчить про можливість і доцільність накладення арешту на тимчасово вилучене майно в цьому кримінальному провадженні, а тому клопотання слідчого слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.167,170,172,173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024211010000427 від 15.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України задовольнити.

Накласти арешт (шляхом позбавлення права на відчуження розпорядження та/або користування) на мотоцикл «LIFAN LF-200», р.н. НОМЕР_1 , 2024 року випуску, червоного кольору, номер кузова: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , який вилучений під час проведення огляду місця ДТП, 14 вересня 2024 року.

Дозволити зберігання даного мотоцикла на території Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Кременець, вул. Драгоманова, 5, Тернопільської області.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1