Ухвала

від 19.09.2024 по справі 303/4655/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 303/4655/24

Провадження №: 2/332/2504/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 р. м.Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши матеріали цивільної справи ЄУН 303/4655/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Олександрівської сільської ради про позбавлення батьківських прав,-

встановила:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Олександрівської сільської ради про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.07.2024 цивільну справу ЄУН 303/4655/24 передано для розгляду за підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області.

Відповідно до мотивувальної частини зазначеної ухвали, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було направлено електронний запит для встановлення місця проживання відповідача по справі.

Згідно з відповіддю на вищезазначений запит місце проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією.

Однак, як вбачається з відповіді Міністерства соціальної політики України від 04.07.2024 року, що надійшла на запит суду, ОСОБА_3 , як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально не відноситься до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

З огляду на вищевикладене, зазначена цивільна справа передана на розгляд до Заводського районного суду м. Запоріжжя.

Вивчивши матеріали вказаної цивільної справи, суддя дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи ЄУН 303/4655/24, згідно з відповіддю Міністерства соціальної політики України від 04.07.2024 року, до ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ; як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з 29.04.2024.

22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з п. 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 року включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 579 внесено зміни до п. 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала з чинності 16.08.2017 року.

Отже, з 16.08.2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

При цьому, згідно з положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу.Відповідно до п.3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 646, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.

Таким чином, в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, судом встановлено, що взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує місце реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , що виключає можливість розгляду позовної заяви Заводським районним судом м.Запоріжжя, виходячи з положень загальних правил підсудності.

Крім того, слід зазначити, що адреса фактичного проживання взятої на облік внутрішньо переміщеної особи не є тотожним поняттю зареєстрованого або задекларованого місця проживання (перебування) особи, а також не підміняє його за своєю суттю, оскільки такі облік і декларація/реєстрація мають різну мету та правові наслідки.

Таким чином, адресою реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_3 є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року утворено у Запорізькій області: Мелітопольський район (з адміністративним центром у місті Мелітополь) у складі територій Веселівської селищної, Кирилівської селищної, Костянтинівської сільської, Мелітопольської міської, Мирненської селищної, Новенської сільської, Новобогданівської сільської, Нововасилівської селищної, Новоуспенівської сільської, Олександрівської сільської, Плодородненської сільської, Приазовської селищної, Семенівської сільської, Терпіннівської сільської, Чкаловської сільської, Якимівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3-1розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинностіПостановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Таким чином, Приазовський районний суд Запорізької області здійснює свої повноваження на теперішній час, територіальна юрисдикція останнього поширюється на Приазовську селищну громаду Запорізької області.

До проведення адміністративної реформи с.Олександрівка відносилося до Приазовського району Запорізької області.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.09.2022 року №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» змінено територіальну підсудність Приазовського районного суду Запорізької області на Вільнянський районний суд Запорізької області.

Таким чином, за правилами загальної підсудності, передбаченими ст.27 ЦПК України, розгляд даної позовної заяви територіально не підсудний Заводському районному суду м. Запоріжжя.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України.

Згідно із п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1ст.378 ЦПК України).

За таких обставин, матеріали заяви відповідно до положень п.1 ч.1 ст.31 ЦПК Українислід передати на розгляд до Вільнянського районного суду Запорізької області, як помилково надіслані Заводському районному суду м.Запоріжжя.

Керуючись ст.ст.27,31,187,260 ЦПК України, суддя,

постановила:

Цивільну справу ЄУН 303/4655/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Олександрівської сільської ради про позбавлення батьківських прав передати за підсудністю до Вільнянського районного суду Запорізької області.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М.Погрібна