Ухвала

від 19.09.2024 по справі 747/625/21

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/625/21

Провадження№ 1-в/747/9/24

У Х В А Л А

іменем України

19.09.2024 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка подання головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Медяного В.Г. про примусове проникнення до житла,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Медяний В.Г. звернувся до суду з даним поданням про примусове проникнення до житла. В обґрунтування заявлених вимог державний виконавець зазначив наступне.

30.11.2023 відкрито провадження за номером в АСВП 73454522 з примусового виконання виконавчого листа № 747/625/21, виданого 01.11.2023 Талалаївським районним 04.12.2023 винесена постанова про арешт майна боржника. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.03.2023 та від 05.01.2024 за боржником ОСОБА_1 зареєстровано об`єкт нерухомості квартиру загальною площею 23, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . 21.12.2023 з виходом за адресою АДРЕСА_2 з метою перевірки майнового стану боржника накласти арешт на зазначену квартиру та описати її не представилось можливим, оскільки двері квартири ніхто не відкривав, про що складено акт державного виконавця. Повторно 06.02.2024 та 20.03.2024 описати квартиру боржника також не представилось можливим по тій же причині. Всі попередні повідомлення та виклики, залишені мешканцям даної квартири АДРЕСА_3 знаходились в дверях, про що здійснена фотофіксація. Боржник ОСОБА_1 знаходиться в місцях позбавлення волі, його адвокат Кухта В.Б. не володіє інформацією в кого можуть знаходитись ключі від квартири АДРЕСА_3 , що підлягає конфіскації на користь держави. Державним виконавцем в липні та серпні поточного року були здійснені повторні спроби описати квартиру належну боржнику, однак двері були зачинені, на стук ніхто не відкривав, а залишена кореспонденція від ДВС залишалась у дверях довгий час. Головний державний виконавець у поданні звертає увагу на зміст вироку Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, яким ви рішено питання про конфіскацію зазначеної квартири.

Тому головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Медяний В.Г. з посиланням на ст 439 ЦПК України, яка регулює порядок вирішення питань про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи божника в порядку виконання рішень по цивільних справах, просить суд надати дозвіл йому на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_4 з метою перевірки майнового стану ОСОБА_1 та проведення опису об`єкта нерухомого майна.

Суд, розглянувши подання, дослідивши його матеріали та матеріали кримінальної справи 747/625/21 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.1 ст. 209 КК України, приходить до наступного висновку.

За правилами ч.2 ст.439 ЦПК України суд розглядає подання про примусове проникнення до житла боржника негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Так, в ході розгляду подання встановлено, що вироком Талалаївського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 209 КК України і призначити йому покарання - за ч.5 ст. 185 КК України 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.1 ст. 209 КК України 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у господарській сфері, пов`язані з матеріальною відповідальністю, обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями та з конфіскацією майна. Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю, за виключенням житла, та з позбавленням права обіймати посади у господарській сфері, пов`язані з матеріальною відповідальністю, обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, на строк 1 (один) рік.

Вироком Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано. ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 1 ст. 209 КК України призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у господарській сфері, пов`язані з матеріальною відповідальністю, обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 1 (один) рік та з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права обіймати посади у господарській сфері, пов`язані з матеріальною відповідальністю, обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 1 (один) рік.

Таким чином, при розгляді подання головного державного виконавця встановлено, що Талалаївським районним судом Чернігівської області не призначалось додаткове покарання у вигляді конфіскації квартири, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме квартири АДРЕСА_4 . Зазначене покарання призначено вироком Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, а вирок Талалаївського районного суду від 04 липня 2023 року є скасованим в частині призначеного покарання, тобто нечинним на даний час саме в частині призначеного покарання.

Розглядаючи дане подання, суд ураховує також наступні приписи законодавства України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян. Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» наведені процесуальні права виконавців при здійсненні виконавчого провадження. Так, згідно пункту 4 частини 3статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи, державний (приватний) виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду (пункт 4 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 30 Конституцій України гарантовано недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага, що зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 року № 4-рп/2011. Відповідно до частини 1 статті 439 ЦПК України, на яку посилається виконавець у своєму поданні, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Аналіз зазначених положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Однією із складових законності та мотивованості рішення суду є компетентність суду, який розглядає подання. Аналіз положень процесуального законодавство свідчить про те, що компетентним розглядати подання про примусове проникнення до житла є суд, який ухвалив рішення, тобто у даному випадку суд, який розглянув справу та виніс рішення про конфіскацію житла, яке було наявним у власності обвинуваченого ОСОБА_1 на момент винесення вироку.

Таким компетентним судом у даному випадку у відношенні ОСОБА_1 є Чернігівський апеляційний суд, оскільки Талалаївським районним судом додаткове покарання у вигляді конфіскації належного ОСОБА_1 житла не призначалось. Крім того, КВК чітко визначено, що конфіскації підлягає майно, що є у власності засудженого на момент винесення вироку, у даному випадку - вироку Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Талалаївський районний суд не володіє компетенцією щодо розгляду та вирішення зазначеного подання та не має правової можливості розгляду, винесення рішення про примусове проникнення до житла судом, який не вирішував питання конфіскації зазначеного у поданні житла призведе для порушення конституційного права особи на справедливий суд, тому у задоволені подання необхідно відмовити.

Керуючись ст. 260, 261, 439 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Медяного Віктора Григоровича про примусове проникнення до житла відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення або отримання учасниками справи її копії.

Суддя: Л.В.Тіщенко