Ухвала

від 18.09.2024 по справі 532/2279/16-к

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2279/16-к

1-кс/532/563/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 р. м. Кобеляки

Слідчий суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання арбітражного керуючого ТОВ «Ясні Зорі-Полтавщина» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016170190000790 від 13.12.2016,

Встановив:

16 вересня 2024 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшло клопотання арбітражного керуючого ТОВ «Ясні Зорі-Полтавщина» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016170190000790 від 13.12.2016.

Заявник прохав скасувати арешт, накладений ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29.12.2016 року на все майно ТОВ «Ясні Зорі-Полтавщина», в тому числі рухоме, нерухоме та орендоване. Скасувати заборону, накладену ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29.12.2016 будь-яким особам, в тому числі державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проводити будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо майна ТОВ «Ясні зорі-Полтавщина».

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явилися.

Заявник надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Прокурор Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що кримінальне провадження № 12016170190000790, в межах якого було накладено арешт, 03.07.2018 закрито у зв`язку із встановленою відсутністю ознак складу кримінального правопорушення.

Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що 13.12.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 358 КК України внесені відомості за фактом внесення відомостей про ТОВ «СТ» в ЄДРПОУ за підробленими документами.

Ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29.12.2016 (справа № 532/2372/16-к, провадження № 1-кс/532/348/2016) у межах цього кримінального провадження накладено арешт на все майно ТОВ «Ясні зорі-Полтавщина», в тому числі рухоме, нерухоме та орендоване і заборонено будь-яким особам, в тому числі державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проводити будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 від 03.07.2018 кримінальне провадження № 12016170190000790 від 13.12.2016 за ч. 1 ст. 358 КК України закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та відсутністю складу будь-якого іншого кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, оскільки кримінальне провадження № 12016170190000790 від 13.12.2016 закрите 03.07.2018 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто, в порядку, передбаченому цим Кодексом, ухвала слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна припинила свою дію 03.07.2018.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2024 року, справа № 554/2506/22 (51-4350кмо23) зробила такі висновки:

Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна".

Чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.

З огляду на зазначені правові висновки, враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, клопотання арбітражного керуючого ТОВ`Яслі Зорі-Полтавщина» не підлягає задоволенню, оскільки кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, ухвала слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області, якою накладений арешт на належне підприємству майно, припинила свою дію відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України і вирішення питання скасування арешту майна слідчим суддею після закриття кримінального провадження не передбачене чинним кримінальним процесуальним законодавством, а приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника майна, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

Постановив:

У задоволенні клопотання арбітражного керуючого ТОВ «Ясні Зорі-Полтавщина» ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя