Ухвала

від 18.09.2024 по справі 691/548/23

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/548/23

провадження № 1-в/691/31/24

УХВАЛА

18 вересня 2024 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище подання начальника відділу № 15 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 щодо вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділу № 15 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням щодо вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, мотивуючи тим, що вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 24.08.2023 року ОСОБА_5 був засуджений за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим стром на 3 роки. Вирок набрав законної сили 25.09.2023 року

При винесенні вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 24.08.2023 року у відношенні ОСОБА_4 у вступній частині суду зазначено, що останній «раніше судимий, вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2021 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді 850 грн. штрафу».

Проте, при призначенні покарання вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 24.08.2023 року не було враховано вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2021 року. На момент винесення вироку 24.08.2023 року, вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2021 року набув законної сили.

Ураховуючи викладене, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, п. 11 ч. 1 ст. 537 та п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, надіслала матеріали стосовно засудженого ОСОБА_4 для вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.

У судове засідання представник органу пробації не з`явився, проте в матеріалах справи міститься заява провідного інспектора ОСОБА_6 про розгляд подання у її відсутності, подання підтримала та просила рішення прийняти на розсуд суду.

Прокурор у судове засідання не з`явилася попередньо надавши суду лист з прохання проводити розгляд у її відсутності та вирішити питання у відповідності до вимог чинного законодавства.

Засуджений ОСОБА_4 не з`явився по невідомій суду причині.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши матеріали подання, особову справу засудженого, суд вважає наступне.

Вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 24.08.2023 року ОСОБА_4 був засуджений за скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 було звільненено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинитьнового кримінальногоправопорушення івиконає покладеніна ньогообов`язки.На підставіст.76КК України,на ОСОБА_4 були покладені обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вказаний вирок вступив в законну силу 25.09.2023 року.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності декількох вироків.

Згідно п. 2 ч.2 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, п.11ч.1ст.537 цьогоКодексу.

Згідно з п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання за кількома вироками, повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України. При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, не відбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. За наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов`язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками відповідно до ст.71 КК України.

Також у п. 25 вищевказаної постанови зазначено, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок. При призначенні покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків слід забезпечити недопущення порушення конституційних прав засудженого та виконання постановлених відносно нього вироків, а також не допустити погіршення становища засудженого під час вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, як то передбачено нормами ст.70, 71 КК України.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВСУ №11«Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» від 21.12.1990 року, суд вправі вирішувати лише ті питання, які не зачіпають суті вироку та не погіршують становище засудженого.

На момент ухвалення вироку Городищенського районного районного суду Черкаської області від 24.08.2024 року, суду не було відомо про не виконання вироку Добропільського районного суду Донецької області від 14.06.2021 року за ч. 1 ст. 309 КК України, яким засуджено ОСОБА_4 до покарання у виді 850 гривень штрафу.

Як встановлено ч 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для вирішення питання, вказаного у поданні із огляду на те, що суд не має процесуальних повноважень у порядку, передбаченому п.11 ч.1ст.539 КПК України вирішувати питання, які зачіпають зміст вироку, змінюють його, оскільки це стосується призначення покарання за вимогами ст.70-71 КК України, внаслідок чого можливе погіршення становища засудженого.

На підставі викладеного, враховуючи приписи ч. 3 ст. 72 КК України, суд не вбачає перешкод для самостійного виконання двох вищезазначених вироків відносно засудженого ОСОБА_4 , разом з тим, суд в цьому випадку не має процесуальних повноважень в порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України, вирішувати питання, які зачіпають суть вироку, змінюють його.

Крім цього, призначивши на підставі ухвали суду покарання ОСОБА_4 за правилами ст. 70 чи ст. 71 КК України, суд фактично змінить суть призначеного йому покарання за вироком суду, що на переконання суду є неприпустимим і може вирішуватись лише вироком, а не ухвалою.

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні подання слід відмовити, натомість слід зауважити, що у даному випадку при наявності двох покарань, зазначених у вироках судів, кожен вирок слід виконувати окремо.

Керуючись ст.70,71, 72 КК України, ст.537, 539, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні подання начальника відділу № 15 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 щодо вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 .

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 72 КК України, зауважити, що у даному випадку при наявності двох покарань, зазначених у вироках судів, кожен вирок необхідно виконувати окремо.

На ухвалуможе бути поданаапеляція доЧеркаського апеляційногосуду протягом7днів,з моментуїї оголошення.

Суддя ОСОБА_1