Рішення

від 16.09.2024 по справі 207/408/22

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/408/22

№ 2/207/22/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Морозові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського округу Римська Анастасія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спекртум Ессетс», про визнання незаконним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення запису про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В

У січні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пипа А.О. звернулась до суду з позовною заявою до Приватного нотаріуса Дніпровського міського округу Римська Анастасія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спекртум Ессетс», про визнання незаконним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення запису про державну реєстрацію права власності, у якій просила:

1) Визнати незаконним Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з Відкриттям розділу), індексний номер: 61166039 від 26.10.2021 року, прийняте Державним реєстратором Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Римською Анастасією Вікторівною на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ (Код ЄДРПОУ: 43285992) було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером: 2488677812040 - житловий будинок, загальною площею 74,3 кв.м., житловою площею 42,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

2) Припинити запис про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером: 2488677812040 - житловим будинок, загальною площею 74,3 кв.м., житловою площею 42,6 кв.м., за адресою. АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (Код ЄДРПОУ: 43285992), здійснену на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу), індексний номер: 61166039 від 26.10.2021 року, прийняте Державним реєстратором Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Римською Анастасією Вікторівною.

3) Судові витрати: судовий збір та витрати на оплату правничої допомоги адвоката покласти на Відповідачів по справі солідарно.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 12 травня 2008 р. між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (код ЄДРПОУ 43285992) був укладений Кредитний договір з фізичною особою № 014/14112/2/15141, відповідно до умов якого, Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 30000,00 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 11.05.2028 року (включно), із сплатою відсотків 12,5 річних.

Цільовим використанням кредитних коштів за Кредитним договором було придбання нерухомого майна - житла, а саме: будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, був укладений Договір іпотеки № 014/14112/2/15141/1 (з фізичною особою), посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, Кир`як С.А. , зареєстрований в реєстрі за № 1794, відповідно до умов якого, Предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав Позивачеві.

Наприкінці 2021 р. до будинку, який є предметом іпотеки та де фактично мешкає Позивачка, прийшли невідомі особи, які повідомили, що хотіли б оглянути будинок оскільки в мережі інтернет розміщено оголошення про його продаж.

Позивачка є особою юридично необізнаною та відповідно, була шокована тим що відбувається та вимушена була звернутися за консультацією та правовою допомогою. Адвокатом Пипою А.О., в ході аналізу відповідних документів, перевірки електронних реєстрів та інформації з офіційних державних сайтів було встановлено факт зміни власника житлового будинку. Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 287815268 від 01.12.2021 р.) з`ясувалось, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською Анастасією Вікторівною було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 61166039 від 26.10.2021 року, номер запису про право власності: 44669423; дата державної реєстрації: 22.10.2021 року, згідно х яким новим власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс».

Отже, Відповідач-2 задовольнив забезпечені іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки, а державним реєстратор прийнято рішення та здійснено державну реєстрацію права власності на спірний будинок.

Позивач вважає, що її права, як власника спірного майна порушені, що вищевказана державна реєстрація права власності на спірний будинок за у «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» була проведена з численними порушеннями вимог чинного законодавства, а отже є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки для такої реєстрації в дійсності були відсутні правові підстави, а тому для захисту своїх майнових прав та інтересів Позивачка вимушена звернутися до суду з цією позовною заявою.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» - Васюта К.С. у задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі. В обгрунтування зазначила, що в укладеному між сторонами договорі іпотеки передбачно право іпотеко держателя на задоволення своїх вимог шляхом визнання права власності на предмет іпотеки. Позивач відмовився від отримання вимоги про усунення порушень, тому вказана обставина не є перешкодою у здійсненні державної реєстрації права власності на квартиру за іпотеко держателем у порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже посилання позивача про недотримання відповідачем порядку стосовно реєстрації права власності, згідно норм чинного законодавства, є необґрунтованим та безпідставним.

Стосовно посилань на те, що відповідач використовує і судовий і позасудовий порядок задоволення своїх вимог, то дані посилання також не заслуговують на увагу виходячи з наступного: жодним нормативним актом не передбачено обов`язок державного реєстратора перевіряти розрахунок заборгованості по кредитному договору «Так Верховний суд в своїй Постанові від 15.06.2021 року по справі № 904/3074/20 підтримав позицію апеляційного суду, щодо визнання необґрунтованими аргументи боржника щодо невизнання розрахунків заборгованості за спірним договором, оскільки боржник не надав контр розрахунку, в якому були б відображені конкретні суми заборгованості». Позивачем не надано жодних доказів, щодо повного погашення заборгованості по кредиту, а тому дані посилання є голослівними.

Обрання певного способу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Договір про задоволення вимог іпотеко держателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону.

Відповідач Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна в наданому суду відзиві просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначила, що Приватний нотаріус ДМНО, державний реєстратор Римська А.В. не є належним відповідачем у даній справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.06.2019 року у справі № 923/705/18 «Спір про скасування рішення та/чи запису про державну реєстрацію прав чи обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у якому позивачем є особа, яка не була заявником щодо вчинення відповідних реєстраційних дій, а відповідачем - державний реєстратор, що учинив відповідні дії за заявою іншої особи, є приватноправовим.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право якої зареєстровано, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.» Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не і заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.» Таким чином, залучення до участі у цій справі в якості відповідача приватного нотаріуса суперечить чинному процесуальному законодавству, і єдиним належним відповідачем може бути виключно особа, за якою було проведено реєстрацію оскаржуваного права.

При здійсненні державної реєстрації приватним нотаріусом ДМНО Римською А.В., яка діяла як державний реєстратор, було дотримано вимог чинного законодавства. При проведенні державної реєстрації права власності за іпотеко держателем ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», останнім було подано всі документи, передбачені пунктом 61 Постанови «Про дердавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в тому числі засвідчені копії вимог про усунення порушення та копії рекомендованих поштових відправлень, і підстави для відмови у державній реєстрації, передбачені статтею 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були відстуні, а отже, державна реєстрація права булла здійснена у порядку, передбаченому чиним законодавством України. Після здійснення реєстраційних дій, оригінали поданих ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» документів були повернуті заявнику.

Щодо клопотання позивача про витребування у ПН ДМНО Римської А.В. документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав відповідач зазначила, що згідно ст.. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженнями відповідного майна. Відповідні документи, подані для державної реєстрації, зберігаються у реєстраційній справі, та не можуть бути надані ПН ДМНО Римською А.В .

Представник позивача адвокат Пипа А.О. в наданих суду письмових поясненнях зазначила, що підтримує позовні вимоги, позов просить задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 12 травня 2008 р. між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (код ЄДРПОУ 43285992) був укладений Кредитний договір з фізичною особою № 014/14112/2/15141, відповідно до умов якого, Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 30000,00 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 11.05.2028 року (включно), із сплатою відсотків 12,5 річних.

Цільовим використанням кредитних коштів за Кредитним договором було придбання нерухомого майна - житла, а саме: будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, був укладений Договір іпотеки № 014/14112/2/15141/1 (з фізичною особою), посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, Кир`як С.А. , зареєстрований в реєстрі за № 1794, відповідно до умов якого, Предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав Позивачеві.

Наприкінці 2021 р. до будинку, який є предметом іпотеки та де фактично мешкає Позивачка, прийшли невідомі особи, які повідомили, що хотіли б оглянути будинок оскільки в мережі інтернет розміщено оголошення про його продаж.

Позивачка є особою юридично необізнаною та відповідно, була шокована тим що відбувається та вимушена була звернутися за консультацією та правовою допомогою. Адвокатом Пипою А.О., в ході аналізу відповідних документів, перевірки електронних реєстрів та інформації з офіційних державних сайтів було встановлено факт зміни власника житлового будинку. Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 287815268 від 01.12.2021 р.) з`ясувалось, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською Анастасією Вікторівною було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 61166039 від 26.10.2021 року, номер запису про право власності: 44669423; дата державної реєстрації: 22.10.2021 року, згідно х яким новим власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс».

Отже, Відповідач-2 задовольнив забезпечені іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки, а державним реєстратор прийнято рішення та здійснено державну реєстрацію права власності на спірний будинок.

Позивач вважає, що її права, як власника спірного майна порушені, що вищевказана державна реєстрація права власності на спірний будинок за у «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» була проведена з численними порушеннями вимог чинного законодавства, а отже є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки для такої реєстрації в дійсності були відсутні правові підстави, а тому для захисту своїх майнових прав та інтересів вимушена звернутися до суду з цією позовною заявою.

В укладеному між сторонами договорі іпотеки передбачено права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до практики Верховного Суду, що викладена в Постанові від 17 липня 2019 року по справі № 466/2820/16-ц суд приходить до висновку:

«Згідно зі ст.. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між шотекодавнем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст.. 37 Закону України «Про іпотеку»: право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Отже, чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем набутого в позасудовому порядку.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи .

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення .

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав , скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав , державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону . Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав , визнання недійсними чи скасування документів , на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням , зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства ( за наявності таких прав) .

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам .

Так в укладеному між сторонами договорі іпотеки передбачено права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до практики Верховного Суду, що викладена в Постанові від 17 липня 2019 року по справі № 466/2820/16-ц суд приходить до висновку:

«Згідно зі ст.. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між шотекодавнем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст.. 37 Закону України «Про іпотеку»: право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Отже, чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем. набутого в позасудовому порядку.

Для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку».

У частині 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічне положення містить вказана стаття в редакції на момент звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, ця стаття деталізує, що договір між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. який підлягає нотаріальному посвідченню може бути укладений також одночасно з іпотечним Договором.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 36 Закону визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст 38 цього Закону.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, з правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно та є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотеко держателя, зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Аналогічне викладено в Постанові Верховного суду від 12 липня 2018 року по справі № 372/977/16; Постанові Верховного суду від 13 червня 2018 року по справі № 645/5280/16-ц; Постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року по справі № 910/6592/16; в Постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 760/16916/14-ц та багатьох інших.

Необхідно звернути особливу увагу, що на час вчинення реєстраційних дій діє зовсім інша редакція Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 гру дня 2015 року № 1127.

А відповідно до нової редакції: 61. Для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпогекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункт, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів). якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотеко держателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата в разі коли договором з іпоеткодержателем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами):

Так в матеріалах реєстраційної справи наявне 2 повідомлення.

Позивач відмовився від отримання вимоги про усунення порушень, тому можна прийти до висновку про те, що вказана обставина не є перешкодою у здійсненні державної реєстрації права власності на квартиру за іпотекодержателем у порядку позасудового звернення стягнення на пердмет іпотеки. Отже посилання Позивача про недотримання Відповідачем порядку стосовно реєстрації права власногсті, згідно норм чинного законодавства, є необгрунтованими та безпідставними.

Керуючись ст. ст. 5 , 10 , 22 , 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ст. ст. 12, 13, 81, 82, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського округу Римська Анастасія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спекртум Ессетс», про визнання незаконним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення запису про державну реєстрацію права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Т.Ю. Погребняк