Рішення

від 18.09.2024 по справі 467/644/24

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/644/24

2/467/184/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Поплавської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою адвоката Кривіцької Ж.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року адвокат Кривіцька Ж.О., яка діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулася до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром по 1/5 частки кожній площею 6,1446га, кадастровий номер 4820355100:05:000:0042, що розташована в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області та за ОСОБА_2 визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що спадкове майно у вигляді вказаної земельної ділянки площею 6.15 га,що розташована в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, належало спадкодавцю ОСОБА_6 , яка є матір`ю сторін по справі та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IІІ-МК № 014757, виданого 29 грудня 2003 року на підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації від 30 липня 2003 року № 498 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 381. За життя ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповідала вказану земельну ділянку ОСОБА_5 , а стосовно іншого майна, в тому числі житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , заповіту та/або іншого розпорядження, не складала. Позивачі у встановлений законом термін звернулися до нотаріуса з приводу оформлення своїх спадкових прав, проте нотаріусом їм було відмовлено та надано роз`яснення про неможливість вчинення нотаріальних дій у зв`язку з тим, що земельна ділянка їм не заповідалась. Однак в подальшому позивачі не зможуть оформити спадкове майно, оскільки лише частина майна охоплена заповітом. Так, як позивачі не можуть у встановленому порядку оформити свої спадкові права, вимушені звернутися до суду за захистом своїх порушених спадкових прав.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін. Цією ж ухвалою суду витребувано з Арбузинської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 уточнила позовні вимоги та просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1/5 частки площею 6,1446 га, кадастровий номер 4820355100:05:000:0042, що розташована в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1/5 частки площею 6,1446 га, кадастровий номер 4820355100:05:000:0042, що розташована в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області та частки житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а .с.157).

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року справу призначено до розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник у судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду адвокатом Кривіцькою Ж.О., яка діє в інтересах позивачів, подано заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила справу розглядати у її відсутність та відсутність позивачів (а.с.166).

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подані від них заяви, в якій просили справу розглядати у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують (а.с.159-161).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.13, 68).

Після її смерті відкрилась спадщина та заведено спадкову справу № 09/2023 державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бойченко В.А.

За життя ОСОБА_6 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 6,15 га, яка розташована на території Арбузинської селищної ради Первомайського (Арбузинського) району Миколаївської області і була передана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку посвідчувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК № 014757 виданого 29 грудня 2003 року на підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації від 30 липня 2003 року № 498 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 381 (а.с.102).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.45) видно, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК № 014757 виданого 29 грудня 2003 року на підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації, земельна ділянка площею 6,1446 га, цільове призначення якоїдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, має кадастровий номер 4820355100:05:000:0042 та розташована на території Арбузинської селищної ради Первомайського (Арбузинського) району Миколаївської області.

Також, за життя ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.42).

В матеріалах справи наявна копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , видана на ім`я « ОСОБА_6 » (а.с. 39-41).

За життя, ОСОБА_6 неодноразово складала заповіти. Так, востаннє, за життя, 10 вересня 2021 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповідала ОСОБА_5 земельну ділянку площею 6,1446 га, кадастровий номер 4820355100:05:000:0042. Заповіт посвідчений старостою сіл Йосипівка та Лібенталь Одеського району та Одеської області ОСОБА_8 10 вересня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 08 (а.с.9, 80).

Згідно письмового роз`яснення державного нотаріуса Арбузинської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бойченко В.А. про неможливість вчинення нотаріальної дії від 30.05.2023 року № 247/02-14, ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до судових органів (а.с.10).

Згідно письмового роз`яснення державного нотаріуса Арбузинської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бойченко В.А. про неможливість вчинення нотаріальної дії від 16.09.2024 року № 444/02-14 на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , останнім відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до судових органів (а.с.164).

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України (у редакції, що діяла на момент відкриття спадщини) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

За такого, суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя набула право власності на вказану спірну земельну ділянку відповідно до закону, а тому в силу ст. 1218 ЦК України, це право входить до складу спадщини, яка відкрилась після її смерті. Аналогічно, спадкодавець набула право власності і на житловий будинок АДРЕСА_1 , який також входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 .

Сторони є дітьми ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_9 , її матір`ю є ОСОБА_6 (а.с. 70-74).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , її матір`ю є ОСОБА_6 (а.с. 22, 180).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 є сином ОСОБА_6 (а.с.170-172).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 (після укладення шлюбу змінила прізвище)) є донькою ОСОБА_6 (а.с.173-179).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) є донькою ОСОБА_6 (а.с.181-183).

З копії матеріалів спадкової справи видно, що після смерті ОСОБА_6 в установлений законом строк, із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися її діти: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.59,60,61, 63, 66)

Згідно довідки Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 24.10.2022 року № 1368, по день смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . По день смерті, разом з нею були зареєстровані, в тому числі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.79).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в позасудовому порядку позивачі не в змозі в повному обсязі реалізувати свої спадкові права після смерті ОСОБА_6 на вищевказану земельну ділянку та житловий будинок.

Зазначені обставини визнані відповідачами, підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій самостійності їх учасників.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. У даному випадку застосовується захист права: визнання права.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верхового Суду України за № 7 від 30травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Особа, яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку, набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.

Відповідно до статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ч.ч. 1-3, 5ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України, передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Зазначене положення також закріплено в ст.ст. 81 та 131 ЗК України, п. 22-1постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно яких громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у абзацах другому та третьому пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Окрім цього, відповідачами подано заяви про визнання позову.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України).

На підставі викладеного суд враховує неможливість оформлення позивачами своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, та відсутність належного правовстановлюючого документа на житловий будинок, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки відповідачі визнали позов та обставини, зазначені у поданих до суду письмових заявах, з урахуванням того, що обставини, викладені у позовній заяві не викликають у суду сумнів щодо їх достовірності та добровільності визнання позову, а також того, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ч.4 ст.206 ЦПК України приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі заяви представника позивачів, судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 2-7, 10-13, 89, 206,258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву адвоката Кривіцької Ж.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код платника податків НОМЕР_2 , право власності на 1/5 частку земельної ділянки площею 6.1446 га, яка розташована на території Арбузинської селищної ради Первомайського (Арбузинського) району Миколаївської області кадастровий номер 4820355100:05:000:0042, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код платника податків НОМЕР_3 , право власності на 1/5 частку земельної ділянки площею 6.1446 га, яка розташована на території Арбузинської селищної ради Первомайського (Арбузинського) району Миколаївської області кадастровий номер 4820355100:05:000:0042, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код платника податків НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова