Постанова

від 19.09.2024 по справі 185/5256/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8673/24 Справа № 185/5256/24 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Максюти Ж.І.,

розглянувши безповідомлення учасниківсправи ум.Дніпро апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватне підприємство "Агрофірма "Старт", Товариство з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс", про припинення реєстрації права власності та витребування майна (суддя першої інстанції Перекопський М.М.),

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Приватне підприємство "Агрофірма "Старт", Товариство з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс", про припинення реєстрації права власності та витребування майна.

У липні 2024 року від ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_3 надійшла заява про передачу справи на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, яка обґрунтована тим, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/656/21 про банкрутство ТОВ АФ «Старт-Плюс» та розгляд всіх майнових спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року матеріали цивільної справи № 185/5256/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: Приватне підприємство «Агрофірма «Старт», Товариств з обмеженою відповідальністю АФ «Старт-Плюс», про витребування майна та припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, передано до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа № 904/656/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АФ «Старт-Плюс».

Із вказаною ухвалою суду не погодилась позивачка та подала апеляційну скаргу, в якій наголошує на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та безпідставно направлено справу до господарського суду, оскільки спір виник між фізичними особами.

Також вказує на те, що відкриття процедури банкротства щодо третьої особи в межах даного позову не може бути підставою для передачі справи до господарського суду.

ОСОБА_1 просила ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Від учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Згідно ч.2ст.369ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала щодо передачі справи на розгляд іншого суду, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Передаючі дану цивільну справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, місцевий суд виходив з того, що відкрито процедуру банкротства щодо ТОВ АФ «Старт-Плюс».

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду інстанції.

Повертаючи заяву про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява не містить обґрунтування необхідності забезпечення доказів та фактично в ній ставить питання про витребування доказів.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2021 року у справі № 904/656/21 було відкрито провадження у справі про банкрутство, ТОВ АФ «Страт-Плюс» та введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст.2 Кодекс України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частиною 1 ст.7 КУзПБ визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУзПБ Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно зі п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Колегія суддів наголошує на тому, що спір в даній справі стосується майна боржника у справі про визнання його банкрутом, адже в разі задоволення позовним вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , у останній виникнуть майнові вимоги до боржника, які можуть бути розглянуті виключно у справі про визнання боржника банкрутом. Зазначене впливає з прямих приписів ч.1 ст. 661 ЦК України згідно якої у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару покупця має відшкодувати покупцеві завданій йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Таким чином, враховуючи що Господарським судом Дніпропетровської областіпорушено провадження у справі № 904/656/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АФ «Старт-Плюс»,і розгляд справи триває до теперішнього часу, зокрема, в рамках вказаної господарської справи здійснюється розгляд майнових вимог різних кредиторів ТОВАФ «Старт-Плюс», а також враховуючи, що чинним на даний час процесуальним законодавством та законодавством, яке регулює умови та порядок визнання боржника-юридичної особи банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, передбачено, що всі майнові спори , стороною в яких є боржник, розглядаються саме господарським судом в межах справи про банкрутство такого боржника, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спір між сторонами цієї цивільної справи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має вирішуватись Господарським судом Дніпропетровської областів рамках справи№ 904/656/21 про банкрутство.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до переоцінки висновків ухвали суду, тлумачення норм права.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвала суду підлягає залишенню без змін, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України,апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від09липня 2024рокузалишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття таможе бутиоскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: