Постанова

від 16.09.2024 по справі 910/11028/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Справа№ 910/11028/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Гуленко Ю.М.

від відповідача-1 - Горкуша В.В.

від відповідача-2 - не з`явилися

від третьої особи позивача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 р. (повний текст складено 03.05.2024 р.) про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі № 910/11028/20 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський"

про відшкодування 742551210,41 грн

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення шкоди в розмірі 742551210,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що керівники Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зловживаючи власним становищем, прийняли протиправні та необґрунтовані рішення щодо укладення правочинів з пов`язаними товариствами, спрямовані на виведення активів з банку, всупереч його інтересів та інтересів його кредиторів, результатом чого стала неплатоспроможність банку та неможливість проведення розрахунків з його кредиторами. Тому, як вважає позивач, саме відповідачі несуть повну та солідарну відповідальність за здійснення збиткової діяльності банку, що є підставою для стягнення з останніх шкоди в розмірі 742551210,41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 р. у справі № 910/11028/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 р., у позові Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.11.2023 р. у справі № 910/11028/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 скасовано, справу № 910/11028/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У квітні 2024 року Фонд гарантування звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на все майно (нерухоме, рухоме, в тому числі корпоративні права) та грошові кошти, що належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах суми стягнення у розмірі 742551210,41 грн;

- заборони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вживати заходи, спрямовані на відчуження належного їм на праві власності майна (рухомого, нерухомого), грошових коштів та інших активів в межах суми стягнення у розмірі 742551210,41 грн;

- заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , спрямовані на їх відчуження, зміну та/або припинення чи обтяження таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- заборони реєстраторам державного реєстру обтяжень рухомого майна, визначеним наказом Міністерства юстиції України № 57/5 від 07.07.2006 р. "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна", вчиняти дії щодо внесення записів про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

- заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних oci6, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо внесення змін до відомостей щодо корпоративних прав, належних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , (в тому числі в частині державної реєстрації змін учасників/акціонерів та/або змін часток учасників/акціонерів в господарських товариствах).

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 р. у справі № 910/11028/20 відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/11028/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Палій В.В., судді Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 р. відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 р. у справі № 910/11028/20 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

До суду 27.05.2024 р. надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 р. у справі № 910/11028/20.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1989/24 від 03.06.2024 р., у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11028/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/11028/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Палій В.В., судді Вовк І.В., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі 910/11028/20 та призначено до розгляду на 03.07.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 р. оголошено перерву у справі № 910/11028/20 до 16.07.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 р. заяву суддів Палія В.В., Вовка І.В., Сибіги О.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/11028/20 за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.05.2024 р. у справі № 910/11028/20 задоволено, матеріали справи № 910/11028/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/276/24 від 16.07.2024 р. у зв`язку з задоволенням заяви суддів Палія В.В., Вовка І.В., Сибіги О.М. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11028/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/11028/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 р. справу № 910/11028/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 13.08.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи № 910/11028/20 на 16.09.2024 р.

У судовому засіданні 16.09.2024 р. представники позивача та відповідача-1 надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання вдруге не з`явились, хоча повідомлялись належним чином про час та дату судового розгляду.

16.09.2024 р. через канцелярію суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні Оболонського районного суду м. Києва.

Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки саме лише посилання відповідача-2 на неможливість його представника бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті. При цьому, учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити особисту присутність в судовому засіданні.

Враховуючи те, що відповідач-2 повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи як необґрунтоване та розглядає скаргу на підставі наявних в справі документів, яких достатньо для її вирішення.

В свою чергу, третя особа про час і місце розгляду скарги повідомлялась електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України та в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 23.07.2024 р. у справі № 910/11028/20 відповідачу-2 доставлено до електронного кабінету, доказом чого є довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 23.07.2024 р. у справі № 910/11028/20 оприлюднена у реєстрі 25.07.2024 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб посилається на те, що у липні 2023 року ОСОБА_1 було здійснено відчуження третім особам належних йому на праві власності об`єкта нерухомого майна (квартири) та частки у корпоративних правах. Дані обставини, як вказує позивач, свідчать про недобросовісну поведінку відповідачів та існування реальної загрози невиконання рішення суду відповідачами, зважаючи на суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможність останніх.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Отже, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Так, умовою застосування заходів забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що у липні 2023 року ОСОБА_1 було здійснено відчуження третім особам, належних йому на праві власності об`єкта нерухомого майна (квартири) та частки у корпоративних правах. Вказані дії, на думку позивача, свідчать про недобросовісну поведінку обох відповідачів та реальної загрози невиконання рішення суду у майбутньому.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову.

Так, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що під час нового розгляду даної справи відповідачі вчиняють дії, направлені на відчуження ними майна, а також корпоративних прав, акцій, цінних паперів та грошових коштів, що належать на праві власності останнім.

Дії відповідача-1 щодо відчуження свого майна та корпоративних прав третім особам у липні 2023 року є реалізацією його права на вільне розпорядження своєю власністю.

При цьому, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.

Посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються належними доказами.

Стосовно заборони державним реєстраторам речових прав вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спрямовані на їх відчуження, зміну та/або припинення чи обтяження таких прав, а також вчиняти дії щодо внесення записів про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження, яке належить на праві власності відповідачам, колегія суддів зазначає наступне.

Вказані заходи забезпечення є неспівмірними з предметом поданого позову, оскільки позивач просить застосувати заходи, що стосуються не шкоди у сумі 742551210,41 грн, завданої відповідачами прийняттям протиправних та необґрунтованих рішень, спрямованих на виведення активів банку, а стосуються реєстраційних дій, пов`язаних з усім обсягом майна, що належить відповідачам на праві власності, без визначення позивачем будь-яких меж вчинення реєстраційних дій із таким майном.

Стосовно заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо внесення змін до відомостей щодо корпоративних прав, належних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , (в тому числі в частині державної реєстрації змін учасників/акціонерів та/або змін часток учасників/акціонерів в господарських товариствах) колегія суддів вказує таке.

Згідно з ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті (спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства), заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Враховуючи те, що такий захід забезпечення позову як заборона державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо внесення змін до відомостей щодо корпоративних прав, належних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , пов`язаний з корпоративними правами відповідачів та інших учасників/акціонерів товариств, а предметом даного спору є стягнення шкоди, завданої діями відповідачів, тому такі заходи забезпечення позову не можуть бути застосовані судом у відповідності до ч. 10 ст. 137 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Як було встановлено вище, предметом спору у даній справі є стягнення шкоди, однак в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено належного обґрунтування того, що в разі невжиття судом таких заходів є загроза утруднення виконання або загроза невиконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 02.05.2024 р. у справі № 910/11028/20.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.05.2024 р. у справі № 910/11028/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 18.09.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.Г. Сітайло

В.В. Шапран