Ухвала

від 18.09.2024 по справі 922/596/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

18 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/596/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №2074 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 (повний текст підписано 08.07.2024 у місті Харкові) у справі №922/596/24 суддя Калантай М.В.

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи-підприємця Стрігіна Валерія Васильовича, м. Харків про стягнення 592 189,02 грн ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Стрігіна Валерія Васильовича про стягнення 592189,02 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Клочківській (ріг вул.Самарської) у м. Харкові.

На підтвердження позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 29.12.2005, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель за №040567100214 щодо внесення орендної плати за період з 17.03.2019 до 28.02.2022.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі №922/596/24 у задоволенні позову Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Стрігіна Валерія Васильовича про стягнення 592189,02 грн відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач, Харківська міська рада через підсистему Електронний суд звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити Харківській міській раді строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі № 922/596/24. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 року у справі №922/596/24 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Харківської міської ради у повному обсязі.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024, зокрема, апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі №922/596/24 залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме до Східного апеляційного господарського суду надати докази сплати судового збору у розмірі 10659,40 грн у встановленому порядку за встановленими реквізитами та вмотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі №922/596/24, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

13.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від скаржника Харківської міської ради через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, у якій останній просить суд поновити Харківській міській раді строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі №922/596/24.

Відстрочити Харківській міській раді сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі №922/596/24 до 20.09.2024.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі №922/596/24 за позовом Харківської міської ради до ФОП Стрігіна В.В. про стягнення 592189,02 грн.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження скаржник, зокрема, зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України гарантовано забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Нормами ГПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).

Також заявник зазначає, що «Відповідно до п.п. 4.1.53, 4.1.53.1 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 09.12.2020 № 7/20 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» працівники Департаменту в порядку самопредставництва або на підставі довіреностей представляють у судах інтереси Харківської міської ради з питань:

-стягнення матеріальних збитків, заподіяних Харківській міській територіальній громаді порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України;

-стягнення коштів (плати за землю в розмірі орендної плати або земельного податку), які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті їх безпідставного збереження землекористувачами внаслідок використання земельних ділянок комунальної форми власності;

-стягнення безпідставно збережених коштів (у розмірі орендної плати) за використання земель комунальної форми власності;

-стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

Саме на сектор правового забезпечення діяльності інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності відділу правового забезпечення Департаменту земельних відносин Харківської міської ради покладено обов`язок щодо стягнення заборгованості з орендної плати та безпідставно збережених коштів.

Внаслідок обстрілів була змінена організація роботи працівників Харківської міської

ради.

Наказом директора Департаменту земельних відносин від 23.02.2023 припинено дистанційну роботу працівникам. Визначено робоче місце за адресою : м. Харків, майдан Павлівський, 4.

З наказу вбачається, що до сектору правового забезпечення діяльності інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності відділу правового забезпечення Департаменту земельних відносин Харківської міської ради входять 2 працівника.

При цьому, просимо врахувати суди, що обв`язок щодо представництва інтересів Харківської міської ради у справах щодо стягнення заборгованості з орендної плати та безпідставно збережених коштів у спорах з приводу земельних ділянок фактично покладено на 2 осіб, один з яких у серпні 2024 року перебував у щорічній відпустці.

У зв`язку з військовою агресією Володимір Я.В. наказом директора Департаменту від

25.04.2022 надано відпустку без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану з 01.05.202.

В умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працюючих працівників виконавчих органів міської ради.

На цей час, внаслідок військової агресії, збільшено трудове навантаження на працівників Департаменту, яке викликано скороченням чисельності працюючих працівників департаменту, наявністю великої кількості судових справ, у яких Харківська міська рада є стороною та у яких беруть участь працівники Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, великою кількістю звернень громадян, адвокатських запитів, запитів правоохоронних та контролюючих органів, запитів на публічну інформацію, які надходять до міської ради та знаходяться на виконанні у працівників департаменту, а також наявні об`єктивні обставини, що ускладнюють роботу виконавчих органів міської ради, які викликані військовою агресією з боку російської федерації.

Оскільки, більшу частину робочого часу діє режим повітряної тривоги, це змушує працівників Харківської міської ради, зокрема Департаменту земельних відносин, переходити до укриттів.

Ці обставини є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення Харківської міської ради, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного виконання представниками Харківської міської ради процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, розглянувши заяву про усунення недоліків та дослідивши обставини, викладені у ній, дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30 вересня 2022 року у cправі №910/21285/21.

Верховний Суд у постановах від 18 серпня 2023 року у справі №32/257-10 та від 03 квітня 2023 року у справі № 906/1357/20 дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі.

При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 28.06.2024. Повний текст складено 08.07.2024.

Отже, з урахуванням дати складання повного тексту оскаржуваного рішення, останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2024 є 29.07.2024.

Однак, апеляційна скарга Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 була подана представником Харківської міської ради Бенденжуком Л.О. через підсистему «Електронний суд» 28.08.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було надіслано судом першої інстанції через підсистему «Електронний суд» 08.07.2024 та отримано Харківською міською радою 08.07.2024 о 12:04 год.

Слід зауважити, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 зі справи № 990/102/22.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі зазначила, зокрема про те, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частина перша статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Однією із засад судочинства в силу приписів статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, у заяві скаржником не наведено змістовних та вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, також скаржник не довів, що у цій справі можливість вчасного подання апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

Судова колегія зазначає, що воєнний стан введений 24.02.2022 і станом на момент постановлення оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 28.06.2024 тривав більше двох років, отже, робота юридичної особи має забезпечувати її функціонування та дотримання, зокрема, норм процесуального законодавства, у тому числі, з урахуванням того, що правосуддя в умовах воєнного стану здійснюється безперервно.

Доводи заявника про те, що фактично представництво інтересів у спорах з приводу стягнення безпідставно збережених коштів та заборгованості з орендної плати покладено на двох осіб, суд не вважає поважними причинами пропуску строку на оскарження рішення суду.

Також, суд звертає увагу, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який доданий скаржником до апеляційної скарги, Харківську міську раду уповноважені представляти і інші особи, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо.

Таким чином, обставини, наведені скаржником в підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення стосуються виконання представниками своїх професійних обов`язків та зводяться до внутрішньої організації роботи Харківської міської ради, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

Тому наведені у клопотанні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку визнаються судом апеляційної інстанції неповажними.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі зумовлене не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру, які залежали виключно від волевиявлення самого скаржника.

Таким чином, апелянтом не усунені недоліки апеляційної скарги.

Однією із основоположних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п.2 ч. 3 статті 2 ГПК України).

Сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Апеляційний суд враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає «inter alia» у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Апелянтом не наведено інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно не усунені недоліки апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі №922/596/24, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не розглядається.

Керуючись статтями 234, 235, 258, 260, п. 4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 28.06.2024 у справі №922/596/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, порядок і строки оскарження визначені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Стойка