Постанова
від 12.09.2024 по справі 922/3604/21
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/3604/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю:

прокурора Кальницького А.В. на підставі службового посвідчення від 01.03.2023 №072872;

судових експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України Решетнікової Н.А. на підставі свідоцтва від 08.08.2023 №488-23/Д, Гамулі О.В. на підставі службового посвідчення від 18.08.2022 №247;

фахівців в галузі лісового господарства з Українського ордена Знак пошани науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України - Корнілова Д.С. на підставі довіреності від 10.09.2024 №1/9, Фірсової Н.В. на підставі довіреності від 10.09.2024 №2/9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , Харківський район, Харківська область, м.Мерефа (вх.№1890 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21 (суддя Кухар Н.М., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 20.01.2022)

за позовом: Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків,

до відповідача: Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Харків, Курочки І.А., Харківський район, Харківська область, м.Мерефа,

про стягнення 1127755,36грн.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев, в загальній сумі 1127755,36грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що всупереч вимог законодавства Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" не виконало обов`язок щодо охорони та збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулась незаконна вирубка 600 дерев у кварталі 23 виділі 8, кварталі 30 виділі 3, кварталах 46 та 47 Бабаївського лісництва, чим було спричинено шкоду державі та територіальній громаді, розрахунок розміру якої здійснено згідно постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 та складає 1127755,36грн.

Проте, Державна екологічна інспекція у Харківській області жодних заходів щодо стягнення відшкодування заподіяної шкоди не вживала та не планувала вживати, тому прокурор звернувся до суду з відповідним позовом з метою захисту інтересів держави.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21 позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" на користь держави шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у загальній сумі 1127755,36грн., а саме:

- 622404,74грн. на р/р UA598999980333199331000020649 Харківська міська ТГ у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37874947, код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331, банк одержувач - Казначейство України (ЕАП), код банку 899998;

- 55319,58грн. на р/р UA598999980333199331000020649 Харківська міська ТГ у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37874947, код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331, банк одержувач - Казначейство України (ЕАП), код банку 899998;

- 213479,62грн. на р/р UA238999980333189331000020633 Височанська селищна ТГ у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37874947, код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331, банк одержувач - Казначейство України (ЕАП), код банку 899998;

- 236551,42грн. на р/р UA238999980333189331000020633 Височанська селищна ТГ у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37874947, код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331, банк одержувач - Казначейство України (ЕАП), код банку 899998.

Стягнуто з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 16916,33грн.

Місцевий господарський суд, керуючись приписами статей 19, 69, 89, 90, 91, 105, 107 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №976, та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, статей 41, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України дійшов висновку про те, що оскільки відповідач не надав жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, створення сприятливих умов щодо охорони лісу та недопущення самовільної (незаконної) рубки посадовими особами на наданих відповідачу в постійне користування земельних ділянках, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення та стягнення шкоди у розмірі 1127755,36грн., визначеному згідно з актом Державної екологічної інспекції у Харківській області №197/12-02/06-14 від 02.03.2021, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

ОСОБА_1 з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було залишено поза увагою той факт, що прокурором не було надано доказів, які підтверджують заходи, що вживались останнім стосовно документального підтвердження неефективної роботи Державної екологічної служби по стягненню збитків. У справі наявні лише листи, якими прокуратура повідомляє позивача про свій намір звернутися до суду. Водночас, сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, не свідчить про неналежне виконання таким органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21; встановлено сторонами у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 01.11.2023 о 15:30 год.

06.10.2023 апелянтом подано клопотання про розгляд справи без його участі та участі його представника (вх.№ 12152).

13.10.2023 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі його представника (вх.№ 12438).

26.10.2023 прокурором подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№13095), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21 залишити без змін.

31.10.2023 представником апелянта подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи (вх.№13344).

01.11.2023 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№13356, вх.№13358), в яких просить суд відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату, у зв`язку із його хворобою, справу розглядати виключно за його участі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги на 15.11.2023 о 17:00 год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ); зобов`язано керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області направити на адресу ОСОБА_1 копію позовної заяви та доданих документів, а докази направлення надати суду; повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою.

15.11.2023 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання, про призначення у справі №922/3604/21 комплексної біологічної лісівничо дендрологічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

- яким був стан дерев, зрубаних у кварталах 23, 46, 47 Бабаївського лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство" та чи підлягали вони врубуванню на підставі матеріалів лісовпорядкування ДП Жовтневе лісове господарство?

- чи всі виявлені під час заходу державного контролю пні були зрубані на підставі матеріалів лісовпорядкування та чи враховані при проведенні заходу державного контролю рубки дерев, що проводились раніше у кварталах 23, 46, 47 Бабаївського лісництва ДП Жовтневе лісове господарство?

- скільки виявлених під час перевірки пнів є від самовільно зрубаних дерев та чи вірно це визначено в Акті перевірки № 197/12-02/06-14 від 02.03.2021?

- яка стиглість пнів дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту згідно №197/12-02/06-14 від 02.03.2021?

- чи правильно складені перелікові відомості пнів до Акту № 197/12-02/06-14 від 02.03.2021 та чи відповідають вони вимогам нормативно-правових актів?;

- чи правильними є висновки п.1 Опису виявлених порушень Акту перевірки № 197/12-02/06-14 від 02.03.2021?

2.Проведення експертизи доручити спеціалістам Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

З. Для проведення експертизи надати спеціалістам матеріали справи №922/3604/21.

4. На час проведення експертизи зупинити провадження у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 оголошено в судовому засіданні перерву до 29.11.2023.

29.11.2023 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (уточнене) про призначення у справі №922/3604/21 комплексої біологічної лісівничо дендрологічної експертизи, (вх.№14793) на вирішення якої поставити наступні питання:

- яка стиглість пнів дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту згідно №197/12-02/06-14 від 02.03.2021?

- чи правильно складені перелікові відомості пнів до Акту № 197/12-02/06-14 від 02.03.2021 та чи відповідають вони вимогам нормативно-правових актів?

- чи правильними є висновки п.1 Опису виявлених порушень Акту перевірки № 197/12-02/06-14 від 02.03.2021?

- яким чином спеціалісти Державної екологічної експертизи у Харківській області робили заміри пнів дерев згідно перелікових відомостей пнів Акту перевірки №197/12-02/06/14 від 02.03.2021 та чи відповідають проведення змірів у таких спосіб вимогам нормативно-правових актів?

Апелянт просив суд проведення експертизи доручити спеціалістам Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, надати для проведення експертизи спеціалістам матеріали справи №922/3604/21 та на час проведення експертизи зупинити провадження у справі.

29.11.2023 прокурором подано до апеляційного господарського суду заперечення на клопотання про призначення експертизи (вх.№14794).

29.11.2023 апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву (вх.№14795), в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку подання доказів та поновити процесуальний строк на подання доказів, а також процесуальний строк на подання клопотання про призначення експертизи; долучити до матеріалів справи висновки фахівця Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Харківлісозахист" від 14.11.2023 №02-10/315 та від 28.11.2023 №02-10/321.

Обґрунтовуючи підстави для призначення комплексної біологічної лісівничо дендрологічної експертизи апелянт посилався на те, що предметом спору у даній справі є вчинення, на думку позивача, самовільної рубки дерев у кварталах 23, 46, 47 Бабаївського лісництва Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" у 2020 році, для встановлення чого необхідні спеціальні знання в області лісівництва, біології, дендрології.

15.11.2023 апелянтом отримано висновок фахівця Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Харківлісозахист" від 14.11.2023 №02-10/315, згідно якого в 46 кварталі виділі 5 Бабаївського лісництва кількість самовільно зрубаних дерев, виявлених органом державного контролю згідно акту перевірки №197/12-02/06-14 від 02.03.2021 не підтверджується.

Крім того, 29.11.2023 апелянтом було отримано висновок фахівця Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Харківлісозахист" від 28.11.2023 №02-10/321, згідно якого в 46 кварталі виділі 23 Бабаївського лісництва кількість самовільно зрубаних дерев, виявлених органом державного контролю згідно акту перевірки №197/12-02/06-14 від 02.03.2021 не підтверджується.

Наведеними висновками також встановлено, що в акті перевірки №197/12-02/06-14 від 02.03.2021 відсутні заміри пнів хрест на хрест та відсутні дані про заміри пнів повіреною стрічною. При цьому, акт взагалі не містить даних про те, яким саме вимірювальним засобом проводились контрольні заміри пнів та чи відповідає засіб вимогам нормативно- правових актів.

Отже, на думку апелянта, наведені висновки спростовують доводи позовних вимог в частині відповідності складення перелікових відомостей пнів акту перевірки №197/12-02/06-14 від 02.03.2021, а також в частині висновків про самовільні рубки дерев у кварталі 46 Бабаївського лісництва Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" та відповідно мають доказове значення в межах даної справи.

Крім того, як стверджує апелянт, наведені висновки ставлять під сумнів допустимість та вірогідність акту перевірки №197/12-02/06-14 від 02.03.2021 як доказу у справі.

З огляду на те, що матеріали справи містять суперечливі докази щодо факту самовільної рубки у кварталах 23, 46, 47 Бабаївського лісництва Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" у 2020 році, а також те, що для встановлення вказаних обставин необідні спеціальні знання, апелянт наголошував на наявності правових для призначення комплексної біологічної лісівничо дендрологічної експертизи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 призначено у справі №922/3604/21 комплексну екологічну та лісівничо-дендрологічну судову експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Залютинська, 8).

На вирішення експерта поставити наступне питання:

- яким був стан дерев, зрубаних у кварталах 23, 46, 47 Бабаївського лісництва Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" та чи підлягали вони вирубуванню на підставі матеріалів лісовпорядкування Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство"?

- чи всі виявлені під час заходу державного контролю дерева були зрубані на підставі матеріалів лісовпорядкування та чи враховані при проведенні заходу державного контролю рубки дерев, що проводились раніше у кварталах 23, 46, 47 Бабаївського лісництва Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство"?

- скільки виявлених під час перевірки пнів є від самовільно зрубаних дерев та чи вірно це визначено в Акті перевірки №197/12-02/06/14 від 02.03.2021?

- яка стиглість пнів дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту згідно Акту перевірки №197/12-02/06/14 від 02.03.2021?

- чи правильно складені перелікові відомості пнів до Акту перевірки №197/12-02/06/14 від 02.03.2021 та чи відповідають вони вимогам нормативно- правових актів?

- чи правильними є висновки пункту 1 Опису виявлених порушень Акту перевірки №197/12-02/06/14 від 02.03.2021?

- яким чином спеціалісти Державної екологічної експертизи у Харківській області робили заміри пнів дерев згідно перелікових відомостей пнів Акту перевірки №197/12-02/06/14 від 02.03.2021 та чи відповідають проведення замірів у таких спосіб вимогам нормативно-правових актів?.

Експертів, які будуть проводити судову експертизу, попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Попереджено учасників процесу про необхідність надання на вимогу експерта документи, необхідні для проведення експертизи. Матеріали справи №922/3604/21 разом з ухвалою про призначення експертизи направлено до експертної установи - Національний науковий центр "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Залютинська, 8) та зобов`язано експертну установу після завершення судової експертизи повернути матеріали справи до Східного апеляційного господарського суду разом із експертним висновком. Оплату вартості експертизи покладено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Провадження у справі №922/3604/21 укпинено на час проведення експертизи.

03.01.2024 заступником директора з експертної роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України направлено до Східного апеляційного господарського суду лист-клопотання №778/16/7597-16-23-10/23 (вх.№83), в якому повідомлено суд апеляційної інстанції про те, що вирішення питань ухвали Східного апеляційного господарського суду про призначення комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи від 29.11.2023, у справі № 922/3604/21 в частині лісознавства та лісокористування не відноситься до компетенції експертів ННЦ Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, у зв`язку із чим, для проведення судової експертизи просить залучити фахівців в галузі лісового господарства. Також просить суд апеляційної інстанції письмово змінити статус експертизи на комплексну судово-біологічну та судову інженерно-екологічну експертизу.

Також, повідомлено, що після створення комісії та дослідження залученими фахівцями матеріалів справи, за необхідності, буде надіслано клопотання про надання додаткових матеріалів та буде виставлений рахунок вартості проведення досліджень.

Для виконання клопотання на адресу Східного апеляційного господарського суду направлені матеріали господарської справи №922/3604/21.

18.01.2024 заступником директора з експертної роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України направлено до Східного апеляційного господарського суду лист-клопотання №136/16/7597-16-23-10/24 (вх.№930), в якому просить суд апеляційної інстанції залучити фахівців в галузі лісового господарства з Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького для вирішення питань ухвали Східного апеляційного господарського суду про призначення комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи від 29.11.2023 у справі №922/3604/21 в частині лісознавства та лісокористування.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 поновлено провадження у справі №922/3604/21; задоволено клопотання судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса"; змінено статус судової експертизи призначеної ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №922/3604/21 на комплексну судово-біологічну та інженерно-екологічну експертизу; надано можливість експерту залучити фахівця (фахівців) в галузі лісового господарства з Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького для проведення комплексної судово-біологічної та інженерно-екологічної експертизи призначеної ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №922/3604/21; попереджено фахівця (фахівців), які будуть залучені експертною установою до проведення судової експертизи у даній справі, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України); зобов`язано Національний науковий центр "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України ознайомити з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №922/3604/21 фахівця (фахівців), які будуть залучені експертною установою до проведення судової експертизи у даній справі, докази чого подати до суду разом із висновком комплексної судово-біологічної та інженерно-екологічної експертизу; провадження у справі №922/3604/21 зупинено до одержання судом висновку судової експертизи; повернуто до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Залютинська, 8) матеріали справи №922/3604/21.

12.02.2024 заступником директора з експертної роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України направлено до Східного апеляційного господарського суду лист-клопотання №690/16/7597-16-23-10/24 (вх.№2148), в якому повідомляє суд про те, що відповідно до пункту п. 4.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями) експертна установа самостійно не залучає фахівців, у звязку із чим, просить суд залучити до проведення даної експертизи фахівців в галузі лісового господарства з Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького або з іншої установи, де працюють фахівці з відповідної галузі знань.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 поновлено провадження у справі №922/3604/21; задоволено клопотання судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса"; залучено фахівця (фахівців) в галузі лісового господарства з Українського ордена Знак пошани науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (61024, м. Харків,вул. Пушкінська 86) для проведення комплексної судово-біологічної та інженерно-екологічної експертизи призначеної ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №922/3604/21; попереджено фахівця (фахівців), які будуть залучені експертною установою до проведення судової експертизи у даній справі, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України); зобов`язано Національний науковий центр "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України ознайомити з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №922/3604/21 фахівця (фахівців), які будуть залучені експертною установою до проведення судової експертизи у даній справі, докази чого подати до суду разом із висновком комплексної судово-біологічної та інженерно-екологічної експертизу; провадження у справі №922/3604/21 зупинено до одержання судом висновку судової експертизи; повернуто до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Залютинська, 8) матеріали справи №922/3604/21.

13.03.2024 заступником директора з експертної роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України направлено до Східного апеляційного господарського суду лист-клопотання №985/16/7597-16/23-10/24 (вх.№3725), в якому повідомлено суд, що 11.12.2023 у Національному науковому центрі Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, відповідно до ухвали від 29.11.2023 організовано проведення комплексної судово-біологічної та судової інженерно-екологічної експертизи №25771/25772, у справі №922/3604/21.

Проте, у зв`язку із великим експертним завантаженням, експертиза (висновок №1086) буде виконана в строк більше, ніж 90 календарних днів, у порядку черги, оскільки на даний час на виконанні у експертів знаходяться експертизи за резонансними справами, комплексні, комісійні та складні, що потребують кількох видів досліджень, постанови та ухвали про призначення яких надійшли до установи значно раніше, ніж зазначена постанова.

Згідно з вимогами пунктом 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (зі змінами та доповненнями), просить розглянути питання про узгодження проведення експертизи в указані вище строки. Якщо протягом 30 календарних днів з дня направлення цього листа не буде отримано відповіді, запропонований строк проведення експертизи буде вважатися погодженим. У разі незгоди суду з вказаним строком, експертиза може бути призначена іншим судово-експертним установам Міністерства юстиції України або, згідно зі ст. 7 Закону України Про судову експертизу, іншим експертним установам.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 поновлено провадження у справі №922/3604/21; задоволено клопотання судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса"; погоджено проведення призначеної у справі №922/3604/21 судової комплексної судово-біологічної та інженерно-екологічної експертизи у строк понад 90 календарних днів; провадження у справі №922/3604/21 зупинено до одержання судом висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

15.08.2024 заступником директора з експертної роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України направлено до Східного апеляційного господарського суду лист-клопотання №3800/16/7597-16-23-10/24 (вх.№10718), згідно змісту якого експертною установою, якій було доручено проведення експертизи не отримано від Українського ордену Знак пошани науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького листа щодо організації комісії для проведення комплексної судово-біологічної та судової інженерно-екологічної експертизи.

Зважаючи на цю обставину, заступник директора з експертної роботи повідомив апеляційний господарський суд, що відповідно до пункту п. 4.7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (зі змінами та доповненнями), якщо протягом 30 календарних днів не буде організовано комісію для проведення зазначеної експертизи матеріали будуть повернуті без виконання.

На час розгляду листа виконання експертиз 25771/25772 призупинено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 поновлено провадження у справі №922/3604/21; розгляд клопотання заступника директора з експертної роботи Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (вх.№10178) призначити у приміщенні Східного апеляційного господарського суду на 12.09.2024 о 12:30 год.; ухвалено викликати в призначене судове засідання експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, залучених до проведення комплексної судово-біологічної та судової інженерно-екологічної експертизи №25771/25772, у справі №922/3604/21 для надання суду роз`яснень щодо обставин та підстав неможливості організації комісії для проведення відповідної експертизи №25771/25772, та визнано їх явку обов`язковою; викликано в призначене судове засідання фахівців в галузі лісового господарства Українського ордена Знак пошани науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України залучених до проведення комплексної судово-біологічної та судової інженерно-екологічної експертизи №25771/25772 у справі №922/3604/21 для надання суду роз`яснень щодо обставин та підстав неможливості організації комісії для проведення відповідної експертизи №25771/25772 та визнано їх явку обов`язковою.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського від 11.09.2024, у зв`язку із відпусткою судді Терещенко О.І., та відрядженням судді Тихого П.В.. для розгляду справи №922/3604/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 12.09.2024 судові експерти Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України залучені до проведення комплексної судово-біологічної та судової інженерно-екологічної експертизи №25771/25772 у справі №922/3604/21 під час дослідження судовою колегією питання щодо обставин та підстав неможливості організації комісії для проведення відповідної експертизи повідомили про причини її непроведення з організаційних причин та непорозуміння в частині організації оплати діяльності залучених фахівців.

Вказані обставини підтвердили й присутні у судовому засіданні фахівці Українського ордена Знак пошани науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України.

Присутні у судовому засіданні експерти Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України та фахівці Українського ордена Знак пошани науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України не пояснили суду та не надали доказів існування будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливили виконання призначеної судом експертизи.

Заслухавши пояснення судових експертів та фахівців в галузі лісового господарства, судова колегія дійшла висновку про неможливість проведення комплексної судово-біологічної та судової інженерно-екологічної експертизи у даній справі, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі необхідні дії, визначені процесуальним законодавством для проведення призначеного експертного дослідження.

Проте, на протязі дев`яти місяців судовими експертами Національного наукового центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України та фахівцями Українського ордена Знак пошани науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України не було здійснено заходів для проведення відповідної експертизи №25771/25772.

Оскільки протягом тривалого часу призначена судом експертиза не була виконана, зважаючи на те, що апелянт або його повноважний представник у призначене ухвалою суду від 28.08.2024 судове засідання не з`явився та не висловив свого ставлення до дій (бездіяльності) експертної установи та залучених спеціалістів, не цікавився протягом всього часу, що пройшов з дати призначення за його клопотанням відповідної судової експертизи ходом її виконання, колегія суддів робить висновок про незаінтересованість апелянта в отриманні об`єктивних результатів відповідних експертних досліджень, а заявлене клопотання спрямованим на умисне затягування процесу апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, та продовжує розгляд апеляційної скарги за наявними в ній документами.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 12.09.2024 прокурор заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21 залишити без змін.

Враховуючи, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явка сторін не визнавалась обов`язковою, а прокурор з`явився в судове засідання та надав пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова під час вивчення питання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів на території області встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі направлення від 25.02.2021 за № 197/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки (т.1 а.с.19) в період з 26.02.2021 по 02.03.2021 було проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Жовтневе лісове господарство" (далі - ДП "Жовтневий лісгосп") вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт №197/12-02/06-14 від 02.03.2021 (т.1 а.с.20-29).

В ході огляду лісових масивів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області виявлено незаконні рубки дерев (всього 600 шт.), а саме: у кварталі 23 виділі 8, кварталі 30 виділі 3, кварталах 46 та 47 Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп", які розташовані на території Височанської ОТГ, Харківської міської ОТГ Харківського району Харківської області, що є порушенням вимог ст.ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України, Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1996 № 555 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.

Зокрема, встановлено наступне:

-в ході натурального огляду кварталів 46 та 47 Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп" виявлено пні сухостійних та сироростучих дерев, без клеймування біля шийки кореня, жодних дозвільних документів та спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів в межах зазначених кварталів лісокористувач не отримував. Виявлені порушення не обліковувались на підприємстві, таким чином пні, які зафіксовані Держекоінспекцією в межах кварталу 46 в кількості 181 пень та в межах кварталу 47 загальною кількістю 208 пнів, вважаються незаконними зрубами;

- в ході натурального огляду в межах кварталу 30 виділі 3 площею 7,6 га Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп" виявлено 20 пнів сухостійних дерев, що є незаконно зрубаними;

- при перевірці та обстеженні в кварталі 23 виділі 8 Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп" на СРВ 2020 року на площі 2,6 га (лісорубний квиток серія ХА ЛРК № 000888 від 01.07.2020) виявлено факт відсутності ознак клеймування в шийці кореня в загальній кількості 191 пень. Крім того, в польовій переліковій відомості дерев, призначених у СРВ-2020 року, ДП "Жовтневий лісгосп" зазначено лише 115 дерев в нумераційній відомості, яка входить до складу матеріалів з відведення зазначеної лісосіки, відсутні підстави відбору дерев у рубку, що свідчить про фактичне непроведення відводу в натурі. Зазначене вказує про незаконність проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі 23 виділі 8 Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп".

За наслідками вище перелічених виявлених порушень державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області за участі працівників ДП "Жовтневий лісгосп" складено відомості переліку дерев пошкоджених до ступеня припинення/неприпинення росту, у яких зазначено кількість, стан та діаметр дерев у корі біля шийки кореня. Вказані порушення відображено в акті перевірки.

В подальшому Держекоінспекцією на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 за № 665, здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на території ДП "Жовтневий лісгосп".

Так, загальна сума завданої шкоди за результатами незаконного вирубування дерев на території Бабаївського лісництва складає 1127755,36 грн, з них: в кварталі 23 виділі 8 на площі 2,6 га - 622404,74 грн, в кварталі 30 виділі 3 на площі 7,6 га - 55319,58 грн, в кварталі 46 на площі 38 га - 213479,62 грн, в кварталі 47 на площі 34 га - 236551,42 грн.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначав, що з метою забезпечення добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією було надіслано до ДП "Жовтневий лісгосп" претензії від 04.03.2021 за №№ 22-25 (959-06-04, 960-06-04, 961-06-04, 962-06-04 т.1 а.с.30-41), які було отримано відповідачем 13.03.2021, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.42).

Проте, претензії Держекоінспекції залишено відповідачем без розгляду та задоволення, а шкода, заподіяна посадовими особами ДП "Жовтневий лісгосп" внаслідок незаконної вирубки дерев, до цього часу не відшкодована.

Прокурор також зазначав, що дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.

За твердженням прокурора, матеріали, складені посадовими особами Держекоінспекції за наслідками перевірки, проведеної у діяльності ДП "Жовтневе лісове господарство" складені у відповідності до вимог законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону і навколишнього природного середовища", Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312.

Також, як на доказ на підтвердження заявленої суми заподіяних збитків, прокурор посилався на висновок комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 14.06.2021 проведеної Харківським НДІ судових експертиз "Імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса" в межах кримінального провадження №42021220000000124 (т.2 а.с.45-74).

Прокурор вказував, що посадовими особами державної лісової охорони, всупереч вимогам статей 19, 69 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №976, та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки 600 дерев посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" у кварталі 23 виділі 8, кварталі 30 виділі 3, кварталах 46 та 47 Бабаївського лісництва, чим заподіяно шкоди на загальну суму 1127755,36грн.

Вказані обставини і стали підставою для звернення 06.09.2021 керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев (т.1 а.с.1-60).

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у даній справі позов задоволено, з підстав викладених вище (т.3 а.с.5-15).

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, серед іншого, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Крім іншого, стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природнього середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 47 цього Закону визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Крім того, пунктом 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективними планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20%.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Ненадходження цих коштів до державного та місцевого бюджетів перешкоджає державі у здійсненні нею зобов`язань щодо відновлення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки держави.

Пунктом «а» частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Держава, як суб`єкт публічного права, в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (частина 2 статті 2 Цивільного кодексу України), у тому числі, відносин відшкодування шкоди.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійснені загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, Інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 13 Конституції України природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи держаної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами У країни віднесено здійснення зазначених функцій.

За Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (стаття 5) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За приписами статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 зазначено, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 28-1 Лісового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства здійснює державний контроль за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства;

Статтею 94 Лісового кодексу України передбачено, що державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими органами виконавчої влади у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна Інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633 (надалі - Положення №230) Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

На підставі пункту 2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України на території Харківській області, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону та захист лісів, а отже є компетентним органом у спірних правовідносинах.

Верховний суд України у своїй ухвалі від 19.07.2018 (справа №822/1169/17), застосовуючи статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", визначив два виключних випадки, коли прокурор може представляти інтереси держави, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» здійснення такого захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (також правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 04.04.2019 № 914/882/17, від 22.10.2019 № 926/979/19).

При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 сам факт незвернення до суду органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту державних інтересів, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, невжиття органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, заходів щодо звернення до суду з належним способом захисту є обставиною, що виправдовує звернення прокурора з позовом до суду та дозволяє виконати субсидіарну роль з метою поновлення інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначає, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Судом встановлено, що прокурор звертався до Державної екологічної інспекції у Харківський області з листом від 10.08.2021 №52-102-319вих-21 (т.1 а.с.47-48), в якому повідомляв, що внаслідок незаконної вирубки 600 дерев посадовими особами ДП "Жовтневе лісове господарство" у кварталі 23 виділі 8, кварталі 30 виділі 3, кварталах 46 та 47 Бабаївського лісництва державі завдано збитки у розмірі 1127755,36грн., та просив повідомити позицію Інспекції щодо можливості звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, чи можливості подачі такого позову безпосередньо прокурором.

Крім того, 17.08.2021 прокурором було направлено до Державної екологічної інспекції у Харківський області лист повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" за №52-102-3339вих-21 (т.1 а.с.49-50), про намір звернутись до господарського суду Харківської області за захистом інтересів державі в особі Державної екологічної інспекції у Харківський області щодо стягнення зазначеної вище шкоди, у разі не пред`явлення Інспекцією позовної заяви самостійно.

У відповідь на вказані листи, Державна екологічна інспекція у Харківській області листом № 3827-13-13 від 19.08.2021 повідомила прокуратуру, що про те, що позовна заява до господарського суду Харківської області про стягнення з ДП "Жовтневе лісове господарство" шкоди в загальному розмірі 1127755,36грн., не подавалась, з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору.

За наведених обставин, Інспекцією було зазначено про те, що остання не заперечує щодо пред`явлення прокурором позову в інтересах держави до ДП "Жовтневе лісове господарство" про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 1127755,36грн.

Отже, матеріали справи свідчать, що позивачем протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останній самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Також позивач не оскаржив наявність підстав для представництва, як це визначено в частині 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що прокурор правильно визначив позивача у даній справі, а підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача щодо захисту порушених інтересів держави, які полягають у завданні державі шкоди внаслідок незаконної порубки дерев.

В порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в Державної екологічної інспекції у Харківської області до ДП "Жовтневе лісове господарство" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев.

Відтак, судом встановлено, що Державна екологічна інспекція у Харківській області була обізнані про необхідність захисту інтересів держави та мала відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжила, що відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківської області, а тому доводи апелянта про відсутність таких є необґрунтованими та відхиляються судом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема із завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (частина 1 статті 17 Лісового кодексу України ).

Статтею 19 Лісового кодексу України визначено права та обов`язки постійних лісокористувачів. Так, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Відповідно до статті 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, серед іншого, здійснювати охорону лісів від незаконних рубок (пункт 5 частини 1 статті 64 Лісового кодексу України).

Статтею 86 Лісового кодексу України врегульовано порядок організації охорони і захисту лісів, який передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 2 статті 68 вказаного Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (стаття 69 зазначеного Закону).

За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

З огляду на приписи лісового законодавства ДП "Жовтневе лісове господарство" є постійним лісокористувачем, який зобов`язаний дотримуватись вимог, визначених статтями 19, 63, 64, 86, 90 Лісового кодексу України.

Отже, саме на відповідача, як на постійного користувача спірних лісів, серед іншого, покладений обов`язок проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок, за неналежне виконання якого останній має нести встановлену чинним законодавством відповідальність.

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі направлення від 25.02.2021 за № 197/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки (т.1 а.с.19) в період з 26.02.2021 по 02.03.2021 було проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Жовтневе лісове господарство" (далі - ДП "Жовтневий лісгосп") вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт №197/12-02/06-14 від 02.03.2021 (т.1 а.с.20-29).

В ході огляду лісових масивів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області виявлено незаконні рубки дерев (всього 600 шт.), а саме: у кварталі 23 виділі 8, кварталі 30 виділі 3, кварталах 46 та 47 Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп", які розташовані на території Височанської ОТГ, Харківської міської ОТГ Харківського району Харківської області, що є порушенням вимог статей 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України, Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1996 № 555 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.

Зокрема, встановлено наступне:

-в ході натурального огляду в межах кварталу 30 виділі 3 площею 7,6 га Бабаївського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп" виявлено 20 пнів сухостійних дерев, що є незаконно зрубаними;

Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується, до її повноважень належить безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, охорони земель, надр.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що факт незаконної порубки, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеними за наслідками перевірки актом, за участю та узгодженими відповідальним працівником відповідача. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього вини у вчиненні вказаного правопорушення.

Даний акт є чинним на час вирішення спору, відомості, зазначені в акті, за допомогою належних і допустимих доказів відповідачем не спростовані, відтак, відсутні підстави відхилення зазначених документів в якості доказів по справі.

За наслідками виявлених порушень, що перелічені вище, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участі працівників ДП "Жовтневе лісове господарство", складено відомості переліку пнів незаконно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів. Вказані порушення відображено в акті перевірки.

В подальшому Державною екологічною інспекцією у Харківській області, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, 10.10.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу ДП "Жовтневе лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 1127755,36грн.

Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" визначає порядок обчислення шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування чи пошкодження дерев, незалежно від того чи мали такі події місце внаслідок протиправних дій чи протиправної бездіяльності, не звільняючи при цьому лісопорушників від відповідальності при наявності факту пошкодження природного стану дерев.

Також, з метою забезпечення добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією було надіслано до ДП "Жовтневий лісгосп" претензії від 04.03.2021 за №№ 22-25 (959-06-04, 960-06-04, 961-06-04, 962-06-04 т.1 а.с.30-41), які було отримано відповідачем 13.03.2021, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.42).

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в порядку адміністративного судочинства дій посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків.

Колегія суддів зазначає, що матеріали за наслідками перевірки, проведеної у діяльності ДП "Жовтневе лісове господарство", складені посадовими особами Держекоінспекції у відповідності до вимог законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 за №312, і є чинними як на час звернення до суду із даним позовом та ухвалення рішення у справі.

Таким чином, акт перевірки додержання вимог лісового законодавства та вказані в ньому розрахунки завданих збитків, проведених відповідно до вимог чинного законодавства, є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Крім цього, Лісовим кодексом України та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 20.09.2018 у справі № 909/495/17, від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, від 07.06.2019 у справі № 914/1960/17, від 09.12.2019 у справі № 906/1338/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20, від 30.11.2021 № 926/2174/20, від 26.05.2022 № 922/2317/21.

Колегія суддів звертає увагу, що вина та протиправна поведінка ДП "Жовтневе лісове господарство" полягає в тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов`язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулась незаконна рубка дерев, чим спричинено шкоду, розрахунок розміру якої здійснено компетентною особою відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, у зв`язку з чим всі елементи цивільного правопорушення у даному випадку наявні та підтверджуються матеріалами справи.

В даному випадку питання стосується цивільно-правової відповідальності відповідача, правові підстави настання якої встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України .

Як вбачається з матеріалів справи, протиправна поведінка відповідача, яка полягала у невиконанні обов`язку щодо охорони і збереження лісового фонду, призвела до незаконної рубки дерев, чим спричинено шкоду навколишньому природному середовищу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності в вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22.

Як було зазначено вище, з огляду на приписи лісового законодавства ДП "Жовтневе лісове господарство" є постійним лісокористувачем, який зобов`язаний дотримуватись вимог, визначених статтями 19, 63, 64, 86, 90 Лісового кодексу України, а отже саме на відповідача, як на постійного користувача спірних лісів, серед іншого, покладений обов`язок проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок, за неналежне виконання якого останній має нести встановлену чинним законодавством відповідальність.

Однак факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем, який повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за спірною територією, де виявлено незаконну вирубку.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

В пункті 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини 2 статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 та 19.09.2018 у справах №909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Враховуючи вимоги статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України у вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зважаючи на встановлені судом вище обставини та з огляду на те, що відповідач не надав жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, створення сприятливих умов щодо охорони лісу та недопущення самовільної (незаконної) рубки невідомими особами на наданих відповідачу в постійне користування земельних ділянках, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність складу цивільного правопорушення та як наслідок стягнення з відповідача шкоди, спричиненої незаконною порубкою дерев в сумі 1127755,36грн.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі №922/3604/21 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.09.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	12.09.2024
Оприлюднено	23.09.2024
Номер документу	121722946
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Плахов Олексій Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.09.2024 по справі 922/3604/21СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/3604/21

Постанова від 12.09.2024

Постанова
від 12.09.2024 по справі 922/3604/21
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД