Постанова

від 18.09.2024 по справі 908/3683/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3683/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 (суддя Горохов І.С., повний текст складено та підписано 22.05.2024) у справі № 908/3683/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ладний, 69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 17

до відповідачів:

1. Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206

2. Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9, 69065, м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 6

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ладний з позовом до Запорізької міської ради про стягнення заборгованості за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території в розмірі 208 992,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 44 508,24 грн, 3% річних у розмірі 10 379,95 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Запорізька міська рада є власником нежитлового приміщення, яке розміщено в багатоквартирному будинку де створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Об`єднанням співвласників прийнято рішення про затвердження тарифу на утримання будинку в розмірі 7 грн/м2. За період часу з серпня 2020 року по листопад 2023 року Запорізькою міською радою кошти за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території не сплачувались. Просить стягнути заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 07.02.2024 клопотання Запорізької міської ради про залучення до участі у справі співвідповідача, задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9. Продовжено строк підготовчого провадження строком на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 13.03.2024.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у справі № 908/3683/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ладний заборгованість за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території в розмірі 208 992,00 грн.

Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ладний судовий збір у розмірі 3134,88 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення з Запорізької міської ради інфляційних втрат та 3% річних відмовлено.

Відмовлено у позові щодо Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Запорізька міська рада, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що рішення прийнято при неповному з`ясуванні та дослідженні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, Скаржник зазначає, що чинним законодавством встановлено перелік чітких витрат на управління багатоквартирним будинком, які в обов`язковому порядку повинні бути регламентовані рішенням співвласників багатоквартирного будинку. Фактично володіє, користується та розпоряджається спірним майном Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико - санітарної допомоги №9, якому це майно було передане рішенням місцевої ради, і саме комунальне підприємство повинно вирішити питання щодо сплати внесків на утримання будинку. Запорізька міська рада в особі Запорізької територіальної громади не користується приміщенням № 136 цокольного поверху (літ. А-9, А'), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та не отримує послуги з утримання будинку для власних потреб, тому не є споживачем та як власник зазначених приміщень, лише здійснює контроль за використанням і збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність.

Також у скарзі йдеться про те, що до відома Відповідача не було доведено про будь-які збори ОСББ, ніяких листів або повідомлень на скликання загальних зборів або ініціативної групи з серпня 2020 по жовтень 2023 не отримувала, тобто відповідач не був повідомлений про збори належним чином. Відповідно до приписів п.10 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласник має бути обізнаний про прийнятті на загальних зборах ОСББ рішення, зокрема, щодо встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення по справі законним, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 11.06.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/3683/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

24.06.2024 матеріали справи №908/3683/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача-1 залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 4749,84 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

27.06.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 24.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додана: платіжна інструкція №830 від 26.06.2024 про сплату 4749,84 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у справі №908/3683/23; розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

18.09.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відрядженням судді ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024, справу №908/3683/23 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

24.03.2020 на установчих зборах власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , прийняли рішення про створення в ньому об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ладний (ОСББ Ладний), що підтверджується протоколом установчих зборів від 24.03.2020. На установчих зборах затверджено Статут ОСББ Ладний.

28.04.2020 проведено державну реєстрацію ОСББ Ладний, якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 43604643.

02.05.2020 проведено загальні збори ОСББ Ладний за результатами голосування щодо порядку денного яких прийнято рішення з п`ятого питання наступного змісту: Встановити тариф на утримання будинку у розмірі 7 грн/м2. Підсумки голосування: За - 53 співвласника, загальна площа квартир становить 2530,48 кв.м. (66,12%). Проти - 0 співвласників.

Управління багатоквартирним будинком та його утримання шляхом самозабезпечення розпочато ОСББ Ладний з 04.07.2020, тобто з моменту відмови об`єднання від послуг попереднього управителя ТОВ Місто для людей Запоріжжя та розірвання з ним відповідного договору.

Наведена обставина підтверджується вказаним вище протоколом загальних зборів, а також рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 по справі № 908/599/21 та постановою Верховного Суду від 27.09.2022 по справі № 908/599/21.

У багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , мається приміщення 136 (нежитлове приміщення літ. А-9, А1).

Дане приміщення належить на праві власності територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

18.10.2023 Запорізькій міській раді надіслано адвокатський запит від № 18/10/2023-1.

На адвокатський запит засобами поштового зв`язку надано відповідь від 24.10.2023 № 19467/033-29/04 про те, що протягом усього часу існування ОСББ Ладний власником відповідного нежитлового приміщення була територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

На підтвердження права власності Запорізька міська рада додала до свого листа свідоцтво про право власності від 12.04.2006, витяг від 19.04.2006 та витяг від 27.03.2014.

08.11.2023 засобами поштового зв`язку направлено Запорізькій міській ради лист (вимогу) № 08/11/2023-1 про сплату заборгованості зі сплати коштів за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території. 13.11.2023 Запорізькою міською радою вказаний лист отримано. Запорізька міська рада, переадресувала розгляд відповідного питання Департаменту ЖКХ.

06.12.2023 на вказаний лист (вимогу) Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради (Департаменту ЖКХ) надав відповідь № 984/01-39/01 про те, що Департамент ЖКХ не уповноважений вирішувати питання сплати внесків за нежитлові приміщення, належні територіальні громаді. Оскільки відповідне приміщення передане в оперативне управління КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 9 (ЦПМСД № 9), Департамент ЖКХ порекомендував звернутися саме до цієї установи щодо питання сплати відповідних внесків.

Позивач просить стягнути заборгованість з управління та утримання спільного майна і його прибудинкової території з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі про часткове задоволення позову.

Рішення суду мотивоване тим, що обов`язок щодо сплати внесків за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території покладено саме на власника нежитлового приміщення 136, в даному випадку на Запорізьку міську раду. Відтак, за умови відсутності укладеного між позивачем та відповідачем 2 договору на сплату внесків, обов`язок щодо сплати відповідних внесків покладено саме на відповідача 1, а тому в задоволенні позову щодо відповідача-2 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних, суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів затвердження загальними зборами порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, які б встановлювали строк для оплати вказаних внесків. Статут позивача також не містить відповідних положень для врегулювання порядку та строків сплати внесків. Рахунків, які б виставлялися відповідачу 1 для оплати внесків та докази їх надсилання на адресу міської ради не надано.

Таким чином, обов`язок щодо сплати внесків за управління та утримання спільного майна будинку і його прибудинкової території у Запорізької міської ради виник з пред`явленням вимоги щодо їх сплати з урахуванням листа позивача від 08.11.2023 № 08/11/2023-1; підстав для задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних з відповідача 1 суд не вбачає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини сторін у цій справі виникли у зв`язку з функціонуванням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та виконанням обов`язків щодо спільного утримання такого будинку.

Зазначені правовідносини врегульовані нормами Законів України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частиною 1 ст. 4 Закону України № 417-VIII від 14.05.2015 (зі змінами та доповненнями) "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

За змістом ч. 2 ст. 4 цього Закону та ст. 1 Закону України № 2866-III від 29.11.2001 (зі змінами та доповненнями) "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 417-VIII).

В свою чергу, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону № 2866-III).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники мають, серед іншого, такі права: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.

При цьому реалізація (здійснення) співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін, або в судовому порядку.

За приписами ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до обов`язків співвласників, зокрема, належить: виконання рішення зборів співвласників (статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень); виконання обов`язків, передбачених статутом об`єднання; належне утримання, експлуатація, реконструкція, реставрація, поточні і капітальні ремонти, технічне переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника; своєчасна і в повному обсязі сплата належних внесків і платежів.

Частинами 1, 2 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

За ч. 11 ст. 10 цього Закону, рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

За змістом ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування (за чи проти).

Також, для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (ч. 1 ст. 17 Закону № 2866-III).

Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання (ч. 2 ст. 17 Закону № 2866-III).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У даному випадку, матеріалами справи свідчать про те, що Запорізька міська рада є власником приміщення 136 (нежитлове приміщення літ. А-9, А1) у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 .

Виходячи з наведених законодавчих норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач-1, як власник спірного нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є співвласником спільного майна ОСББ Ладний, а тому зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати на рахунок позивача належні внески та платежі.

Відповідно до Статуту Позивача вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Також з матеріалів справи вбачається, що 02.05.2020 проведено загальні збори ОСББ Ладний за результатами голосування щодо порядку денного яких прийнято рішення з п`ятого питання наступного змісту: Встановити тариф на утримання будинку у розмірі 7 грн/м2. Підсумки голосування: За - 53 співвласника, загальна площа квартир становить 2530,48 кв.м. (66,12%). Проти - 0 співвласників.

Доказів визнання недійсними вищевказаних рішень загальних зборів міською радою не надано.

Вказані рішення загальних зборів є обов`язковими для всіх співвласників, у тому числі й для Відповідача -1.

Доказів виконання відповідачем-1 грошового зобов`язання з оплати внесків на користь Позивача матеріали справи не містять.

ОСББ зверталося до міської ради з листом щодо виконання обов`язків співвласника по сплаті внесків, які не були виконані останньою.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, Позивачем нарахована та заявлена до стягнення з Відповідача, який є власником нежитлового приміщення 136 (нежитлове приміщення літ. А-9, А1) у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 за липень 2020 року по грудень 2023 року у сумі 208 992,00 грн основного боргу, із розрахунку сплати щомісячного внеску в розмірі 5224,80 грн.

Наданий Позивачем розрахунок відповідає дійсному періоду заборгованості та розмірам внесків на утримання спільного майна ОСББ, встановлених рішеннями загальних зборів, внаслідок чого колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позову та стягнення з Відповідача-1 на користь Позивача заборгованості у вказаній вище сумі.

Доказів зворотного Скаржником не надано, власних контррозрахунків також.

Доводи Скаржника про те, що Позивач не надав доказів на підтвердження складових тарифу на послуги та не підвередив фактичне надання послуг Відповідачу відхиляються колегією суддів, оскільки стягувана сума не є платою за послуги. У силу законодавства і Статуту Позивач не здійснює господарську діяльність та не надає послуг співвласникам будинку, оскільки Позивач сам по собі і є об`єднанням цих співвласників, до складу яких належить територіальна громада міста Запоріжжя в особі Відповідача-1, і які спільно несуть витрати на утримання свого спільного майна (будинку).

Посилання Скаржника на необізнаність його про створення ОСББ та затверджені розміри внесків не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Крім того, така необізнаність не звільняє його від обов`язку сплати цих внесків.

Посилання міської ради на недотримання Позивачем порядку скликання та проведення загальних зборів щодо затвердження розміру та порядку сплати внесків, не стосуються предмету спору у даній справі, оскільки, це рішення не є предметом спору у даній справі і у судовому порядку недійсним не визнано, є чинним, тому є обов`язковими для Відповідач-1 та для врахування судом.

Судова колегія вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

Щодо витрат Позивача на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (частина 4 статті 129 ГПК України).

Згідно з вимогами пп. 1-2 ч.2, ч.3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, ч.ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження факту та обсягів наданих послуг, адвокат надав копію платіжної інструкції №369 від 05.07.2024, Договору про надання правової допомоги від 16.10.2023, копія додатку до Договору від 01.11.2023, рахунку на оплату № 20240704-1 від 04.07.2024.

Позивачем в особі представника адвоката Заболотнього О.А., 04.07.2024 було подано суду відзив на вказану апеляційну скаргу.

Робота адвоката по даному відзиву полягала в наступному: складання і подання до суду відзиву на апеляційну скаргу (включаючи, зокрема, вивчення апеляційної скарги і її аргументів, формування контрдоводів та плану відзиву, складання тексту відзиву, завантаження його в Електронний суд, направлення відзиву сторонам та суду тощо).

Загалом адвокат витратив 6,5 годин на вказану роботу.

У відповідності до останнього абзацу пункту 1.4 та пункту 2.7 додаткового договору від 01.11.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.10.2023, ціна за вказану роботу була визначена адвокатом у розмірі 3000 гривень, яку клієнт погодив, оплативши її за виставленим адвокатом рахунком від 04.07.2024 № 20240704-1.

Документи, які підтверджують понесені Позивачем витрати, додані до заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З огляду на викладені обставини щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу у вказаному вище розмірі доведені Позивачем згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у справі № 908/3683/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 у справі № 908/3683/23- залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта.

Стягнути з Запорізької міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ладний 3000,00 грн. (три тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.09.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко