Рішення

від 18.09.2024 по справі 903/538/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

18 вересня 2024 року Справа № 903/538/24

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали за заявою фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

по справі № 903/538/24

за позовом: фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича

до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка

про стягнення 569240,77 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

Встановив:

05.06.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про стягнення 569240,77 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04.09.2024 позов фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича задоволено; стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на користь фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича 569240,77 грн основного боргу, а також 6830,89 грн витрат по сплаті судового збору.

09.09.2024 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача 20000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 10.09.2024 прийнято заяву фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича від 09.09.2024 до розгляду; розгляд заяви призначено на 18.09.2024; запропоновано відповідачу подати суду: пояснення по суті поданої заяви та наявні докази.

Сторони в судове засідання 18.09.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вчасно та належно були повідомлені 11.09.2024 про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 10.09.2024) до електронного кабінету позивача 10.09.2024 о 18.41 год.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За визначенням п.п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Наявна в матеріалах справи № 903/538/24 довідка про доставку електронного листа свідчить, що в електронному вигляді рішення Господарського суду Волинської області від 04.09.2024 у справі № 903/538/24 доставлено до електронного кабінету позивача 10.09.2024 о 18:21 годині.

За таких обставин, заява фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича про ухвалення додаткового рішення подана в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу та зазначив у заяві від 03.09.2024, що такі витрати становлять 20000,00 грн, докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані у встановлений ч.8 ст.129 ГПК України строк.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується наданими позивачем доказами:

- копією договору про надання правничої допомоги від 30.04.2024;

- копією додатку 1 до договору про надання правової допомоги від 30.04.2024;

- копією акту від 06.09.2024 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 30.04.2024.

До матеріалів справи № 903/538/24 позивач не надав доказів фактичної сплати наданої правничої допомоги.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Дослідивши надані позивачем докази, суд приймає до уваги, що 30.04.2024 між адвокатом Євораускас Александрас Йоно (адвокат) та фізичною особою-підприємцем Томчуком Андрієм Михайловичем (клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги (далі договір).

Згідно з п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених даним договором. Правова допомога надається у підготовці відповідних документів (претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, тощо) направлених на сплату (стягнення) заборгованості у загальному розмірі 649240,77 грн за договором оренди обладнання № 132400046 від 23.02.2024, який укладено між фізичною особою-підприємцем Томчуком Андрієм Михайловичем та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка, з подальшим представництвом інтересів клієнта у судах всіх інстанцій до моменту прийняття судового рішення, яке набере законної сили та не буде оскаржено жодною із сторін справи (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору за виконання роботи, що передбачена умовами цього договору, клієнт сплачує суму, в розмірі, порядку та строки, що визначені у додатку 1 до цього договору.

30.04.2024 додатком 1 до договору про надання правової допомоги від 30.04.2024 сторони визначили розмір та порядок оплати послуг адвоката за надання правової допомоги (п.1 додатку).

У п.2 додатку сторони домовились встановити фіксовані розміри оплати за надання правової допомоги, зокрема, за прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог клієнта вартість послуги становить 20000,00 грн.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги позивачу надано наступні послуги згідно з актом приймання-передачі наданих послуг: підготовка претензії № 1 від 02.05.2024 (2 години); підготовка позовної заяви (4 години); підготовка заяви від 09.07.2024 про повний розгляд справи без участі представника позивача; підготовка заяви від 03.09.2024 щодо розміру витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи (0,5 години); контроль ходу розгляду справи № 903/538/24 (1 година).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи № 903/538/24 у заявленому обсязі на загальну суму 20000,00 грн.

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений договором у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністра-тивного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/ 20.

Аналіз послуг, виконаних адвокатом, аналіз змісту позовних вимог у цій справі та виконаних на їх підтвердження розрахунків дозволяє дійти висновку про обґрунтованість та співмірність витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не звертався до суду із клопотанням про зменшення відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження наданої позивачу правової допомоги та її обсягу. Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру, враховуючи обставини справи, доведеність порушеного права позивача, а також відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру та обсягу наданих послуг адвокатом, суд вважає, що 20 000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі, тому саме таку суму належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути із Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка (с.Губин Перший, Горохівський район, Волинська область, 45726, код ЄДРПОУ 03373842) на користь фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.09.2024.

СуддяВороняк А. С.