Ухвала

від 19.09.2024 по справі 908/2323/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.09.2024 Справа № 908/2323/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши матеріали за позовом: Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ВІКОР», м.Запоріжжя

про стягнення суми 8167,66 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 2556/08-07/24 від 30.08.2024) Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з відповідача: Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ВІКОР» суми 8167,66 грн заборгованості за надані послуги з теплопостачання у період з 01 листопада 2021 по 30 квітня 2024 в рамках індивідуального типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії №76208891 від 01.11.2021.

Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожити у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 та умовами Типового індивідуального договору № 76208891 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.08.2024, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2323/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 06.09.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч.1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 18.09.2024 включно, шляхом виконання наступних вимог: надання доказів перебування/знаходження Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ВІКОР» у нежитловому приміщенні №66 першого поверху (літ. А-9) площею 10,50 кв.м. по вул. Новокузнецька, буд. 15-А станом на 30 квітня 2024.

Ухвала суду про залишення позову без руху від 06.09.2024 була направлена позивачу до електронного кабінету та отримана ним 06.09.2024 об 17 год. 01 хв., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Суд зазначає, що позивачі (заявники) та їх представники, що звертаються до суду із відповідними заявами, є зацікавленими особами і, враховуючи принцип диспозитивності, не позбавлені можливості вільно користуватись своїми процесуальними правами та отримувати інформацію, пов`язану розглядом судом ініційованої ним справи, що оприлюднюється відповідно до вимог закону та є у вільному доступі.

Згідно з п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

В даному випадку розумність таких інтервалів обумовлюється тривалістю часу протягом якого позивач, як особа, яка звернулась до господарського суду з позовною заявою на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, має цікавитись станом розгляду ініційованого ним позовного провадження, вживати активних заходів з метою досягнення результату реалізації своїх прав та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Відповідно до ст.ст. 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуального строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Останнім днем строку, коли суд мав отримати від позивача документи на усунення недоліків позовної заяви є 18.09.2024, про що було зазначено в ухвалі суду від 06.09.2024.

Разом з тим, у встановлений судом строк позивач не усунув встановлені судом недоліки позовної заяви. Будь-яких заяв/клопотань від позивача на адресу суду не надходило.

Частиною 4 та 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про повернення заявнику позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» (вхід.№2556/08-07/24 від 30.08.2024) повернути заявнику.

Ухвала підписана 19.09.2024.

Відповідно до положень ст.ст. 174, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 цього Кодексу.

Суддя О.С. Боєва